Постанова

від 06.05.2020 по справі 728/575/15-ц

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 травня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/575/15-ц

Головуючий у першій інстанції - Новіков О. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/636/20

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Бобрової І.О., Мамонової О.Є.,

із секретарям: Зіньковець О.О.,

заявник: прокурор Бахмацького району в інтересах Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області,

заінтересована особа: відділ Держземагенства у Бахмацькому районі,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 24 березня 2015 року у справі за заявою прокурора Бахмацького району в інтересах Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про визнання спадщини відумерлою,

місце ухвалення рішення суду - м. Бахмач,

дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - 24 березня 2015 року.

У С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року прокурор Бахмацького району в інтересах держави в особі Пісківської сільської ради Бахмацького району звернувся до суду з заявою, в якій просив визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та складається із права власності на земельну ділянку площею 4,47 га, мотивуючи заявлені вимоги тим, що після смерті спадкодавця протягом тривалого часу спадщина ніким успадкована не була.

Рішенням від 24 березня 2015 року Бахмацький районний суд заяву прокурора Бахмацького району задовольнив. Визнав відумерлою спадщину, яка відкрилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та складається із права власності на земельну ділянку площею 4,47 га, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 826936, і передав її у власність територіальній громаді с. Піски Бахмацького району Чернігівської області.

З апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 352 ЦПК України, звернулась ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі. Заявник, посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що прокурором був проігнорований, а судом першої інстанції не був встановлений той факт, що на момент смерті ОСОБА_2 разом з нею проживав та був зареєстрований її син, ОСОБА_3 , який вважається таким, що прийняв спадщину.

ОСОБА_1 зазначає, що вона, як спадкоємець першої черги за законом після смерті матері, не заявляла права на спадкове майно, оскільки спадщину фактично прийняв її брат, проте за свого життя останній не встиг юридично її оформити.

Звертає увагу на ту обставину, що з 2005 року брат зник, а через тривалий час, у квітні 2017 року, від органів міліції вона дізналась про те, що 12 січня 2009 року його тіло було знайдено у м. Києві. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 лютого 2019 року був встановлений факт смерті її брата, ОСОБА_3 .

Указує, що з метою реалізації своїх спадкових прав після смерті брата вона звернулась до нотаріальної контори та згодом отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, але під час оформлення технічної документації на землю дізналась про існування рішення суду про визнання спадщини відумерлою, яким, на її переконання, були порушені її спадкові права.

Також посилається на те, що ухвалою від 07 листопада 2019 року Бахмацький районний суд відмовив у відкритті провадження за її заявою про перегляд оскаржуваного рішення за нововиявленими обставинами, мотивуючи тим, що на час розгляду справи про визнання спадщини відумерлою вона не являлась її учасником, отже і не мала права звертатись з такою заявою.

У наданому відзиві керівник Бахмацької місцевої прокуратури, не погоджуючись з доводами апеляційної скарги через їх необґрунтованість, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду - залишити без змін. Доводи відзиву зводяться до того, що скаржником до апеляційної скарги не надано доказів щодо постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. На час смерті ОСОБА_2 її син разом з нею не проживав, а місце його перебування було невідомим.

Представник прокуратури зазначає, що після смерті спадкодавця ні до сільської ради, ні до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців із заявою про прийняття спадщини не звертався.

Звертає увагу на ту обставину, що заява про визнання спадщини відумерлою була подана до суду у 2015 році, тобто фактично після 11 років не оформлення спадкового майна зацікавленими особами. На думку прокурора, ОСОБА_3 , який зі слів ОСОБА_1 зник у 2005 році, мав реальну змогу оформити свої спадкові права після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері.

Також наголошує на тому, що скаржницею не надано доказів вчинення дій щодо прийняття нею спадщини у вигляді права власності на земельну ділянку площею 4,47 га, яке засвідчено відповідним державним актом, оскільки згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01 жовтня 2019 року вона отримала право на земельну частку (пай) розміром 4,3 умовних кадастрових га на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай). Отже, твердження ОСОБА_1 що земельна ділянка, яка визнана відумерлою спадщиною, та земельна ділянка, на яке видане свідоцтво про спадщину, являються однією й тією ж земельною ділянкою, є безпідставними.

17 квітня 2020 року керівником Бахмацької місцевої прокуратури було подане клопотання про приєднання до матеріалів справи копії вимоги на гр-на ОСОБА_3 на підтвердження того, що останній разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини постійно не проживав, оскільки з 06 серпня 2003 року по 06 березня 2006 року відбував покарання у місцях позбавлення волі, у зв`язку з чим, згідно з ч. 3 ст. 1269 ЦК України, не може вважатись таким, що прийняв спадщину.

Пісківською сільською радою та відділом Держземагенства у Бахмацькому районі відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення прокурора та представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а рішення суду - скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Задовольняючи заяву прокурора Бахмацького району про визнання спадщини відумерлою, суд першої інстанції виходив з того, що з часу смерті ОСОБА_2 минуло більше одного року, з цього часу з приводу оформлення спадщини ніхто не звертався, і свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.

У справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що свідчить повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (а.с. 9).

ОСОБА_2 на час відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0154022 належало право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах розміром 4,3 га у землі, яка перебувала у колективній власності сільгосппідприємства Правда у с. Варварівка, Бахмацького району, Чернігівської області на підставі рішення Бахмацької районної державної адміністрації від 15 жовтня 1996 року № 386 (а.с. 66).

Як свідчить відповідь відділу у Бахмацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (а.с. 98), згідно з книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю 01 листопада 2006 року ЧРФ БРВ ДП Центр ДЗК було зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7420381500:10:000:0037, яка розташована на території Пісківської сільської ради Бахмацького району, серії ЯГ № 826936 на гр. ОСОБА_2 , але запис про отримання власником зазначеного акту у книзі відсутній.

Звертаючись із заявою про визнання спадщини відумерлою, прокурор надав копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 826936 від 01 листопада 2006 року, за яким ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 4,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (а.с. 6).

Факт належності зазначеного Державного акту ОСОБА_2 був установлений рішенням Бахмацького районного суду від 05 лютого 2015 року, яке на даний час набрало законної сили (а.с. 7).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, виданої 23 грудня 2014 року на звернення правоохоронних органів, вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась (а.с. 11).

Згідно з довідкою Пісківської сільської ради від 13 січня 2015 року ОСОБА_2 на території сільської ради мала земельну частку (пай) за № 10 загальною площею 4,47 га ріллі по колишньому КСП Правда Бахмацького району. Після її смерті до сільської ради з приводу прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с. 4).

Звернувшись із заявою про визнання спадщини відумерлою, прокурор Бахмацького району в інтересах держави в особі Пісківської сільської ради, посилаючись на ст. 1277 ЦК України, зазначав про те, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку ніким не успадковане.

За змістом ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 352 ЦПК України право на апеляційне оскарження судового рішення мають особи, які не брали участі у справі, якщо ухваленим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 в обґрунтування права на оскарження рішення зазначила, що є спадкоємицею за законом після смерті брата ОСОБА_3 , який, в свою чергу, прийняв спадщину після померлої ОСОБА_2 , яка являється її матір`ю.

Наданими скаржницею апеляційному суду копіями свідоцтв про народження та про укладення шлюбу підтверджуються ті обставини, що вона є дочкою померлої ОСОБА_2 та рідною сестрою ОСОБА_3 (а.с. 60, 61).

З довідки Пісківської сільської ради від 19 квітня 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті разом з нею був зареєстрований її син, ОСОБА_3 , 1961 року народження (а.с. 59).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 65). Факт смерті ОСОБА_3 указаної дати був установлений рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 лютого 2019 року, в якому зазначено, що за повідомленням ГУНП у м. Києві від 29 березня 2017 року у шахті теплотраси, розташованій по АДРЕСА_2 , 12 січня 2009 року був виявлений труп чоловічої статі, ідентифікований як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 63-64).

01 жовтня 2019 року державним нотаріусом Бахмацької районної державної нотаріальної контори Івановій Т.О. було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , до складу якої входить право на земельну частку (пай), що перебувала у колективній власності КСГП Правда с. Варварівка, Бахмацького району, розміром 4,3 умовних кадастрових гектари, і належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) від 01 листопада 1996 року, спадкоємцем якої був її син, ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав (а.с. 67).

Листом від 08 жовтня 2019 року Пісківська сільська рада повідомила ОСОБА_1 про неможливість надання дозволу на оформлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) за № 10 із земель колишнього КСП Правда загальною площею 4,47 га, оскільки за рішенням суду від 24 березня 2015 року спадщина, що відкрилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка складається із права власності на земельну ділянку площею 4,47 га, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 826936, визнана відумерлою і передана у комунальну власність територіальній громаді с. Піски Бахмацького району. На підставі рішення суду було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж власної земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 4,47 га. Дану земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 728923474203 (а.с. 68, 69).

З наданої Бахмацькою місцевою прокуратурою апеляційному суду довідки про судимість на ім`я ОСОБА_3 , 1961 року народження, вбачається, що останній неодноразово у період з 1996 по 2008 роки притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у виді позбавлення волі у місцях позбавлення волі. Зокрема, станом на час відкриття спадщини після ОСОБА_2 вироком Бахмацького районного суду від 06 березня 2003 року був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців і звільнився з Темнівської виправної колонії Харківської області за постановою Харківського районного суду від 06 березня 2006 року умовно-достроково та відбув до с. Варварівка, Бахмацького району, Чернігівської області (а.с. 109). Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 у наведеній довідці зазначена адреса: АДРЕСА_1 .

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

У відповідності до приписів ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Статтями 1216, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). До спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснено, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 71 ЖК УРСР жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадку взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про задоволення заяви прокурора про визнання спадщини відумерлою за наявністю для цього законних підстав не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам закону.

