Постанова

від 30.07.2020 по справі 920/218/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2020 р. Справа№ 920/218/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Поляк О.І.

Кропивної Л.В.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 04.05.2020, повний текст якого складений та підписаний 06.05.2020

у справі № 920/218/20 (суддя Жерьобкіна Є.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Біотепло Суми

до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради

про стягнення 209 844,88 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 189 733,17 грн. за поставлену в грудні 2019 року за договором про надання послуг постачання теплової енергії за державні кошти № 2 від 09.01.2019, але неоплачену теплову енергію, пені в сумі 6 830,39 грн. та штрафу в сумі 13 281,32 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог у повному обсязі заперечив, зазначивши про те, що він має сумніви у правильності зчитування показників лічильника враховуючи температурний режим навколишнього середовища у грудні 2019 року у порівняння з температурним режимом навколишнього середовища у грудні 2018 року, та те, що за знятими відповідачем показниками споживання теплової енергії у період 20.12.2019 по 31.12.2019 середньодобовий показник споживання теплової енергії у вказаний період становив 3 Гкал на добу. З огляду на вказані обставини, відповідачем розраховано вартість теплової енергії за грудень 2019 року (31 календарний день) в розмірі 127 782,00 грн. (розрахунковим способом виходячи з середньодобового показника споживання теплової енергії - 3 Гкал на добу).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.05.2020, повний текст якого складений та підписаний 06.05.2020, у справі № 920/218/20 позов задоволено частково, до стягнення з відповідач на користь позивача присуджено 189 733,17 грн. основного боргу, 6 640,66 грн. пені, 13 281,32 грн. штрафу, у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги про стягнення основного боргу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведено постачання відповідачу теплової енергії у визначеному ним обсязі.

Щодо заперечень відповідача проти задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у повному обсязі суд першої інстанції зазначив про те, що:

- в акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 16 від 31.12.2019 зафіксовані показники лічильника станом на кінець грудня 2019 року - 7616, 29 гДж;

- вказані показники зафіксовані лічильником станом на 31.12.2019, що вбачається з фотокопій показів лічильника, які надані відповідачем та підтверджено останнім у відзиві на позовну заяву;

- доказів направлення постачальнику вмотивованих зауважень до акту № 16 від 31.12.2019 відповідач не подав;

- за умовами спірного договору облік споживання теплової енергії провадиться за приладами обліку або розрахунковим способом - в разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів обліку, проте в матеріалах справи відсутні докази того, що станом на грудень 2019 року прилад обліку спожитої теплової енергії був пошкоджений чи неправильно працював;

- виходячи зі змісту спірного договору, а також Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, за відсутності доказів несправності лічильника, посилання відповідача на температурний режим навколишнього середовища як на підставу для сумнівів у правильності зчитування показників лічильника, суд вважає безпідставними.

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені, суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем невірно визначено початок періоду нарахування пені. Так, враховуючи факт отримання відповідачем акту здачі-приймання робіт (надання послуг) 14.01.2020 та строк проведення розрахунків, визначений п. 4.3 спірного договору (10 робочих днів), відповідач був зобов`язаний оплатити послуги з постачання теплової енергії у строк до 28.01.2020 включно, прострочення виконання грошового зобов`язання почалося з 29.01.2020, а відтак, правомірним є нарахування пені в межах розрахунку позивача за період з 29.01.2020 по 03.03.2020.

Не погоджуючись з рішенням, Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 04.05.2020 у справі № 920/218/20 частково та ухвалити нове рішення, яким в задовольнити вимоги відповідача в сумі 127 782,00 грн. за фактичне використання теплової енергії в кількості 98 Гкал.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорюване рішення прийнято на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та при недотримання норма процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що він має сумніви щодо правильності зчитування показників лічильника.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 справа № 920/218/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Кропивна Л.В.

Ухвалою від 15.06.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Кропивна Л.В.:

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 04.05.2020 у справі № 920/218/20;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 01.07.2020;

- сторонам роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- учасникам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

У апеляційній скарзі скаржник просить повідомити апелянта про час та дату розгляду справи апеляційною інстанцією, оскільки представник бажає взяти участь у судовому засіданні, з огляду на що в ухвалі від 15.06.2020 зазначено про те, що, враховуючи предмет позову, з метою запобігання поширенню короновірусу COVID-19 та убезпечення від ризику життя та здоров`я представників учасників судового процесу та працівників суду, колегія суддів не вбачає правових підстав для розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

17.06.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання вих. № 611 від 17.06.2020 про розгляд справи з викликом відповідача, в якому відповідач просив скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 04.05.2020 у справі № 920/218/20 частково та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги відповідача в сумі 127 782,00 грн. за фактичне використання теплової енергії в кількості 98 Гкал та повідомити про час та дату розгляду даної апеляційної скарги відповідача, оскільки представник бажає взяти участь у судовому засіданні.

У задоволенні вказаного клопотання відмовлено ухвалою від 22.06.2020.

22.06.2020 до суду надійшло клопотання відповідача вих. № 611 від 17.06.2020 про розгляд справи з викликом відповідача.

Враховуючи, що в задоволенні клопотання відповідача вих. № 611 від 17.06.2020 про розгляд справи з викликом відповідача відмовлено ухвалою від 22.06.2020, клопотання вих. № 611 від 17.06.2020, яке надійшло до суду 22.06.2020 і яке є копією електронного клопотання вих. № 611 від 17.06.2020, яке надійшло на електронну адресу суду 17.06.2020, колегією суддів не розглядається.

Станом на 30.07.2020 відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).

Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді справи № 920/218/20 колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 210 200 грн., і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 04.05.2020 у справі № 920/218/20 відкрито 15.06.2020, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався, з урахуванням вихідних та святкових днів, з 01.07.2020, апеляційна скарга має бути розглянута по 14.08.2020 включно.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

09.01.2019 позивач як постачальник та відповідач як замовник уклали договір про надання послуг постачання теплової енергії за державні кошти № 2 (далі Договір) (а.с. 11-18), відповідно до умов якого позивач зобов`язався протягом дії Договору надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії для опалення приміщень (ДК 021:2015, 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (постачання теплової енергії для опалення приміщень та підігріву води)), (одиниця виміру теплової енергії - 1 Гкал), а відповідач зобов`язався приймати та оплачувати надані позивачем послуги.

Місце надання послуг: Сумська область, м. Баринь, вул. Шевченка, 2 (Буринська спеціалізована школа І-ІІ ступенів № 2 ім. Ю.М. Лавошника) (п. 1.4 Договору).

У п. 1.3 Договору сторони погодили, що теплова енергія постачається замовникові у кількості 620 Гкал. Обсяги постачання можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та фактичного використання теплової енергії.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Договору вартість 1 Гкал складає 1 374,40 грн. без ПДВ, з урахуванням усіх витрат (включаючи постачання), зборів та податків позивача. Сума Договору становить 852 128,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки проводяться щомісячно шляхом оплати відповідачем вартості спожитої теплової енергії протягом 10 (десяти) робочих днів після пред`явлення позивачем рахунка на оплату (далі рахунок) або після підписання сторонами акта приймання-передачі послуг (далі акт), який складається щомісячно не пізніше 23 числа відповідного місяця. Рахунок та/або акт направляються відповідачу по пошті або вручаються під підпис.

Акт, що підлягає підписанню, складається та подається відповідачу на розгляд у двох примірниках. Відповідач протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акту повинен підписати його або направити позивачу вмотивовані зауваження. Зауваження можуть подаватися як до всього акту, так і до його окремих частин, в такому випадку частина акту, до якої не подано зауважень, вважається прийнятою в порядку, передбаченому в п. 4.4 Договору. Процес розгляду позивачем зауважень не може перевищувати 3 (трьох) робочих днів з моменту їх отримання (п. 4.3 Договору).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що в грудні 2019 року ним на виконання умов Договору відповідачу було поставлено теплову енергію в кількості 138,048 Гкал на загальну суму 189 733,17 грн., яка відповідачем оплачена на була.

Відповідач проти задоволення позовних вимог у повному обсязі заперечив, зазначивши про те, що він має сумніви у правильності зчитування показників лічильника враховуючи температурний режим навколишнього середовища у грудні 2019 року у порівняння з температурним режимом навколишнього середовища у грудні 2018 року (а саме те, що температура повітря в грудні 2018 року становила -5С, -7С, а в грудні 2019 року - +4С, +9С, в той час як у грудні 2018 року було спожито теплової енергії в кількості 121,29 Гкал, а в грудні 2019 - 138,048 Гкал - примітка суду), та те, що за знятими відповідачем показниками споживання теплової енергії у період 20.12.2019 по 31.12.2019 середньодобовий показник споживання теплової енергії у вказаний період становив 3 Гкал на добу.

З огляду на вказані обставини, відповідачем розраховано вартість теплової енергії за грудень 2019 року (31 календарний день) в розмірі 127 782,00 грн. (розрахунковим способом виходячи з середньодобового показника споживання теплової енергії - 3 Гкал на добу).

Суд першої інстанції не прийняв до уваги вказані посилання відповідача, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Умовами Договору (п. 4.3) сторонами погоджено, що Акт, що підлягає підписанню, складається позивачем у двох примірниках та подається на розгляд відповідачу, який протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання повинен підписати акт або направити позивачу вмотивовані зауваження.

З матеріалів справи слідує що 23.12.2019 позивач направив відповідачу акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 16, за яким вартість поставленої теплової енергії за грудень 2019 року становить 194 477,60 грн. (141,5 Гкал) Вказаний акт в матеріалах справи відсутній, проте факт його складення позивачем та отримання відповідачем сторонами не заперечується.

Листом № 1359 від 24.12.2019 (а.с. 37) відповідач звернувся до позивача з приводу перегляду акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 16, що був надісланий позивачем 23.12.2019, посилаючись на те, що в грудні 2018 рік температурний режим повітря становив -5С, -7С, а теплова енергія склала 121,29 Гкал, в той час як температура повітря в грудні 2019 року становить +4С, +9С. З огляду на вказані обставини, відповідач просив передивитися використання показника лічильник та надати відповідь.

У відповіді на відзив (а.с. 59-61) позивач пояснив, що в акті № 16 від 23.12.2019 були вказані прогнозовані показники до 31.12.2020, що колегія суддів вважає таким, що відповідає дійсності, оскільки за змістом п. 4.2 Договору акт має бути складений позивачем не пізніше 23 числа відповідного місяця.

Водночас листом № 1 від 03.01.2020 позивачем на адресу відповідача був направлений акт № 16 від 31.12.2019, в якому зафіксовані фактичні показники станом на 31.12.2019.

При цьому як слідує з наданих самим відповідачем фотографій лічильника станом на 11 годину 30 хвилин 31.12.2019, показники лічильника становлять 7 616,139 гДж, що відповідає вказаним позивачем у актів № 16 від 13.12.2019 показникам на кінець дня 31.12.2019 - 7 616,29 гДж.

При цьому, доказів направлення відповідачем позивачу вмотивованих зауважень до акту № 16 від 31.12.2019 матеріали справи не містять, а відтак, послуги з постачання теплової енергії вважаються прийнятими.

Також колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з п. 5.3 Договору, облік споживання теплової енергії провадиться за приладами обліку або розрахунковим способом.

У п. 5.5 Договору визначено, що межа продажу теплової енергії - вузол обліку теплової енергії. Облік відпуску та використання теплової енергії відбувається у вузлі обліку теплової енергії, розташованому у тепловому пункті.

У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів обліку обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується за формулою 2.11. КТМ 204 України 244-94 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні , затверджених Держжитлокомунгоспом 14.12.1993 (п. 5.4).

Отже, у Договорі сторонами погоджено, що облік споживання теплової енергії провадиться за приладами обліку або, в разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів обліку, - розрахунковим способом.

При цьому за змістом ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги саме до обов`язків індивідуального споживача віднесений обов`язок забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу.

