Постанова

від 12.05.2020 по справі 810/2394/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2020 року

м. Київ

справа №810/2394/16

адміністративне провадження №К/9901/13261/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзеров А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016р. (суддя - Пилипенко О.Є.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Вакант до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про скасування вимоги та рішень,

встановив:

У серпні 2016 року ТОВ Фірма Вакант звернулось до суду з позовом, в якому просило:

-скасувати вимогу Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про сплату боргу від 21.07.2016р. №Ю 4;

-скасувати рішення №7 від 21.07.2016р. про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) стархувальником сум заробітної плати (виплат, доходи) на які нараховуючться страхові внески та рішення №8 від 21.07.2016р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2016р. позов задоволено частково.

Скасовано рішення Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №8 від 21.07.2016р. в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Вакант фінансової санкції у розмірі 20159 (двадцять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн. 41 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області не погодилось з рішеням суду першої інстанції, звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просило її скасувати, та закрити провадження по справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016р. відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.), апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги двадцять днів з моменту отримання цієї ухвали суду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Позивач не погодився з ухвалою апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив її скасувати.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що Управління не має коштів на сплату судового збору, а відмова суду у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору позбавляє доступу до правосуддя.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з її невідповідності вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України щодо необхідності надання документа про сплату судового збору. Відмовляючи у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору суд апеляційної інстанції виходив з того, що єдиною підставою для вчинення судом дій щодо звільнення заявника від сплати судового збору є майновий стан заявника, водночас, доказів неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги заявником не надано.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017р.) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 189 цього Кодексу, до апеляційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України Про судовий збір .

Так, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій статті 8 Закону України Про судовий збір .

Підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. При цьому, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Наведене узгоджується з положеннями статті 88 КАС України (в редакції на час звернення з апеляційною скаргою) відповідно до якої, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції, управлінням Пенсійного фонду не було сплачено судовий збір, натомість заявлено клопотання про звільнення від його сплати з посиланням на відсутність коштів, призначених для цієї мети.

Надаючи оцінку зазначеним в клопотанні доводам, колегія суддів виходить з того, що 01.09.2015р. набрав чинності Закон України від 22.05.2015р. №484-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким Пенсійний фонд України та його органи позбавлено пільг щодо сплати судового збору.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №484-VIII Кабінет Міністрів України зобов`язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на зазначене, посилання скаржника на те, що фінансування Управління щодо сплати судового збору не проводилось, в свою чергу, Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування заборонено використання коштів на цілі не передбачені цим Законом, є безпідставним, оскільки станом на час звернення позивача до суду Законом України Про судовий збір пільги по сплаті судового збору для органів пенсійного фонду передбачені не були, а відсутність бюджетного фінансування або його обмежене фінансування на цілі судового збору не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов`язку з його сплати.

Крім того, відповідно до положень ст. 129 Констиуції України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, водночас звільнення від сплати судового збору є фактично наданням окремим державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними і фізичними особами, які зобов`язані сплачувати судовий збір, що означатиме звуження їх права на звернення до суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції що зазначені заявником підстави для звільнення від сплати судового збору є неповажними, у зв`язку з чим суд дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук