Ухвала

від 06.05.2020 по справі 0440/6017/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 травня 2020 року Справа №0440/6017/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування додаткових доказів по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просила:

- стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 113 098,68 грн.;

- стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 91 669,42 грн.

- стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2020 року прийнято до свого провадження справу №0440/6017/18 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по адміністративній справі в якій позивач просить здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, у судовому засіданні, а також просить витребувати додаткові докази по справі.

Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд приходить до наступного висновку.

За визначенням, наведеним у пункті 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Вирішуючи зазначену заяву, суд виходить з того, що частинами 2, 3, 5 статті 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Спір, який розглядається, не входить до переліку, наведеного в ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany» , заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року « Varela Assalino contre le Portugal» , заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також, суд зазначає, що станом на час розгляду даної заяви, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року, Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 262 та від 22.04.2020 року № 291 на всій території України з 12.03.2020 року до 11.05.2020 року було встановлено карантин.

Відповідно до пункту 1 Наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року № 83-од, наказано обмежити вхід до приміщень суду, розташованих, зокрема, за адресами: вул. Академіка Янгеля, 4, учасників судового процесу для участі у судових засіданнях, а також інших осіб для подачі документів через канцелярію суду.

Відповідно до наказу № 95-од від 23.04.2020 року Щодо внесення змін до наказу № 80-од від 17.03.2020 року Про встановлення заходів під час встановленого особливого режиму роботи суду на період дії карантину , внесені зміни до пункту 1 наказу голови суду № 80-од від 17.03.2020 року Про встановлення заходів під час встановленого особливого режиму роботи суду на період дії карантину та у Дніпропетровському окружному адміністративному суді встановлений особливий режим роботи на період дії карантину з 18.03.2020 року по 11.05.2020 року.

Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що відповідно до статей 47, 162 Кодексу адміністративного судочинства України сторони наділені правом на подачу доказів та пояснень по справі у письмовому вигляді, про що роз`яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь-яких інших достатніх підстав, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання, а в подальшому судового засідання за участі представників сторін, представником позивача не наведено та не доведено, як і не доведено наявність значного суспільного інтересу щодо результатів розгляду та вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Вирішуючи заяву в частині витребування додаткових доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В силу ч.3 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Статтею 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, враховуючи те, що запитувані додаткові докази мають значення для повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи по суті, суд вважає за необхідне задовольнити заяву в цій частині та витребувати від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області додаткові докази: - докази підвищення посадового окладу начальника відділу організації роботи та моніторингу організацій Управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом (аналогічної посади у разі зміни структури (штатного розпису) у період з 01.02.2012 р. по 11.05.2018 р. (витяги із штатних розписів, протоколи, розпорядження, накази тощо); - довідку (розрахунок) про розмір надбавок за вислугу років, надбавок за ранг державного службовця та інших доплат, передбачених ст. 50 Законом України Про державну службу , які підлягають виплаті ОСОБА_1 , як держслужбовцю з 01.02.2012 р. по 11.05.2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 80, 166, 167, 243, 248, 260 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування додаткових доказів, - задовольнити частково.

Витребувати додаткові письмові докази у Головного управління ДФС у Дніпропетровській області а саме: - докази підвищення посадового окладу начальника відділу організації роботи та моніторингу організацій Управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом (аналогічної посади у разі зміни структури (штатного розпису) у період з 01.02.2012 р. по 11.05.2018 р. (витяги із штатних розписів, протоколи, розпорядження, накази тощо); - довідку (розрахунок) про розмір надбавок за вислугу років, надбавок за ранг державного службовця та інших доплат, передбачених ст. 50 Законом України Про державну службу , які підлягають виплаті ОСОБА_1 , як держслужбовцю з 01.02.2012 р. по 11.05.2018 року.

Вищевказані докази зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м.Дніпро, вул.Ак.Янгеля, 4) протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали із посиланням на номер справи №0440/6017/18 (у т.ч. засобами електронної пошти inbox@adm.dp.court.gov.ua).

У задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала суду в частині витребування доказів оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Суддя Н.В. Турлакова