Ухвала

від 06.05.2020 по справі 807/3996/13-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

06 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 807/3996/13-а пров. № А/857/3408/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Затолочного В. С. суддів -Бруновської Н. В. Шавеля Р. М.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 807/3996/13-а за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до Приватного підприємства "Весна" про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року апелянтом надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з обмеженням фінансування.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Закарпатській області про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі відмовлено та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

При цьому апеляційним судом враховано пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) щодо обчислення процесуальних строків, встановлених законом або судом, під час дії карантину.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900728952993 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 21 квітня 2020 року.

04 травня 2020 року фіскальним органом скеровано клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі, обгрунтоване такими ж обставинами, що й попереднє клопотання. Однак, до даного клопотання не надано жодних доказів, які підтверджують відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю, недостатністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для відстрочення сплати судового збору, та зважаючи на відсутність доказів неможливості сплати судового збору в межах встановленого процесуального строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Окрім того, будь-яких доказів вжиття заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги після отримання ухвали без руху та ухвали про продовження процесуального строку фіскальним органом не представлено.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, правові підстави для задоволення поданого клопотання є відсутніми, оскільки достатніх і належних доказів неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги апеляційному суду не представлено та недостатньо обгунтована необхідність для відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі чи повторного продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Закарпатській області про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 807/3996/13-а повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель