Постанова

від 06.05.2020 по справі 810/4434/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 травня 2020 року

Київ

справа №810/4434/16

адміністративне провадження №К/9901/41877/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Баксан на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 (головуючий суддя Кузьмишина О.М., судді: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі №810/4434/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Баксан до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баксан" (далі - ТОВ "Баксан", позивач) звернулось до суду з позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2016 №0008481403.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Баксан" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №810/4434/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №810/4434/16 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2020 матеріали справи прийнято судом до провадження та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 06.05.2020.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального, процесуального права та неправильної правової оцінки обставин у справі. Як вказує позивач, господарські правовідносини між позивачем і контрагентом оформлені у відповідності до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , належним чином підтверджуються відповідними первинними документами. Позивач наголошує, що ТОВ "Баксан" жодних порушень податкового законодавства не вчинено, висновки в акті перевірки про непідтвердження факту вчинення господарських операцій безпідставні, оскільки умови договору виконані сторонами, оплату вартості проведено, господарські зобов`язання виконані належним чином. Крім того, позивач посилається на те, що на ТОВ "Баксан" не може бути покладено обов`язок контролювати господарську діяльність контрагента, а також звертає увагу на презумпцію невинуваті, наголошує, що лише вироком суду може бути встановлено протиправні дії. Також, позивач вказує, що Товариство не було повідомлено про апеляційний розгляд справи. У касаційній скарзі ТОВ "Баксан" просить суд скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2017.

Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у листопаді 2016 року посадовою особою ОДПІ на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Демідовської А.І. від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к про проведення у кримінальному провадженні №12015000000000630 позапланової документальної перевірки ТОВ "Баксан", згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу від 16.11.2016 №1131 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Баксан" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Енкод Констракшн" за період з 01.01.2014 по 29.07.2016.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 30.11.2016 №982/10-02-14-03/20618765/101 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій по наданню податкової вигоди по ланцюгу постачання, які не виконують свої податкові зобов`язання, та встановлено порушення ТОВ "Баксан" вимог податкового законодавства, а саме:

пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) та доходу, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 на загальну суму 182662грн., в частині виконаних робіт для ПАТ "Київобленерго" та ТОВ "Комплекс Інженерінг";

пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ "Енкод Констракшн" по придбанню послуг за 2014 рік на загальну суму 13496грн.;

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовому звіті за 2015 рік на суму 81504грн.;

абзацу б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно сформовано податкові зобов`язання у грудні 2014 року на суму 21437,30грн. та в травні 2015 року на суму 15095,10грн. по ланцюгу постачання ТОВ "Енкод Констракшн" - ТОВ "Баксан", ТОВ "Баксан" - ПАТ "Київобленерго" та ТОВ "Комплекс Інженерінг";

абзаців 1, 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Енкод Констракшн" за грудень 2014 року на загальну суму 19000,00грн.

Такі висновки податковий орган пов`язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Баксан" та ТОВ "Енкод Констракшн". На думку перевіряючого, контрагент позивача взагалі не мав реальних можливостей для здійснення господарських операцій.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2016 №0008481403, згідно з яким позивачу зменшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2014 року та за травень 2015 року на загальну суму 36532грн. та податковий кредит за грудень 2014 року на суму 19000грн.

Вважаючи прийняте податковим органом рішення протиправним, ТОВ "Баксан" звернулося до суду з позовом про його скасування.

В обґрунтування позовних вимог Товариством зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит та визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Звертав увагу суду, що у ході перевірки позивача були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з ТОВ "Енкод Констракшн" вчинено виключно з мотивів мінімізації податкових зобов`язань. Зокрема, наголошував на тому, що документами, наданими до перевірки, не підтверджується факт отримання придбаних у контрагента товарів (робіт, послуг), оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилався на те, що в матеріалах справи наявні первинні бухгалтерські документи, які складені та заповнені у встановленому порядку. Судом вказано, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують, що фінансово-господарські операції між позивачем та контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Апеляційний суд постанову суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Обгрунтовуючи рішення, суд посилався на те, що в ході перевірки встановлено відсутність реального здійснення операцій по ланцюгу постачання, господарські операції є безтоварними, зокрема, враховуючи протокол допиту свідка ОСОБА_1 - засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ Енкод Констракшн та те, що адреса, визначена в первинних документах, виписаних ТОВ Енкод Констракшн на користь ТОВ Баксан не відповідає дійсності, то первинні документи вважаються недійсними та відсутніми, а такі операції мають формальний характер, тобто є безтоварними по ланцюгу постачання.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як визначено пунктом 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Судами встановлено, що ТОВ Баксан є юридичною особою, Товариство зареєстровано виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів 29.03.1995, та як платник податків перебуває на податковому обліку в Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Судами вказано, що як слідує з матеріалів справи, ПАТ Київобленерго (замовник) та ТОВ Баксан (підрядник) уклали договір від 24.10.2014 №НАЮ-2014-04306/00, згідно якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи з влаштування огорожі на території підстанції 110/10 в селі Нові Петрівці ПАТ Київобленерго згідно робочого проекту.

