Постанова

від 06.05.2020 по справі 910/15293/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/15293/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Кондратова І.Д.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Міжнародний Інвестиційний Банк

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Разіної Т.І., Тарасенко К.В., Іоннікової І.А.

від 24.02.2020

за позовом Акціонерного товариства Міжнародний Інвестиційний Банк

до Фізичної особи-підприємця Кондрук Олени Олександрівни

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Благомед плюс

про стягнення 60 000, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У жовтні 2019 року Акціонерне товариство Міжнародний Інвестиційний Банк звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Кондрук Олени Олександрівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Благомед плюс про стягнення 60 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність правових підстав для стягнення з відповідача безпідставно отриманого доходу в розмірі 60 000, 00 грн з огляду на те, що за твердженнями позивача, спірні грошові кошти є сумою орендної плати, яка була отримана відповідачем за користування третьою особою нежитловим приміщенням, що належать позивачу на праві власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/15293/19 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кондрук Олена Олександрівна на користь Акціонерного товариства Міжнародний Інвестиційний Банк грошові кошти в розмірі 60 000, 00 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921, 00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Кондрук Олена Олександрівна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення скасувати в частині та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у стягненні з відповідача грошових коштів у розмірі 20 322, 54 грн.

Разом з апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кондрук Олени Олександрівни було подано клопотання про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування зазначено клопотання, апелянт посилався на те, що розгляд даної справи залежить від розгляду справи №753/11144/19, яка розглядається Дарницьким районним судом міста Києва, оскільки у справі №753/11144/19 розглядається спір щодо протиправності державної реєстрації права власності предмета іпотеки за банком, стягнення орендної плати без достатньої правової підстави за яким є предметом спору у справі №910/15293/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 зупинено апеляційне провадження у справі №910/15293/19 до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Зобов`язано сторін повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Дарницьким районним судом міста Києва справи №753/11144/19.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Акціонерне товариство Міжнародний Інвестиційний Банк 13.03.2020 звернувся до Верховного Суду, через Північний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі №910/15293/19 та відмовити в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Кондрук Олени Олександрівни про зупинення провадження.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою та ухваленою з порушенням норм процесуального права, зокрема статті 234 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не обґрунтував неможливість розгляду справи №910/15293/19 до набрання законної сили рішенням у справі №753/11144/19.

Скаржник зазначає, що зупиняючи провадження у справі №910/15293/19, суд апеляційної інстанції обмежив права позивача, як власника, визначені статтями 316, 317 Цивільного кодексу України та порушив право позивача на розумні строки розгляду справи.

Крім того, на думку скаржника, отримані відповідачем спірні грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн, які є сумою орендної плати за користування третьою особою нежитловим приміщенням, що належать позивачу на праві власності є безпідставно отриманим доходом незалежно від розгляду цивільної справи №753/11144/19 у Дарницькому районному суді міста Києва, а тому відсутні підстави для зупинення розгляду справи №910/15293/19.

Інші учасники справи в установлений Касаційним господарським судом строк відзиви на касаційну скаргу не надали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, дослідивши правильність застосування та дотримання апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати, як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

У разі застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що зупиняючи апеляційне провадження у справі №910/15293/19 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначив, що предметом позову у справі №753/11144/19, яка розглядається Дарницьким районним судом міста Києва є протиправності державної реєстрації права власності предмета іпотеки за банком; в той же час предметом розгляду справи №910/15293/19 є стягнення 60 000, 00 грн як безпідставно отриманого доходу з огляду на те, що спірні грошові кошти є сумую орендної плати, яка отримана відповідачем з користування третьої особою нежитлового приміщення, що належить позивачу на підставі права власності.

Однак Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про неможливість розгляду цієї справи №910/15293/19 до набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі №753/11144/19.

Всупереч вищезазначеним правовим нормам апеляційний господарський суд, зупиняючи провадження у справі, в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи №910/15293/19, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків.

Крім того, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки, незалежно від результату розгляду справи №753/11144/19, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи.

З огляду на викладене висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі №910/15293/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №№753/11144/19 є таким, що зроблений з порушенням пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, а також з порушенням принципу розумності строків розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленні законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справі поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті б згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначені як основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом (пункти 2 і 10 частини 3 зазначеної статті).

Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами 3 та 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі №910/15293/19 підлягає скасуванню, а справа - передачі до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Кондрук Олени Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судові витрати

Відповідно до підпунктів б , в пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно із частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що ухвала апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа передається до апеляційного господарського суду для продовження розгляду, розподіл судових витрат у справі, зокрема судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює апеляційний господарський суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ :

1 . Касаційну скаргу Акціонерного товариства Міжнародний Інвестиційний Банк задовольнити частково.

2 . Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі №910/15293/19 скасувати.

3 . Справу №910/15293/19 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

4 . Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді В. Студенець

І. Кондратова