Ухвала

від 05.05.2020 по справі 740/5345/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 740/5345/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/346/20 Категорія - ч.2 ст. 307 КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2019 року за № 12019270180001051, за апеляційними скаргами захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_9 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 січня 2020 року щодо

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Монастирище Ічнянського району Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, має на утриманні неповнолітню дитину 2003 року народження, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 січня 2020 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 КК України, ч.2 ст.307 КК України, і призначено йому покарання:

за ч.1 ст.307 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ч.2 ст.307 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно покарання ОСОБА_8 призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 6 (шести років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У строк відбування покарання зараховано строк затримання та перебування під вартою і початок строку відбування покарання визначено обчислювати з 04 вересня 2019 року.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_8 судові витрати за проведення експертиз у сумі 3925 (три тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) грн 25 коп. на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.09.2019 на: автомобіль марки «Volkswagen» модель «Passat CL», державний номерний знак НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «Sony Ericson», мобільний телефон марки «Huawei», відеореєстратор марки «Carcam corder», грошові купюри номіналом 50 грн №УЛ 2470784,200 грн (3 шт.) №УЕ 4271981, ЄГ1426888, ХБ 0222772, 50 грн (4 шт.) №УБ 4157653, УВ 2247785, СЗ 1547739, ФЗ 3612133, 20 грн №СЄ 0748189, 10 грн (2 шт.) №УГ 0153467, ЮЖ 5280336, 5 грн (2 шт.) 3УЄ 3979901, ЮГ 1946631, 2 грн №РД 2053237, 1 грн (2 шт.) №СГ 1421339, УЕ 4799412, - залишено без змін до вирішення питання щодо конфіскації майна.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27.09.2019, на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 4,16 га, кадастровий номер 7421786800:03:000:0200, що відноситься до Монастирищенської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, земельну ділянку площею 1,1315 га, кадастровий номер 3221485400:04:004:0094, що відноситься до Марянівської сільської ради Васильківського району Київської області, - залишено без змін до вирішення питання щодо конфіскації майна.

Знято арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.09.2019, на: свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «Volkswagen» модель «Passat CL», державний номерний знак НОМЕР_1 , та ухвалено повернути ОСОБА_8 за належністю.

Знято арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.09.2019, на порошкоподібну речовину біло-рожевого кольору, та ухвалено її знищити.

Речові докази: психотропна речовина, амфетамін: масою 0,1723 г - у спеціальному пакеті №3724119, масою 0,0806 г - у спеціальному пакеті №3719381, масою 0,1820 г - у спеціальному пакеті №3719382, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Ніжинського ВП, - ухвалено знищити;

грошові кошти в сумі 50 грн №УБ4157653, які знаходяться в матеріалах справи, - ухвалено конфіскувати в дохід держави;

компакт-диски із записами та дві флеш-картки із записами, які зберігаються в матеріалах справи, - залишено в матеріалах кримінального провадження.

При розгляді кримінального провадження судом першої інстанції встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб ОСОБА_8 з метою подальшого збуту незаконно придбав психотропну речовину, амфетамін та став його зберігати при собі.

22.08.2019 близько 15 год. 28 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в автомобілі марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Космонавтів в м. Ніжині Чернігівської області, за грошові кошти в сумі 500 гривень умисно незаконно збув ОСОБА_11 , - особі зі зміненими анкетними даними, яка була залучена для проведення оперативної закупки наркотичних засобів, психотропних речовин, - порошкоподібну речовину, що містить у своєму складі психотропну речовину, амфетамін масою 0,1723 г.

В подальшому у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб ОСОБА_8 з метою подальшого збуту повторно незаконно придбав психотропну речовину, амфетамін та став його зберігати при собі.

04.09.2019 близько 15 год. 45 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в автомобілі марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , поблизу перехрестя вулиць Незалежності-Богдана Хмельницького в м. Ніжині Чернігівської області за грошові кошти в сумі 500 гривень умисно повторно незаконно збув ОСОБА_11 , - особі зі зміненими анкетними даними, яка була залучена для проведення оперативної закупки наркотичних засобів, - порошкоподібну речовину, що містить у своєму складі психотропну речовину, амфетамін масою 0,0806 г.