Так, за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належало право на земельну частку (пай) площею в умовних кадастрових гектарах 4,3 га, яка розташована на території Пісківської сільської ради.

На час своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею був зареєстрований її син, ОСОБА_3 .

На день смерті матері ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме, у період з 12 серпня 2003 року по 14 березня 2006 року , ОСОБА_3 відбував покарання у Темнівській виправній колонії Харківської області.

Апеляційний суд не може погодитись з доводами відзиву на апеляційну скаргу про те, що, оскільки на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 фактично не проживав разом з нею, тому вважається таким, що не прийняв спадщину, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 3.3, 3.5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

За змістом п. 7 ч. 3 ст. 71 ЖК УРСР жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем понад шість місяців у випадку засудження до позбавлення волі на певний строк - протягом усього часу відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї.

Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем (п.п. 3.21, 3.22 Порядку).

Ураховуючи наведене, 01 жовтня 2019 року державним нотаріусом Бахмацької районної державної нотаріальної контори Івановій Т.О. було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , до складу якої входить право на земельну частку (пай), що перебувала у колективній власності КСГП Правда с. Варварівка, Бахмацького району, розміром 4,3 умовних кадастрових гектарів, і належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) від 01 листопада 1996 року, спадкоємцем якої був її син, ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав (а.с. 67). Наведене свідоцтво на час розгляду даної справи є чинним.

Крім цього, апеляційний суд вважає, що судовий розгляд заяви прокурора був проведений формально, оскільки суд першої інстанції не з`ясовував шляхом направлення відповідних запитів у органу місцевого самоврядування склад родини померлої на час її смерті та наявність у неї спадкоємців, хоча був зобов`язаний це зробити, оскільки при розгляді справи в порядку окремого провадження суд не обмежений принципом змагальності і тими доказами, що надали сторони.

Апеляційний суд не погоджується з доводами прокурора про те, що указане рішення жодним чином не може вплинути на права ОСОБА_1 , оскільки остання успадкувала право на земельну частку (пай), а відумерлою визнано спадщину, яка складається з права власності на земельну ділянку, що посвідчується державним актом, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Отже, на момент відкриття спадщини ОСОБА_2 належало саме право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Таким чином, у 2006 році ОСОБА_2 не могла реалізувати своє право вимоги на відведення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) та отримати державний акт на право власності на землю. Наведене підтверджується відповіддю відділу у Бахмацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (а.с. 98), за якою згідно з книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю 01 листопада 2006 року ЧРФ БРВ ДП Центр ДЗК було зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7420381500:10:000:0037, яка розташована на території Пісківської сільської ради Бахмацького району, серії ЯГ № 826936 на гр. ОСОБА_2 , але запис про отримання власником зазначеного акту у книзі відсутній.

Крім цього наведений державний орган повідомив заявницю про те, що відповідно до даних земельного кадастру земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7420381500:10:000:0037, яка розташована на території Пісківської сільської ради Бахмацького району пай № 10 на даний час перебуває у власності Пісківської сільської ради.

Про неможливість надання дозволу на оформлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) за № 10 із земель колишнього КСП Правда загальною площею 4,47 га, зазначив і орган місцевого самоврядування на звернення ОСОБА_1 з посиланням на рішенням суду від 24 березня 2015 року, що оспорюється.

Так, виконком Пісківської сільської ради послався на те, що спадщина, яка відкрилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 і складається із права власності на земельну ділянку площею 4,47 га, посвідченого Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 826936, визнана відумерлою і передана у комунальну власність територіальній громаді с. Піски Бахмацького району. На підставі даного рішення було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж власної земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 4,47 га. Дану земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 728923474203.

Таким чином, в ході розгляду апеляційної скарги встановлено, що спадщину після ОСОБА_2 прийняв її син ОСОБА_3 , а отже доводи заяви прокурора про відсутність спадкоємців за законом і заповітом щодо спадкового майна померлої ОСОБА_2 спростовуються матеріалами даної цивільної справи. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання спадщини відумерлою суперечить встановленим в ході розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 обставинам.

Скаржниця є спадкоємцем другої черги за законом та належним чином оформила свої спадкові права після смерті брата і успадкувала право на земельну частку (пай), що входила до складу спадщини ОСОБА_2 , отже ухваленим рішенням порушуються її права, як спадкоємця.

Беручи до уваги неправильне застосування районним судом норм матеріального права, апеляційний суд, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви прокурора Бахмацького району про визнання спадщини відумерлою.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Ураховуючи задоволення апеляційної скарги, а також те, що прокурор лише представляв інтереси органу місцевого самоврядування, із Пісківської сільської ради, як заявника, на користь ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір у сумі 182,7 грн за розгляд справи апеляційним судом.

Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 24 березня 2015 року - скасувати.

У задоволенні заяви прокурора Бахмацького району в інтересах Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про визнання спадщини відумерлою - відмовити.

Стягнути з Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (16542, вул. Центральна, 32, с. Піски, Бахмацький район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04414497) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 182,7 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 травня 2020 року.

Головуюча: Судді: