Ухвала

від 07.05.2020 по справі 607/12635/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 травня 2020 року

м. Київ

справа № 607/12635/19

провадження № 61-7351ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н.Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О.М., Білоконь О. В.,

розглянув касаційну скаргу представника комунального закладу Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа з футболу та інших ігрових видів спорту Тернопільської міської ради - адвоката Качура Семена Васильовича на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа з футболу та інших ігрових видів спорту" Тернопільської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа з футболу та інших ігрових видів спорту" Тернопільської міської ради (далі - КЗ ДЮСШ з футболу та інших ігрових видів спорту ) про поновлення на роботі на посаді тренера-викладача КЗ "ДЮСШ з футболу та інших ігрових видів спорту" з дня звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 20 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді тренера-викладача КЗ "ДЮСШ з футболу та інших ігрових видів спорту" з 27 вересня 2017 року.

Стягнуто з КЗ "ДЮСШ з футболу та інших ігрових видів спорту" на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 вересня 2017 року по 20 березня 2020 року в сумі 95 567,41 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У квітні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника КЗ "ДЮСШ з футболу та інших ігрових видів спорту" - адвоката Качура С. В. на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 березня 2020 року.

У касаційній скарзі представник КЗ "ДЮСШ з футболу та інших ігрових видів спорту" - адвокат Качур С. В. , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом позову у вказаній справі є поновлення ОСОБА_1 на посаді тренера-викладача КЗ "ДЮСШ з футболу та інших ігрових видів спорту" з 27 вересня 2017 року, стягнення з КЗ "ДЮСШ з футболу та інших ігрових видів спорту" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27 вересня 2017 року по 20 березня 2020 року в сумі 95 567,41 грн , тобто дана справа є такою, що виникла з трудових відносин.

Оскільки ціна позову у даній справі станом на 01 січня 2020 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн * 250 = 525 500,00 грн), відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа є малозначною.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Переглядаючи справи в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню: якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес або має для заявника виняткове значення, так як заявником не надано суду відповідних доказів. Посилання на те, що фінансування заявника проводиться за рахунок Тернопільської міської територіальної громади не свідчить про те, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки представник КЗ "ДЮСШ з футболу та інших ігрових видів спорту"- адвокат Качур С. В. подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, статтями 175, 176, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника комунального закладу Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа з футболу та інших ігрових видів спорту Тернопільської міської ради - адвоката Качура Семена Васильовича на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа з футболу та інших ігрових видів спорту" Тернопільської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

О. В. Білоконь