Постанова

від 07.05.2020 по справі 2040/7806/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 р.Справа № 2040/7806/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Зеленського В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.01.20 у справі № 2040/7806/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Харківспецакумулятор (далі за текстом також - позивач, ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор ), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі та текстом також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.08.2018 за №00001051412, №00001061412, №00001071412, від 14.09.2018 за №00001231412.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі №2040/7806/18 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №2040/7806/18 апеляційну скаргу ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року скасовано. Прийнято постанову, якою позов ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.08.2018 за №00001051412, №00001061412, №00001071412 та від 14.09.2018 №00001231412.

Постановою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №2040/7806/18 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня2019 року у справі №2040/7806/18 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі №2040/7806/18 адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.08.2018 за №00001051412, №00001061412, №00001071412 та від 14.09.2018 за №00001231412.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог апеляційної скарги шляхом викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, доводить, що операції позивача з продажу акумуляторної продукції не спричинили настання реальних правових наслідків. Уважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення у порушення норм статей п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1 п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України). Посилається на неврахування судом першої інстанції інформації про наявність кримінального провадження за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України відносно службової особи контрагента позивача - ТОВ Герміон Стайл та наявності ознак фіктивності такого контрагента в підсистемі Аналітична система ІС Податковий блок , а також на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, зазначених у постанові від 22.01.2019 у справі №826/18174/13-а.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що твердження відповідача, наведені у апеляційній скарзі є хибними, оскільки документи, складені на оформлення господарських операцій з ТОВ Герміон Стайл , в повній мірі розкривають суть таких операцій та відповідають вимогам чинного законодавства України. Звертає увагу, що у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 у справі №520/4455/19 (набрало законної сили 03.09.2019), залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 документи, складені на оформлення господарських операцій між ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор та ТОВ Герміон Стайл , детально досліджувалися, констатована реальність операцій між ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор та ТОВ Герміон Стайл . Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що не перешкоджає розгляду справи.

06 травня 2020 від позивача до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

30.04.2020 через засоби електронного зв`язку (не через систему "Електронний суд") до суду апеляційної інстанції від імені Головного управління Державної податкової служби у Харківській області подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання про відкладення розгляду справи від імені Головного управління Державної податкової служби у Харківській області надійшли на електронну пошту Другого апеляційного адміністративного суду, проте, вказані файли не підписані електронним цифровим підписом, що підтверджується актом про відсутність ЕЦП.

Згідно із частинами сьомою, восьмою, десятою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до частини першої статті п'ятої Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 року № 851-IV (далі - Закон № 851) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ч.1 ст.6 Закону № 851).

За правилами частини першої статті сьомої Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.2 ст.6 Закону № 851).

Отже, оскільки клопотання не містить електронного цифрового підпису, воно не є документом у розумінні зазначених вище норм, а тому у суду відсутні передбачені законом підстави для його розгляду.

Обґрунтувань ненакладення електронного цифрового підпису (специфіка роботи державних органів під час запровадження карантинних заходів, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19) клопотання, подане від імені Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, не містить.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції установлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор (код ЄДРПОУ 40420983) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентом-покупцем ТОВ Герміон Стайл (код ЄДРПОУ 40934183) за період лютий, березень, квітень 2017 року.

За результатами, суб'єктом владних повноважень було складено Акт №3120/20-40-14-12-11/40420983 від 31.07.2018 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор (код ЄДРПОУ 40420983) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентом-покупцем ТОВ Герміон Стайл (код ЄДРПОУ 40934183) за лютий, березень, квітень 2017 року.

Перевіркою податковим органом було встановлено порушення ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор :

- п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 1 175 352 грн, в тому числі за лютий 2017 року - 97 018 грн, березень 2017 року - 584 413 грн, квітень 2017 - 493 921 грн;

- п.200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI внаслідок завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 245 255 грн, у тому числі у квітні 2017 року у сумі 245 255 грн;

- п.200.1, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI внаслідок заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 930 097 грн, в тому числі за березень 2017 року - 306 147 грн, квітень 2017 - 623 950 грн;

- п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в результаті чого підприємством не здійснено реєстрацію податкових накладних на реалізацію товару у сумі ПДВ 1 175 352,32 грн, в тому числі за лютий 2017 року - 97 018,4 грн, березень 2017 року - 584 413,64 грн, квітень 2017 - 493 921,48 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001051412 від 22 серпня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 930 097,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 232524,25 грн; податкове повідомлення-рішення №00001061412 від 22 серпня 2018 року, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор у сумі 245255,00 грн; податкове повідомлення-рішення №00001071412 від 22 серпня 2018 року, яким накладено на ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор штраф у сумі 587676,16 грн за нереєстрацію в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ 1 175 352,32 грн; податкове повідомлення-рішення №00001231412 від 14.09.2018, яким накладено на ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор штраф у сумі 587676,16 грн за нереєстрацію в ЄРПН податкових накладних після отримання податкового повідомлення-рішення №00001071412 від 22 серпня 2018 року.

Скориставшись правом на оскарження рішень Головного управління ДФС у Харківській області у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2018 за №00001051412, №00001061412, №00001071412 та від 14.09.2018 за №00001231412.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що господарські операції позивача з визначеним контрагентом мають реальний характер, здійснені позивачем із дотриманням норм чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення від 22.08.2018 за №00001051412, №00001061412, №00001071412 та від 14.09.2018 за №00001231412 є протиправними та підлягають скасуванню; посилання відповідача на необхідність врахування факту кримінального провадження за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, в межах якого здійснено допит директора ТОВ Герміон Стайл , є безпідставним; наявність ознак фіктивності ТОВ Герміон Стайл в підсистемі Аналітична система ІС Податковий блок не є належним доказом у розумінні процесуального Закону.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи та виходить з такого.

Відповідно до п. 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до приписів п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", і в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі також - Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частиною першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з викладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Проте, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.04.2019 у справі №826/14331/13-а.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор (продавцем), в особі директора Кіценка І.О., який діяв на підставі Статуту підприємства, з одного боку, та ТОВ Герміон Стайл (покупцем), в особі директора Степаненка В.О., що діє на підставі Статуту підприємства, з іншого боку, було укладено договір поставки акумуляторної продукції та інших матеріальних цінностей № 0902/6 від 09.02.2017 (а.с. № 75 ).

Договір поставки підписано та скріплено печаткою з однієї сторони директором ТОВ Герміон Стайл Степаненком В.О., з іншого боку - директором ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор - Кіценком І.О.

Товарно матеріальні цінності що в подальшому були предметом поставки за господарськими операціями між позивачем та ТОВ Герміон Стайл (ЄДРПОУ 40934183) придбавалися ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор у постачальників з метою збуту та відображались у відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291 на субрахунку 281 Товари на складі у період лютий - квітень 2017 р., що підтверджується наданими позивачем копіями оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за період - лютий-березень 2017 р. (а.с. № 180 )

Згідно з п. 2.2 вказаного вище договору поставки № 0902/6 від 09.02.2017, поставка продукції здійснювалася за рахунок покупця на умовах EXW Інкотермс 2010, самовивіз покупцем зі складу продавця за адресою: м. Харків, вул. Саратовська, буд 44. Датою відвантаження зазначено дату виписки видаткової накладної.

Покупець (ТОВ Герміон Стайл ) своїм транспортом вивозив товар від продавця (ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор ) на свій склад або кінцевому споживачу і внаслідок цього ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор не був задіяний у процесі перевезення, у зв'язку з чим документи на транспортування товару не складались.

