Рішення

від 04.05.2020 по справі 200/6521/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Справа № 200/6521/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ :

До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради з позовними вимогами про скасування постанови від 15.01.2019 №03/1501 про притягнення іі до відповідальності в порядку п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 69156 грн.

Позовні вимоги обґрунтованні тим, що оспорювана постанова прийнята відповідачем за результатами перевірки позивача на підставі якої складено акт та встановлено, що позивачем побудовано об`єкт містобудування за адресою: АДРЕСА_1 , який експлуатується без декларації про готовність до експлуатації, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . За вказане порушення до позивача застосовано штраф у розмірі 65156 грн. на підставі абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки, на її думку, перевірку було проведено з порушенням норм чинного законодавства, а саме: без участі позивача або його представника, без пред`явлення службового посвідчення та без надання позивачеві копії направлення на проведення перевірки; при проведенні перевірки посадовими особами відповідача жодними доказами не було встановлено, що саме позивач є замовником будівництва за вказаною адресою, оскільки, як наголошує позивач, саме замовник несе відповідальність за експлуатацію об`єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію за абз.2 п.2 ч.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ; позивачеві не було вручено ні акту перевірки, ні припису, крім того, не повідомлено про час і місце розгляду справи (не пізніше як за три доби до дня її розгляду), перед початком розгляду справи не з`ясовано чи сповіщено позивача про розгляд справи, чим позбавлено останього права бути присутнім під час здійснення архітектурно-будівельного контролю, надавати пояснення та зауваження до акту перевірки, приймати участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що в свою чергу, є порушенням вимог ч.2 п.17, п.п.3 п.20, п.21 Порядку №244.

В матеріалах справи міститься відзив, в якому зазначено, що підставою для проведення позапланової перевірки була необхідність проведення перевірки виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 09.06.2017, про що було видано наказ від 26.12.2018 №619п та виписано направлення від 26.12.2018 №0797, що відповідають формам, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012р. №240. Під час проведення позапланового заходу було встановлено, що триповерхова виробнича будівля об`єкту будівництва експлуатується без декларації про готовність до експлуатації, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Окрім того, у відзиві зазначається, що на сьогоднішній день у Реєстрі дозвільних документів ДАБК відсутня інформація щодо введення в експлуатацію вказаного об`єкта будівництва, а тому даний об`єкт експлуатується з порушенням норм законодавства у сфері містобудівної діяльності. Оскільки, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником будівлі за наведеною вище адресою (нежитлова будівля) є позивач, то документи за результатами позапланової перевірки були складені на позивача, як суб`єкта будівництва - власника майна, а тому відповідач вважає, що посадові особи діяли в рамках встановлених повноважень. Також у відзиві вказується, що п.13 Порядку №553 передбачено право суб`єкта містобудування бути присутнім під час проведення перевірки, але це не є його обов`язком, складені документи за результатами перевірки були направлені позивачеві, що підтверджено відповідними розрахунковими чеками про направлення поштових відправлень та списком згрупованих поштових відправлень, тому у відповідача, на його думку, були наявні підстави для притягнення позивача до відповідальності за виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності за оспорюваною постановою.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2019 у даній справі позовні вимоги задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2019 скасовано та направлено справу на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно Витягу з протоколу автоматичного розподілу дана справа передана для розгляду судді Маковській О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2020, оскільки позивачем виконано вимоги ухвали суду від 05.02.2020, справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Вказану ухвалу отримано відповідачем 15.04.2020, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні.

Від відповідача відзив на позовну заяву, з урахуванням ухвали суду від 02.03.2020, до суду не надходив.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 15.11.2004 за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку у ДПІ у Соборному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, основним видом діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується відомостями із ЄДРПОУ.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від ОСОБА_1 є власником 1/2 частки об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідачем з 26.12.2018 по 29.12.2018 проведено перевірку та складено акт, в якому Замовником вказана - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та зазначено, що ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , побудовано у 2017 році нежитлову многофункціональну триповерхову капітальну будівлю, розмірами у плані 16,8м. Х 23,1 м., висотою 12,2 м. об`єкту будівництва Будівництво комплексу з обслуговування автомобілів по АДРЕСА_3 (Індустріальний район) , яка експлуатується без декларації про готовність до експлуатації об`єкта та за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що забороняється законодавством і є порушенням ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.12 Порядку №461 за що передбачена відповідальність згідно абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідачем 29.12.2018 складено припис про усунення виявлених порушень, яким вимагалось зупинити експлуатацію об`єкта будівництва за адресою АДРЕСА_1 до введення в експлуатацію, згідно чинного законодавства.

В подальшому відповідачем 15.01.2019 прийнято постанову від 15.01.2019 №03/1501 про визнання позивача винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 69156 грн.

Позивач, оскаржуючи дану постанову, просить її скасувати посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням чинного законодавства, оскільки відповідачем не забезпечено право участі позивача у проведення перевірки, а саме: перевірку проведено без участі позивача та/або його представника; позивачеві не пред`явлено службового посвідчення та направлення на перевірку; не повідомлено про проведення перевірки та не забезпечено право позивача на подання пояснень та зауважень до акту; не сповіщено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, що призвело до порушення відповідачем прав та інтересів позивача, які передбачені нормами Порядку №553, Порядку №244, а також і не встановлено жодними доказами факту того, що позивач є замовником будівництва вказаного об`єкту, що виключає можливість притягнення позивача до відповідальності у вигляді застосування штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки така відповідальність передбачена лише щодо замовника будівництва згідно вимог абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а повноваження органів нагляду (контролю) за додержанням суб`єктами містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності встановлені Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (далі - Порядок №553) та Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 (далі - Порядок №244).

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає вищенаведений Порядок №553.

Згідно з пунктом 2 наведеного Порядку №553, у редакції, чинній на момент проведення перевірки, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За приписами пунктів 7-9 Порядку №553 встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У відповідності до вимог п.12 наведеного Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема:

- у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Також, згідно п.13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пунктом 21 Порядку №553 встановлено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюються заходи контролю (нагляду) під час проведення позапланової перевірки, має право бути присутнім під час здійснення такого державного архітектурно-будівельного контролю, допускати посадових осіб до перевірки, надавати письмові пояснення та зауваження або заперечення до акту перевірки, за наслідками такої перевірки отримувати акт перевірки, припис, протокол та інші документи, які складаються під час перевірки, висловлювати відмову у їх отриманні, а посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю, в свою чергу, зобов`язані забезпечити участь такого суб`єкта містобудування (у даному випадку позивача) у проведенні перевірки шляхом пред`явлення суб`єкту містобудування (позивачу), щодо якого проводиться перевірка, службового посвідчення та наданням копії направлення для проведення позапланової перевірки.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи копії наданих сторонами документів, не містять відомостей чи доказів пред`явлення позивачеві, як суб`єкту містобудування, щодо якого здійснювався держаний архітектурно-будівельний контроль, посадовою особою відповідача до початку проведення перевірки службового посвідчення та копій направлення для проведення позапланової перевірки.

За викладених обставин, проаналізувавши наведені правові норми у сукупності з дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не виконавши свого обов`язку та не забезпечивши участь суб`єкта містобудування (позивача) у проведенні перевірки у спосіб, встановлений Порядком №553, допустив порушення процедури проведення перевірки, а, відповідно, складені за наслідками такої перевірки акти суб`єкта владних повноважень (акти, протоколи, постанови) не можуть мати будь-які правові наслідки та підлягають скасуванню.

Слід зазначити, що адміністративним судом у даних правовідносинах застосована і правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №400/2866/18, яка є обов`язковою для застосування згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, п.17 Порядку №244 передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягується до відповідальності або його уповноваженого представника.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягується до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня її розгляду.

Відтак, на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладено обов`язок повідомити суб`єкта містобудування (у даному випадку позивача), який притягується до відповідальності, про час і місце розгляду справи та під час підготовки такої справи до розгляду, а також з`ясувати (перевірити) чи вчасно сповіщено суб`єкта містобудування (позивача) про час і місце розгляду справи, а саме: у строк, встановлений п.17 Порядку №244.

Проте, матеріали справи не містять відомостей про те, що позивача було повідомлено (сповіщено) про час і місце розгляду справи у встановлений строк.

При цьому, посилання відповідача у відзиві на позов на те, що позивачеві були направлені акт перевірки, припис та протокол засобами поштового зв`язку судом до уваги не приймаються, оскільки, направлення вказаних документів відбувається лише за умови, якщо позивач відмовився від їх отримання та підписання під час проведення перевірки за приписами п.21 Порядку №553.

Отже, з огляду на зазначене, вбачається, що при розгляді справи про притягнення позивача до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було дотримано способу і порядку повідомлення (сповіщення) позивача про час і місце розгляду справи, що призвело до порушення відповідачем пунктів 17, 20 Порядку №244, а, відповідно, і до порушення прав і інтересів позивача на участь у розгляді такої справи та як наслідок, позбавлення позивача права надавати пояснення, докази та зауваження, що суперечить не лише процедурі розгляду справи, встановленій Порядком №244, а й п.9 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає право особи (позивача) на участь у процесі прийняття рішення.

Також, слід зазначити, що абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність про правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена відповідальність за експлуатацію об`єктів будівництва не прийнятих в експлуатацію лише до суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів або до тих, які виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Проте, відповідачем жодними доказами не доведено, що позивач є замовником будівництва або виконував функції замовника і підрядника одночасно при будівництві об`єкта, розташованого за адресою; м. Дніпро, вул.Каштанова, буд.1.

Суд критично ставиться до доводів відповідача, що акт перевірки, припис та протокол були складені стосовно позивача, як суб`єкта містобудування - власника зазначеного нерухомого майна, згідно відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та згідно відомостей з ЄДРПОУ стосовно позивача, як фізичної особи-підприємця, оскільки аналіз змісту наведених документів не містить відомостей про те, що позивач є замовником будівництва даної будівлі, а тому наведені документи не є належними доказами, які свідчать про експлуатацію позивачем вказаного житлового будинку без прийняття його в експлуатацію, а, відповідно, і застосування до позивача, як замовника будівництва, штрафу за оскаржуваною постановою.

Крім того, інформація із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не може підтверджувати факт того, що позивач є замовником будівництва даного будинку та доказом того, що цей будинок експлуатується без прийняття його в експлуатацію, оскільки такі відомості у Державному реєстрі відсутні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не доведено належними і допустимими доказами правомірність прийняття оспорюваної постанови.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем вказана постанова прийнята не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з порушенням процедури та порядку проведення позапланової перевірки, встановленої Порядком №553 та Порядком №244, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з порушенням права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи, що останнім днем для прийняття рішення у справі є 01.05.2020 (вихідний), то, суд, керуючись ч.6 ст.120 КАС України, приймає рішення у справі в перший робочий день - 04.05.2020.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 15.01.2019 №03/1501про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська