Постанова

від 12.05.2020 по справі 910/6637/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року

м. Київ

справа № 910/6637/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т.М. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Колоннейд Україна",

представник позивача - Москаленко Т.А. адвокат (довіреність від 07.01.2020 б/н),

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ?Ініс ЛТД?,

представник відповідача - Сидоренко В.А., адвокат (ордер від 12.05.2020 № 1027880, свідоцтво від 10.04.2017 № 000012),

третя особа-1 - товариство з обмеженою відповідальністю ?Бінайс?,

представник третьої особи-1 - не з`явився,

третя особа-2 - приватне акціонерне товариство ?Страхова компанія ?ПЗУ Україна?,

представник третьої особи-2 - Авраменко Д.О., адвокат (довіреність від 16.05.2018 № 1312, свідоцтво від 22.12.2017 № 000245),

третя особа-3 - товариство з обмеженою відповідальністю ?Новінка ЛТД?,

представник третьої особи-3 - не з`явився,

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (далі - Компанія)

на рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2019 (головуючий суддя Данилова М.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 (головуючий Шаптала Є.Ю., судді: Тищенко А.І. і Куксов В.В.)

у справі № 910/6637/19

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (далі - Позивач)

до товариства з обмеженою відповідальністю ?Ініс ЛТД? (далі - Відповідач),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1) товариство з обмеженою відповідальністю ?Бінайс? (далі - Третя особа-1),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : 2) приватне акціонерне товариство ?Страхова компанія ?ПЗУ Україна? (далі - Третя особа-2);

3) товариство з обмеженою відповідальністю ?Новінка ЛТД? (далі - Третя особа-3),

про стягнення коштів.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Третьої особи-1 та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Третьої особи-2, Третьої особи-3, про стягнення суми коштів страхового відшкодування в порядку суброгації, виплаченого за договором добровільного страхування від 01.02.2015 № CRG0027022 (далі - Договір).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- під час перевезення застрахованого вантажу було виявлено порушення цілісності пломб на вантажному автомобілі;

- на виконання своїх договірних зобов`язань за Договором Позивач сплатив суму страхового відшкодування;

- за приписами договору про перевезення вантажів від 03.12.2012 № П-3/12/2012 (далі - Договір перевезення) Відповідач повинен нести матеріальну відповідальність за збереження переданого йому вантажу, отже, у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем за вказаним правочином.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими. Водночас суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку із спливом позовної давності, про застосування якої було заявлено Відповідачем.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові, яка прийнята в іншій справі, у частині визначення та застосування позовної давності, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди в оскаржуваних рішеннях не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові, яка прийнята у справі № 910/8982/17, у частині визначення та застосування позовної давності у подібних правовідносинах.

Третя особа-2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відповідач також подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від Третьої особи-1 та Третьої особи-3 відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.05.2020 № 29.3-02/790 у зв`язку з відпусткою судді Львова Б.Ю. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/6637/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т.М. і Селіваненка В.П.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін та Третьої особи-2, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 01.02.2015 Третьою особою-1 (страхувальник) та приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К`Ю БІ І Україна" (страховик), яке перейменовано на приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (Позивач), укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном (вантажем) - косметикою, що перевозиться вантажним транспортом за маршрутами: з Великобританії, Росії, країн Європи до м. Київ, Україна.

Третьою особою-1 (замовник) та Відповідачем (виконавець) 03.12.2012 укладено Договір перевезення, за умовами якого Відповідач прийняв на себе зобов`язання здійснити транспортно-експедиторські послуги з метою перевезення вантажу Третьою особою-1 - декоративної косметики та рекламних матеріалів за маршрутом Англія (м. Лечестер, м. Бормут) - Україна (Київ).

03.02.2015 Відповідачем та Третьою особою-2 укладено договір страхування відповідальності автоперевізника № 312.994053419.20223 (далі - Договір страхування), предметом якого є відповідальність автомобільного перевізника згідно з Міжнародною Конвенцією CMR 1956 року з доповненнями і змінами, включаючи Протокол до Конвенції 1978 року.

З метою організації перевезення вантажу за Договором перевезення Відповідачем залучено перевізника - Третю особу-3.

Судами встановлено, що перевезення здійснювалось автомобілем Renault Premium, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton, державний номер НОМЕР_2 .

05.05.2015 після прибуття автомобіля, яким перевозився вантаж, до зони митного контролю Київської міської митниці ДФС СМО № 2 мп Західний, водієм було виявлено порушення цілісності опломбування автомобіля та відсутність товару у чотирьох палетах, про що було повідомлено правоохоронні органи, та за фактом крадіжки 06.05.2015 порушено кримінальне провадження № 12015100080004376.

Крім того, факт нестачі вантажу підтверджується сюрвеєрським звітом від 10.09.2015 № 3680-6415, актом огляду вантажу від 06.05.2015 та актом про виявлення розбіжностей при прийманні вантажу за кількістю від 19.05.2015.

Вказані акти були підписані комісією у складі представників Третьої особи-1, Третьої особи-3, Позивача та Третьої особи-2.

Відповідно до умов Договору та згідно з актом-релізом № 1400014137 Позивачем визнано подію, що сталася 05.05.2015 (крадіжка вантажу - декоративної косметики), страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 2 680 495,33 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивач платіжним дорученням від 20.10.2015 № 000039638 перерахував на користь Третьої особи-1 кошти у сумі 2 680 495,33 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи № 910/6637/19, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про страхування", Цивільного кодексу України, Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність?, Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс", Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року (далі - Конвенція) та Протоколу до Конвенції від 05.07.1978.

При цьому Позивач у касаційній скарзі як на підставу скасування оскаржуваних рішень посилається на те, що суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові, яка прийнята у справі № 910/8982/17, у частині визначення та застосування позовної давності у подібних правовідносинах.

Водночас судами у справі № 910/8982/17 встановлено, що 02.04.2014 близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan X-Trail, державний номер НОМЕР_4 , зі сторони вул. Бориспільської по вул. Привокзальній в сторону вул. Ілліча перед будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, у результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Toyota Camry, державний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_2 , що спричинило пошкодження автомобіля марки Toyota Camry, державний номер НОМЕР_5 .

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 23.04.2014 у справі № 753/6438/14-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненому правопорушенні, передбаченому статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на нього накладено адміністративне стягнення (штраф) у розмірі 340,00 грн.

Пошкоджений автомобіль Toyota Camry, державний номер НОМЕР_5 , застрахований ТОВ ?ВіЕйБі Лізинг? (страхувальник) у ПАТ ?УАСК "АСКА? на підставі договору страхування транспортного засобу від 19.04.2013 № 3130309.

Відповідно до звіту від 08.04.2014 № 06/04/14 матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Toyota Camry, державний номер НОМЕР_5 , у результаті пошкодження при ДТП з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 21 542,36 грн.

На підставі договору страхування позивачем складено страховий акт від 07.10.2016 № 1286/10, розраховано суму страхового відшкодування та визнано подію страховою і вирішено виплатити страхове відшкодування в загальному розмірі 27 367,81 грн.

Виплативши страхове відшкодування, ПрАТ ?УАСК ?АСКА? набуло права зворотної вимоги до відповідача у сумі страхового відшкодування, однак не у більшому розмірі, ніж загальний розмір збитку з урахуванням фізичного зносу за мінусом франшизи, тобто у розмірі 21 042,36 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи № 910/8982/17, суди дійшли висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про страхування", Цивільного кодексу України, Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Таким чином, у справі № 910/6637/19 предметом позову є відшкодування збитків, завданих внаслідок втрати вантажу під час міжнародного перевезення, а у справі № 910/8982/17 - відшкодування збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки під час дорожньо-транспортної пригоди, що свідчить про різність обставини справи та, відповідно і застосування різних правових норм до таких правовідносин.

Тобто у кожній із вказаних справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами обставин вони приймали відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин у даній справі № 910/6637/19 та у справі № 910/8982/17, оскільки рішення у них прийняті за результатами дослідження різних доказів.

Обставини, викладені у касаційній скарзі, не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються наведеними у даній постанові доводами.

Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами були прийняті рішення з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 910/6637/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко