ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.05.2020 Справа № 920/218/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,
Розглядається в порядку спрощеного позовного провадження справа № 920/218/20
до відповідача Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради (вул. Першотравнева, 1, м. Буринь, Сумська область, 41700),
про стягнення 209 844 грн. 88 коп. заборгованості,
за участю представників:
Від позивача - не з`явився;
Від відповідача - не з`явився;
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача 209844 грн. 88 коп. відповідно до укладеного між сторонами договору № 2 про надання послуг постачання теплової енергії за державні кошти від 09.01.2019, в тому числі 189 733 грн. 17 коп. основного боргу, 6830 грн. 39 коп. пені, 13281 грн. 32 коп. штрафу.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.03.2020 відкрите провадження у справі № 920/218/20, відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; зазначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 6 ст. 252 ГПК України); наданий позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.
Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
З 19.03.2020 по 03.04.2020 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці (наказ № 06-28/18 від 10.03.2020).
19.03.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2542 від 19.03.2020), в якому визнає позовні вимоги в сумі 127 782 грн., в іншій частині позовних вимог просить суд відмовити. Відповідач зазначає, що має сумніви у правильності зчитування показників лічильника, у зв`язку з чим за середньодобовим показником на добу (3Гкал) розраховано вартість теплової енергії за грудень 2019 року (31 календарний день) в розмірі 127782 грн. (розрахунковим способом).
Відповідач подав клопотання № 281 від 19.03.2020 (вх. № 994к від 24.03.2020) про розгляд справи з викликом сторін.
24.03.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 2692 від 24.03.2020), в якій зазначає, що кількість спожитої теплової енергії визначена за показниками лічильника. Враховуючи те, що лічильник знаходиться в робочому стані, підстави для обліку споживання теплової енергії розрахунковим способом відсутні.
24.03.2020 позивач подав клопотання № 5 від 23.03.2020 (вх. № 98к від 24.03.2020), в якому просить суд провести судове засідання з повідомленням сторін.
01.04.2020 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 2847/20 від 01.04.2020), в якому підтримує свою позицію по справі, викладену у відзиві.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.04.2020 відкладено та призначено розгляд справи по суті у судове засідання з повідомленням сторін на 04.05.2020, 11:30.
Учасники справи повідомлені про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення копії ухвали суду від 06.04.2020 на електронні адреси.
Явка представників учасників справи у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, будь-яких заяв чи клопотань станом на 04.05.2020 від учасників справи до суду не надходило.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в судовому засіданні 04.05.2020.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
09.01.2019 між сторонами укладено договір № 2 відповідно до умов якого позивач зобов`язався протягом дії договору надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії для опалення приміщень (одиниця виміру теплової енергії - 1 Гкал), а відповідач зобов`язався приймати та оплачувати надані позивачем.
Місце надання послуг: Сумська область, м. Баринь, вул. Шевченка, 2 (Буринська спеціалізована школа І-ІІ ступенів № 2 ім. Ю.М. Лавошника).
Теплова енергія постачається замовникові у кількості 620 Гкал. Обсяги постачання можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та фактичного використання теплової енергії.
За умовами пунктів 3.1., 3.2. договору, вартість 1 Гкал складає 1374,40 грн без ПДВ, з урахуванням усіх витрат (включаючи постачання), зборів та податків постачальника. Сума договору становить 852 128 грн. 00 коп. без ПДВ.
Відповідно до п. 4.1.-4.3. договору, розрахунки проводяться виключно у грошовій формі. Розрахунки проводяться щомісячно шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 10 (десяти) робочих днів після пред`явлення постачальником рахунка на оплату (далі - рахунок) або після підписання сторонами акта приймання-передачі послуг (далі - акт), який складається щомісячно не пізніше 23 числа відповідного місяця. Рахунок та/або акт направляються замовнику по пошті або вручаються під підпис.
Акт, що підлягає підписанню, складається та подається замовнику на розгляд у двох примірниках. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акту повинен підписати його або направити постачальнику вмотивовані зауваження. Зауваження можуть подаватися як до всього акту, так і до його окремих частин, в такому випадку частина акту до якої не подано зауважень, вважається прийнятою в порядку, передбаченому в п. 4.4. договору. Процес розгляду постачальником зауважень не може перевищувати 3 (трьох) робочих днів з моменту їх отримання.
За умовами п. 5.3. договору, облік споживання теплової енергії провадиться за приладами обліку, або розрахунковим способом.
Згідно із п. 5.4. договору, у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів обліку обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується за формулою 2.11. КТМ 204 України 244-94 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні , затвердженого Держжитлокомунгоспом від 14.12.1993р.
Межа продажу теплової енергії - вузол обліку теплової енергії. Облік відпуску та використання теплової енергії відбувається у вузлі обліку теплової енергії, розташованому у тепловому пункті.
За умовами п. 6.1. договору, замовник зобов`язаний, в тому числі приймати, своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані постачальником послуги відповідно до умов цього договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов`язань щодо оплати послуг з постачання теплової енергії за грудень 2019 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 189733 грн 17 коп.
