Рішення

від 18.11.2008 по справі 2-536/08

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-536/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2008р.      Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого - судді Литвинової Р.А.,

при секретарі Заіка А.В., з участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, її представника-адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дій такими, що порушують права особи, та стягнення моральної   шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 3.0. про визнання дій такими, що порушують права особи та стягнення моральної шкоди, в якому зазначає наступне.

Вона здійснює підприємницьку діяльність у вигляді продажу печатної преси біля буд. № 57 по вул.  Леніна в м. Вільногірську Дніпропетровської області. В цьому місці такою ж діяльністю займається ОСОБА_5, у якої згідно з трудовою угодою працює відповідачка ОСОБА_3 3.0.

28 та 31.03.2008р., а також на протязі травня (19, 20, 22, 23) 2008р. відповідачка з метою перешкодити здійсненню нею господарської діяльності неодноразово обливала водою з пластикової пляшки її та належну їй печатну пресу біля буд. № 57 по вул.  Леніна в м. Вільногірську Дніпропетровської області.

Вона вважає дії відповідачки такими, що порушують її особисті немайнові права, а саме : право на особисту недоторканість, на зайняття підприємницькою діяльністю, на вибір роду занять.

Своїми систематичними протиправними діями відповідачка завдала їй моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона відчуває душевні страждання через протиправну поведінку відповідачки щодо її особистості та її майна.

Розмір моральної шкоди позивачка оцінила на 5000.00 грн., які просить стягнути на свою користь з відповідачки.

Відповідачка позов не визнала.

В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов і пояснила суду, що всі події, про які вона зазначала в позові, дійсно мали місце, по ним вона зверталась до відділу міліції. Через протиправну поведінку відповідачки, через знущання з її боку, які вона терпить тривалий час, в неї порушився сон, вона постійно нервує та переживає, тобто їй завдана моральна шкода, тому вона просить стягнути її з відповідачки в зазначеному нею розмірі.

Представник позивачки ОСОБА_2 підтримав пояснення своєї довірительки та просив суд звернути увагу на те, що відповідачка здійснювала дії, спрямовані на грубе порушення особистих немайнових прав ОСОБА_1, які полягали в тому, що вона неодноразово обливала водою її та належну їй газетну пресу. Позивачка кілька разів зверталась з цього приводу до відділення міліції, працівниками якого виносились відповідні постанови. Незважаючи на те, що було відмовлено в порушенні кримінальних справ, однак факти обливання позивачки та її товару водою було встановлено. Він просить задовольнити позов ОСОБА_1

Відповідачка ОСОБА_3 висловила заперечення проти позову та пояснила суду, що вона не обливала водою позивачку та її газети, а тільки бризкала квіти в клумбі та поряд з нею асфальт. Вони з дочкою поставили газетний кіоск, в якому торгують пресою, і просили відповідачку, щоб вона не торгувала своїми газетами біля їх кіоску, а відійшла дальше.

Представники відповідачки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також висловили заперечення проти позову. Зокрема, ОСОБА_5 суду пояснила, що відповідачка незаконно торгує пресою, вводить суд в оману, вона хоче помститись їй та її матері, тому що вважає їх своїми конкурентами.

її мати не обливала відповідачку водою, можливо вона не навмисно на неї попала, коли поливала квіти чи асфальт. Вона просить відмовити їй в задоволенні позову, вважаючи його безпідставним.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що з березня місяця поточного року ОСОБА_3 постійно обливала ОСОБА_1 і пресу, якою вона торгувала неподалік від їх лотка, водою з пластикової пляшки. Це було разів десять, а один раз вона і її (свідка) облила водою, коли вона допомагала своїй невістці продавати газети. При цьому вона весь час повторяла «Щоб ти знала, щоб ти тут не стояла, буду постійно так робити». Є постанови, які з цього приводу приймали у відділенні міліції. Був випадок, коли ОСОБА_3 вилила воду з пляшки в сумку ОСОБА_1, де знаходилась преса, після чого вона прийшла в непридатний для подальшого продажу стан, було завдано матеріальної шкоди на 190 грн.

їй відомо, що після таких конфліктів ОСОБА_1 скаржилась на головний біль, поганий сон, говорила, що треба піти на прийом до лікаря, вона весь час нервує після конфліктів з ОСОБА_3.

