Ухвала

від 05.05.2020 по справі 705/3136/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/280/20 Справа № 705/3136/19 Категорія: ч. 1 ст. 204 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого суддів за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 прокурора в режимі відеоконференції з Кропивницьким апеляційним судом ОСОБА_6 ,

обвинуваченого в режимі

відеоконференції з Уманським

міськрайонним судом Черкаської

області ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2019 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42018120000000164 від 04.10.2018 щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, разом з угодою про визнання винуватості, начальнику відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.12.2019 обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, разом з угодою про визнання винуватості, повернуто прокурору, в зв`язку з невідповідністю обвинувального акта вимогам КПК України.

В ухвалі суду зазначено, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 вказано обставини, які встановлені досудовим розслідуванням, однак відсутнє формулювання обвинувачення з визначенням даних про злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , час, місце та обставини його вчинення.

Відсутність формулювання обвинувачення в обвинувальному акті , позбавляє суд можливості розглянути угоду про визнання винуватості з ухваленням вироку, якщо для того є підстави , а також визначитись чи правильно кваліфіковане кримінальне правопорушення , так як неправильна кваліфікація може бути підставою для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості.

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій, вважаючи ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, просив скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, в ньому чітко та зрозуміло сформульовано обвинувачення, яке обвинуваченому ОСОБА_7 є зрозумілим і він погодився на затвердження угоди.

Вважає, що перешкод для затвердження угоди про визнання винуватості в судовому засіданні встановлено не було.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 в підтримку поданої апеляційної скарги з наведених в ній мотивів, думку обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив її задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не дотримано вимог кримінального процесуального законодавства.

Так, в обґрунтування свого рішення про невідповідність обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, вимогам кримінального процесуального закону та необхідність його повернення прокурору, суд першої інстанції зазначив, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, яке повинно викладатись окремо від викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, тобто обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

За наведених обставин місцевий суд також дійшов висновку про неможливість розгляду угоди про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_7 та прокурором прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 ..

Колегія суддів вважає, що таке рішення суду першої інстанції суперечить діючим нормам кримінального процесуального законодавства виходячи з наступного..

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 КПК.

Як вбачається з матеріалів провадження, до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018120000000164 від 04.10.2018 щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, разом з угодою про визнання винуватості, укладеною між начальником відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_7 ..

За приписами ст.474 КПК України: якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.

Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з`ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473цього Кодексу;

3) характер кожного обвинувачення;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

У разі якщо суд відмовляє в затвердженні угоди, досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.п.15,16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», після отримання обвинувального акта, угоди про примирення чи про визнання винуватості головуючий суддя не пізніше п`яти днів після дати передання (надходження) до його провадження відповідного матеріалу має постановити ухвалу про призначення підготовчого судового засідання, визначити дату, час та місце його проведення.

Після виконання підготовчих дій головуючий оголошує про надходження до суду обвинувального акта та письмової угоди про примирення чи визнання винуватості (повідомляє про її вид, дату укладення і сторони).

Судове засідання розпочинається з оголошення прокурором обвинувального акта. Головуючий надає слово прокуророві для оголошення ним короткого або повного змісту обвинувального акта. Після цього головуючий, встановивши особу обвинуваченого, роз`яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним. Якщо після роз`яснення суті обвинувачення обвинувачений заперечує проти затвердження угоди, вона не може бути затверджена. У такому випадку суд постановляє ухвалу про відмову в затвердженні угоди та повертає матеріали прокурору для продовження досудового розслідування або призначає судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку (якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження).

Отже, дотримуючись вказаних вимог ч.3 ст.314, ст.474 КПК, суд першої інстанції після отримання обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42018120000000164 від 04.10.2018 щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 204 КК України з угодою про примирення між обвинуваченим та прокурором повинен був затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування у загальному порядку.

Однак, усупереч вказаним вимогам закону, місцевий суд не вирішив це питання, чим припустився істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, про що слушно зазначається в апеляційній скарзі прокурора.

Також колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо безпідставного повернення судом обвинувального акту прокурору для усунення недоліків з мотивів його невідповідності вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

Як зазначено у п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Отже аналіз наведених норм кримінального процесуального закону свідчить про те, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вимог ч.2 ст.291 КПК України.

Виходячи з завдань підготовчого судового засідання, на цій стадії встановлюється лише відповідність форми обвинувального акту вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, як це передбачено ст. 291 КПК України, при тому, що оцінка викладених в обвинувальному акті обставин і їх відповідність формулі кваліфікації, відноситься до стадії судового розгляду кримінального провадження.

З цього приводу є слушним посилання прокурора у своїй апеляційній скарзі на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України № 5-328кс16 від 24.11.2016.

В мотивувальній частині рішення суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»); формулювання обвинувачення.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Відсутність вказівки в обвинувальному акті щодо особи на його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення - не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке є перешкодою для ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення ( п.8 мотивувальної частини рішення ВСУ).

Як вбачається зі змісту обвинувального акту № 42018120000000164 від 04.10.2018 щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 204 КК України , у ньому містяться усі відомості щодо формулювання обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 204 КК України, із зазначенням події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення), форми вини, мотивів і мети вчинення злочину, а також правової кваліфікації дій обвинуваченого.

Отже, на переконання апеляційного суду, наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Тому, попри відсутність в обвинувальному акті конкретної вказівки на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які, відповідно до ч. 1ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно.

Згідно з ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо недотримання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального законодавства, що відповідно до п.3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.412 та ч.1 ст.415 КПК є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.12.2019 скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, з призначенням нового судового розгляду.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 404, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2019 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42018120000000164 від 04.10.2018 щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, разом з угодою про визнання винуватості, начальнику відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 , - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Головуючий :

Судді :