Ухвала

від 05.05.2020 по справі 200/1558/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 травня 2020 року

Київ

справа №200/1558/19-а

адміністративне провадження №К/9901/11565/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - ГУ ДФС) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Енергоінвест до ГУ ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

22.04.2020 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329 та пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс, КАС): касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а підстави, вказані у клопотанні про поновлення строку, є неповажними; не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.

Системне застосування наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 цієї статті як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Зазначаючи в касаційній скарзі як підставу подання касаційної скарги пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС, відповідач, однак, не вказує, щодо застосування якої норми права у подібних відносинах відсутній висновок Верховного Суду.

Фактично доводи відповідача в касаційній скарзі зводяться до того, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно встановили обставини у справі щодо господарських відносин позивача з ТОВ Донецькенергоремонт на підставі оцінки доказів у справі, тоді як, за твердженням відповідача, операції з постачання послуг (виконання робіт на ДТЕК Бурштинська ТЕС та ДТЕК Криворізька ТЕС ) не мали реального змісту, а первинні документи на їх оформлення складені з метою незаконної податкової мінімізації.

В продовження цього відповідач посилається на постанову Верховного Суду України від 17.11.2015 у справі №29/3264/11/1070 та на постанову Верховного Суду від 12.09.2017 у справі №826/10933/14, в яких сформована правова позиція щодо оцінки первинних документів, які виписані без факту господарської операції.

Скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач посилається на те, що вперше з касаційною скаргою звернувся в межах строку, встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 18.11.2019 касаційна скарга була повернута у зв`язку з не усуненням недоліку касаційної скарги (відсутність документа про сплату судового збору). Відповідач зазначив, що у зв`язку із нестачею на рахунку ГУ ДФС коштів, він був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Враховуючи викладене, просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з частиною другою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Зазначені ГУ ДФС підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, зазвичай не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму послаблення у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

В клопотанні відповідача також звертає на себе увагу те, що наведені в ньому доводи не відповідають фактичним обставинам у справі. Так, до касаційної скарги додано платіжне доручення від 27.12.2019 №895 про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Будь-яких пояснень причини звернення з касаційною скаргою тільки 22.04.2020 з врахуванням сплати судового збору 27.12.2019 ГУ ДФС не наводить.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги та заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, та докази на підтвердження таких обставин.

Керуючись статтями 248, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

Р.Ф. Ханова

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду