Ухвала

від 28.04.2020 по справі 240/2991/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/2991/20

категорія 110000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: представників позивача - Стахова А.О., Горлова Є.С.,

представника відповідача - Сірої А.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Соколівської сільської ради Пулинського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Соколівської сільської ради Пулинського району Житомирської області "Про розгляд колективного звернення жителів села Улашанівка щодо несанкціонованого сміттєзвалища по вул.Житомирська,51" в„–366 від 30.01.2020 .

В обґрунтування позову зазначає, що спірним рішенням за результатами розгляду звернення жителів села Улашанівка вирішено звернутися до відповідних державних органів для перевірки фактів викладених у звернені щодо розміщення відходів на земельній ділянці, що належить їй на праві приватної власності. Вважає таке рішення протиправним, незаконним, оскільки прийняте з грубим порушенням норм чинного законодавства та є порушенням права приватної власності.

Ухвалою від 11.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 07.04.2020.

27.03.2020 відповідачем до канцелярії суду подано відзив на позов та заяву про закриття провадження у справі. В обґрунтування заяви вказано, що позивач оскаржує рішення Соколівської сільської ради Пулинського району Житомирської області "Про розгляд колективного звернення жителів села Улашанівка щодо несанкціонованого сміттєзвалища по вул.Житомирська,51" №366 від 30.01.2020 як такого, що на її думку порушує право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю - земельною ділянкою. Враховуючи те, що порушення своїх прав позивач вбачає у наслідках спричинених неправомірними, на її думку, рішенням суб"єкта владних повноважень, і ці наслідки пов"язані з реалізацією майнових інтересів позивача, що обумовлює висновок про те, що позовні вимоги є способом захисту цивільних прав та інтересів, а тому цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

В судовому засіданні 07.04.2020 клопотання про закриття провадження не вирішувалося у зв"язку з відсутністю представника відповідача , тому судом оголошено перерву до 28.04.2020.

В судовому засіданні представник відповідача клопотання про закриття провадження у справі підтримав.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти закриття провадження у справі, з мотивів безпідставності.

Заслухавши думку представників позивача та відповідача, розглянувши доводи, викладені в заяві, та матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про закриття провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Так, за приписами ч.1. ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядку судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, якщо один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції або владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їхні права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається майнового права, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Аналогічні висновки у схожих правовідносинах Велика Палата Верховного Суду виклала у постановах від 21 березня 2018 року у справі №526/233/16-ц, від 24 квітня 2018 року у справі №401/2400/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі №826/5737/16, від 13 червня 2018 року у справі №307/2765/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі №539/3192/16-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі №380/624/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі №463/1865/17, від 16 січня 2019 року у справі №361/2562/16-а, від 22 січня 2019 року у справі №371/957/16-а, від 6 лютого 2019 року у справі №488/3005/17-ц, від 27 березня 2019 року у справі №206/4712/17, від 15 травня 2019 року у справах №729/608/17 та №352/1414/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі №749/942/18.

Із змісту позовної заяви вбачається, що предметом розгляду у даній справі є правомірність рішення Соколівської сільської ради Пулинського району Житомирської області "Про розгляд колективного звернення жителів села Улашанівка щодо несанкціонованого сміттєзвалища по вул.Житомирська,51" в„– 366 від 30.01.2020 .

Тобто, предметом розгляду в цій справі є владні, управлінські рішення Соколівської ради, як суб`єкта владних повноважень під час реалізації покладених на нього управлінських функцій, що свідчить про публічно-правовий, а не приватноправовий характер спірних правовідносин.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень у цій сфері може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

В аспекті встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутній приватноправовий спір, оскільки предмет оскарження стосується управлінських рішень суб`єкта владних повноважень.

Тобто, між сторонами у справі майнові, приватноправові відносини не виникли, спір про право відсутній.

У цих правовідносинах зазначений орган місцевого самоврядування реалізує управлінські функції, а спори про оскарження таких його рішень належать до юрисдикції адміністративного суду.

Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, з огляду на що підстави для закриття провадження у справі відсутні, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 243, 248, 238, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання Соколівської сільської ради Пулинського району Житомирської області про закриття провадження у адміністративній справі №240/2991/20, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст ухвали складено 06.05.20