Рішення

від 27.04.2020 по справі 599/2721/19

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/2721/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорної В.Г. при секретарі Грицай О. П., за участю представника позивача Ткачук Петра Олеговича , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові в залі судових засідань Зборівського районного суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за порушення авторських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Зборівського районного суду з зазначеним позовомв порядку цивільного судочинства за захистом авторських прав фізичної особи ОСОБА_3 , мотивуючи свої вимоги тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю ОМГ ЕДЖЕНСІ - позивач є власником виключних майнових прав на всі персонажі проекту ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також на всі роботи, створені із використанням таких персонажів, на підставі Договору про передання (відчуження) майнових прав від 02 вересня 2019 року, укладеного між фізичною особою (громадянкою Білорусії) ОСОБА_3 та ТОВ ОМГ ЕДЖЕНСІ .

Проект ІНФОРМАЦІЯ_2 - це саркастичні інтернет-комікси про життя та пригоди собаки по кличці Карл та його друзів, створений громадянкою Білорусії ОСОБА_3 у 2018 році. Комікс розповсюджувався через спеціально створені сторінки на таких інтернет-платформах як Вконтакте , Instagram , Facebook виключно під одноіменним російськомовним псевдонімом автора ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний момент сумарна кількість аудиторії, підписаної на цей проект становить понад два мільйони осіб.

На початку листопада 2019 року представниками позивача виявлено, що невідома особа створила сторінку у соціальній мережі Instagram (посилання на сторінку ІНФОРМАЦІЯ_3 ). на якій публікує авторські роботи проекту ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - проект), майнові права на які належать позивачу. Позивачем встановлено, що ані автор проекту (до укладення договору із позивачем), ані позивач не надавали жодній особі прав на використання таких робіт. Фактично, вказана сторінка наповнена виключно роботами, права на які належать позивачу, що вводить користувачів в оману та створює хибне враження про те, що дана сторінка має безпосереднє відношення до автора проекту. Зокрема, станом на день подачі позову, на даній сторінці розміщено 180 публікацій проекту, права на які належать позивачу. Окрім того, користуючись популярністю даного проекту, дана особа отримувала дохід від продажу рекламних публікацій на цій сторінці. В залежності від формату рекламної публікації, дана особа вказала наступні розцінки за свої послуги: Stories - 500 грн, пост на добу - 1000 грн, пост назавжди - 1400 грн, пост назавжди + Stories - 1700 грн.

У зв`язку із цим та з метою отримання інформації про дану особу, позивач придбав у цієї особи рекламну публікацію, а також запропонував їй потенційну можливість укласти угоду про купівлю відповідної Instagram-сторінки. Представник позивача домовився із даною особою про купівлю рекламної публікації (розміщення рекламної публікації на Instagram-сторінці цієї особи). 10 листопада 2019 року представник позивача отримав банківські реквізити цієї особи та того ж дня здійснив оплату в розмірі 1300 грн, про яку вони домовились попередньо. У вказаних реквізитах зазначалось, що одержувач платежу ОСОБА_2 (надалі - відповідач). У призначенні платежу представник позивача вказав, що це оплата за рекламу в проекті ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач підтвердив, що отримав оплату та розмістив рекламну публікацію, яку їй надіслав представник позивача, у домовлений раніше день та час.

Згодом, під час обговорення пропозиції купівлі вказаної Instagram-сторінки, відповідач надіслав представнику позивача фотокопії свого паспорта. Через деякий час представник позивача повідомив, що він представляє інтереси ТОВ ОМГ ЕДЖЕНСІ , якій належать авторські права на проект, повідомив відповідача, що він порушує авторські права позивача, та запропонував врегулювати дану ситуацію у досудовому порядку, на що отримав негативну відповідь.

Відповідач у листуванні із представником позивача кілька разів наголошував, що це його проект і він самостійно його веде. Вважає дії відповідача незаконними, такими, що суперечать чинному законодавству про авторське право та суміжні права, порушують виключні авторські права.

Тому з метою захисту авторських прав просив стягнути з відповідача компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 125000,00 гривень та судові витрати .

Відповдач ОСОБА_2 подала відзив на позов у якому повідомила, що не погоджується із вимогами та обставинами, зазначеними у позовній заяві, у зв`язку із наступним:

Відповідно до ст.21 закону України Про авторське право і суміжні права , використання певного переліку творів допускається без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов`язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення.

Нею дійсно використовувались твори із проекту ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак з самого початку їх використання відповідач завжди зазначала про основний акаунт авторів цього проекту та залишала посилання на такий акаунт. Даний факт зазначає, що можна перевірити, переглянувши сторінку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3. Окрім того, зазначити ім`я автора при такому використанні було неможливо, оскільки у відкритих джерелах, звідки вона брала зображення, не було зазначено реального імені автора. Зазначила, що використання даних творів здійснювалось нею виключно для особистих цілей. А відповідно до ст.25 закону України Про авторське право і суміжні права допускається без дозволу автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для кола сім`ї попередньо правомірно оприлюднені твори. Вважає, що нею не було порушено жодних авторських прав позивача. У зв`язку із цим просила суд повністю відмовити у задоволенні позову.

Позивач у відповіді на відзив спростував доводи відповідача тим, що законодавством України передбачений вичерпний перелік випадків правомірного використання творів без згоди автора, або особи, якій належать авторські права. Вважає, що використання творів в мережі інтернет, яке здійснив відповідач, не підпадає під жоден із випадків вільного використання творів без згоди автора, перелічених в законодавстві України. Первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Зауважив, що твори проекту ІНФОРМАЦІЯ_2 першочергово публікуються на офіційних інтернет- сторінках проекту із обов`язковим зазначенням псевдоніму автора таких творів на відповідній роботі, що підтверджується роботами, раніше опублікованими на офіційних сторінках проекту. Під відкритими джерелами, з яких відповідач брав твори проекту, якраз і маються на увазі відкриті інтернет-сторінки проекту ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання - це одне із немайнових прав автора. Саме таким правом скористалась автор творів ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 . Так, відповідно до п.2.4. Договору про передання (відчуження) майнових прав від 02 вересня 2019 року, укладеного між громадянкою Білорусі ОСОБА_3 та ТзОВ ОМГ ЕДЖЕНСІ : У зв`язку із публічним використанням Твору Відчужувачем виключно під псевдонімом ІНФОРМАЦІЯ_2 , Набувач зобов`язується зазначати псевдонім ІНФОРМАЦІЯ_2 замість справжнього імені автора на Творах чи їх примірниках під час будь-якого його публічного використання . Дана умова договору додатково підтверджує факт наявності псевдоніму автора на всіх творах, що публікуються позивачем у мережі інтернет.

Зазначає, що використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом) .

Вказує, що розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до пункту 9 частини третьої статті 15 Закону N 3792-ХІІ ( 3792-12 ), тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право, чим спростовує твердження відповідача про правомірне використання творів ІНФОРМАЦІЯ_2 для особистих цілей.

Крім цього, позивач 06 березня 2020 року подав заяву про зміну предмету позову, в якій повністю підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві від 29.11.2019 року та зазначив, що станом на день подачі позову, на інтернет сторінці відповідача розміщено 180 публікацій проекту, права на які належать позивачу та вважаються контрафактними примірниками творів та 26 лютого 2020 року під час здійснення огляду доказів (інтернет- сторінки ІНФОРМАЦІЯ_3) за їх місцезнаходженням, підтверджено, що всі 180 творів, що розміщені на вищевказаній інтернет-сторінці відповідача, є авторськими роботами, які відносяться до проекту ІНФОРМАЦІЯ_2 та права на які належать позивачу, а дана інтернет-сторінка є інструментом, за допомогою якого відтворюються контрафактні примірники творів проекту ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому просив зобов`язати відповідача передати позивачу інтернет-сторінку ІНФОРМАЦІЯ_3 , що містить 180 контрафактних примірників творів, шляхом доступу до неї Товариству з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ".

Після надходження заяви про зміну предмету позову відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, що згідно ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги вимоги ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати дану справу без особистих пояснень відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо даних про взаємовідносини сторін, з приводу яких виник спір.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступні обставини справи .

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ОМГ ЕДЖЕНСІ є власником виключних майнових прав на всі персонажі проекту ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також на всі роботи, створені із використанням таких персонажів, на підставі Договору про передання (відчуження) майнових прав від 02 вересня 2019 року (а.с.6-11), укладеного між фізичною особою (громадянкою Білорусі) ОСОБА_3 та ТОВ ОМГ ЕДЖЕНСІ .

Із обґрунтувань позивача проект ІНФОРМАЦІЯ_2 - це саркастичні інтернет-комікси про життя та пригоди собаки по кличці Карл та його друзів, створений громадянкою Білорусі ОСОБА_3 у 2018 році. Комікс розповсюджувався через спеціально створені сторінки на таких інтернет-платформах як Вконтакте , Instagram , Facebook виключно під одноіменним російськомовним псевдонімом автора ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний момент сумарна кількість аудиторії, підписаної на цей проект становить понад 2 мільйони осіб.

Представником позивача на початку листопада 2019 року виявлено порушення авторського права відповідачем, зокрема, створену сторінку у соціальній мережі Instagram (посилання на сторінку ІНФОРМАЦІЯ_3 ). на якій опубліковано авторські роботи проекту ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнові права на які належать позивачу. Позивач та автор проекту не надавали жодній особі прав на використання таких робіт. Вказана інтернет сторінка наповнена виключно роботами, права на які належать позивачу, станом на день подачі позову, на даній сторінці розміщено 180 публікацій проекту, права на які належать позивачу. Окрім того, користуючись популярністю даного проекту, дана особа отримувала дохід від продажу рекламних публікацій на цій сторінці. В залежності від формату рекламної публікації, дана особа вказала наступні розцінки за свої послуги: Stories - 500 грн, пост на добу - 1000 грн, пост назавжди - 1400 грн, пост назавжди + Stories - 1700 грн, що підтверджено скріншотами (знімками екрану) а.с. 14-26 та відеофіксацією монітора ноутбука під час перегляду листування між представником позивача та відповідачем у соціальній мережі Instagram ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на CD-R диску (а.с.26).

Крім цього, факт розміщення робіт проекту та рекламної публікації на сторінці відповідача за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 зафіксовано за допомогою інтернет сервісу " Internet Archive: Wayback Machine " оглянуто та досліджено як докази в судовому засіданні за їх місцезнаходженням.

Згідно платіжного доручення № 67142813333836545846 від 10.11.2019 р здійснено плату за рекламу в проекті ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3/ отримувач якого ОСОБА_2 (а.с.13).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 статті 32 Закону України „Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) встановлює, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 Закону.

Згідно з частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Стаття 33 Закону встановлює вимоги до договорів на право використання творів. Зокрема, ця стаття містить вимогу про те, що договори про передачу прав на використання творів укладаються в письмовій формі.

Частина 2 статті 1107 Кодексу передбачає, що договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається в письмовій формі.

Відповідно до статті 207 Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передане право, розміру та порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути надана згода).

Згідно ст. 51 Закону України Про авторське право і суміжні права захист особистих немайнових і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

Верховний Суд України в постанові Пленуму №5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 р в пункті 11 роз`яснює про те, що належним відповідачем у справі про захист авторського права є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб`єкта авторського права. При цьому, види порушень авторського права наведені, зокрема, в статтях 50 і 52 Закону України Про авторське право і суміжні права .

Згідно з п. г ч. 1, 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , яка узгоджується з п. 42 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій. Розмір компенсації визначається судом, виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат.

Факт надання відповідачем платної реклами в проекті ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується платіжним дорученням № 67142813333836545846 від 10.11.2019 р.

Відповідач не надала відповідних доказів на підтвердження її права на використання назви ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи наведене, правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові №369/508/16-ц від 26 квітня 2018 року, а також те, що відповідачем не надано суду жодних доказів надання згоди позивачем ТОВ ОМГ ЕДЖЕНСІ їй на розповсюдження персонажів проекту ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключні майнові авторські права на які належать позивачу, відповідач ОСОБА_2 , здійснюючи рекламу з використанням персонажів цього проекту, без дозволу автора, порушила авторські права позивача.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку про порушення виключних майнових авторських права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення компенсації, тобто про задоволення позову про стягнення компенсації в розмірі 125 000,00 грн, з урахуванням мінімальної заробітної плати на день подачі позову та зобов`язанні відповідача передати позивачу інтернет-сторінку ІНФОРМАЦІЯ_3 , що містить 180 контрафактних примірників творів, шляхом доступу до неї Товариству з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ".

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає, що з відповідача слід також стягнути на користь позивача 4023грн. сплаченого судового збору.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли ствердження у судовому засіданні, а тому позов слід задовольнити повністю.

Керуючись ст ст. 12, 81, 83, 95, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 125000,00 гривень (сто двадцять п`ять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі суми сплаченого судового збору, що становить 1921,00 гривню та 2102,00 гривні, всього 4023 гривні (чотири тисячі двадцять три гривні).

Зобов`язати ОСОБА_2 передати позивачу інтернет-сторінку ІНФОРМАЦІЯ_3 , що містить 180 контрафактних примірників творів, шляхом доступу до неї Товариству з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ".

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Зборівський районний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Повний текст рішення суду буде складено до 08 травня 2020 року.

Реквізити сторін: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" Код ЄДРПОУ: 43024653 47201, м. Зборів, вул. Б.Хмельницького, буд. 56И, директор: ОСОБА_7 . Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Зборівського

районного суду Чорна В.Г.