Постанова

від 06.05.2020 по справі 700/720/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 травня 2020 року

м. Київ

справа № 700/720/17

провадження № 61-1995 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б .І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - сільськогосподарське приватне підприємство Біле Озеро ,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу сільськогосподарського приватного підприємства Біле Озеро на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області у складі судді Бесараб Н. В. від 06 листопада 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду

у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Бондаренка С. І., Гончар Н. І.

від 24 грудня 2019 року ,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У жовтні 2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до сільськогосподарського приватного підприємства (далі - СПП) Біле Озеро , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області , про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ №0626910 від 06 липня 2006 року між нею та СПП Біле Озеро , з підстав, що підпис під угодою їй не належить.

У листопаді 2019 року вона звернулася із заявою про забезпечення позову

у даній справі, в якій просила суд накласти арешт на земельну ділянку кадастровий №7122882000:02:001:0079, розміром 2,6902 га, яка розташована в адміністративних межах Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області, яка належить їй на праві приватної власності та заборонити СПП Біле Озеро вчиняти будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження даною земельною ділянкою.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з жовтня 2017 року в суді розглядається наведена вище справа. На підставі ухвали районного суду

від 15 січня 2018 року у справі була призначена судова почеркознавча експертиза. Згідно з висновками даної експертизи від 21 серпня 2018 року було встановлено, що підпис у графі Орендодавець вчинено не нею.

Ознайомившись із матеріалами справи, відповідач, зловживаючи процесуальними правами, почав подавати апеляційні скарги на ухвали суду, не оплачуючи їх судовим збором, чим перешкоджав проведення судових засідань та ухвалення остаточного рішення суду. Більшості ухвал суду, які оскаржувалися відповідачем на момент подачі апеляційної скарги, вичерпали свою дію.

У серпні 2019 року відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання правочину недійсним, без сплати судового збору. Такі дії відповідача свідчать про те, що він навмисно намагається затягнути розгляд справи з метою подальшого користування земельною ділянкою, так як він продовжує її обробляти та збирати урожай.

На даний час відповідач її виорав та підготовляє до весняних посівів. Враховуючи таку поведінку відповідача щодо затягування розгляду справи шляхом подачі невмотивованих апеляційних скарг, та те, що існує об`єктивна загроза того, що відповідач засіє земельну ділянку і виконати рішення суду щодо можливого визнання додаткової угоди недійсною буде неможливо, а вона буде позбавлена права користування та розпорядження своїм майном.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 7122882000:02:001:0079 розміром 2,6902 га, яка розташована

в адміністративних межах Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області та належить на праві власності ОСОБА_1

Заборонено СПП Біле Озеро вчиняти будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження даною земельною ділянкою.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щовідповідач, зловживаючи своїми процесуальними правами, створює перешкоди по своєчасному розгляду цієї справи, що свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу СПП Біле Озеро залишено без задоволення. Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2019 року залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову у справі шляхом заборони вчиняти відповідачу дії щодо спірної земельної ділянки є вірними.

Апеляційний суд зазначив, що існують обставини, які свідчать про наявність перешкод для можливого виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог, адже в такому випадку відповідач втратить право використовувати спірну земельну ділянку, однак на ній буде зростати його урожай, що новому володільцеві не дозволить користуватися цим майном.

Крім того, апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову також шляхом накладення арешту на вказане майно - орендовану відповідачем земельну ділянку, так як накладення арешту на майно має на меті обмеження особи у праві розпоряджатися таким майном (наприклад передати його у користування іншій особі), а можливість передачі орендованої відповідачем земельної ділянки в користування на правах суборенди іншій особі суттєво ускладнить виконання рішення суду в цій справі, яким може бути визнано недійсним правочин, на підставі якого користується земельною ділянкою відповідач.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, СПП Біле Озеро посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 03 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 700/720/17 із Лисянського районного суду Черкаської області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга СПП Біле Озеро мотивована тим, що ОСОБА_1 не було доведено, а судами не встановлено обставин, що можуть істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а лише висловлено припущення того, що підприємство після можливого ухвалення позитивного рішення не передасть позивачці земельну ділянку.

Вказує, що суди невірно застосували забезпечення позову, як заборону вчинення дій, направлених на використання та обробіток спірної земельної ділянки, так як заборона не тільки позбавляє СПП Біле Озеро на весь час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, але й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності, як юридичної особи, з якою позивачка уклала договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним і презумпція правомірності якого

у встановленому законом порядку не спростована.

Відзив на касаційну скаргу СПП Біле Озеро від учасників справи до суду не надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)(тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга СПП Біле Озеро підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення частково не відповідають.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Відповідно до статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є: накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня

2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову,

суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Враховуючи вищевказане, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції,

з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, неправомірно задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині заборони СПП Біле Озеро вчиняти будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою , оскільки заборона не тільки позбавляє СПП Біле Озеро на весь час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, але й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності, як юридичної особи, з якою позивачка уклала договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована (стаття 204 ЦК України).

Таким чином, суди порушили право відповідача на користування земельної ділянкою, та надали перевагу позиції позивача, ще до моменту вирішення справи по суті, тому доводи касаційної скарги в цій частині є мотивованими та обґрунтованими.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що позивач звернулася до суду з вимогою про недійсність правочину, що полягає у констатації цього факту. Таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню, а тому суди невірно вважали, що рішення суду ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Посилання заявника та судів на зловживання відповідачем своїми процесуальними правами бездоказові, так як жодного судового рішення

у контексті статті 44 ЦПК України не ухвалювалось.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено порушення норм процесуального права у частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони СПП Біле Озеро вчиняти будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Разом з тим, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині накладення арешту на спірну земельну ділянку , оскільки між сторонами дійсно виник спір та існує можлива загроза ускладнення з реалізацією цього рішення суду, особливо при укладенні договору суборенди тощо.

Такий захід забезпечення позову є пропорційним, співмірним і адекватним заявленим позовним вимогам.

Таким чином в цій частині (накладення арешту на земельну ділянку) згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу сільськогосподарського приватного підприємства

Біле Озеро задовольнити частково.

Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 06 листопада

2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 грудня

2019 року у частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони сільськогосподарського приватного підприємства Біле Озеро вчиняти будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою скасувати і в цій частині в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

В іншій частині (накладення арешту на земельну ділянку) судові рішення залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк