Постанова

від 29.04.2020 по справі 282/1636/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №282/1636/18 Головуючий у 1-й інст. Гуцал П. І.

Категорія 54 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №282/1636/18 за позовом ОСОБА_1 до Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку та моральної шкоди

за апеляційною скаргою Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області

на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2019 року

та додаткове рішення Любарського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2019 року, які ухвалені під головуванням судді Гуцала П.І. в смт Любарі,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області (надалі - Опорна школа). Із урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 08 лютого 2019 року та від 28 жовтня 2019 року, просив: поновити строк звернення до суду із даним позовом, визнати незаконним його звільнення з посади завідуючого Веселківської філії Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області; скасувати наказ Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області від 19 вересня 2018 року №7-К про його звільнення та поновити на посаді завідуючого Веселківської філії Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області; стягнути з Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 20 вересня 2018 року та у відшкодування моральної шкоди - 20 000 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 31 серпня 2017 року працював на посаді завідуючого Веселківської філії Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області. Окрім посади завідуючого за сумісництвом працює вчителем історії з тижневим навантаженням 7,5 годин. Наказом директора Опорної школи ОСОБА_2 від 19 вересня 2018 року №7-К його звільнено з посади завідуючого Веселківської філії Опорної Липненської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 19 вересня 2018 року за п.1 ст.36 КЗпП України, тобто за угодою сторін. Вважає своє звільнення незаконним з наступних підстав. Заяву про звільнення від 19 вересня 2018 року він написав у стані сильного душевного хвилювання під тиском та під диктовку заступника Любарського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Осипенко А.М., а передумовою цього стали неприязні відносини з останньою. Наступного дня, 20 вересня 2018 року, на ім`я голови ОТГ він написав заяву, в якій просив свою заяву про звільнення вважати недійсною. Незважаючи на це, 24 вересня 2018 року його ознайомили із наказом про звільнення, а 04 жовтня 2018 року він отримав лист про залишення заяви від 20 вересня 2018 року без розгляду. Звільнення за угодою сторін можливе лише при досягненні згоди між працівником і роботодавцем. У даному випадку між ним та директором Опорної школи ОСОБА_2 такої згоди досягнуто не було. Він не мав наміру звільнятися, адже до виходу на пенсію йому залишалося працювати 11 місяців, а відтепер він залишився працювати із навантаженням 7,5 годин в тиждень із оплатою праці нижче прожиткового мінімуму, маючи інвалідність та низку супутніх захворювань. Зазначені обставини підтверджують відсутність його волевиявлення на звільнення. Заяву про звільнення написав під тиском. Звільнений незаконно та повинен бути поновлений на роботі з виплатою середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу. У зв`язку із незаконним звільненням з посади завідуючого філії Опорної школи зазнав моральної шкоди, яку обґрунтовує втратою спокою, перебуванням у пригніченому емоційному стані, приниженням людської честі та гідності, втратою авторитету серед колег та односельчан, а також значною втратою заробітку, що змусило прикладати додаткові зусилля для організації нормального способу життя. Він є інвалідом 3-ої групи у зв`язку з втратою нирки та має супутні захворювання у вигляді підвищеного тиску та порушенням роботи серця, а через перенесене звільнення його стан здоров`я значно погіршився. Зазначає, що пропустив строк для звернення до суду із даним позовом з поважних причин, оскільки копію наказу про звільнення отримав 06 листопада 2018 року. Окрім того, дії директора з приводу його звільнення оскаржував до управління Держпраці в Житомирській області та 02 листопада 2018 року отримав відповідь про відсутність протиправних дій з боку директора школи.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Визнано звільнення ОСОБА_1 із посади завідувача Веселківської філії Опорної Липненської школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області незаконним. Скасовано наказ Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області про звільнення ОСОБА_1 від 19 вересня 2018 року №7-К та поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючого Веселківської філії Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району з 20 вересня 2018 року. Стягнуто із Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 20 вересня 2018 року, в сумі 144 721,80 грн. та у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат - стягнуто із Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області на користь держави 704,80 грн. судового збору.

Додатковим рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2019 року заява задоволена частково. Рішення суду від 28 жовтня 2019 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідуючого Веселківської філії Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області з 20 вересня 2018 року допущено до негайного виконання. Стягнуто із Опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 768,40 грн. судового збору. В задоволенні решти заяви відмовлено.

Не погодившись із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, Опорна Липненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність між сторонами згоди про звільнення ОСОБА_1 . Зазначає, що у матеріалах справи міститься заява, у якій зазначено про обставини, які передували звільненню ОСОБА_1 Зокрема, вчитель Веселківської філії опорної школи ОСОБА_3 з початку вересня 2018 року пропускала проведення уроків, а з 13 вересня 2018 року впродовж тижня взагалі не виходила на роботу. Ці та інші обставини, викладені у листі-зверненні педколективу Веселківської філії до голови Любарської селищної ради, вимагали втручання керівництва селищної ради - голови ради Герасимчука В.М. та заступника голови Осипенко А.М., а тому 19 вересня 2018 року до ради було запрошено директора Опорної школи ОСОБА_2 і завідувача Веселківською філією ОСОБА_1 Внаслідок обговорення ситуації голова селищної ради разом із заступником у присутності директора Опорної школи ОСОБА_2 запропонували ОСОБА_1 звільнитися з посади завідувача філією школи за угодою сторін, про що було досягнуто згоди, що підтверджується власноручно написаною останнім заявою про звільнення. Наявні на заяві про звільнення погоджувальний і розпорядчий напис голови Любарської селищної ради та його заступника не мають правового значення для вирішення справи, а лише підтверджують обставини досягнення згоди про звільнення за угодою сторін. Розгляд заяви по суті здійснено директором Опорної школи ОСОБА_2 шляхом видання наказу про звільнення, а тому зазначення у заяві на звільнення адресатом голову Любарської ОТГ також правового значення не має. Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили не лише неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, а й часте перебування його на роботі у нетверезому стані, однак у своєму рішенні суд першої інстанції зазначив лише про те, що показаннями свідків стверджується неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків. Суд першої інстанції безпідставно вважав доведеним факт погіршення стану здоров`я позивача, оскільки доказів такого останнім не надано.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що посилання в апеляційній скарзі на обставини, які передували звільненню, висновків суду першої інстанції не спростовує та вкотре підтверджує, що зі сторони керівництва та органу управління мала місце провокація ситуації, що призвела до звільнення, та відсутність у нього волевиявлення під час написання заяви про звільнення. Статутом Опорної школи чітко передбачено, що призначення та звільнення завідуючих філіями, працівників закладу здійснюється директором закладу. Жодним нормативно-правовим актом або установчим документом не передбачено узгодження питань звільнення працівників опорної школи з керівниками органу управління та органу, що є розпорядником бюджетних коштів. Наполягає, що його робота на посаді завідувача філії школи тривалий час критикувалася, він отримував погрози про звільнення за статтею , керівництво наполягало на звільненні, а тому такі події спонукали його до написання заяви про звільнення. Докази, надані відповідачем, а саме: колективні звернення невстановлених осіб, покази свідків, рекомендаційний лист, довідку контролюючих органів, вважає неналежними доказами. Посилаючись на порушення ним службових обов`язків, відповідач не надав наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. До відповідальності він не притягувався. Директор Опорної школи ОСОБА_2 , допитаний судом у якості свідка, пояснив, що наказ про звільнення був виготовлений та підписаний через декілька днів після написання заяви про звільнення, а тому станом на день подання ним заяви про відкликання заяви про звільнення наказу про звільнення фактично не існувало.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що позивач працював завідувачем та вчителем історії Веселківської філії Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів Любарського району Житомирської області (а.с.5-7 т.1).

Відповідно до п.2 розділу I, п.п.1,2 розділу III Положення про Веселківську філію Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів Любарського району Житомирської області філія Опорного закладу освіти є територіально відокремленим структурним підрозділом закладу освіти, що не має статусу юридичної особи. Штатний розпис філії є складовою штатного розпису Опорного закладу освіти, що розробляється і затверджується керівником опорного закладу освіти. Філію очолює завідувач.

Із Статуту Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів Любарської селищної ради вбачається, що Опорна Липненська загальноосвітня школа I-III ступенів Любарської селищної ради є закладом загальної середньої освіти, який належить до комунальної власності територіальної громади Любарської селищної ради та має статус юридичної особи, до складу якої входить, зокрема, Веселківська філія Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів Любарської селищної ради (пункти 1.1,1.4,1.6 Статуту).

У пункті 4.4 Статуту Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів Любарської селищної ради передбачено, що призначення та звільнення завідуючих філіями, працівників закладу здійснюється директором Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів із дотриманням чинного законодавства.

Так, на голову Любарської ОТГ ОСОБА_1 була написана заява з проханням звільнення з посади завідуючого Веселківської філії Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів з 19 вересня 2018 року за згодою сторін (а.с.9 т.1), а 20 вересня 2018 року позивачем голові Любарської ОТГ спрямована заява про визнання його заяви про звільнення, що написана 19 вересня 2018 року, недійсною, оскільки він написав її у стані нервового збудження необдумано та під тиском (а.с.10 т.1).

Наказом директора Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів від 19 вересня 2018 року №7-К Про звільнення ОСОБА_1 було звільнено з посади завідуючого Веселківської філії Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів з 19 вересня 2018 року за п.1 ст.36 КЗпП України (за угодою сторін) (а.с.13 т.1).

Наказом директора Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів від 20 вересня 2018 року №8а-К позивач призначений вчителем історії Веселківської філії з 20 вересня 2018 року (а.с.7 т.1).

Листом селищного голови від 04 жовтня 2018 року №1733 заява позивача від 20 вересня 2018 року про відкликання заяви про звільнення залишена без розгляду із наголошенням, зокрема, на тому, що заява про звільнення була написана особисто та без примусу і насильства (а.с.11 т.1).

Відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є угода сторін.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 (із наступними змінами) Про практику розгляду судами трудових спорів звернуто увагу судів на те, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами . Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Також у постанові від 26 жовтня 2016 року в справі №6-1269цс16 Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (угода сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

Отже, для того, щоб звільнити позивача з посади завідувача філією за п.1 ст.36 КЗпП України на час видання наказу мала бути досягнута згода між ОСОБА_1 та директором Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів про звільнення саме із такої підстави.

Проте, видаючи наказ про звільнення позивача з посади завідувача філією, відповідачем не було звернуто увагу на той факт, що заява про звільнення написана ОСОБА_1 не уповноваженій на звільнення особі, а голові Любарської ОТГ.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстав для звільнення директором Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів позивача з посади завідуючого Веселківською філією за п.1 ст.36 КЗпП України не було, враховуючи, що на момент видачі наказу не було досягнуто домовленості між належними або уповноваженими чинним законодавством сторонами про припинення трудового договору за взаємною згодою, тобто не існувало домовленості між ОСОБА_1 та директором Опорної Липненської загальноосвітньої школи I-III ступенів. Останній діяв на виконання розпорядчого напису (резолюції) про підготовку наказу, а не за взаємною згодою належних сторін про припинення трудового договору. Обставини тлумачаться колегією суддів апеляційного суду на користь позивача, оскільки працівник є більш слабкою стороною в трудових правовідносинах. У зв`язку з тим, що не існувало домовленості між належними сторонами на час видачі наказу про звільнення (не існує заяви позивача директору Опорної школи про звільнення за п.1 ст.36 КЗпП України), то доводи апеляційної скарги щодо попередньої роботи позивача, присутності у селищній раді на нараді 19 вересня 2018 року позивача та директора Опорної школи, видачі наказу про звільнення директором Опорної школи висновків суду першої інстанції про незаконність звільнення позивача з посади завідувача філією за п.1 ст.36 КЗпП України та скасування наказу від 19 вересня 2018 року №7-К не змінюють.

Посилання в апеляційній скарзі на попередню роботу позивача також не впливає на розгляд даного спору, виходячи із юридичної природи підстави звільнення позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд першої інстанції, розглядаючи даний трудовий спір, дійшовши правильного висновку про поновлення позивача на посаді завідувача Веселківською філією.