Згідно із супровідним листом від 03.01.2020 № 01 позивач надіслав відповідачу акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 16 від 31.12.2019, в якому зафіксовані показники лічильника станом на 31.12.2019 включно. Вартість послуг з постачання теплової енергії становить 189 733 грн 17 коп., кількість - 138,048 Гкал.
Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 16 від 31.12.2019 не підписаний відповідачем.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач вказує на те, що має сумніви у правильності зчитування показників лічильника, враховуючи температурний режим навколишнього середовища у грудні 2019 року, у зв`язку з чим за середньодобовим показником на добу (3Гкал) розраховано вартість теплової енергії за грудень 2019 року (31 календарний день) в розмірі 127782 грн. (розрахунковим способом).
За приписами ст. 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
До житлово-комунальних послуг, в тому числі належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 Закону).
Відповідно до ст. 21 Закону, послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За змістом ст. 7 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний, в тому числі забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 19 Закону України Про теплопостачання , споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії також визначають Правила користування тепловою енергією, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198.
Згідно з п. 20 Правил, облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.
У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
За приписами п. 23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку , обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
З матеріалів справи судом встановлено, що листом № 1359 від 24.12.2019 відповідач звернувся до позивача з приводу перегляду акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 16, що був надісланий позивачем 23.12.2019, згідно з яким вартість поставленої теплової енергії за грудень 2019 року становить 194477 грн 60 коп.
Як пояснює позивач, в акті № 16 від 23.12.2019 були вказані прогнозовані показники до 31.12.2020.
Листом від 03.01.2020 на адресу відповідача був направлений акт № 16 від 31.12.2019, в якому зафіксовані фактичні показники станом на 31.12.2019.
Судом встановлено, що в акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 16 від 31.12.2019 зафіксовані показники лічильника станом на кінець грудня 2019 року - 7616, 29 гДж.
Вказані показники зафіксовані лічильником станом на 31.12.2019, що вбачається з фотокопій показів лічильника, які надані відповідачем та підтверджено останнім у відзиві на позовну заяву.
Доказів направлення постачальнику вмотивованих зауважень до акту № 16 від 31.12.2019 відповідач не подав.
За умовами договору, як зазначено вище, облік споживання теплової енергії провадиться за приладами обліку або розрахунковим способом - в разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів обліку.
В матеріалах справи відсутні докази того, що станом на грудень 2019 року прилад обліку спожитої теплової енергії був пошкоджений чи неправильно працював.
Виходячи зі змісту договору, а також зазначених приписів Правил, за відсутності доказів несправності лічильника, посилання відповідача на температурний режим навколишнього середовища, як на підставу для сумнівів у правильності зчитування показників лічильника, суд вважає безпідставними.
З урахуванням викладеного, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими, кількість поставленої теплової енергії, вказану в акті № 16 від 31.12.2019 підтвердженою належними доказами, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 189 733 грн. 17 коп. основного боргу правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Відповідно до ст. 25 Закону України Про теплопостачання , у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.
За приписами ст. 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Дію частини першої статті 26 зупинено до 1 липня 2020 року згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020.
Відповідно до п. 7.4. договору, за порушення строків виконання зобов`язання щодо оплати спожитої теплової енергії стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з поданим розрахунком, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 6830 грн 39 коп. за період з 28.01.2020 по 03.03.2020, враховуючи строки розрахунків, визначені договором та факт отримання відповідачем акту здачі-приймання робіт (надання послуг) 14.01.2020, а також штраф в сумі 13281 грн 32 коп. у розмірі семи відсотків (сума боргу - 189733 грн. 17 коп.)
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що останнім невірно визначено початок періоду нарахування штрафних санкцій. Зокрема, враховуючи факт отримання відповідачем акту здачі-приймання робіт (надання послуг) 14.01.2020 та строк проведення розрахунків, визначений п. 4.3. договору (10 робочих днів), відповідач був зобов`язаний оплатити послуги з постачання теплової енергії у строк до 28.01.2020 включно. Прострочення виконання грошового зобов`язання почалося з 29.01.2020. Таким чином, правомірним є нарахування пені, в межах розрахунку позивача, за період з 29.01.2020 по 03.03.2020.
Розрахунки перевірені судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2020.
На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань у встановлені строки, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6640 грн. 66 коп. пені та 13281 грн 32 коп. штрафу.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 189 грн. 73 коп. суд відмовляє за їх необґрунтованістю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради (вул. Першотравнева, 1, м. Буринь, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 41825775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТЕПЛО СУМИ" (пл. Незалежності, буд. 10, оф. 26, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40075307) 189 733 грн. 17 коп. основного боргу, 6640 грн. 66 коп. пені, 13281 грн. 32 коп. штрафу, 3144 грн 83 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням ч. 4 Розділу Х (Прикінцеві положення) та пп. 17.5. п. 17 Розділу XI (Перехідні положення) Кодексу.
Повне рішення складене та підписане 06.05.2020
Суддя Є.А. Жерьобкіна
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 04.05.2020 |
Оприлюднено | 08.05.2020 |
Номер документу | 89084480 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Жерьобкіна Євгенія Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Сумської області
Жерьобкіна Євгенія Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні