Рішення

від 30.03.2020 по справі 160/13478/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року Справа № 160/13478/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПОБУТ до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

28 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ПОБУТ звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій просять:

- визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчого І.М. №ДН2819/1869/АВ/ТД-ФС/623 від 10.12.2019 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Побут , код ЄДРПОУ - 03053126, у розмірі 375 570,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ Побут було отримано постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчого І.М. №ДН2819/1869/АВ/ТД-ФС/623 від 10.12.2019 про накладення штрафу у розмірі 375 570,00 грн. Підставою для винесення вказаної постанови став висновок перевіряючих, що позивачем фактично було допущено до виконання трудових обов`язків трьох працівників, без укладення з ними трудового договору. З посиланням на частину 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вказав, що постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 у справі №189/1780/19 провадження відносно директора ТОВ Побут ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення України у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказав, що у вказаному судовому рішенні досліджені цивільно-правові договори, укладені з особами, зазначеними інспектором у протоколі №ДН2819/1869/АВ від 16.10.2019, та зроблено висновок, що на виконавців не розповсюджувалися правила внутрішнього трудового розпорядку замовника, виконавці самостійно здійснювали виконання договору у відповідності до його умов та вимог цивільного законодавства, оплата здійснювалася після прийняття замовником роботи за актом. Умовами цивільно-правового договору передбачена винагорода за виконану роботу, а не заробітна плата. На підставі викладеного вважає, що у даному випадку відсутні підстави для притягнення ТОВ Побут до відповідальності, а тому постанова №ДН2819/1869/АВ/ТД-ФС/623 від 10.12.2019 про накладення штрафу у розмірі 375 570,00 грн. підлягає скасуванню як протиправна.

Ухвалою суду від 09.01.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду оригінала документу про сплату судового збору у розмірі 3712,55 грн.

Ухвалою суду від 30.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02 березня 2020 року о 10:00 год.

20 лютого 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 02.03.2020 оголошена перерва до 30.03.2020 до 12:00 год.

Ухвалою суду від 24.03.2020 у задоволенні заяви представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - відмовлено.

30 березня 2020 року сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Згідно зі статтею 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 03.10.2019 №676-І Про призначення інспекційного відвідування та направлення від 03.10.2019 №376-Н у період з 07.10.2019 по 21.10.2019 проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю Побут з питань оформлення трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, №ДН2819/1869/АВ від 16.10.2019, в якому зазначено, що за період 2017 - 2019 роки ТОВ Побут укладає з фізичними особами, які не зареєстровані підприємцями у встановленому законодавством порядку, тимчасові угоди, що мають назву Цивільно-правовий договір . Зазначені угоди є ідентичними по змісту і укладались з наступними особами:

- ОСОБА_2 : б/н від 02.01.2018, б/н від 03.01.2017; предмет договору: закрійник; сума за договором: 35% від суми замовлення;

- ОСОБА_3 : б/н від 02.01.2019, б/н від 02.01.2018, б/н від 03.01.2017; предмет договору: ремонт та шиття одягу для населення; сума за договором: 35% від суми замовлення;

- ОСОБА_4 : б/н від 02.01.2019, б/н від 02.01.2018, б/н від 03.01.2017; предмет договору: ремонт та шиття одягу для населення; сума за договором: 35% від суми замовлення.

Перевіряючими встановлено, що у жодному з вищезазначених договорів не визначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату. Жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. При цьому організовано процес трудової діяльності, а саме забезпечено приміщенням та засобами праці (швейними машинами).

Таким чином, ТОВ Побут застосовувало працю трьох громадян без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу , та вчинило дії, спрямовані на приховування трудових відносин, шляхом укладення договорів цивільно-правового характеру, що заборонено пунктом другим частини п`ятої статті 50 Закону України Про зайнятість населення та свідчить про фактичний допуск 3 працівників до оформлення трудового договору (контракту).

Вказаний акт №ДН2819/1869/АВ від 16.10.2019 підписано директором ОСОБА_1 16.10.2019 без зауважень.

Також, посадовими особами відповідача був складений протокол №ДН2819/1869/АВ від 16.10.2019, згідно з яким директор ТОВ Побут , ОСОБА_1 , є роботодавцем і несе відповідальність за допущені порушення законодавства про працю, згідно вимог статті 141 Кодексу законів про працю України, виявлені в ході проведення інспекційного відвідування ТОВ Побут , а саме: порушення частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, що є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

16 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН2819/1869/АВ/П, згідно з яким директора ТОВ Побут зобов`язано письмово проінформувати управління з питань праці про усунення виявленого порушення.

Вказаний припис отримано директором ОСОБА_1 16.10.2019, що підтверджується її підписом у приписі.

На підставі статті 259 Кодексу законів про працю України, статті 53 Закону України Про зайнятість населення , частини третьої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України 27 листопада 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову №ДН2819/1869/АВ/ТД-ФС/623 від 10.12.2019 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Побут у розмірі 375 570,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон №877-V).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 пункту 6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Отже, відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

За змістом пункту 5 Порядку № 823, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (пункт 20 Порядку № 823).

У відповідності до пункту 21 Порядку № 823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пунктом 23 Порядку № 823 визначено, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку № 823).

Сторонами у даній справі не висловлюються доводи щодо порушення процедури інспекційного відвідування, а судом самостійно не встановлено.

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства з боку позивача, суд враховує, що трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини, регламентуються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу викладених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору.

При цьому, сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частини 1статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом частини 2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до частини 1 статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Судом встановлено, що ТОВ Побут укладено з фізичними особами наступні цивільно-правові договори:

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , договори: б/н від 02.01.2018 із терміном дії та строком виконання 02.01.2018 - 28.12.2018; б/н від 03.01.2017 із терміном дії та строком виконання 03.01.2017 - 28.12.2018, предмет договору: закрійник, сума за договором: 35% від суми замовлення;

- ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , договори: б/н від 02.01.2019 із терміном дії та строком виконання 02.01.2019 - 31.12.2019; б/н від 02.01.2018 із терміном дії та строком виконання 02.01.2018 - 28.12.2018; б/н від 03.01.2017 із терміном дії та строком виконання 03.01.2017 - 28.12.2018, предмет договору: ремонт та шиття одягу для населення, сума за договором: 35% від суми замовлення;

- ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_3 , договори: б/н від 02.01.2019 із терміном дії та строком виконання 02.01.2019 - 31.12.2019; б/н від 02.01.2018 із терміном дії та строком виконання 02.01.2018 - 28.12.2018; б/н від 03.01.2017 із терміном дії та строком виконання 03.01.2017 - 28.12.2018, предмет договору: ремонт та шиття одягу для населення, сума за договором: 35% від суми замовлення.

Цивільно-правовий договір, укладений з ОСОБА_2 , передбачає виконання роботи закрійника, цивільно-правові договори, укладені з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , - ремонт та шиття одягу для населення. Всі договори є ідентичними за змістом.

Так, відповідно до підпункту 1.1 договорів, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Згідно з пунктом 1.2 договорів Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором.

Підпунктом 2.1, 3.1 договорів визначено, що за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 35 відсотків від суми замовлення. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 6.1 термін дії договору становить 1 рік.

Тобто, вказаними цивільно-правовими договорами обумовлено зобов`язання Виконавців виконувати роботи (надавати послуги), зокрема: роботи закрійника, ремонт та шиття одягу.

Судом встановлено, що кожного місяця директор ТОВ Побут та всі особи, з якими укладалися цивільно-правові договори, кожна окремо, укладали акти здавання-приймання виконаної роботи, в яких зазначена якість та повнота виконаних робіт за укладеними цивільно-правовими договорами та зазначено, який саме розмір винагороди замовник сплачує виконавцеві.

При цьому, у всіх цих актах зазначаються різні суми винагороди, яку замовник (ТОВ Побут ) сплачував виконавцям, що підтверджує непостійний, мінливий характер роботи та її непостійний, мінливий обсяг, внаслідок чого виконавці отримували диференційовану винагороду, тоді як умови трудового договору згідно із приписами Закону України Про оплату праці передбачають наявність тарифної системи оплати праці, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Зі змісту наданих цивільно-правових договорів не вбачається, що на виконавців розповсюджувалися правила внутрішнього трудового розпорядку Замовника. Виконавці самостійно здійснювали виконання договору у відповідності до його умов та вимог цивільного законодавства. Оплата здійснювалась після прийняття Замовником роботи за актом. Згідно з актами прийому виконаних робіт до цивільно-правового договору, передбачена винагорода за виконану роботу, а не заробітна плата. Дані особи не знаходилися повний робочий день у приміщенні, використовували власні інструменти, виконували роботу на свій розсуд.

Суд також бере до уваги постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 у справі №189/1780/19, на яку посилається позивач та якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , директора ТОВ Побут по ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито, оскільки у даному випадку суд дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях директора ТОВ Побут - ОСОБА_1 .

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана постанова у справі № 189/1780/19 набрала законної сили 03.01.2020.

Частиною 4 статті 78 КАС України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з постанови Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 у справі №189/1780/19, суд також дослідив копії робочих зошитів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за 2017-2019 роки, з`ясувавши, що в них міститься інформація щодо характеру замовлення, виду, вартості. Ці записи доводять той факт, що робота ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була спрямована на отримання кінцевого результату, внаслідок якого вони здійснювали конкретну роботу (наприклад: ремонт брюк, оверлок, вшити блискавку тощо), а не на сам процес праці.

Отже, суд у справі №189/1780/19 встановив, що між ТОВ Побут та особами, зазначеними інспектором у протоколі № ДН2819/1869/АВ від 16.10.2019, склалися цивільно-правові відносини, які за своєю правовою природою виключають можливість існування трудових відносин.

Суд відзначає, що в постанові від 19.12.2019 у справі №189/1780/19 Покровський районний суд Дніпропетровської області дослідив цивільно-правові договори, які укладені з особами ТОВ Побут з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , акти здавання-приймання виконаної роботи, а також копії робочих зошитів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких помісячно зазначалися види виконаних робіт, їх обсяг та вартість, а тому порушення, яке полягало у допущенні останніх до виконання обов`язків без оформлення трудових відносин, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Суд враховує вказану постанову суду, оскільки висновки, викладені у ній, співпадають із висновками, до яких дійшов суд у даній адміністративній справі при однаково встановлених фактичних обставинах.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту допущення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин, а отже про відсутність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності оскаржуваною постановою №ДН2819/1869/АВ/ТД-ФС/623 від 10.12.2019.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем прийнято рішення не у відповідності до критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 КАС України.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПОБУТ (53600, Дніпропетровська обл., Покровський район, селище міського типу Покровське, вул. 40 Років Жовтня, будинок 17; код ЄДРПОУ 03053126) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, буд. 3; код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2819/1869/АВ/ТД-ФС/623 від 10.12.2019 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Побут , у розмірі 375 570,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОБУТ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 5633,55 грн. (п`ять тисяч шістсот тридцять три гривні п`ятдесят п`ять копійок)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева