Постанова

від 07.05.2020 по справі 2040/7806/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 р.Справа № 2040/7806/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Зеленського В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.01.20 у справі №2040/7806/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Харківспецакумулятор (далі за текстом також - позивач, ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор ), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі та текстом також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.08.2018 за №00001051412, №00001061412, №00001071412, від 14.09.2018 за №00001231412.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі №2040/7806/18 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №2040/7806/18 апеляційну скаргу ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року скасовано. Прийнято постанову, якою позов ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.08.2018 за №00001051412, №00001061412, №00001071412 та від 14.09.2018 №00001231412.

Постановою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №2040/7806/18 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня2019 року у справі №2040/7806/18 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі №2040/7806/18 адміністративний позов задоволено повністю.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково та стягнуто на користь ТОВ Торговий дім Харківспецакумулятор за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, а висновки, викладені у ньому, ґрунтуються на правовій позиції позивача без урахування доводів і пояснень, наданих представником відповідача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факт понесення витрат на професійну правничу допомогу, приїзд адвоката до суду і подання позовної заяви безпосередньо до канцелярії не відноситься до жодного видів правничої допомоги, а витрати стосовно збирання доказів у справі не є обґрунтованими, оскільки справа неодноразово розглядалася у судах різних інстанцій, усі обставини справи були відомі і позивачу, і його представнику. Просить урахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.11.2019 у справі №9901/264/19, від 17.10.2018 у справі №301/1894/17 та рішеннях Європейського суду з прав людини.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

06 травня 2020 від позивача до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

30.04.2020 через засоби електронного зв`язку (не через систему "Електронний суд") до суду апеляційної інстанції від імені Головного управління Державної податкової служби у Харківській області подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання про відкладення розгляду справи від імені Головного управління Державної податкової служби у Харківській області надійшло на електронну пошту Другого апеляційного адміністративного суду, проте, відповідний файл не підписаний електронним цифровим підписом, що підтверджується актом про відсутність ЕЦП.

Згідно із частинами сьомою, восьмою, десятою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до частини першої статті п`ятої Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 року № 851-IV (далі - Закон № 851) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ч.1 ст.6 Закону № 851).

За правилами частини першої статті сьомої Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.2 ст.6 Закону № 851).

Отже, оскільки клопотання не містить електронного цифрового підпису, воно не є документом у розумінні зазначених вище норм, а тому у суду відсутні передбачені законом підстави для його розгляду.

Обґрунтувань ненакладення електронного цифрового підпису (специфіка роботи державних органів під час запровадження карантинних заходів, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19) клопотання, подане від імені Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, не містить.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення частково, суд першої інстанції виходив з того, що у поданих позивачем документах не обґрунтовано заявлену фахівцем у галузі права та адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи. Водночас, справа є незначної складності, а тому заявлені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн є не співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Відповідно до статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.3 ст.143 КАС України).

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, основними умовами для прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначення про них у поданій до закінчення судових дебатів заяві та подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьої цієї статті передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи убачається, що представником позивача у позовній заяві було заявлено про понесення додаткових судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу і 02.01.2020 (згідно відбитку штампу) подано заяву про ухвалення додаткового рішення шляхом стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу у справі у сумі 15000 грн, тобто у межах строку, визначеного частиною третьою статті 143 КАС України.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги б/н від 18.09.2018, копію додаткової угоди №3 від 10.10.2019, копію акта наданих послуг № 4 від 27.12.2019 року.

Як вбачається з копії акта наданих послуг, адвокатом Шепенко М.С., який представляв інтереси позивача у даній справі, надавалися позивачу послуги щодо збирання доказів, підготовки позову про скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС в Харківській області від 22.08.2018 №00001051412, №00001061412, №00001071412, від 14.09.2018 №00001231412 винагорода за які визначена в розмірі 15000 грн, а саме: збирання доказів у справі 6 год - 6000,00 грн., підготовка та подання відповіді на відзив з обґрунтуванням правової позиції позивача 2 год - 3000,00 грн, підготовка та подання до суду письмових пояснень 3 год - 2000,00 грн, представництво інтересів у суді 2 год - 2000,00 грн, прибуття до суду та прийнятті участі у судовому засіданні 2 год - 2000,00 грн.

Кошти в сумі 15 000 грн були сплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №2618 від 27.12.2019./а.с.216/

З аналізу вказаних вище документів колегія суддів убачає, що у поданих документах не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи, і оскільки справа є незначної складності, заявлені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 15000 грн є неспівмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Отже, суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи складність справи та надані адвокатом послуги, дійшов правильного висновку, що заява позивача про стягнення на його користь судових витрат, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, підлягає задоволенню частково.

Доводи відповідача, що справа неодноразово розглядалася у судах різних інстанцій, усі обставини справи були відомі позивачу та його представнику, а відтак обсяг часу на підготовку документів є менш значним, ніж це зазначено позивачем, не можуть бути враховані при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, оскільки не підтверджені доказами, є суб`єктивною оцінкою відповідача.

Водночас, колегія суддів ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.11.2019 у справі №9901/264/19, від 17.10.2018 у справі №301/1894/17 та рішення Європейського суду з прав людини, наведені відповідачем та уважає, що додаткове рішення суду першої інстанції ухвалене із їх дотриманням.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, а відтак, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Оскільки учасники справи не оскаржують додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви, то така відмова відповідно до статті 308 КАС України не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 у справі № 2040/7806/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Зеленський Судді І.С. Чалий Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 12.05.2020 року