Ухвала

від 12.05.2020 по справі 817/4186/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

12 травня 2020 року м. Рівне №817/4186/13-а

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглядаючи у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Сарним`ясопром про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Сарненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою Сарним`ясопром (далі іменується - відповідач) про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 499666,04 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014, позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2015 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.02.2016, залишеною без змін ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016, позов задоволено частково: стягнуто з Товариства до Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 297681,04 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків; у задоволенні решти вимог - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 05.02.2020 касаційну скаргу Сарненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області задоволено частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 у справі №817/4186/13-а скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сарним`ясопром заборгованості зі сплати фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у сумі 201985,00 грн., а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

14 лютого 2020 року справа №817/4186/13-а надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 17.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 10.03.2020.

Ухвалою суду від 10.03.2020 допущено заміну позивача по справі №817/4186/13-а - Сарненську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, місто Рівне, вулиця Відінська, будинок №12; код ЄДРПОУ 43142449).

Ухвалою суду від 10.03.2020 підготовче засідання відкладене на 02.04.2020.

Підготовче засідання, призначене на 02.04.2020, не відбулося через перебування головуючого судді на лікарняному у період з 30.03.2020 по 11.04.2020.

Ухвалою суду від 13.04.2020 справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 12.05.2020.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у підготовче засідання не прибули.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість проведення підготовчого засідання за відсутності учасників справи.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

06 березня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, вказав на пропуск позивачем строку звернення до суду з позовною заявою.

08 травня 2020 року позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, яка обґрунтована тим, що фіскальним органом у 2006 році проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Сарним`ясопром , за результатами якої складений Акт від 29.11.2006 №49/23/32256351. На підставі Акта перевірки фіскальним органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.12.2006 №0003152340 та №0003162340. Починаючи з грудня 2006 року та по лютий 2013 року йшла процедура оскарження ППР у судовому порядку. Таким чином, на момент звернення до суду з позовом були наявні обставини, що перешкоджали контролюючому органу звернутися до суду у строк, визначений нормами статті 99 КАС України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Таким чином, позивач просить суд поновити строк звернення до суду з позовом.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з позовною заявою, суд зазначає наступне.

На підставі направлення від 01.11.2006 №205 та постанови слідчого від 06.10.2006 контролюючим органом проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Сарним`ясопром , за результатами якої складний Акт Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Сарним`ясопром код за ЄДРПОУ 32256351 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2005 від 29.11.2006 №49/23/32256351 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 239 том 1).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесене, зокрема, Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.12.2006 №0003162340/0 на суму у розмірі 201985,00 грн., за порушення Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 №72 та Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №367 (далі іменується - Рішення №0003162340/0) (а.с. 237 том 1).

Позивач вказує, що за відповідачем рахується податкова заборгованість у загальній сумі 499666,04 грн., в тому числі:

(1) з податку на додану вартість у розмірі 297681,04 грн, яка виникла на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2013 року, яким виправлено помилки у податковій декларації за серпень 2012 року та податкового повідомлення-рішення від 13.12.2006 №0003152340/0;

(2) зі сплати фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у розмірі 201985,00 грн, яка виникла на підставі Рішення №0003162340/0.

Рішення №0003162340/0, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, прийнято на підставі Акта перевірки, за висновками якого позивачем допущено порушення п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджене Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, яке полягало у відсутності підтвердження закупівлі ВРХ у населення за готівку та мало місце протягом березня 2004 року - листопада 2005 року.

Фінансові санкції у сумі 201985,00 грн. застосовані до відповідача на підставі пункту 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 №436/95.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржував рішення від 13.12.2006 №0003152340/0, №0003162340/0 до Господарського суду Рівненської області та Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.02.2013 у справі №10/30, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 155 КАС України у зв`язку із повторним неприбуттям позивача у судове засідання.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2014 у справі №817/384/14, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України у зв`язку із пропуском строків звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

За правилами частини першої статті 250 Господарського кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Абзац п`ятий статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки визначає, установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під віт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Відповідно до статті 2 Указу, установити, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Стаття 3 Указу визначає, що контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

За правилами пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, Видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під віт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

На час виникнення порушення та застосування штрафних санкцій до позивача спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), включаючи збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21.12.2000 №2181-III Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (далі іменується - Закон України №2181-III).

Відповідно до визначення, наведеного в пункті 1.2 статті 1 Закону України №2181-III податкове зобов`язання - це зобов`язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Як свідчать матеріали справи, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджене Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, відповідно до Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

Отже, застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції є різновидом адміністративно-господарських санкцій, і на них не розповсюджуються положення щодо узгодження податкового зобов`язання, встановлені Законом України №2181-III.

Відтак, штрафні санкції за порушення порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні не належали до податкових зобов`язань, а тому не могли бути віднесеними до податкового боргу відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Отже, строк звернення до суду з метою стягнення таких санкцій регулюються загальними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Направляючи адміністративну справу №817/4186/13-а на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 вказав: Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що відповідач на обґрунтування неправомірності заявлених контролюючим органом вимог про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у сумі 201985,00 грн неодноразово звертав увагу на строки звернення контролюючого органу з позовом про таке стягнення, а також вказував на те, що фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки не є податковою заборгованістю. Проте, як вбачається з судових рішень вказаним доводам взагалі не надано жодної оцінки, вказані обставини залишились поза межами дослідження, що є неприпустим з огляду на норми процесуального Закону, зокрема ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України ; З огляду на викладене, а також той факт, що судами першої та апеляційної інстанцій не було з`ясовано належним чином зазначені обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у сумі 201985,00 грн, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в зазначеній частині з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції .

Таким чином, з`ясуванню підлягає питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом.

Суд зазначає, що можливість стягнення штрафних фінансових санкцій у даному випадку здійснюється з урахуванням строків звернення до адміністративного суду, встановлених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (а редакції на момент виникнення спірних відносин).

При чому, обчислення строку звернення особи до суду здійснюється за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку. Тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізовано право на позов.

Перебіг строку звернення до суду з позовною заявою про стягнення фінансових санкцій у даному випадку розпочався з 13.12.2006 - прийняття контролюючим органом Рішення №0003162340/0, відповідно до Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

Відповідно до статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення Рішення №0003162340/0), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин іншими нормативно-правовими актами не встановлювалися інші строки, зокрема, щодо стягнення суми фінансових санкції.

Тому суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідачем оскаржувалися рішення про застосування штрафних санкцій у судовому порядку, тобто тривала процедура їх узгодження, а тому строк звернення до суду пропущений з поважних причин.

Позивачем не доведено поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом. Натомість, позивач звернувся до суду з позовною заявою лише 26.11.2013.

За правилами частини третьої статті 123 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду заяви про поновлення строку), якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є неповажними, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

За приписами пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 183, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Сарним`ясопром про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

02.04.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким розділ VI Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повну ухвалу суду складено 12 травня 2020 року

Суддя Недашківська К.М.