Постанова

від 12.05.2020 по справі 420/6179/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6179/19

Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В. Дата і місце ухвалення: 20.12.2019р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2019 року №0001981401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 509 584 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 127 396 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що висновки акту планової виїзної перевірки №16/15-32-05-01/40819729 від 10.09.2019р. про заниження товариством податку на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ Транс-Групп , є безпідставними, оскільки ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ під час проведення перевірки надало достатньо документів в підтвердження товарності господарських операцій з вказаним суб`єктом господарювання на виконання укладеного з ним договору про надання послуг №07-01/02 від 01 лютого 2017 року. Позивач зазначав, що реальність господарських операцій з ТОВ Транс-Групп підтверджується самою ланкою постачання з самого початку відправлення вантажу і його завантаження на борт судна. В кожному дорученні, завіреному штампом Одеської митниці ДФС, зазначений номер вагону, номер декларації та маса вантажу, який надійшов для подальшого транспортування та завантаження на судна. ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ вважає необґрунтованими посилання перевіряючих на окремі недоліки в оформленні актів прийняття-передачі робіт та зазначає, що окремі недоліки первинних документів не є підставою для висновку про безтоварність господарських операцій. Також, позивач посилався на те, що при проведенні перевірки посадові особи Головного управління ДПС в Одеській області безпідставно врахували наявність вироку Приморського районного суду м.Одеси по справі №522/18226/17 про визнання винуватості директором ТОВ Транс-Групп за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України (пособництво у придбанні суб`єкту господарювання з метою прикриття незаконної діяльності), оскільки вказаний вирок не є преюдиційним, так як в рамках зазначеного кримінального провадження не досліджувалися господарські операції з ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ , а лише затверджена мирова угода про визнання винуватості.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09 жовтня 2019 року №0001981401.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ судовий збір в розмірі 9554,71 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 20.12.2019р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням податкового органу на наявну у нього податкову інформацію відносного контрагента-постачальника позивача ТОВ Транс-Групп , зокрема, щодо відсутності підприємства за податковою адресою, відсутності будь-якої інформації про наявні у нього складські приміщення, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, трудових ресурсів тощо. Також, судом не враховано вироку Приморського районного суду м.Одеси від 24.10.2017р. по справі №522/18226/17, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Також, апелянт посилається на те, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарських операцій. Якщо ж фактичного здійснення господарських операцій не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами навіть за наявності їх правильного оформлення за зовнішніми ознаками та формою.

ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач вважає необґрунтованим посилання апелянта на наявність вироку Приморського районного суду м.Одеси від 24.10.2017р. по справі №522/18226/17, оскільки вказаним вироком не встановлено ні фіктивності господарської діяльності юридичної особи ТОВ Транс-Групп , а ні фіктивності господарських операцій даного підприємства з ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ . Позивач просить суд апеляційної інстанції врахувати, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи, послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. А відтак, необхідним є встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів. Також, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що жодна податкова накладна, виписана за наслідками здійснення господарських операцій між ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ та ТОВ Транс-Групп , не була заблокована податковим органом, незважаючи на існування кримінального провадження та направлення його до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору є оскарження ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ правомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09 жовтня 2019 року №0001981401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 636 980 грн. (в т.ч. за основним платежем - 509 584 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 127 396 грн.).

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №16/15-32-05-01/40819729 від 10.09.2019р. про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ , код за ЄДРПОУ 40819729, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.09.2016р. по 30.09.2018р., валютного законодавства за період з 08.09.2016р. по 30.09.2018р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 08.09.2016р. по 30.09.2018р., іншого законодавства за період з 08.09.2016р. по 30.09.2018р., у висновках якого, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем: п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 509 584 грн. за лютий, березень, травень, червень, липень та листопад 2017 року.

Зокрема, висновки акту перевірки №16/15-32-05-01/40819729 від 10.09.2019р. базуються на висновках податкового органу про не підтвердженість реальності здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ Транс-Групп на виконання укладеного з ним договору про надання послуг №07-01/02 від 01 лютого 2017 року. У перевірений період ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 509583,3 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Транс-Групп . Фактичну поставку оформлено актами здачі-прийняття робіт, в яких відсутні назва вантажу, номер контейнерів, маршрут транспортування, державні номери та назва вантажівок (причепів), а також ПІБ водіїв.

При проведенні перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області було враховано податкову інформацію по ТОВ Транс-Групп , згідно якої: підприємство та його посадові особи відсутні за податковою адресою (м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140а); в базах даних ДПІ відсутня інформація про наявні у ТОВ Транс-Групп складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, трудові ресурси, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; неможливо встановити наявність транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення ТМЦ та надавалися транспортні послуги, складські приміщення, в яких зберігалися товари, неможливо встановити рух коштів за придбані та реалізовані товари та факт здійснення розрахунків між підприємством та його контрагентами.

Також, в акті перевірки №16/15-32-05-01/40819729 від 10.09.2019р. Головне управління ДПС в Одеській області здійснило посилання на вирок Приморського районного суду м.Одеси від 24.10.2017р. по справі №522/18226/17, яким встановлено, що в січні 2017 року ОСОБА_1 став фактичним директором ТОВ Транс-Групп , при цьому, фінансово-господарську діяльність товариства не здійснював, документів по взаємовідносинах з підприємствами-контрагентами не підписував, товарів не поставляв, розрахунковими рахунками не керував, податкову звітність не складав. Незаконна діяльність ТОВ Транс-Групп полягала в тому, що невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити ТОВ Транс-Групп , здійснювали документальне оформлення неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на адресу підприємств-контрагентів, після чого такі документи передавалися замовникам послуг (підприємствам-вигодонабувачам) з метою ухилення від оподаткування, шляхом незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток, обготівкування грошових коштів.

Зазначене у сукупності, за висновками Головного управління ДПС в Одеській області, свідчить про дефектність оформлених первинних документів від контрагента-постачальника ТОВ Транс-Групп на адресу ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ . Таким чином, господарські операції не підтверджені належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність таких операцій, та не спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків, та вважаються такими, що не були фактично здійсненими.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09 жовтня 2019 року №0001981401, дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушення позивачем, зафіксованих у висновках акту перевірки №16/15-32-05-01/40819729 від 10.09.2019р. Зокрема, суд перший інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача на наявну у нього податкову інформацію відносно ТОВ Транс-Групп , зазначивши, що контролюючим органом у наданій до суду узагальненій податковій інформації зроблені висновки про порушення податкового законодавства платником податків (контрагентом позивача) без проведення перевірки в установленому законом порядку його господарської діяльності, що не відповідає вимогам ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015р. №727.

За результатами дослідження наданих ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ первинних документів, складених на виконання умов договору про надання послуг №07-01/02 від 01.02.2017р., укладеного з ТОВ Транс-Групп , суд першої інстанції дійшов висновку, що ними підтверджено здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача, та спростовано висновки акту перевірки №16/15-32-05-01/40819729 від 10.09.2019р. про наявність порушень податкового законодавства.

Щодо посилань Головного управління ДПС в Одеській області на вирок Приморського районного суду м.Одеси від 24.10.2017р. по справі №522/18226/17, то суд зазначив, що відповідачем не надано жодного доказу про обізнаність позивача про будь-які недостовірні відомості відносно контрагента або його обізнаність щодо порушень податкового законодавства зі сторони контрагента та причетність до цих порушень. Судом враховано, що станом на дату розгляду справи ТОВ Транс-Груп зареєстроване як діюча юридична особа. При цьому, судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у його постановах, згідно якої під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198 , 200 , 201 Податкового кодексу України , право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Апеляційний суд встановив, що у період, що підлягав плановій перевірці, ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ декларувало у власному податковому обліку здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ Транс-Групп .

Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.02.2017р. між ТОВ Транс-Групп , як Експедитором, та ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ , як Замовником, було укладено договір про надання послуг №07-01/02, за умовами якого Експедитор від свого імені та за рахунок Замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом, а Замовник зобов`язується надавати для перевезення вантажі та забезпечити відпуск та приймання вантажів в обумовлені строки. Розмір плати за перевезення вантажів та інші операції й послуги, пов`язанні з перевезенням, визначаються тарифами та відображаються в заявці на перевезення вантажів автомобільним транспортом або за усною домовленістю.

Договір про надання послуг №07-01/02 від 01.02.2017р. зі сторони ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ підписано директором ОСОБА_2 , а зі сторони ТОВ Транс-Групп - директором Дмитренком О.В.; скріплений печатками юридичних осіб.

Як стверджує позивач, вказаний договір був укладений з ТОВ Транс-Групп для виконання ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ взятих на себе зобов`язань, як Експедитора, за умовами договорів транспортно-експортного обслуговування №001-S/17 від 10.01.2017р., укладеного з ТОВ Старк Шиппинг , та №1/Э-3 від 01.03.2017р., укладеного з ТОВ Неостар , як Замовниками, предметом яких є надання Експедитором комплексу транспортно-експедиторських послуг по перевалки експортно-навальних вантажів відповідно через ТОВ Іллічівський морський рибний порт та через ДП МТП Чорноморськ . Також, за умовами зазначених договорів ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ , як Експедитор, має право залучати до виконання послуг за вказаними договорами третіх осіб з прийняттям на себе відповідальності за їх дії.

Для виконання вказаних договорів позивачем, також, були укладені договори з ДП МТП Чорноморськ від 20.02.2017р. Про використання території порту , з ТОВ Іллічівський морський рибний порт від 18.10.2016р. №178/16Э щодо перевалки вантажів, а також від 13.06.2017р. Про допуск до об`єктів портової інфраструктури Іллічівського морського порту .

В підтвердження виконання умов договору про надання послуг №07-01/02 від 01.02.2017р., укладеного з ТОВ Транс-Групп , позивачем надано:

- податкові накладні №1 від 02.10.2017р., №53 від 04.07.2017р., №54 від 17.07.2017р., №5 від 22.06.2017р., №4 від 21.06.2017р., №39 від 30.05.2017р., №12 від 12.05.2017р., №22 від 25.04.2017р., №3 від 28.03.2017р., №1 від 15.03.2017р., №6 від 16.02.2017р. та №5 від 09.02.2017р., на загальну суму ПДВ 509583,3 грн. (номенклатура послуг - транспортні послуги). Зазначені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що зазначено в акті перевірки №16/15-32-05-01/40819729 від 10.09.2019р.;

- акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000202 від 02.10.2017р., № ОУ-0000176 від 04.07.2017р., №ОУ-0000188 від 17.07.2017р., №ОУ-0000127 від 22.06.2017р., №ОУ-0000126 від 21.06.2017р., №ОУ-0000095 від 30.05.2017р., №ОУ-0000070 від 12.05.2017р., №ОУ-0000040 від 25.04.2017р., №ОУ-0000020 від 28.03.2017р., №ОУ-0000016 від 15.03.2017р., №ОУ-0000005 від 16.02.2017р.;

- рахунки-фактури від 09.02.2017р., від 16.02.2017р., від 15.03.2017р., від 28.03.2017р., від 25.04.2017р., від 12.05.2017р., від 30.05.2017р., від 21.06.2017р., від 22.06.2017р., від 04.07.2017р., від 17.07.2017р., від 02.10.2017р.;

- платіжні доручення №129 від 09.02.2017р., №140 від 17.02.2017р., №168 від 15.03.2017р., №171 від 28.03.2017р., №190 від 25.04.2017р., №193 від 12.05.2017р., №212 від 30.05.2017р., №252 від 21.06.2017р., №257 від 22.06.2017р., №277 від 06.07.2017р., №266 від 17.07.2017р., №420 від 17.10.2017р.;

- виписки з рахунків банку, доручення на вантаж, запланований до навантаження на судно, копії товарно-транспортних накладних.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, за висновками суду першої інстанції, вказані документи підтверджують здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Транс-Групп ; надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного надання послуг.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів звертає увагу на наступне.

Дійсно, у податковому обліку суми витрат та суми податкового кредиту за операціями повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною. Однак, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та/або його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Згідно з позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 20 січня 2016 року у справі №826/11531/14, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Верховним Судом України неодноразово, з метою усунення неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зазначалось, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставними.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 26 січня 2016 року у справі № 21-4781а15; від 22 березня 2016 року у справі № 21-170а16; від 22 березня 2016 року у справі № 21-2927а15; від 29 березня 2016 року у справі № 21-5315а15; від 12 квітня 2016 року у справі № 21-3270а15; від 12 квітня 2016 року у справі № 21-3635а15; від 19 квітня 2016 року у справі № 21-4985а15; від 26 квітня 2016 року у справі № 21-4976а15; від 24 травня 2016 року у справі №21-5332; від 14 червня 2016 року у справі № 21-1318а16.

У постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11, від 01 грудня 2015 року № 21-1661а15, від 02 грудня 2015 року № 21-3849а15 викладено висновок про те, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Як вбачається з матеріалів справи, як договір про надання послуг №07-01/02 від 01.02.2017р., так і складені на його виконання первинні документи, від імені ТОВ Транс-Групп підписано директором Дмитренком О.В.

Вироком Приморського районного суду м.Одеси від 24.10.2017р. по справі №522/18226/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8500 грн., на користь держави.

Зокрема, вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_1 , не маючи наміру займатись підприємницькою діяльністю, переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди, надав згоду невстановленим слідством особам перереєструвати на своє ім`я фіктивне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю Транс-Групп (ЄДРПОУ 40140475). Так, 05.01.2017р. ОСОБА_1 , бажаючи одержати винагороду за пособництво у створенні фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та завідомо знаючи, що діяльність ТОВ Транс-Групп буде носити незаконний характер, а саме - здійснення безтоварних операцій, оформлення фіктивних угод без наміру подальшого виконання, підписав заздалегідь підготовлений протокол №2 загальних зборів учасників ТОВ Транс-Групп від 05.01.2017р., згідно якого став одноособовим засновником товариства. Того ж дня, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні ресторану Макдональдс , розташованому за адресою: м. Одеса , вул.Пантелеймонівська 17-Б , підписав Статут ТОВ Транс-Групп , затверджений протоколом №2 загальних зборів учасників ТОВ Транс-Групп , згідно якого ОСОБА_1 став одноособовим засновником товариства. На підставі засвідчених ОСОБА_1 документів, 10.01.2017р. проведено державну реєстрацію установчих документів ТОВ Транс-Групп в Управлінні державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради за №155605662088. Після вчинення необхідних дій, які пов`язані з перереєстрацією на своє ім`я підприємства, всі документи ТОВ Транс-Групп ОСОБА_1 передав невстановленій слідством особі.

Таким чином, у січні 2017 року ОСОБА_1 став фактичним директором ТОВ Транс-Групп , при цьому, фінансово - господарську діяльність ТОВ Транс-Групп не здійснював, документів по взаємовідносинам з підприємствами - контрагентами не підписував, товарів (послуг) не поставляв, розрахунковими рахунками не керував, податкову звітність не складав та не підписував і нікому цього не доручав. Незаконна діяльність ТОВ Транс-Групп полягала у тому, що невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити ТОВ Транс-Групп , розрахункові рахунки та печатки, здійснювали документальне оформлення неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на адресу підприємств-контрагентів, після чого такі документи передавались замовникам послуг (підприємствам - вигодонабувачам), з метою ухилення від оподаткування, шляхом незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток, обготівковування грошових коштів. ОСОБА_1 , надавши згоду перереєструвати на своє ім`я ТОВ Транс-Групп , підписавши необхідні реєстраційні документи підприємства, не збираючись вести його фінансово - господарську діяльність, своїми умисними діями пособничав невстановленим досудовим розслідуванням особам у придбанні фіктивного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином, за викладених обставин, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України, за ознаками: пособництво у придбанні суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності. Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, визнав.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що документи, надані позивачем, не підписані тією особою, яка вказана в них як уповноважена особа на здійснення операцій від імені ТОВ Транс-Групп . А відтак, такі документи не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та, відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути доказами у адміністративній справі.

Відсутність фактичного здійснення позивачем та його контрагентом господарських операцій доводить правомірність висновків контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій із ТОВ Транс-Групп .

Та обставини, що на час документування фінансово-господарських операцій з ТОВ Транс-Групп , останнє не було позбавлено статусу платника податку на додану вартість, на час документування позивачем фінансово-господарських відносин з контрагентом не було зареєстровано жодного кримінального провадження за фактами незаконної господарської діяльності, а також відсутнє рішення суду, яким було б визнано недійсним укладений правочин ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ з ТОВ Транс-Групп , не спростовує обставин формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі операцій, які фактично не здійснювались.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2020 року по справі №826/10205/16.

У постанові від 10 лютого 2020 року по справі №826/11224/17 Верховним Судом сформульовано правовий висновок, згідно якого встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах

Обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України є їх достовірність. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім коли податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, має бути врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування витрат є безпідставним.

Крім того, у справах №21-421а11, №21-5332а15, №21-1318а16, №21-2430а16 Верховний Суд України зазначив, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним; обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, підлягає врахуванню адміністративним судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України, з нереабілітуючих підстав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області, що обставини щодо реєстрації ТОВ Транс-Групп з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на створення штучних умов іншим суб`єктам підприємницької діяльності для отримання податкової вигоди, встановлені вироком суду у кримінальній справі №522/18226/17, є обов`язковими для врахування адміністративним судом, що розглядає справу про правомірність формування суб`єктом господарювання податкового кредиту за участі ТОВ Транс-Групп .

Щодо посилань суду першої інстанції на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 05.02.2019р. по справі №810/1967/16, від 19.06.2018р. по справі №806/4988/13-а, то колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах, яким Верховним Судом надавалася правова оцінка у вказаних справах, податковий орган не посилався на наявність вироку суду, а своє рішення про відсутність у позивача - суб`єкта господарювання права на формування податкового кредиту з його безпосередніми контрагентами обґрунтовував проведенням досудових розслідувань, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, серед іншого, ст.205 КК України.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09 жовтня 2019 року №0001981401 та відсутність підстав для його скасування.

Оскільки при вирішенні спору судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини справи та постановлено судове рішення з не правильним застосуванням норм матеріального права, тому, відповідно до ст.317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції задовольняє скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, скасовує рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ .

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю КРИСТАЛ ТРЕЙДИНГ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2019 року №0001981401.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 травня 2020 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук