Постанова

від 13.05.2020 по справі 464/6552/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2020 року

Київ

справа №464/6552/17

касаційне провадження №К/9901/50334/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 14.12.2017 (головуючий суддя: Чорна С.З.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 (головуючий суддя: Курилець А.Р., судді: Кушнерик М.П., Мікула О.І.) у справі №464/6552/17 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ініціатива до Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ініціатива (далі - ОСББ Ініціатива ) звернулося до суду з позовом до Львівської міської ради (далі - відповідач), в якому просило:

визнати протиправною і скасувати ухвалу 7-ї сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 06.04.2017 №1833 про відмову ОСББ Ініціатива у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки площею 0,1217 га (у тому числі площею 0,0005 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на вулиці М . Скрипника, 25 (кадастровий номер 4610136800:07:003:0052) у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку;

зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про затвердження ОСББ Ініціатива технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки площею 0,1217 га (у тому числі площею 0,0005 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) по вулиці М. Скрипника, 25 (кадастровий номер 4610136800:07:003:0052) у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку на першому пленарному засіданні сесії Львівської міської ради після набрання законної сили постановою у справі, з прийняттям вмотивованого рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у встановленому законом порядку звернувся до відповідача за погодженням технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання бажаної земельної ділянки площею 0,1217 га у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, проте останній відмовив у затвердженні такої без зазначення жодної мотивації цієї відмови.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 14.12.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018, адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним статтею 2 КАС України, оскільки не містить конкретних підстав та мотивації відмови у затвердженні технічної документації.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить Верховний Суд скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказав, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник зазначає, що рішення з питань регулювання земельних відносин приймаються колегіально виключно на пленарних засіданнях міської ради шляхом їх прийняття більшістю голосів від загального складу ради. Підставою для відмови позивачу у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. М. Скрипника, 25 , у спірному випадку слугувало те, що проект рішення про затвердження ОСББ Ініціатива технічної документації із землеустрою не отримав необхідної більшості голосів на його підтримку. Також скаржник зазначив про те, що позивач у 2009 році вже реалізував своє право на отримання земельної ділянки по вул . М . Скрипника, 25 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Крім цього, скаржник вказав на те, що бажана земельна ділянка є вільною від забудови, а тому підлягає реалізації на аукціоні відповідно до вимог статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 14.06.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

На адресу суду касаційної інстанції від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

26.05.2016 ОСББ Ініціатива звернулася до Львівської міської ради із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки площею 0,1217 га (у тому числі площею 0,0005 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) по вул . М .Скрипника, 25 (кадастровий номер 4610136800:07:003:0052) у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Зазначену заяву 13.09.2016 Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради разом із проектом ухвали Про затвердження ОСББ Ініціатива технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вулиці М . Скрипника, 25 скерувало на розгляд і погодження до Львівської міської ради.

01.12.2016 на пленарному засіданні 5-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання проект ухвали Про затвердження ОСББ Ініціатива технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вулиці М. Скрипника, 25 не набрав відповідної більшості голосів депутатського корпусу на підтримку, у зв`язку з чим був відхилений.

У зв`язку з цим, ОСББ Ініціатива звернулася до Львівської міської ради із проханням повторно розглянути його звернення від 26.05.2016 з приводу затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Скрипника, 25 та передачу її у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

З посиланням на пункт 4 статті 62 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання, затвердженого ухвалою міської ради від 17.03.2016 №260, відповідач прийняв рішення, оформлене ухвалою 7-ї сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 06.04.2017р. №1833, яким відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки площею 0,1217 га (у тому числі площею 0,0005 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) по вул. М . Скрипника, 25 (кадастровий номер 4610136800:07:003:0052) у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Зазначене рішення відповідача є предметом спору у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 59 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про землеустрій технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно із статтею 25 цього Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою, зокрема, є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (п. і).

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 ЗК України.

Так, частина 1 вказаної статті передбачає, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється за рішенням Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Цією ж частиною передбачено, що надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З наведених положень вбачається, що стаття 123 ЗК України поширюється на випадки, коли земельна ділянка підлягає передачі, в т.ч., і на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною тринадцятою цієї норми передбачено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Тобто, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав за яких суб`єкт владних повноважень може відмовити у затвердженні проекту землеустрою (технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)). При цьому, у разі відмови суб`єкта владних повноважень у затвердженні технічної документації останній має вказати таку підставу у своєму рішення, прийнятому за наслідками розгляду питання у сфері регулювання земельних відносин.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Як свідчать обставини справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржуване рішення не містить будь-якої аргументації та мотивації його прийняття, що не відповідає критеріям обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, визначених статтею 2 КАС України, а тому таке правомірно визнано судами першої та апеляційної інстанцій протиправним і скасоване у судовому порядку.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Обраний позивачем у даному випадку спосіб захисту його порушеного права шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання бажаної земельної ділянки площею 0,1217 га у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку відповідає вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення ОСББ Ініціатива в правах.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що спірна земельна ділянка підлягає реалізації на аукціоні, а також те, що позивачем вже реалізоване право користування земельною ділянкою для обслуговування багатоквартирного житлового будинку по вул . М. Скрипника, 25 , оскільки зазначені обставини не слугували підставою для відмови позивачу у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та відведення її у користування.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченнях на позов і апеляційній скарзі та з урахуванням яких судами вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України та Рябих проти Російської Федерації , у справі Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування рішень судів першої та апеляції інстанцій - відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 14.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі №464/6552/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Шарапа