Постанова

від 07.10.2020 по справі 599/2721/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/2721/19Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г. Провадження № 22-ц/817/669/20 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 303030000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Хома М. В.,

за участю секретаря - Боднар Р.В.

та представника позивача ТзОВ "ОМГ ЕДЖЕНСІ" - Ткачука О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №599/2721/19 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гулкевича Андрія Володимировича на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2020 року, ухваленого суддею Чорна В.Г., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" до ОСОБА_1 про стягнення компенсації за порушення авторських прав, -

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" звернулося в суд із позовом, який був змінений під час розгляду справи, до ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача передати позивачу інтернет-сторінку (доступ до такої сторінки) ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка містить 180 контрафактні примірники творів, права на які належать позивачу; стягнення судових витрат в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні; стягнення з відповідача на їхню користь компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 125 000 (сто двадцять п`ять тисяч) гривень (вимога, викладена в позовній заяві), а також судові витрати в сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню (вимога, викладена в позовній заяві).

В обґрунтування позовних вимог ТзОВ "ОМГ ЕДЖЕНСІ" зазначило, що вони є власником виключних майнових прав на всі персонажі проекту "ОСОБА_4", а також на всі роботи, створені із використанням таких персонажів, на підставі Договору про передання (відчуження) майнових прав від 02 вересня 2019 року, укладеного між фізичною особою (громадянкою Білорусії) ОСОБА_2 та ТОВ "ОМГ ЕДЖЕНСІ". Проект "ОСОБА_4" - це саркастичні інтернет-комікси про життя та пригоди собаки по кличці ІНФОРМАЦІЯ_4 та його друзів, створений громадянкою Білорусії ОСОБА_2 у 2018 році. Комікс розповсюджувався через спеціально створені сторінки на таких інтернет-платформах як "Вконтакте", "Instagram", "Facebook" виключно під одноіменним російськомовним псевдонімом автора " ОСОБА_4 ". На даний момент сумарна кількість аудиторії, підписаної на цей проект становить понад два мільйони осіб. На початку листопада 2019 року представниками позивача виявлено, що невідома особа створила сторінку у соціальній мережі "Instagram" (посилання на сторінку ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на якій публікує авторські роботи проекту " ОСОБА_4 " (надалі - проект), майнові права на які належать позивачу. Позивачем встановлено, що ані автор проекту (до укладення договору із позивачем), ані позивач не надавали жодній особі прав на використання таких робіт. Фактично, вказана сторінка наповнена виключно роботами, права на які належать позивачу, що вводить користувачів в оману та створює хибне враження про те, що дана сторінка має безпосереднє відношення до автора проекту. Зокрема, станом на день подачі позову, на даній сторінці розміщено 180 публікацій проекту, права на які належать позивачу. Окрім того, користуючись популярністю даного проекту, дана особа отримувала дохід від продажу рекламних публікацій на цій сторінці. В залежності від формату рекламної публікації, дана особа вказала наступні розцінки за свої послуги: Stories - 500 грн, пост на добу - 1000 грн, пост назавжди - 1400 грн, пост назавжди + Stories - 1700 грн. У зв`язку із цим та з метою отримання інформації про дану особу, позивач придбав у цієї особи рекламну публікацію, а також запропонував їй потенційну можливість укласти угоду про купівлю відповідної Instagram-сторінки. Представник позивача домовився із даною особою про купівлю рекламної публікації (розміщення рекламної публікації на Instagram-сторінці цієї особи). 10 листопада 2019 року представник позивача отримав банківські реквізити цієї особи та того ж дня здійснив оплату в розмірі 1300 грн, про яку вони домовились попередньо. У вказаних реквізитах зазначалось, що одержувач платежу ОСОБА_1 (надалі - відповідач). У призначенні платежу представник позивача вказав, що це "оплата за рекламу в проекті "ОСОБА_4" ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач підтвердив, що отримав оплату та розмістив рекламну публікацію, яку їй надіслав представник позивача, у домовлений раніше день та час. Згодом, під час обговорення пропозиції купівлі вказаної Instagram-сторінки, відповідач надіслав представнику позивача фотокопії свого паспорта. Через деякий час представник позивача повідомив, що він представляє інтереси ТОВ "ОМГ ЕДЖЕНСІ", якій належать авторські права на проект, повідомив відповідача, що він порушує авторські права позивача, та запропонував врегулювати дану ситуацію у досудовому порядку, на що отримав негативну відповідь. Відповідач у листуванні із представником позивача кілька разів наголошував, що це його проект і він самостійно його веде. Вважає дії відповідача незаконними, такими, що суперечать чинному законодавству про авторське право та суміжні права, порушують виключні авторські права. Тому з метою захисту авторських прав просив стягнути з відповідача компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 125000,00 гривень та судові витрати .