Заслухавши пояснення сторін, доводи їх представників, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

В процесі розгляду справи встановлено, що між сторонами по справі склались складні,

не зовсім добрі стосунки у зв'язку з існуючою між ними конкуренцією по торгівлі газетною

продукцією. Підтвердженням цьому є неодноразові звернення обох сторін до прокуратури та

міліції.     >

Відповідачка ОСОБА_3, що є матір'ю ОСОБА_5, яка є власником кіоску з продажу преси, вважає, що позивачка ОСОБА_1 не має права здійснювати торгівлю аналогічною продукцією поряд з їх кіоском. Заперечуючи проти здійснення такої торгівлі позивачкою поряд з кіоском дочки, вона кілька разів виливала на неї та на належну їй газетну продукцію воду, тобто допускала дії, заборонені законом, які направлені на порушення особистих немайнових прав особи, зокрема - особисту недоторканість, втручання в господарську діяльність.

Зазначені факти підтверджено показаннями свідка ОСОБА_6 Однак, до такого висновку суд дійшов не лише на підставі показань зазначеного свідка, оскільки вона є свекрухою позивачки.

Підтвердженням протиправних дій відповідачки є також інші докази. Так, в постанові дільничного інспектора міліції Вільногірського MB УМВС України в Дніпропетровській області від 05.04.2008р. зазначено, що при перевірці заяви ОСОБА_1 та в ході з'ясування обставин було встановлено, що 28.03.2008р. приблизно в 15.10 год. з газетного кіоску вийшла ОСОБА_3 з пластиковою пляшкою наповненою водою, та вилила її на товар заявительки, це відбулось через неприязливі стосунки, що раніше виникли між зазначеними особами (а.с.5).

Аналогічна постанова виносилась 06.04.2008р. по конфлікту, який стався між сторонами 31.03.2008р. в 16.40 год. (а.с.7).

Зазначені постанови ОСОБА_1 було оскаржено до суду, який, не зважаючи на те, що залишив скарги без задоволення, однак констатував той факт, що дійсно ОСОБА_3 своїми діями пошкодила майно ОСОБА_1, обливши його водою, це сталося на грунті гострих неприязливих стосунків між сторонами, що склались між ними на підставі конкуренції в сфері зайняття підприємницькою діяльністю з реалізації печатної продукції. Заявниці було роз'яснено право звернутись з позовом до суду про відшкодування ОСОБА_3 завданої їй матеріальної шкоди (а.с.6).

Інші випадки неналежної поведінки відповідачки, що мали місце 19, 20, 22 та 23 травня 2008 року, на які посилалась позивачка, свого підтвердження в процесі розгляду справи не знайшли.

Ст.23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких зазнала фізична особа у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду законодавчо закріплено в ст.1167 ЦК України.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що при визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги обсяг заподіяних позивачеві моральних

і фізичних страждань, з урахуванням ступеня вини відповідача, зокрема враховується характер і тривалість страждань.

Враховуючи рекомендації названої постанови Пленуму Верховного Суду України, при визначенні розміру моральної шкоди суд повинен враховувати принципи розумності та справедливості.

Суд, вважаючи доведеним факт порушення відповідачкою особистих, немайнових прав позивачки та погоджуючись з тим, що моральну шкоду позивачці було завдано діями відповідачки, але приймаючи до уваги те, що позивачка надала суду недостатньо доказів, зокрема не надала суду конкретних, документальних доказів в обгрунтування визначеного нею в позові розміру цієї шкоди - 5000.00 грн. (як то медичні документи щодо погіршення стану здоров'я, та таке інше), приходить до висновку, що розмір моральної шкоди позивачкою значно завищено, тому суд вважає логічним та справедливим визначити розмір моральної шкоди сумою 85.00 грн. (що відповідає 5-ти неоподаткованим мінімумам доходів громадян).

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення судові витрати у вигляді сплати за державне мито та коштів на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.88, 10, 11, 58-60, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.23, 269, 280, 289, 312, 1167 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,   суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дій такими, що порушують права особи та стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, 8, кв. 43, на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду в сумі 85.00 грн. та понесені нею судові витрати в сумі 16.00 грн, всього 101.00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.