Приймаючи до уваги зміст ст.235 КЗпП України відносно того, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, клопотання про долучення до матеріалів справи довідок про заробітну плату (доходи) позивача №№17,18 від 01 квітня 2020 року підлягає до задоволення, оскільки зміст самої вищевказаної норми матеріального права вказує на наявність виняткової обставини для їх прийняття на стадії апеляційного перегляду справи. Також відповідач надав докази неможливості подання довідок до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Окрім того, примірник даного клопотання з додатком (довідками №№17,18) був надісланий відповідачем на адресу позивача поштовою квитанцією від 14 квітня 2020 року.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотримання вимог законодавства. Крім того, положеннями розділу 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, передбачені види виплат, які підлягають і які не підлягають урахуванню при обчисленні середньої заробітної плати.

Разом із тим, при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що довідка про доходи №87 містить нарахування позивачу як завідувачу філією, так і вчителю історії. Позивач же був звільнений наказом від 19 вересня 2018 року №7-К із посади завідувача філією та поновлений саме на цю посаду, а тому до розрахунку слід прийняти довідку №18 про заробітну плату ОСОБА_1 як завідувача Веселківською філією. Із 15 червня по 10 серпня 2018 року позивач перебував у основній щорічній відпустці, що сторонами не заперечується (а.с.27 т.1). У квітні-травні 2018 року позивачу нарахована заробітна плата за завідування філією по 5001 грн. за кожний місяць, тобто 10 002 грн. за повні два місяці, що передували відпустці. Середньоденний заробіток за два останніх повних місяців роботи, що передували звільненню, склав 238,14 грн. ((5001+5001) : 42 робочих дні). Період вимушених прогулів із 20 вересня 2018 року по 28 жовтня 2019 року (день ухвалення судом першої інстанції рішення про поновлення на роботі) становить 318 робочих днів. Отже, належить до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 75 728,52 грн. (238,14 грн. х 318 роб. дн.), а не 144 721,80 грн., як помилково вважав суд першої інстанції, без урахування суми податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до положень ст.376 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, зменшуючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 144 721,80 грн. до 75 728,52 грн., а доводи апеляційної скарги у цій частині є обґрунтованими.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При вирішенні спору в частині відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції з`ясував наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вину останнього в її заподіянні. Зокрема суд з`ясував, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, з чого при цьому позивач виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості дійшов правильного висновку, що у відшкодування моральної шкоди належить стягнути 5 000 грн., обґрунтовано відмовивши у стягненні решти суми (15 000 грн.), приймаючи до уваги, що позивач належними та допустимими доказами не довів погіршення стану його здоров`я після звільнення, а також те, що погіршення, якщо і мало місце, то було б пов`язано зі звільненням. Доводи апеляційної скарги щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди зводяться до власного тлумачення відповідачем норми матеріального права та переоцінки наданих сторонами на засадах змагальності доказів.

Оскільки матеріали справи не містять письмових доказів про вручення позивачу копії наказу про звільнення, а трудова книжка останньому не видавалася, то підстав вважати, що ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду за захистом порушеного права, немає, що відповідає положенням ст.233 КЗпП України.

Із вищевказаного слідує, що рішення суду першої інстанції в частині визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на посаді завідувача Веселківською філією, стягнення у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. та відмови у стягненні решти моральної шкоди залишається без змін.

Додаткове рішення, яке ухвалено щодо негайного виконання та розподілу судового збору також залишається без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в частині додаткового рішення не змінюють та з огляду на вищевикладене додаткового правового обгрунтування не потребують.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги, пропорційно до задоволеної частини компенсується у сумі 1 079,22 грн. (75 728,52 х 100 : 144 721,80; 2 075,43 х 52%) у порядку, встановленому КМУ, в зв`язку з тим, що п.1 частини першої ст.5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях про поновлення на роботі, а вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вимоги про поновлення на роботі.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу опорної Липненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області задовольнити частково.

Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2019 року змінити, зменшивши розмір середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 144 721 грн. 80 коп. до 75 728 грн. 52 коп..

У решті рішення Любарського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2019 року та додаткове рішення Любарського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2019 року залишити без змін.

Компенсувати опорній Липненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Любарського району Житомирської області (код ЄДРПОУ 22055763; Житомирська обл., Любарський район, с. Липно, вул. Ганни Марцун, 5) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір у сумі 1 079 грн. 22 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 04 травня 2020 року.