Ухвала

від 06.05.2020 по справі 160/8440/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 травня 2020 року Справа №160/8440/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження заяву Закладу дошкільної освіти Гірківський дитячий садок «Веселка» Славгородської селищної ради про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №160/8440/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Закладу дошкільної освіти Гірківський дитячий садок «Веселка» Славгородської селищної ради про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/8440/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Закладу дошкільної освіти Гірківський дитячий садок «Веселка» Славгородської селищної ради про застосування заходів реагування.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 р. позов задоволено, а саме суд вирішив:

застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, село Гірки, вулиця Нова, будинок 1 ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ГІРКІВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ САДОК "ВЕСЕЛКА" СЛАВГОРОДСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ - 40107684), до повного усунення порушень.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 р. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 р. залишено без змін.

27.04.2020 р. до суду надійшла заява Закладу дошкільної освіти Гірківський дитячий садок «Веселка» Славгородської селищної ради про роз`яснення резолютивної частини судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 р., а саме яким способом виконувати рішення.

Заява мотивована тим, що на думку заявника, відповідно до норм чинного законодавства виконати рішення не є можливим.

Розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки (ч.1).

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ч. 2).

Учасники справи мають право, зокрема: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п. 3 ч. 3).

Порядок роз`яснення судового рішення передбачений спеціальною нормою КАС України, - статтею 254, згідно якої за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали (ч.1).

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2).

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.3).

З урахуванням положень постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19 та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання, судом не встановлено необхідності виклику учасників справи у судове засідання для розгляду питання про роз`яснення судового рішення у даній справі, у зв`язку із чим розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження.

Так, з системного аналізу положень статті 254 КАС України, які наведені вище, вбачається, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення саме рішення суду, важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності викладення судом резолютивної частини. Тобто, роз`яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, яке полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду в більш чіткій і зрозумілій формі.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд акцентує увагу, що незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

У поданій відповідачем заяві не вказані обставини, які обґрунтовують необхідність надання роз`яснення резолютивної частини судового рішення, не зазначено з яких причин ускладнене виконання рішення суду та з яких підстав воно є таким, що неможливо виконати.

У зв`язку із чим суду неможливо встановити наявність у відповідача труднощів при виконанні рішення, характер таких труднощів, підстави їх виникнення, які б у їх сукупності вказували на високу ймовірність неправильного виконання резолютивної частини рішення внаслідок його неясності.

Суд звертає вагу, що заявник просить суд вказати спосіб виконання рішення, що виходить за межі повноважень суду у розумінні ст. 254 КАС України.

Згідно ст. 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до приписів ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладене, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, судом встановлено, що мотивувальна та резолютивна частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 р. не викликають труднощів для розуміння, суть тексту рішення зрозуміла та не двозначна, а заявником необхідності роз`яснення судового рішення не доведена, тому, на переконання суду, необхідність розширеного тлумачення шляхом роз`яснення та винесення окремого процесуального документу з даного приводу, відсутня.

З огляду на що заява, яка розглядається, задоволенню не підлягає.

Такі висновки, на переконання суду, свідчать про дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 14, 44, 90, 248, 254, 295, 297 КАС України, суддя-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Закладу дошкільної освіти Гірківський дитячий садок «Веселка» Славгородської селищної ради про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №160/8440/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Закладу дошкільної освіти Гірківський дитячий садок «Веселка» Славгородської селищної ради про застосування заходів реагування, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Ухвалу про відмову в роз`ясненні судового рішення може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя В.С. Віхрова