Рішення

від 04.05.2020 по справі 640/2805/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 року м. Київ №640/2805/19

Окружний адміністративний суду міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомАдвокатського об`єднання "Головань і Партнери" доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування консультації №5438/ІПК/26-15-12-03-11 від 28.12.2018, зобов`язати вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

Адвокатське об`єднання "Головань і Партнери" (01054, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, буд. 33б, оф. 12/2, код ЄДРПОУ 24639623) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про:

- скасування податкової консультації №5438/ІПК/26-15-12-03-11 від 28.12.2018;

- зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надати Адвокатському об`єднанню "Головань і Партнери" нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду про відповідність чинному законодавству України віднесення витрат на таксі до витрат позивача та наданням відповідей на кожне питання, поставлене в зверненні № 18-385 від 03.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що надана Головним управлінням ДФС у м. Києві податкова консультація, що викладена в листі від 28.12.2018 року №5438/ІПК/26-15-12-03-11 є такою, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, тому підлягає скасуванню. Крім того, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що індивідуальна податкова консультація не містить в собі жодної відповіді на конкретно поставлене питання у зверненні.

Ухвалою суду від 22.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 задоволено клопотання позивача про заміну неналежного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на належного - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві та замінено неналежного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на належного - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву та зазначив, що позивачеві було надано повну та ґрунтовну відповідь з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача є безпідставними. Також, відповідач наголошував на тому, що здійснення регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності покладено на 27.03.2019 року від позивача через відділ діловодства та документообігу суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що відповідачем у відзиві не спростовано твердження та аргументи стосовно вимог позивача.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

03 грудня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві із письмовим зверненням №18-385 на отримання індивідуальної консультації в порядку статті 52 Податкового кодексу України, у якій просив надати індивідуальну податкову консультацію щодо практичного застосування норм 44.1 ст. 44 та пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

28 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві надано індивідуальну податкову консультацію №5438/ІПК/26-15-12-03-11 в якій, крім посилань на законодавство, зазначено лише, що з питань щодо правомірності віднесення в бухгалтерському обліку витрат на перевезення працівників за допомогою таксі, необхідності затвердження внутрішніх положень про користування послугами та переліку необхідних підтверджуючих документів, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України. Крім того, повідомлено, що особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством.

Позивач вважає зазначену індивідуальну податкову консультацію протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірній індивідуальній податковій консультації, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно пункту 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункту 52.2 статті 52 Кодексу).

У відповідності до пункту 52.3 статті 52 ПК України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Приписами пунктів 52.4 статті 52 ПК України передбачено, що індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно пункту 53.1 статті 52 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

З аналізу вищезазначених норм можна зробити висновок про те, що функція податкової консультації полягає у допомозі платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або іншого нормативно-правового акта, який стосується оподаткування, і є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику щодо практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин. Статтею 52 ПК України передбачені обов`язкові вимоги щодо змісту податкової консультації та встановлено обов`язок контролюючих органів надавати податкові консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства, то відповідно платник податків має право на її отримання. Ненадання такої консультації або надання неякісної та/або незаконної податкової консультації, податковий орган тим самим порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та відповідного блага, передбаченого пунктом 53.1 статті 53 ПК України, у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності. Тобто, надана податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але ніяких висновків або рекомендацій щодо їх застосування не має, або незаконна податкова консультація, підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.11.2018 у справі №826/14131/16.

В даному випадку контролюючим органом розглянуто звернення позивача про надання податкової консультації, проте, на думку останнього зміст податкової консультації свідчить про те, що вона не містить відповіді на поставлені позивачем у зверненні питання по суті.

Зокрема, позивач посилався на п.44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (надалі - П(С)БО-16), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.00 за №27/4248.

У свою чергу, згідно з пунктом 17 П(С)БО-16 витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

А відповідно до пункту 19 П(С)БО-16 витрати на збут включають витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом.

Системно проаналізувавши норми Податкового кодексу України та ч.3 ст.2 КАС України, суд доходить висновку, що при наданні податкової консультації податковий орган повинен дати тлумачення всіх норм права, котрі присвячені регламентуванню порушеного платником податків питання.

Оглянувши зміст наданої відповідачем консультації, суд відмічає, що у спірних правовідносинах відповідач фактично не надав консультацію на поставлене запитання позивача.

При цьому дослідженню в справах про визнання протиправною та скасування податкової консультації підлягають обставини щодо: поставлених у зверненні платника податків про надання податкової консультації питань; викладених у податковій консультації відповідей; відповідності зазначених у податковій консультації висновків нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Суд зазначає, що отримання позивачем індивідуальної податкової консультації, зміст якої відповідає нормам діючого законодавства, є юридичним фактом, що є підставою для звільнення від відповідальності платника податку, який діяв у відповідності до наданих такою консультацією роз`яснень з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року №К/9901/8571/18.

Таким чином, з урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що індивідуальна податкова консультація №5438/ІПК/26-15-12-03-11 від 28.12.2018 є протиправною та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надати Адвокатському об`єднанню "Головань і Партнери" нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду про відповідність чинному законодавству України віднесення витрат на таксі до витрат позивача та наданням відповідей на кожне питання, поставлене в зверненні № 18-385 від 03.12.2018, суд зазначає наступне.

Згідно усталеної правової позиції Європейського суду з прав людини принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання в права особи.

Зокрема, згідно п. 25 рішення у справі MIKHAYLYUK AND PETROV v. UKRAINE від 10.12.2009 р. (заява N 11932/02) Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі "Полторацький проти України" N 38812/97, п. 155, ЄСПЛ 2003-V).

Таким чином, отримання податкової консультації з чіткою відповіддю на поставлене питання сприяє уникненню в подальшому податкових спорів щодо поставленого питання та стабільності суспільних відносин, а Головне управління Державної податкової служби у м. Києві як контролюючий орган зобов`язане вживати заходів до уникнення можливих податкових спорів, в тому числі, шляхом надання податкових консультацій з конкретних питань, що ним в даному випадку зроблено не було.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про необхідність зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві надати Адвокатському об`єднанню "Головань і Партнери" нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду з наданням відповідей на кожне питання, поставлене в зверненні № 18-385 від 03.12.2018.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись положеннями наведеної норми процесуального закону та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд зазначає, що у спірних правовідносинах податковий орган діяв протиправно, так як не забезпечив належного розгляду порушеного платником податків питання та фактично відповіді по суті порушеного платником податків питання не надав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду , суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що застосування заходів судового контролю є правом суду, а не його обов`язком, а тому, виходячи з того, що з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається фактів можливого ухилення відповідача від виконання даного судового рішення (за умови набрання рішенням законної сили), суд дійшов до висновку про необґрунтованість даного клопотання та, як наслідок, про відмову у його задоволенні.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов адвокатського об`єднання "Головань і Партнери" (01054, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 33б, оф. 12/2, код ЄДРПОУ 24639623) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову консультацію №5438/ІПК/26-15-12-03-11 від 28.12.2018;

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) надати Адвокатському об`єднанню "Головань і Партнери" нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду та наданням відповідей на кожне питання, поставлене в зверненні № 18-385 від 03.12.2018 року.

Присудити на користь адвокатського об`єднання "Головань і Партнери" (01054, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, буд. 33б, оф. 12/2, код ЄДРПОУ 24639623) понесені витрати щодо сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа