Ухвала

від 16.02.2021 по справі 160/13478/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 160/13478/19

адміністративне провадження № К/9901/3189/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 160/13478/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побут" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень 28 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ПОБУТ звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчого І.М. №ДН2819/1869/АВ/ТД-ФС/623 від 10.12.2019 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Побут , код ЄДРПОУ - 03053126, у розмірі 375 570,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року позовну заяву задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2819/1869/АВ/ТД-ФС/623 від 10.12.2019 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Побут , у розмірі 375 570,00 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОБУТ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 5 633,55 грн. (п`ять тисяч шістсот тридцять три гривні п`ятдесят п`ять копійок)

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області оскаржило таке рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №160/13478/19 залишено без руху та надано десятиденний строк, який обліковується з дня отримання копії ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 8450,03грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року, в задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №160/13478/19 - повернуто заявнику.

09 жовтня 2020 року засобами поштового зв`язку до суду апеляційної інстанції Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду від 30 березня 2020 року.

Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначив, що вперше апеляційну скаргу на рішення у справі №160/13478/19 подано в межах строку на апеляційне оскарження, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з не сплатою судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №160/13478/19 - залишено без руху та надано апелянту строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом: подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження; документу про сплату судового збору у розмірі 8450,03 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №160/13478/19.

28 січня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 160/13478/19.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області вимоги своєї касаційної скарги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо їхньої обґрунтованості, Верховний Суд керується такими мотивами.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а в статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, і зокрема щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, розумно використовувати наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом встановлена як одна з основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених також і нормами процесуального закону, і не можуть та не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або через допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, зумовлене, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків передбачене законом також для того, щоб дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та стимулювати своєчасне виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Верховний Суд звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може бути потреба дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу добропорядного публічного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею самою.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що вимоги суду, викладені в ухвалі від 02 листопада 2020 року, скаржником виконані частково, подано клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № 1104 від 30.11.2020 року, яким сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, а вимоги ухвали в частині надання до суду заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження станом на 14 грудня 2020 не виконано.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у цій справі з дотримання норм процесуального права.

Отже, подана Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, що відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись положеннями пункту 5 частини першої, приписами частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 160/13478/19.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій