Постанова

від 23.04.2020 по справі 534/1399/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/1399/18 Номер провадження 22-ц/814/1139/20Головуючий у 1-й інстанції Сьоря С. І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.

за участю секретаря Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 лютого 2020 року, постановлену суддею Сьоря С.І., повний текст ухвалено складено 20.02.2020 року, у справі за заявою Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2020 року директор Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради звернувся до суду із заявою, в якій прохав визнати виконавчий лист Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області №534/1399/18 від 18 вересня 2019 року, що виданий 21 січня 2020 року, про стягнення з Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31 серпня 2018 року по 18 вересня 2019 року в сумі 90 176 грн. 24 коп., 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 42 грн. 29 коп. судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивував тим, що 30 січня 2020 року Комунальним підприємством Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради (далі - КП ВУВКГ Горішньоплавнівської міської ради ) з автоматизованої системи виконавчих проваджень стало відомо про відкриття Горішньоплавнівським міським відділом державної виконавчої служби Північно- Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) виконавчого провадження №61078079 від 28 січня 2020 року з примусового виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області за результатами розгляду в порядку спрощеного провадження прийнятого по цивільній справі №534/1399/18 провадження №2/534/813/18 про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до КП ВУВКГ Горішньоплавнівської міської ради про поновлення на роботі, скасуванні наказів підприємства, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди та виготовлено його вступну та резолютивну частини, що набрало законної сили з моменту прийняття постанови Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2019 року, отриманої КП ВУВКГ Горішньоплавнівської міської ради 08.01.2020 року.

Станом на момент відкриття виконавчого провадження №61078079 від 28.01.2020 року рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області по цивільній справі № 534/1399/18 провадження №2/534/813/18 КП ВУВКГ Горішньоплавнівської міської ради виконано в повному обсязі, здійснено повний розрахунок за стягненнями, визначеними у вказаному рішенні, та сплачено обов`язкові податки та збори, а саме сплачено середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 20.09.2019 по 08.01.2020 в сумі 90 176,24 грн., 6000 грн. моральної шкоди та 42,20 грн. понесених судових витрат.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 лютого 2020 року заяву Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Визнано виконавчий лист 534/1399/18, який виданий 21 січня 2020 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області на виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 вересня 2019 року у цивільній справі №534/1399/18, про стягнення з Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31 серпня 2018 року по 18 вересня 2019 року в сумі 90 176 грн. 24 коп., 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 42 грн. 29 коп. судового збору, таким, що не підлягає виконанню.

З даною ухвалою не погодилась стягувач ОСОБА_1 , оскарживши її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі апелянт прохає ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні заяви.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що платіжні доручення № № 3568 від 20.09.2019 р., 3556 від 20.09.2019 р., 3557 від 20.09.2019 р. та 3558 від 20.09.2019 р., підтверджують виконання виконавчого листа, виданого судом 23.09.2019 р. та не підтверджують виконання іншого виконавчого листа, виданого судом 21.01.2020 р.

Також відсутні докази про виплату їй боржником в повному обсязі середнього заробітку в сумі 90176,24 грн., зазначеної у виконавчому листі від 21.01.2020 р., а саме заробітної плати після утримання податків у та профспілкових внесків в сумі 70788,35 грн., ПДФОЛ у сумі 16231,72 грн., військового збору в сумі 1352,64 грн., профспілкових внесків у сумі 1803, 52 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов від боржника КП ВУВКГ Горішньоплавнівської міської ради директор підприємства прохає залишити апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін, оскільки вона є законною та обґрунтованою.

Стягувач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, направила суду заяву про розгляд справи в її відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника боржника ОСОБА_2 , перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на таке.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 до КП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради , директора КП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради Ярош С.М. про визнання наказу про припинення трудового договору (контракту) незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора КП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради №55 від 31 серпня 2018 року про припинення трудового договору (контракту), яким ОСОБА_1 31 серпня 2018 року звільнено з роботи з посади змінного інженера аварійно-диспетчерської служби Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради на підставі п.1 ст.40 КЗпП.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді змінного інженера аварійно-диспетчерської служби Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради з 31 серпня 2018 року.

Стягнуто з Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 серпня 2018 року по 18 вересня 2019 року в сумі 90 176 грн. 24 коп., 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 42 грн. 29 коп. судового збору.

Рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді змінного інженера аварійно-диспетчерської служби Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради та в частині стягнення заробітної плати в межах суми заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.

23.09.2019 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області на виконання вказаного рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення заробітної плати в межах суми заробітної плати за один місяць видано виконавчий лист №534/1399/18.

Відповідно до платіжних доручень №3568 від 20 вересня 2019 року, №3556 від 20 вересня 2019 року, №3557 від 20 вересня 2019 року та №3558 від 20 вересня 2019 року відповідачем перераховано позивачу заробітну плату у розмірі 6 190 грн. 62 коп.

При цьому утриманий податок на доходи фізичних осіб в сумі 1 419 грн. 51 коп., військовий збір у розмірі 118 грн. 29 коп. та профспілкові внески в сумі 157 грн. 72 коп.

Згідно постанови старшого державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу ДВС ГТУЮ у Полтавській області від 03.10.2019 року, виконавче провадження ВП №60177781 з примусового виконання виконавчого листа №534/1399/18, який виданий 23 вересня 2019 року Крюківським районним судом м. Кременчука, закінчено у зв`язку з його виконанням у повному обсязі.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20.12.2019 року рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 вересня 2019 року у справі №534/1399/18 залишено без змін.

21.01.2020 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області на виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі №534/1399/18 було видано виконавчий лист №534/1399/18 про стягнення з Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31 серпня 2018 року по 18 вересня 2019 року в сумі 90 176 грн. 24 коп., 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 42 грн. 29 коп. судового збору.

28.01.2020 р. державним виконавцем Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Лепчанським В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 61078079 з примусового виконання виконавчого листа № 534/1399/18, який видано Крюківським районним судом м. Кременчука 21 січня 2020 року про стягнення з Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31 серпня 2018 року по 18 вересня 2019 року в сумі 90 176 грн. 24 коп., 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 42 грн. 29 коп. судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, що КП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради на виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 вересня 2019 року у справі № 534/1399/18, було здійснено наступні виплати та відрахування:

- платіжним дорученням № 4288 від 08 січня 2020 року сплачено заробітну плату згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 вересня 2019 року по справі №534/1399/18 за період 31.08.2018 року по 18.09.2019 року в сумі 64 597,73 грн.;

- платіжним дорученням №4302 від 08 січня 2020 року сплачено 1,5% військового збору із заробітної плати працівників за період з 31.08.2018 року по 18.09.2019 року, в сумі 1 234,35 грн.;

- платіжним дорученням № 4289 від 08 січня 2020 року сплачено 18% податку з доходів найманих працівників за період з 31.08.2018 року по 18.09.2019 року в сумі 14 812,22 грн.;

- платіжним дорученням № 4301 від 08 січня 2020 року сплачено 2% профспілкових внесків ОСОБА_1 за період 31.08.2018 року по 18.09.2019 року в сумі 1645,80 грн.;

- платіжним дорученням № 4287 від 08 січня 2020 року сплачено моральну шкоду згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 вересня 2019 року по справі №534/1399/18 в сумі 4830 грн.;

- платіжним дорученням № 4285 від 08 січня 2020 року сплачено податок з доходів із моральної шкоди згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 вересня 2019 року по справі №534/1399/18 в сумі 1080 грн.;

- платіжним дорученням № 4286 від 08 січня 2020 року сплачено 1,5% військового збору із моральної шкоди згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 вересня 2019 року по справі №534/1399/18 в сумі 90 грн.;

- платіжним дорученням № 4291 від 08 січня 2020 року сплачено судові витрати згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 вересня 2019 року по справі №534/1399/18 року в сумі 42,29 грн.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що боржником добровільно виконано у повному обсязі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 вересня 2019 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та судового збору, до видачі 21.01.2020 р. Крюківським районним судом м Кременчука Полтавської області виконавчого листа №534/1399/18.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як вірно встановлено місцевим судом та вбачається з рішення Крюківського районного суду від 18 вересня 2019 року по справі №534/1399/18, при проведенні розрахунку середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу на підставі ст. 235 КЗпП України, суд керувався постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до пункту 3 розділу III Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08 лютого 1995 року №100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу

професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді

відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів.

Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Суд першої інстанції, проаналізувавши наведені правові норми, прийшов до правильного висновку про те, що КП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради правомірно виплачено ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначену рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 вересня 2019 року із зменшенням вказаної суми на суму податків і обов`язкових платежів.

Крім цього, місцевий суд вірно послався на те, що відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, так як за цей період, уразі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і обов`язкові платежі.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин, тому обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності та при визначенні її розміру враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з підпунктом "а" підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Таким чином, якщо особа відшкодовує (виплачує, надає) на користь фізичної особи моральну шкоду, така особа виступає щодо такої фізичної особи податковим агентом та зобов`язана утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.

Проаналізувавши наведені правові норми, місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що сума відшкодування моральної шкоди, стягнута з роботодавця на користь працівника на підставі судового рішення, підлягає оподаткуванню.

Отже, КП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради при виконанні судового рішення діяло відповідно до вимог податкового законодавства та як податковий агент обґрунтовано утримало із визначеної судом суми у 6 000 грн. відшкодування моральної шкоди податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1 080 грн. та військовий збір у розмірі 90 грн.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 липня 2018 року по справі 359/10023/16-ц.

Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на матеріально-правові та процесуально-правові.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Отже, за змістом ст. 432 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково або; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Приймаючи до уваги те, що КП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради у повному обсязі виконано рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 вересня 2019 року в частині стягнення з КП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та судового збору, до видачі 21.01.2020 р. Крюківським районним судом м Кременчука Полтавської області виконавчого листа №534/1399/18, місцевий суд обґрунтовано задовольнив заяву боржника та визнав зазначений виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Її посилання в апеляційній скарзі на те, щоборжником не виконано в повному обсязі рішення суду, спростовуються наявними у справі платіжними дорученнями, про які вказувалося вище, та які були досліджені судом першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Ухвала суду відповідає нормам матеріального і процесуального права. Підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.

Отже, апеляційна скарга залишається колегією суддів без задоволення, а ухвала місцевого суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367,368,374,375,389,391 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: О.В.Чумак

Судді Ю.В.Дряниця

Т.О.Кривчун