Заступник прокурора Чернігівської області, звертаючись з апеляційною скаргою і не оспорюючи кваліфікацію дій, доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції змінити, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Так, стверджує прокурор, фактично доля речових доказів судом не вирішена, оскільки судом безпідставно зазначено, що арешт накладений на два мобільні телефони та транспортний засіб автомобіль «Volkswagen», слід залишити без змін до вирішення питання щодо конфіскації майна. Посилаючись на положення п.1 ч.9 ст. 100 КПК України, прокурор переконаний, що вказані речі підлягають конфіскації під час виконання додаткового виду покарання, замість спеціальної конфіскації як порядку вирішення долі речових доказів знарядь вчення кримінального правопорушення.

За вказаних підстав апелянт просить зняти арешт, накладений ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.09.2019, з мобільних телефонів марки «Соні Еріксон», «Хуавей» та транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Passat CL», державний номерний знак НОМЕР_1 , які визнані по справі речовими доказами та конфіскувати їх на користь держави. В решті вирок залишити без змін.

Захисник адвокат ОСОБА_7 звертаючись з апеляційною скаргою в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить скасувати вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.01.2020 та ухвалити новий вирок, яким визнати невинуватим ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 307 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень.

Автор скарги проаналізувавши вирок суду та посилаючись на норми чинного кримінального процесуального кодексу звертає увагу апеляційного суду на наступні моменти:

- свідки, які 22.08.2019 року та 04.09.2019 року оглядали кабінет поліції (а повинні були оглядати ОСОБА_11 з приводу наявності в останньої наркотичних засобів) та були при складанні акту прийому-передачі коштів, протоколу огляду службового кабінету в поліції, протоколу вручення грошових (помічених) коштів, протоколу огляду місця події, за сплином часу не могли конкретизувати відомості щодо часу проведення зазначених дій;

- рапорт оперуповноваженого, що є підставою внесення відомостей до ЄРДР містить дані про те, що громадянка ОСОБА_12 в м. Ніжин збуває наркотичний засіб амфетамін, який не містить ніякої інформації про здійснення торгівлі наркотичним засобом ОСОБА_8 ;

- прокурором не було надано суду будь-якої інформації про готування ОСОБА_8 до вчинення злочину;

- при аналізі постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 21.08.2019 року та від 02.09.2019 року можна зробити висновок, що з її змісту взагалі не вбачається наявності достатніх підстав для проведення оперативної закупки;

- прокурором у судовому засіданні не було надано належних доказів щодо підтвердження наявності законних підстав та приводів для проведення оперативних закупок чи доказів зовнішньої інформації про вчинення або готування ОСОБА_8 будь-якого злочину;

- зміст пред`явленого обвинувачення свідчить, що збут наркотичних засобів відбувався виключно легендованій особі, яка діяла за дорученням працівників правоохоронних органів; жодних даних, яким чином була підібрана вказана кандидатура матеріали справи не містять; не надано доказів походження грошових коштів наданих свідку ОСОБА_11 , як легендованій особі; в першому випадку оперативна закупівля проводилась без затримання фігуранта з втратою грошових коштів.

За цих обставин автор скарги просить виключити як неналежний доказ постанову про проведення контролю за вчиненням злочину від 21.08.2019 року та постанову про проведення контролю за вчиненням злочину від 02.09.2019 року, у зв`язку з порушенням п.п.3,6,7 ч.1 ст. 251 КПК України. Захисник переконаний, що докази, отримані шляхом провокації, а тому не можуть бути використані, оскільки це є порушенням Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка чітко розмежовує межі дозволеного під час проведення правоохоронними органами негласних слідчих дій.

Враховуючи викладене, адвокат просить повно і всебічно дослідити кожен доказ з точки зору належності і допустимості та враховуючи презумпцію невинуватості, за відсутності об`єктивного підтвердження вини особи, виправдати ОСОБА_8 у зв`язку з недоведеність вчинення ним кримінальних правопорушень.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу адвоката та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, позицію прокурора, що заперечував проти задоволення скарги адвоката та підтримав вимоги скарги заступника прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що задоволенню підлягає апеляційна скарга заступника прокурора, а апеляційна скарга адвоката в інтересах обвинуваченого задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_8 в скоєнні інкримінованих йому злочинів у повній мірі знайшла своє повне відображення в суді першої інстанції і підтверджена низкою взаємодоповнюючих один одного доказів.

Так, в обґрунтування вироку суд поклав показання свідка ОСОБА_11 (особи зі зміненими анкетними даними), яка в судовому засіданні прямо вказала, що саме вона двічі купували наркотичні засоби у обвинуваченого, які передавала співробітникам поліції. Діяла при цьому під прикриттям, з метою перешкодити розповсюдженню наркотичних засобів обвинуваченим. Колегія суддів при цьому наголошує, що будь-яких доказів, які б спростовували показання цього свідка та пояснені ним факти ( купівлю наркотичних засобів) суду не надано і сторони кримінального провадження не заперечують проти того, що цей свідок ( ОСОБА_11 ) дійсно перебувала в автомобілі, керованому обвинуваченим в той час, який вказаний в обвинувальному акті.

Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 в засіданні місцевого суду показали, що були понятими при організації негласних слідчих розшукових дій з участю ОСОБА_11 , зокрема, їм було продемонстровано, що ОСОБА_11 перед оперативною закупівлею не мала при собі ніяких заборонених речей, а повернувшись з цієї закупівлі, вона передала працівникам полиці їх наркотичні засоби. Їхні показання апеляційний суд вважає належним і допустимим доказом, оскільки ці свідки давали показання упевнено і послідовно, а те, що вони не пам`ятали деяких дрібних деталей подій, в яких брали участь, не робить їхні показання неспроможними і неправдивими, адже допит цих свідків в суді відбувався через значний час після їхньої участі в негласних слідчих розшукових діях. А роль понятих при проведенні слідчих дій зводиться до підтвердження факту та результатів проведених слідчих дій, що й було виконано зазначеними особами. Сторони кримінального провадження не заперечували того, що з участю цих понятих відбулись слідчі дії, по результатам яких було складено протоколи.

Факти проведення негласних слідчих розшукових дій та результати їхнього проведення зафіксовані у відповідних протоколах, які належним чином оформлені, містять усі необхідні реквізити і сторони кримінального провадження не заперечували проти належності і допустимості цих доказів. (т.1 а.с. 76-85, 101-111).

Отримані в ході негласних слідчих розшукових дій речовини були предметом експертного дослідження. З висновків цих експертиз вбачається, що видана ОСОБА_11 речовина в кожному випадку є наркотичним засобом амфетаміном, маса якого складає 0,1723 та 0,0806 грамів (т.1 а.с. 88-92, 112-117).

При спілкуванні ОСОБА_11 з обвинуваченим, проводилась негласні аудіо та відеозаписи їхньої розмови. При дослідженні їх встановлено, що знаходячись в автомобілі, яким керує ОСОБА_8 , між ним і Зайцевою ведеться розмова, яка торкається, окрім іншого, й наркотичних засобів, з розмови можна зробити висновок, що ОСОБА_11 забирає від ОСОБА_8 якісь предмети. Даючи оцінку відеозаписам, зробленим по даній справі, колегія суддів апеляційного суду наголошує, що на них видно, як ОСОБА_11 , на одязі якої знаходиться відеокамера, починає йти від працівників поліції на зустріч з ОСОБА_8 , при цьому вона ні з ким не спілкується, нікуди не заходить, зустрічається з обвинуваченим. Після отримання від нього наркотичних засобів аналогічно ні з ким не спілкуючись і нікуди не заходячи, йде до працівників поліції, зустрічається з ними. Цей доказ разом з протоколами огляду ОСОБА_11 , складеними перед проведенням нею закупівлі наркотиків у ОСОБА_8 , беззаперечно підтверджує, що наркотичні засоби були придбані тільки в обвинуваченого, а не в іншої особи і викриває обвинуваченого в скоєнні інкримінованих йому злочинів.

Даючи відповідь на твердження апелянта про ніби то провокацію злочину, яка мала місце, колегія суддів не знаходить в діях співробітників поліції, котрі документували протиправну діяльність ОСОБА_8 , ніяких ознак провокації злочину. Так, надані суду докази не містять ніяких підтверджень того, що ОСОБА_8 хтось ( ОСОБА_11 чи інші особи) переконували, умовляли продати їм наркотики, схиляючи до таких протиправних дій. Навпаки з протоколу огляду документа від 17.10.2019 р. записаних телефонних розмов ОСОБА_8 видно, що ОСОБА_8 сам був зацікавленим в збуті наркотичних засобів. (т.1 а.с. 156-168). Його розмови з ОСОБА_11 в автомобілі носили побутово-діловий характер. Тому це твердження апеляційної скарги про ніби то провокацію, яка мала місце відносно ОСОБА_8 , колегією суддів однозначно відхиляється. Доводи захисту щодо можливої провокації злочину були предметом розгляду місцевого суду, судом ретельно аргументовано відсутність провокації в цій справі і з таким висновком місцевого суду погоджується колегія суддів.

Крім зазначених доказів, підтвердженням факту збуту ОСОБА_11 наркотичних засобів ОСОБА_8 є протокол обшуку автомобіля обвинуваченого від 04.09.2019 р. (т.1 а.с. 126) з якого вбачається, що при цьому обшуку було знайдено одну 50-гривневу купюру, яку ОСОБА_11 використала для закупівлі в ОСОБА_8 наркотичних засобів. Той факт, що працівникам поліції не вдалось знайти інших грошових коштів, витрачених на закупівлю наркотичних засобів в цей день, не спростовує правильності висновків суду щодо винуватості обвинуваченого, оскільки обшук проводився через деякий час після збуту наркотичних засобів. Проте, даного речового доказу достатньо, аби зробити висновок, що ОСОБА_8 отримав гроші від ОСОБА_11 за наркотичні засоби.

В апеляційній скарзі адвокат просить визнати неналежними доказами дві постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 21.08.2019 р. та від 02.09.2019 р. (т.1 а.с. 72-73, 97-98). На підстави цього пропонує скасувати вирок суду відносно його підзахисного і закрити провадження в справі. Свою позицію аргументує практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенням у справі «Ваньян проти Російської Федерації» від 15.12.2005 р. На підставі цього рішення адвокат висловлює думку, що прокурор не мав підстав для ухвалення цих постанов, па отже вони є незаконними. Колегія суддів, проаналізувавши ці доводи апеляційної скарги, знайшла їх неприйнятними, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Виходячи з цієї норми закону, постанови прокурора, з якими не погоджується захисник, не являються доказами, а є процесуальними документами, які підтверджують законність проведених поліцією негласних слідчих розшукових дій. Ці постанови ухвалені належною особою, відповідно до діючого процесуального законодавства. Посилаючись на рішення ЄСПЛ в справі «Ваньян проти Російської Федерації» 2005 р., стороною захисту не було враховано, що ця справа стосується абсолютно інших обставин, які не подібні до обставин, що досліджуються в даній кримінальній справі. Автором скарги не враховано, що ОСОБА_8 вже попадав в поле зору поліції, оскільки мав дві судимості, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності (т.1 а.с. 43-44), на момент ухвалення прокурором постанов існувало кримінальне провадження за фактом збуту наркотичних засобів. Задокументувати протиправну діяльність ОСОБА_8 іншим чином, ніж провести негласні слідчі розшукові дії, було неможливо. Тому ці постанови прокурором винесені обґрунтовано, а доводи апеляційної скарги в цій частині відхиляються.

З заяви ОСОБА_11 (т.1 а.с. 80) вбачається, що вона дала свою добровільну згоду на проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_8 . Співставляючи даний документ з апеляційною вимогою про те, що стороною обвинувачення не було надано доказів того, яким чином Зайцева була залучена до негласної співпраці з поліцією, колегія суддів наголошує, що негласні форми й методи роботи поліції та інших правоохоронних органів являються таємними, вони не підлягають розголошенню. Тому апеляційна скарга в цій частині не ґрунтується на законі. Водночас добровільне волевиявлення ОСОБА_11 про співпрацю з поліцією з метою запобігання розповсюдження наркотиків, на думку колегії суддів, якраз і свідчить про відсутність провокації з боку поліції та підтверджує правильність висновків місцевого суду.

Не відповідаючими дійсності є твердження захисника про те, що походження грошових коштів для оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_8 , не встановлено. Згідно актів прийому-передачі грошових коштів від 04.09.2019 р., 22.08.2019 р. та довідки від 09.08.2019 р., грошові кошти, які використовувались для цієї оперативної закупівлі, виділялися з кошторису МВС (т.1 а.с. 79, 104-105).

Рапорт оперуповноваженого, що є підставою внесення відомостей до ЄРДР, на який посилається адвокат, не був предметом дослідження в суді першої інстанції, питання про його дослідження в апеляційній скарзі не ставилось, тому в цій частині колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги. Водночас зазначає, що злочинна діяльність ОСОБА_8 була викрита в результаті низки слідчих та негласних слідчих розшукових дій, тому відсутність в первинних документах посилань на ОСОБА_8 не виправдовує його.

Отже, на думку колегії суддів, жоден з доводів апеляційної скарги сторони захисту не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Місцевий суд визнав винуватим ОСОБА_8 поза розумним сумнівом, тобто, коли сумнівів у його винуватості у суду не було. Колегія суддів аналогічно не має сумнівів щодо винуватості ОСОБА_8 в збуті ним наркотичних засобів. Дії ОСОБА_8 за ч.1 та 2 ст. 307 КК України кваліфіковані правильно.

В той же час, доводи прокурора в його апеляційній скарзі про те, що суд неправильно вирішив долю частини речових доказів, заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно п.1 ч.9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їхнє незаконне використання.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat CL», державний номерний знак НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_8 , та мобільні телефони марки «Соні Еріксон», «Хуавей» визнані речовими доказами та ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду від 07.09.2019 року на них було накладено арешт.

Доказами справи підтверджено, що саме за допомогою цих речей: автомобіля та мобільних телефонів ОСОБА_8 скоював злочини: на автомобілі перевозив наркотичні засоби і в його салоні збував їх, а за допомогою телефонів зв`язувався з покупцями. Тому ці предмети підпадають під ознаки, передбачені п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України і повинні бути конфісковані. В засіданні апеляційного суду ОСОБА_8 не заперечував, що вказані речі належать йому, зокрема автомобіль він купив у свою власність у невідомої особи, без його переоформлення. На чиє ім`я був зареєстрований автомобіль д.н. НОМЕР_1 не встановлено (т.1 а.с.64).

Ухвалюючи вирок, суд призначив ОСОБА_8 в якості додаткового покарання конфіскацію майна.

А тому вирок суду в частині вирішення питання щодо вказаних вище речових доказів: телефонів та автомобіля підлягає зміні, як такий що постановлений з частковим недотриманням вимог кримінального процесуального закону. При цьому становище обвинуваченого не погіршується в порівнянні з його становищем в рамках ухваленого відносно нього вироку. Тому в даному питанні можна постановити ухвалу, а не вирок.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне зняти арешт, накладений ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.09.2019 року, з мобільних телефонів марки «Соні Еріксон», «Хуавей» та транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Passat CL», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Речові докази: телефони марки «Соні Еріксон», «Хуавей» та транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Passat CL», державний номерний знак НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_8 , необхідно конфіскувати на користь держави.

Щодо призначеного покарання, то стороною захисту не ставилось питання про його пом`якшення. Проте, колегія суддів, оцінюючи призначене покарання, наголошує, що судом було враховано обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які його обтяжують. Розповсюдження наркотичних засобів є тяжким злочином, який підриває здоров`я великої кількості громадян, є надзвичайно небезпечним і покаранням за нього може бути тільки позбавлення волі. Це покарання призначене ОСОБА_8 в мінімальних межах, передбачених законом за даний злочин.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 411, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_9 задовольнити, а апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 січня 2020 року щодо ОСОБА_8 змінити в частині вирішення питання щодо долі речових доказів.

Зняти арешт, накладений ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.09.2019 року, з мобільних телефонів марки «Соні Еріксон», «Хуавей» та транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Passat CL», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Речові докази: телефони марки «Соні Еріксон», «Хуавей» та транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Passat CL», державний номерний знак НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_8 , - конфіскувати на користь держави.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу негайно після її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3