За змістом ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На відповідача покладений обов`язок довести ті обставини, на які він фактично посилається, зокрема на недостовірність роботи лічильника, проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем суду не надано.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази того, що станом на грудень 2019 року прилад обліку спожитої теплової енергії був пошкоджений чи неправильно працював, а відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що, виходячи зі змісту договору, за відсутності доказів несправності лічильника, посилання відповідача на температурний режим навколишнього середовища як на підставу для сумнівів у правильності зчитування показників лічильника є безпідставними.

Заперечень проти зазначеної в акті № 16 від 13.12.2019 кількості поставленої теплової енергії, підтверджених належними та допустимим доказами, відповідачем не заявлено.

За таких обставин, загальна вартість наданих протягом спірного періоду послуг становить 189 733,17 грн.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленої за умовами Договору в грудні 2019 теплової енергії на суму 189 733,17 грн. у порядку та в строки, встановлені Договором, а відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 189 733,17 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 6 830,39 грн., слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов`язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором та законодавством відповідальності.

За приписами ст. 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги , у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п. 7.4 Договору, за порушення строків виконання зобов`язання щодо оплати спожитої теплової енергії стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Суд першої інстанції визнав правомірним нарахування позивачем пені виходячи з встановленого Договором розміру, а саме - 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, враховуючи те, що станом на дату винесення судом першої інстанції рішення дію ч. 1 ст. 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги зупинено до 1 липня 2020 року згідно із Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 № 533-IX.

Щодо вказаних обставин слід зазначити таке.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що він розраховує пеню за період з 28.01.2020 по 03.03.2020 виходячи з розміру пені, визначеної в п. 7.4 Договору, а саме 0,1 відсотка вартості теплової енергії за кожен день прострочення.

Отже, у період нарахування позивачем пені частина 1 статті 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги діяла, а відтак, розмір пені не може бути вищім 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення, що ані позивачем, ані судом першої інстанції враховано не було.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем невірно визначено початок періоду нарахування штрафних санкцій, оскільки, враховуючи факт отримання відповідачем акту здачі-приймання робіт (надання послуг) 14.01.2020 та строк проведення розрахунків, визначений п. 4.3 Договору (10 робочих днів), відповідач був зобов`язаний оплатити послуги з постачання теплової енергії у строк до 28.01.2020 включно, а прострочення виконання грошового зобов`язання почалося з 29.01.2020.

Отже, правомірним є нарахування пені в межах розрахунку позивача за період з 29.01.2020 по 03.03.2020, тобто за 35 днів.

Враховуючи обставини, які викладені вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду колегії суддів в сумі 664,07 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

189 733,17*36 днів*0,01% =664,07

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 13 281,32 грн. слід зазначити таке.

Умовами Договору (п. 7.4) сторони домовились, що окрім пені за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок штрафу, задовольнив позов у цій частині в повному обсязі, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій, згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 13 281,32 грн. (189 733,17*7%) є законними та обґрунтованими. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, тому рішення Господарського суду Сумської області від 04.05.2020 у справі № 920/218/20 підлягає зміні, позов задовольняється частково до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає основний борг в сумі 189 733,17 грн., пеня в сумі 664,07 грн. та штраф в сумі 13 281,32 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Враховуючи вимоги викладені в апеляційній скарзі та підстави зміни рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору, а саме витрати позивача по сплаті судового збору за звернення з позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а судові витрати відповідача по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 04.05.2020 у справі № 920/218/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 04.05.2020 у справі № 920/218/20 змінити.

3. Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Сумської області від 04.05.2020 у справі № 920/218/20 у такій редакції:

2. Стягнути з Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради (вул. Першотравнева, 1, м. Буринь, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 41825775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біотепло Суми (пл. Незалежності, буд. 10, оф. 26, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40075307) оснівний борг в сумі 189 733 (сто вісімдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять три) грн. 17 коп. основного боргу, пеню в сумі 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. 07 коп., штраф в сумі 13 281 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 32 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 055 (три тисячі п`ятдесят п`ять) грн. 18 коп.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

5. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/218/20.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді О.І. Поляк

Л.В. Кропивна