У матеріалах справи містяться видаткові накладні від №84 від 17.02.2017 (а.с.102) від 27.02.2017 р. №98 (а.с.105); від 16.03.2017 р. №128 (а.с. 107); від 24.03.2017 р. №146 (а.с. 110); від 27.03.2017 р. №147 (а.с. 113); від 28.03.2017 р. №151(а.с. 115); від 19.04.2017 р. №139 (а.с. 126); від 25.04.2017 р. №190 (а.с. 129); від 28.04.2017 р. №199 (а.с. 135), які підтверджують факт отримання ТОВ Герміон Стайл товарно-матеріальних цінностей (у подальшому також - ТМЦ) та які дають змогу ідентифікувати господарську операцію якої стосуються, оскільки містять відомості про покупця і продавця; містять підписи осіб, що прийняли/відвантажили ТМЦ та печатки підприємств покупця і продавця; посилання на договір, якого стосуються такі видаткові накладні; містять перелік ТМЦ, що відвантажені та їх кількість; містять вартість відвантажених ТМЦ, як загальну так і на кожен вид ТМЦ, що відвантажено.

ТМЦ приймались особисто директором ТОВ Герміон Стайл Степаненком В.О., що підтверджується його підписами та відбитком печатки ТОВ Герміон Стайл у видаткових накладних.

Окрім того, всі поставленні на адресу ТОВ ГерміонСтайл ТМЦ супроводжувались сертифікатами відповідності (а.с. 79 -99).

Розрахунок за поставлений товар проводився ТОВ Герміон Стайл у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 17.02.2017 року №4 (а.с.101), від 17.02.2017 №5 (а.с.100), від 22.02.2017 №18 (а.с.104), від 13.03.2017 №12 (а.с.106), від 22.03.2017 №33 (а.с.108), від 22.03.2017 №34 (а.с.109), від 24.03.2017 №45(а.с.112), від 22.03.2017 №39 (а.с.114), від 22.03.2017 №40 (а.с.115), від 22.03.2017 №41 (а.с.116), від 18.04.2017 №117 (а.с.118), від 18.04.2017 №116 (а.с.119), від 18.04.2017 №115 (а.с.120), від 19.04.2017 №55 (а.с.121), від 19.04.2017 року №122 (а.с.122), від 19.04.2017 №53(а.с.123), від 19.04.2017 року №121 (а.с.124), від 19.04.2017 №126 (а.с.125), від 26.04.2017 №139 (а.с.130), від 26.04.2017 року №60 (а.с.131), від 26.04.2017 №138 (а.с.132), від 26.04.2017 року 137 (а.с.133), від 27.04.2017 року №141 (а.с.136), від 27.04.2017 №140 (а.с.134), що дають можливість встановити, яких господарських операцій вони стосуються, оскільки мають відомості про платника та одержувача, суму, та вказівку на призначення такої оплати.

Окрім того, матеріали справи містять докази того, що ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор на виконання приписів Податкового кодексу України було складено та зареєстровано податкові накладні від 17.02.2017 року №35 (а.с.137), від 22.02.2017 року №45 (а.с.139), від 13.03.2017 року №19 (а.с.140), від 22.03.2017 року №43 (а.с.141), від 22.03.2017 року №44 (а.с.142), від 23.003.2017 року №50 (а.с.145), від 24.03.2017 року №56 (а.с.146), від 18.04.2017 року №21 (а.с.148), від 19.04.2017 року №24 (а.с.149), від 26.04.2017 року №33 (а.с.153), від 27.04.2017 року №38 (а.с.154).

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що наявні в матеріалах справи договір, видаткові накладні, платіжні доручення є первинними документами та не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону №996-XIV,ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а тому є належними та допустимими доказами, підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Герміон Стайл , оскільки призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин.

Водночас, колегія суддів ураховує, що аналогічний висновок викладений у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі №520/4455/19, в рамках розгляду якої судом апеляційної інстанції досліджувалось питання реальності спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ Герміон Стайл за договором поставки акумуляторної продукції та інших матеріальних цінностей № 0902/6 від 09.02.2017 у період протягом лютого, березня та квітня 2017 року.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію відносно ТОВ Герміон Стайл , як підтвердження неможливості здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Герміон Стайл , як-то: відсутність у ТОВ Герміон Стайл основних засобів, будь-яких об'єктів оподаткування або зареєстрованих РРО, неподання податкових декларацій з податку на додану вартість, наявності однієї працюючої особи (директора), наявності ознак фіктивності у ТОВ Герміон Стайл (ЄДРПОУ 40934183) згідно із Реєстром облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва, зазначених в підсистемі Аналітична система ІС Податковий блок , є безпідставним, оскільки така інформація призначена для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу носить виключно інформативний характері, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом.

До аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 18.12.2019 у справі №825/3891/14 та від 22.11.2019 у справі №817/2887/14.

Крім того, колегія суддів зазначає, що звітність до контролюючих органів ТОВ Герміон Стайл перестало подавати з травня 2017 року, в той час як операції між позивачем та ТОВ Герміон Стайл відбувалися в лютому-квітні 2017 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи договором, видатковими накладними, платіжними дорученнями, зареєстрованими податковими накладними.

Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу, а основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Отже, з огляду на обставини справи, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що згідно чинного законодавства позивач, як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками чи покупцями товару (робіт, послуг) у ланцюгу, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків від можливої неправомірної діяльності контрагента.

Що ж стосується посилання відповідача на неврахування судом першої інстанції інформації про наявність кримінального провадження за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, в межах якого здійснено допит директора ТОВ Герміон Стайл , колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи убачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 3201710011000009 від 30.01.2017 за частиною другою статті 205 КК України триває. Доказів притягнення Степаненка В.О. до кримінальної відповідальності чи закриття кримінального провадження з нереабілітуючих обставин, тощо, що б мали спроможність підтвердити нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Герміон Стайл (ЄДРПОУ 40934183), відповідачем не надано.

Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового розслідування та порядок їх фіксації у протоколах допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (надалі - КПК України).

У частині першій статті 23 КПК України визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Згідно із частиною другою статті 23 КПК України, не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 КПК України встановлено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Отже, показання, отримані на стадії досудового розслідування, можуть бути визначені як докази лише в разі їх отримання під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, до винесення вироку в рамках кримінального провадження протокол допиту, отриманий на стадії досудового розслідування, не може вважатись належним та допустимим доказом в адміністративному судочинстві.

До аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.09.2019 у справі № 826/12033/14.

Крім того, процесуальні документи, зокрема протоколи допиту свідків, які складені у порядку КПК України, створюються суб`єктами права, що виконують публічну правоохоронну, а не управлінську функцію.

Відтак, ці процесуальні документи є виключно документами кримінального провадження із правовим статусом доказів у кримінальному провадженні і у силу цього не містять жодної податкової інформації у розумінні статті 16 Закону України Про інформацію .

На підставі вище викладеного, суд не може взяти до уваги надані представником відповідача протоколи допиту Степаненка В.О. на досудовому розслідуванні кримінальних проваджень, по яких станом на час розгляду даної справи відсутнє будь-яке із рішень, передбачених ч. 6 ст. 78 КАС України, відтак наявна в таких протоколах інформація має значення виключно для кримінального провадження.

У той же час, від Степаненка В.О. надійшла нотаріально посвідчена заява свідка, в якій останній повідомив, що з 03.02.2017 до сьогоднішнього дня є директором ТОВ Герміон Стайл (код ЄДРПОУ 40934183) і протягом періоду перебування на посаді директора ТОВ Герміон Стайл ним дійсно укладалися та підписувалися господарські договори із суб`єктами господарювання, у тому числі, із ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор та здійснювалися господарські операції за ними. Зазначив, що раніше надані ним в рамках кримінальних проваджень показання свідка про те, що він не має жодного відношення, у тому числі до ТОВ Герміон Стайл (код ЄДРПОУ 40934183) та до господарської діяльності даного товариства, вважає недійсними, оскільки надавалися під диктовку та під тиском.

Тобто, викладена у протоколах допиту свідка Степаненка В.О. інформація спростовується самим же Степаненком В.О. у надісланій ним до суду нотаріально посвідченій заяві свідка, яка колегією суддів сприймається як належний та допустимий доказ. Крім того, перевіривши анкетні дані Степаненка В.О., що містяться у нотаріально посвідченій заяві свідка /а.с.181/ та у наданих відповідачем разом із письмовими поясненнями від 04.12.2019 відомостями про нарахування заробітної плати, де вказано податковий номер директора ТОВ Герміон Стайл - Степаненка Володимира Олександровича (3416416012), /а.с.171/, судом апеляційної інстанції встановлено, що допитана на досудовому розслідуванні особа є саме тією особою, яка відповідно до правовстановлюючих документів ТОВ Герміон Стайл є директором зазначеного підприємства, що так само підтверджено і заявою свідка.

Відтак, посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень, відкритих за ознаками кримінальних порушень щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), відносно позивача та його контрагентів, не знайшло підтвердження у ході судового розгляду, а тому не має безпосереднього впливу на дослідження факту реальності спірних господарських операцій.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що за наявною у нього податковою інформацію, товар, відображений у складених на ім'я ТОВ Герміон Стайл первинних документах насправді був реалізований позивачем невідомій особі, колегія суддів зазначає таке.

Із системного аналізу приписів норм податкового законодавства, зокрема п.14.1.191 ст.14, п. "а" п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України убачається, що при перевірки правильності формування платником податкових зобов'язань з податку на додану вартість контролюючому органу належить виявити не лише існування ознак проведення господарських операцій в дійсності (тобто з'ясувати фізичні умови операції, досягнуті між сторонами домовленості тощо), але й також однозначно ідентифікувати набувача товару як реально існуючого суб'єкта права за національним законодавством України та встановити справжню (дійсну) договірну вартість товару.

У спірних правовідносинах контролюючий орган наведених правил не дотримався.

З огляду на приписи статті 8 Конституції України суд не знаходить підстав для визнання правильним висновку контролюючого органу про те, що невстановлена операція з реалізації товару невстановленій особі є об'єктом справляння ПДВ в Україні.

Згідно із п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Водночас, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Окрім того, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду з прав людини, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, враховуючи зазначене вище та те, що в межах розгляду даної адміністративної справи судовим розглядом не було встановлено ознак фіктивності укладеного між позивачем та його контрагентом правочину, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків Акта №3120/20-40-14-12-11/40420983 від 31.07.2018 про порушення позивачем норм податкового законодавства, та як наслідок про наявність правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 22.08.2018 за №00001051412 та №00001061412.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням №0001051412 від 22 серпня 2018 року унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у такому повідомленні-рішенні.

Водночас, оскільки відповідачем не доведено факту порушення ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор норм податкового законодавства при виписуванні та реєстрації податкових накладних за взаємовідносинами з ТОВ Герміон Стайл , не доведено того, що товар, відображений у складених на ім'я ТОВ Герміон Стайл первинних документах був реалізований позивачем невідомій особі, застосування до позивача штрафу у розмірі 50% у сумі 587 676,16 грн у зв`язку із встановленням відсутності реєстрації податкових накладних на реалізацію товару у сумі ПДВ 1 175 352,32 грн протягом граничного строку, передбаченого абз.2 п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України, а також застосування до позивача штрафу у розмірі 50% у сумі 587 676,16 грн у зв`язку із встановленням відсутності реєстрації податкових накладних на реалізацію товару у сумі ПДВ 1 175 352,32 грн після отримання податкового повідомлення-рішення №00001071412 від 22.08.2018, є неправомірним, а отже, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001071412 від 22.08.2018 та №00001231412 від 14.09.2018 також підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень належним чином під час судового розгляду не довів, у зв'язку з чим позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються неведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, зміст апеляційної скарги, яка частково дублює відзив на позовну заяву, поданий до суду першої інстанції, містить виключно суб'єктивне бачення відповідачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, а також не зазначено в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано, а відтак, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, зазначені у постанові від 22.01.2019 у справі №826/18174/13-а не може бути прийняте до уваги, оскільки ґрунтується на висновках Верхового Суду України від 22.11.2016 у справі №826/11397/14 і не узгоджується з вказаними вище правовими позиціями Верховного Суду. Крім того, вказаною постановою справа передана на новий розгляд до адміністративного суду першої інстанції, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №826/18174/13-а.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі №2040/7806/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Зеленський Судді І.С. Чалий Я.В. П'янова Повний текст постанови складено 12.05.2020 року