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2020 року позов - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 125 000 (сто двадцять п`ять тисяч) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі суми сплаченого судового збору, що становить 1 921 гривню та 2 102 гривні, всього 4 023 (чотири тисячі двадцять три) гривні.

Зобов`язано ОСОБА_1 передати позивачу інтернет-сторінку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що містить 180 контрафактних примірників творів, шляхом доступу до неї Товариству з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ".

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гулкевич Андрій Володимирович просить скасувати рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2020 року та ухвалити нове рішення у справі №599/2721/19, яким - відмовити позивачу в стягненні 125 000 гривень та передачі позивачу інтернет-сторінки в соціальній мережі Instagram, а також, стягнути із позивача судовий збір у розмірі 6 034 гривні, посилаючись на те, що воно є незаконним та необґрунтованим, суд не дослідивши у повній мірі докази та неповністю з`ясував усі обставини справи, усупереч нормам матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Гулкевич А.В. зазначив, що для зазначення свого авторства, суб`єкти авторського права зазвичай використовують наступні позначення: а) латинська літера "с", обведена колом, - (зображення знака не наводиться); б) ім`я особи, яка має авторське право; в) рік першої публікації твору. Жодних із цих елементів на згаданій веб-сторінці не зазначено, а відтак виникають сумніви у тому, хто ж є справжнім автором і хто володіє правом передачі його чи її майнових прав. Позивач повинен був надати суду першої інстанції відповідний розрахунок щодо компенсації, а суд повинен був перевірити його обґрунтованість. Позивач не надав жодних доказів про потенційну суму майнових прав на твори, які використовувала відповідач, а суд першої інстанції взагалі послався у своєму рішенні на норми закону, що вже як два роки втратили чинність. Суд не мав права ухвалювати рішення про передачу веб-сторінки відповідача, оскільки воно однозначно зачіпляє інтереси та права третьої особи, яка не бере участь у цій справі, а саме: веб-ресурс Instagram. Ухвалюючи рішення в частині про передачу веб-ресурсу позивачу, суд перевищив власні повноваження, оскільки закон не передбачає вилучення чи передачі доступу до веб-ресурсу правопорушника, таким чином, суд не вправі постановляти таке рішення. Також вказує, що суд першої інстанції жодним чином не мотивував у своєму рішенні обрання неіснуючого способу захисту, тобто такого, що не передбачений ЦК України та ЗУ "Про авторське право і суміжні права", як передати позивачу інтернет-сторінку, зважаючи, що існували інші більш ефективні способи захисту. Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права чи надати розрахунок сум, що підтверджують його право на компенсацію. Відтак, вбачаються порушення принципу змагальності закріпленого ст.12 ЦПК України, а також ст.5 ЦПК України щодо способів захисту, які застосовуються судом.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Вважають твердження апелянта про непроведення авторства відповідних творів не відповідає дійсності. Крім цього, з урахуванням дії в авторському праві презумпції авторства, її спростувати повинен саме відповідач, тобто особа, яка на думку автора, порушила її авторські права, а така особа не повинна доводити презумпцію авторства, оскільки зазначене презюмується. Щодо визначення розміру компенсації, зазначають, що з огляду на систематичність вчинення порушень, їх обсяг та кількості неправомірно використаних об`єктів (180 творів) і використання таких творів в комерційних цілях, розмір компенсації визначений позивачем є цілком виправданий та відповідає таким загальним засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність. Також те, що відповідно до норм Закону України "Про авторське право та суміжні права" всі 180 публікацій творів із порушенням авторських прав позивача вважаються контрафактними примірниками творів, тому рішення про передачу позивачу інтернет-сторінки, яка містить вказані примірники творів, є законним та обґрунтованим.

Представник ТзОВ "ОМГ ЕДЖЕНСІ" - Ткачук О.П. апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення законним та обґрунтованим.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Гулкевич А.В. в судове засідання не з`явився, і подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності ОСОБА_1 , апеляційну скаргу просив задовольнити.

У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Заслухавши пояснення представника ТзОВ "ОМГ ЕДЖЕНСІ" - Ткачука О.П., ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до частково задоволення, виходячи з таких мотивів.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини 3 статті 426 ЦК України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону (ст.435 ЦК України).

В силу положень пункту 2 частини 3 статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти виконання і публічне сповіщення творів.

Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за аторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазанчені а авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані (ч.1 ч.31 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" є власником виключних майнових прав на всі персонажі проекту "ОСОБА_4", а також на всі роботи, створені із використанням таких персонажів, на підставі Договору про передання (відчуження) майнових прав від 02 вересня 2019 року, укладеного між фізичною особою (громадянкою Білорусі) ОСОБА_2 та ТзОВ "ОМГ ЕДЖЕНСІ" (а.с. 6-11).

Проект "ОСОБА_4" - це саркастичні інтернет-комікси про життя та пригоди собаки по кличці ІНФОРМАЦІЯ_4 та його друзів, створений громадянкою Білорусі ОСОБА_2 у 2018 році. Комікс розповсюджувався через спеціально створені сторінки на таких інтернет-платформах як "Вконтакте", "Instagram", "Facebook" виключно під одноіменним російськомовним псевдонімом автора " ОСОБА_4 ". На даний момент сумарна кількість аудиторії, підписаної на цей проект становить понад 2 мільйони осіб.

Представником позивача на початку листопада 2019 року виявлено порушення авторського права відповідачем, зокрема, створену сторінку у соціальній мережі "Instagram" (посилання на сторінку ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на якій опубліковано авторські роботи проекту " ОСОБА_4 ", майнові права на які належать позивачу. Позивач та автор проекту не надавали жодній особі прав на використання таких робіт. Вказана інтернет сторінка наповнена виключно роботами, права на які належать позивачу, станом на день подачі позову, на даній сторінці розміщено 180 публікацій проекту, права на які належать позивачу. Окрім того, користуючись популярністю даного проекту, дана особа отримувала дохід від продажу рекламних публікацій на цій сторінці. В залежності від формату рекламної публікації, дана особа вказала наступні розцінки за свої послуги: Stories - 500 грн, пост на добу - 1 000 грн, пост назавжди - 1 400 грн, пост назавжди + Stories - 1 700 грн, що підтверджено скріншотами (знімками екрану) (а.с. 14-26) та відеофіксацією монітора ноутбука під час перегляду листування між представником позивача та відповідачем у соціальній мережі "Instagram" ІНФОРМАЦІЯ_1) на CD-R диску (а.с. 27).

Крім цього, факт розміщення робіт проекту та рекламної публікації на сторінці відповідача за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 зафіксовано за допомогою інтернет сервісу "Internet Archive: Wayback Machine" оглянуто та досліджено як докази в судовому засіданні за їх місцезнаходженням.

Згідно платіжного доручення №67142813333836545846 від 10 листопада 2019 року здійснено плату за рекламу в проекті ОСОБА_6 отримувач якого ОСОБА_1 (а.с. 13).

Відповідач не надала жодних доказів на підтвердження її права на використання ілюстрацій з проекту " ОСОБА_4 ".

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач ОСОБА_1 , здійснюючи рекламу з використанням персонажів проекту "ОСОБА_4", без дозволу позивача, якому належать на підставі договору про передання (відчуження) майнових прав від 02 вересня 2019 року виключні майнові авторські права на всі персонажі проекту "ОСОБА_4", а також на всі роботи, створені із використанням таких персонажів, порушила авторські права позивача.

В зв`язку з цим не заслуговують на увагу доводи заявника, що суд першої інстанції не дослідив питання авторства в достатній мірі.

Задовольняючи позов в частині зобов`язання відповідача передати позивачу інтернет-сторінку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що містить 180 контрафактних примірників творів, шляхом доступу до неї Товариству з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ", суд першої інстанції обрав спосіб захисту не передбачений нормами діючого законодавства і стягуючи компенсацію, застосував норму закону, яка була нечинною на момент виникнення вказаних правовідносин.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною другою ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції чинній на момент ухвалення рішення) встановлені межі повноважень суду в ухваленні рішень у справах про захист авторських або суміжних прав. У випадку встановлення правопорушення суд вправі постановити рішення чи ухвалу наступного змісту:

а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;

б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;

в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

г) виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу;

д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;

е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об`єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.

Отже, Закон не передбачає вилучення чи передачі доступу до веб-ресурсу правопорушника, таким чином, суд не вправі постановляти таке рішення.

Крім цього, створюючи веб-сторінку в соціальній мережі Instagram, користувач укладає певний договір із Instagram. Його укладення породжує низку прав та обов`язків. Зокрема, користувач, що викладає фотографії, зображення тощо на своїй веб-сторінці не належать Instagram, однак веб-сайт залишає за собою право втручатися у користування самою сторінкою. Водночас, правила користування цього веб-ресурсу чітко заборонено - "намагатися купувати, продавати або передавати будь-які елементи свого облікового запису (зокрема ваше ім`я користувача) або вимагати, збирати чи використовувати реєстраційні або ідентифікаційні дані інших користувачів" (Умови використання ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про передачу веб-сторінки відповідача зачіпив інтереси та права третьої сторони, яка не бере участь у цій справі, а саме веб-ресурс Instagram. Такої ж позиції дійшла Велика палата Верховного суду в своєму рішенні від 25 червня 2019 року у справі №910/17792/17, наголосивши, що - "не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб".

Щодо визначення розміру компенсації, передбаченої статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції чинній на момент ухвалення рішення).

Як вказано в пункті 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" №5 від 04 червня 2010 року відповідно до пункту "г" частини першої статті 52 Закону №3792-XII (3792-12) суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: 1) факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; 2) об`єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об`єкта авторського права і (або) суміжних прав; 3) тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об`єктів); 4) розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; 5) кількість осіб, право яких порушено; 6) наміри відповідача; 7) можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК (435-15), зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні.

Крім цього, у Законі йдеться про "суму винагороди або комісійного платежу, які були б сплачені" .

Це означає, що однієї лише оферти правовласника з вартістю використання твору, оприлюдненої, наприклад, на сайті, не достатньо для доказу визначення "суми винагороди, яка була б сплачена". Оферта до укладення договору - це мрії правовласника (ліцензіара).

Коли ця оферта буде акцептована ліцензіатом, тоді виникне грошове зобов`язання зі сплати винагороди за використання твору. Але і зобов`язання це ще не "сума винагороди, яка була б сплачена" на виконання такого зобов`язання. Тобто, надання у якості доказу "суми винагороди, яка була б сплачена" одного лише договору не достатньо. Необхідно надати докази саме "сплати суми винагороди", яка була здійснена іншими ліцензіатами на користь такого правовласника.

Як видно, оферта (розміщення інформації про вартість використання твору на сайті), зобов`язання по оплаті використання твору (що міститься у тексті договору) та виконання такого зобов`язання (що підтверджується наприклад, банківською випискою), це різні факти, з яких складається динаміка правовідношення.

Оферта - передує укладенню ліцензійного договору. Зобов`язання виникає у момент укладення ліцензійного договору. Виконання, що проведене належним чином, припиняє зобов`язання. У випадку грошового зобов`язання, належним виконанням буде "сплата суми винагороди". Саме про це йдеться у законі - про "суму винагороди або комісійного платежу, які були б сплачені" .

Позивачем не надано та судом не здобуто доказів про суму винагороди або комісійного платежу, які були б сплачені, тому колегія суддів вважає, що слід взяти до уваги мінімальний розмір заробітної плати, який у 2019 році становив: погодинний розмір заробітної плати - 25,13 гривень * 12 годин (для створення ідеї, концепції та реалізації відповідного твору) = 301,56 гривень (за один твір) * 180 (контрафактних творів, які були виявлені позивачем на момент подачі позову)) = 54 280,80 гривень * 2 (подвоєна сума винагороди або комісійних платежів у разі неумисного порушення) = 108 561,60 гривень.

Колегія суддів не бере до уваги запропонований позивачем відсоток в розмірі 15 від собівартості твору, оскільки це не передбачено діючим законодавством.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гулкевича Андрія Володимировича слід задовольнити частково, а рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2020 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" до ОСОБА_1 про стягнення компенсації за порушення авторських прав - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт Серії НОМЕР_1 , виданий Золотоніським РВ УДМС в Черкаській області 19 липня 2013 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" (код ЄДРПОУ: 43024653, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 56И, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільської області, 47201, директор: ОСОБА_7 ) компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 108 561 (сто вісім тисяч п`ятсот шістдесят одну) гривню 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт Серії НОМЕР_1 , виданий Золотоніським РВ УДМС в Черкаській області 19 липня 2013 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" (код ЄДРПОУ: 43024653, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 56И, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільської області, 47201, директор: ОСОБА_7 ) сплачений судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні (за позовну вимогу майнового характеру).

В решті позовних вимог - відмовити.

Згідно з ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги було сплачено судовий збір у сумі 6 034 (шість тисяч тридцять чотири) гривні, а апеляційний суд частково задоволив апеляційну скаргу, що у відсотковому відношенню становить 55%, тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" (код ЄДРПОУ: 43024653, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 56И, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільської області, 47201, директор: ОСОБА_7 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт Серії НОМЕР_1 , виданий Золотоніським РВ УДМС в Черкаській області 19 липня 2013 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) сплачений нею судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) гривню 50 копійок + 409 (чотириста дев`ять) гривень 89 копійок = 3 291 (три тисячі двісті дев`яносто одну) гривню 39 копійок.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гулкевича Андрія Володимировича - задовольнити частково.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2020 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" до ОСОБА_1 про стягнення компенсації за порушення авторських прав - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт Серії НОМЕР_1 , виданий Золотоніським РВ УДМС в Черкаській області 19 липня 2013 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" (код ЄДРПОУ: 43024653, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 56И, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільської області, 47201, директор: ОСОБА_7 ) компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 108 561 (сто вісім тисяч п`ятсот шістдесят одну) гривню 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт Серії НОМЕР_1 , виданий Золотоніським РВ УДМС в Черкаській області 19 липня 2013 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" (код ЄДРПОУ: 43024653, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 56И, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільської області, 47201, директор: ОСОБА_7 ) сплачений судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМГ ЕДЖЕНСІ" (код ЄДРПОУ: 43024653, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 56И, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільської області, 47201, директор: ОСОБА_7 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт Серії НОМЕР_1 , виданий Золотоніським РВ УДМС в Черкаській області 19 липня 2013 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) сплачений нею судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 291 (три тисячі двісті дев`яносто одну) гривню 39 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 жовтня 2020 року.

Головуючий

Судді