01.12.2014 між ТОВ "Баксан" (Замовник) та ТОВ "Енкод Констракшн" (Підрядник) укладено Договір підряду №01/12, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати будівельно-монтажні роботи з влаштування огорожі із залізобетонних плит на території підстанції 110-10 в селі Нові Петрівці.

Як вказано судом апеляційної інстанції, позивачем не надано пояснення стосовно ділової мети залучення субпідрядника. Як встановлено, сума договору між ПАТ Київобленерго та ТОВ Баксан - 199933, 20грн., а договір субпідряду між ТОВ Баксан і субпідрядником ТОВ Енкод Констракшн - 116666,67грн., тобто більше ніж 60% від можливо одержаного доходу.

В додатку №2 до договору між Замовником та ТОВ Баксан зазначено, що Підрядник повинен надати прізвища та свої рекомендації стосовно осіб, запропонованих на посаду відповідальних за безпеку. Данні документи не було надано до перевірки.

Підрядники повинні подати представнику ПАТ Київобленерго перелік працівників, які виконуватимуть роботи, передбачені контрактом, який має містити прізвища та опис кваліфікацій кожного працівника. Однак, дані документи не надані.

В травні 2015 року на виконання умов договору від 24.10.2014 року №НАЮ-2014-04306/ОО ТОВ Баксан надано роботи з влаштування огорожі на території ПС 110/10 в с.Н.Петрівці ПАТ Київобленерго , на що виписані довідка про вартість виконаних будівельних робіт №б/н (форма №КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт №б/н (ф. КБ-2в) за травень 2015 року на загальну суму 190537,20грн., в т.ч. ПДВ 31756,20грн.

ТОВ Комплекс Інженерінг (замовник) та ТОВ Баксан (підрядник) уклали додаткову угоду №4 від 18.12.2014 до Договору підряду №090701 від 09.07.2014, згідно якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи з заміни ділянки трубопроводу системи водопостачання АЗС ШЕЛЛ №4221 за адресою: Київська область, м.Біла Церква, вул. П.Запорожця, 377-А.

У грудні 2014 року на виконання додаткової угоди №4 від 18.12.2014 ТОВ Баксан виконано роботи з заміни ділянки трубопроводу системи водопостачання АЗС ШЕЛЛ №4221 ТОВ Комплекс Інженерінг , на що були виписані довідка про вартість виконаних будівельних робіт №б/н (форма №КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт №б/н (ф. КБ-2в) за грудень 2014 року на загальну суму 28657,20грн., в т.ч. ПДВ 4776,20грн.

Виходячи з умов договору та довідки про вартість виконаних будівельних робіт №б/н (форма №КБ-3), акту приймання виконаних будівельних робіт №б/н (ф. КБ-2в) встановлено, що роботи з заміни ділянки трубопроводу системи водопостачання АЗС ШЕЛЛ №4221 виконувалися по ланцюгу постачання ТОВ Енкод Констракшн - ТОВ Баксан , ТОВ Баксан - ТОВ Комплекс Інженерінг .

У ході перевірки ТОВ Баксан та відповідно письмового запиту ОДПІ Про надання інформації та її документального підтвердження від 17.11.2016 №751/10-02-14-03, у якому, зокрема, зазначалося прохання надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо контрагентів, яким було в подальшому реалізовано послуги, придбані від постачальника ТОВ Енкод Констракшн , підприємством надано вищезазначені договори, виписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт (ф. №КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), виписані на адресу ПАТ Київобленерго та ТОВ Комплекс Інженерінг , чим в свою чергу підтвердило, що роботи з влаштуванням огорожі на території ПС 110/ЮкВ Н.Петрівці та заміни ділянки трубопроводу системи водопостачання, придбані ТОВ Баксан від ТОВ Енкод Констракшн у грудні 2014 року та в травні 2015 року на загальну суму 219194,4грн., в т.ч. ПДВ 36532,4грн. згідно вищезазначених первинних документів були реалізовані в грудні 2014 року та в травні 2015 року ПАТ Київобленерго та ТОВ Комплекс Інженерінг .

В обгрунтування висновків про безтоварність господарських операцій, податковим органом заявлено обставини, встановлені досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12015000000000630 від 08.12.2015, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, а саме, протокол допиту свідка ОСОБА_1 - засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ Енкод Констракшн , який під час допиту як свідка пояснив, що ніколи не являвся та не являється на даний час директором, головним бухгалтером або засновником будь-якого підприємства. Про те, що він значиться директором ТОВ Енкод Констракшн йому стало відомо від працівників податкової міліції. Фінансово-господарську діяльність ніколи не проводив та не мав наміру проводити. Банківські рахунки вказаного підприємства не відкривав та не керував ними, нікого на це не уповноважував. Жодних документів, що свідчать про фінансово-господарську діяльність ТОВ Енкод Констракшн не готував та не підписував, товарів, робіт, послуг в адресу інших СГД не поставляв.

З урахуванням наданих документів та встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено здійснення задекларованих позивачем господарських операцій. Суд вказав, що враховуючи протокол допиту свідка ОСОБА_1 - засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ Енкод Констракшн та те, що адреса, визначена в первинних документах, виписаних ТОВ Енкод Констракшн на користь ТОВ Баксан не відповідає дійсності, то первинні документи вважаються недійсними та відсутніми, а такі операції мають формальний характер. У ході перевірки встановлено відсутність реального здійснення операцій по ланцюгу постачання ТОВ Енкод Констракшн - ТОВ Баксан , ТОВ Баксан - ПАТ Київобленерго та ТОВ Комплекс Інженерінг , тобто вищевказані господарські операції між ТОВ Енкод Констракшн - ТОВ Баксан , ТОВ Баксан - ПАТ Київобленерго та ТОВ Комплекс Інженерінг , є безтоварними.

Апеляційним судом правомірно відхилено доводи позивача щодо того, що надані позивачем первинні документи є безперечними доказами обґрунтованого віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ. Вказані документи, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне виконання договорів, на підставі яких сформований податковий кредит, за умови недодержання встановленої чинним, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством форми для обліку, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на його формування.

Касаційний суд зауважує, що для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами. Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Вірною є позиція суду апеляційної інстанції, що надані позивачем документи не можна вважати такими, що підтверджують здійснення господарської операції, виходячи з чого показники податкового обліку позивача по даним відносинам не підтверджені у встановленому порядку. Позивачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та підтверджують факти господарської діяльності, яка здійснюється з розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

Як встановлено приписами податкового законодавства, підставами для віднесення до складу сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару/надання послуг особою, яка ніколи не продавала товару/не надавала послуг, тощо).

Суд касаційної інстанції наголошує, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів.

Надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Зважаючи на правове регулювання правовідносин та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено наявності підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод. Відповідно, при прийнятті оскаржуваного рішення контролюючий орган діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень. Таким чином, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Крім іншого, у касаційній скарзі позивач посилався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, вказував, що судом не повідомлено Товариство про апеляційний розгляд справи. Розглянувши заявлені доводи, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню, Суд не знаходить підстав вважати доводи позивача обґрунтованими.

Перевіривши вказані обставини, судом касаційної інстанції з`ясовано, що апеляційним судом на виконання вимог КАС України надіслано на адресу, вказану у позовній заяві Товариством, повістку повідомлення про апеляційний розгляд справи, де зазначено дату, час, місце судового розгляду, а також, що явка позивача у судове засіданні не є обов`язковою. Конверт з повідомленням про вручення повернуто органом поштового зв`язку на адресу суду без вручення.

Згідно частини одинадцятої статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Положеннями частини другої статті 313 КАС України, яка регулює наслідки неявки в судове засіданні учасників справи, встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що апеляційним судом не допущено неправильного застосування норм матеріального та не порушено норми процесуального права при вирішенні даної справи. Судом повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надано їм належну правову оцінку на підставі норм закону. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Баксан залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

.......................

........................

.........................

В.В. Хохуляк

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду