УХВАЛА
12 травня 2020 року
Київ
справа №540/2149/19
адміністративне провадження №К/9901/12024/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 та постанову Пятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2020 у справі № 540/2149/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Продо-Збут до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
04.05.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 та постанову Пятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2020.
Товариство з обмеженою відповідальністю Продо-Збут звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправною відмову відповідача у задоволенні заяви позивача про повернення надмірно сплаченої суми єдиного внеску в сумі 150 900 грн, яка викладена у листі №126085/10/26-15-13-13-12 від 03.07.2019 та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21.06.2019 вих.№17/06 (вх. у ГУ ДФС у м. Києві 24.06.2019р. №123359/10) про повернення надмірно сплаченої суми єдиного внеску у сумі 150900,00 грн. та підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ Продо-Збут надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 150 900 гривень.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову ГУ ДФС у м. Києві в задоволенні заяви ТОВ Продо-Збут від 21.06.2019р. вих.№17/06 (вх. у ГУ ДФС у м.Києві 24.06.2019р. №123359/10) про повернення надміру та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску за листопад 2018 року у сумі 150900 грн., оформленої листом №126085/10/26-15-13-13-12 від 03.07.2019р. Зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Продо-Збут від 21.06.2019р. вих.№17/06 (вх. у ГУ ДФС у м.Києві 24.06.2019р. №123359/10) про повернення надмірну та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску за листопад 2018 року у сумі 150900 грн. з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Пятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Продо-Збут задоволено. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 скасовано в частині відмови у задоволені позову. Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю Продо-Збут (код ЄДРПОУ 41163336) надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 150 900 гривень.
Головне управління ДФС у м. Києві із зазначеними судовими рішеннями не погодилось та звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві визначено Главою 2 Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників, а також враховуючи на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, Суд дійшов висновку, що постанова Пятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2020, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі № 540/2149/19 щодо визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, не підлягає касаційному оскарженню.
Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить.
Доводів, які б вказували на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності помилково, скаржник не наводить.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 та постанову Пятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2020 у справі №540/2149/19 відмовити.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2020 |
Оприлюднено | 14.05.2020 |
Номер документу | 89191068 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні