Ухвала

від 04.05.2020 по справі 340/2826/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 травня 2020 року

Київ

справа №340/2826/19

адміністративне провадження №К/9901/10772/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №340/2826/19 за позовом Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області до Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Нечаївська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області звернулася в суд з позовом до Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Кіровоградський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 26 грудня 2019 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, позов задовольнив, а саме:

- визнав протиправною і скасував постанову старшого державного виконавця Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Проші Ігоря Анатолійовича від 5 вересня 2019 року про накладення штрафу на Нечаївську сільську раду Компаніївського району Кіровоградської області у розмірі: 5 100,00 грн у виконавчому провадженні №59848818;

- визнав протиправною і скасував постанову старшого державного виконавця Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Проші Ігоря Анатолійовича від 23 вересня 2019 року про накладення штрафу на Нечаївську сільську раду Компаніївського району Кіровоградської області у розмірі: 10 200,00 грн у виконавчому провадженні №59848818.

У своїй касаційній скарзі Компаніївський районний відділ державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №340/2826/19.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Всупереч вказаному, скаржником у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та не викладено відповідних обґрунтувань.

Також суд звертає увагу на те, що за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Враховуючи, що справа №340/2826/19 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, то для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність одного з випадків визначених підпунктами "а - г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. Натомість, скаржник просить врахувати майновий стан Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) і відстрочити сплату судового збору.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб`єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищезазначені умови, за наявності яких можливо було б відстрочити сплату судового збору у скаржника відсутні.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Крім того, суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява № 26746/05, п. 108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява № 8225/78, п. 57).

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлена на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2019 році суб`єктом владних повноважень щодо двох немайнових вимог.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (чинному на час звернення позивача до суду) станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921 грн.

На підставі викладеного, Компаніївський районний відділ державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за подання касаційної скарги на рішення суду у спорі з двома вимогами немайнового характеру має сплатити 7684,00 грн (1 921 х 2 х 200%).

Реквізити для сплати судового збору:

УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

код отримувача ЄДРПОУ : 38004897;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету : 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу : "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, тому Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків шляхом подання до Верховного Суду: 1) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань і надати її копії з додатками відповідно до кількості учасників справи; 2) документа про сплату судового збору.

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до абзацу другого якого строк, встановлений судом у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відстрочення сплати судового збору - відмовити .

Касаційну скаргу Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №340/2826/19 за позовом Нечаївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області до Компаніївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанов залишити без руху .

Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, в перебіг якого не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду