Постанова

від 30.04.2020 по справі 2-941/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5133/20

Номер справи місцевого суду: 2-941/11

Головуючий у першій інстанції Бабаков В. П.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2020 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 2-941/11

Номер провадження: 22-ц/813/5133/20

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бикової К.А.,

учасники справи:

- заявник - ОСОБА_1 ,

- заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою адвоката Гавриліна Антона Володимировича, діючого від імені ОСОБА_1 , про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , за апеляційною скаргою акціонерного товариства УкрСиббанк , поданою представником - адвокатом Гладиш Ярославою Миколаївною, на ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси, постановлену у складі судді Бабакова В.П. 28 листопада 2019 року, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, повний текст ухвали складено 28 листопада 2019 року,

встановив:

У жовтні 2019 року адвокат Гаврилін А.В., діючий від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з вищезазначеною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-941/11, виданий 07.10.2011 року Суворовським районним судом м. Одеси, у справі за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Адвокат Гаврилін А.В., діючий від імені ОСОБА_1 , свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач у справі - ПАТ УкрСиббанк , як стягувач у виконавчому провадженні, пропустив строк на пред`явлення виконавчого документа до виконання. Заявник вважає, що стягувач пропустив річний строк для пред`явлення виконавчого листа виданого Суворовським районним судом м. Одеси 07.10.2011 року у справі № 2-941/11 (а. с. 1 - 5).

Учасники справи в судове засідання суду першої інстанції не з`явились (а. с. 16).

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 28 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-941/11 виданий 07.10.2011 року Суворовським районним судом м. Одеси (а. с. 17 - 18).

В апеляційній скарзі представник АТ УкрСиббанк - адвокат Гладиш Я.М. просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 28 листопада 2019 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог вищенаведеної заяви.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права. Апелянт вказує на низку виконавчих дій, які мають наслідком переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, і як наслідок не пропущення Банком строку для пред`явлення виконавчого листа виданого Суворовським районним судом м. Одеси 07.10.2011 року у справі № 2-941/11.

Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшло.

Про дату, час і місце розгляду справи її учасники сповіщалися належним чином.

Від представника АТ УкрСиббанк - адвоката Захожої Д.А. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення, призначеного на 30 квітня 2020 року, розгляду справи. Від інших учасників справи жодних заяв та клопотань не надійшло. Вказане клопотання представника АТ УкрСиббанк - адвоката Захожої Д.А. не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Щодо посилань представника АТ УкрСиббанк - адвоката Захожої Д.А. у клопотанні про відкладення розгляду справи на розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19 (зі змінами), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).

Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року, зі змінами внесеними згідно із розпорядженнями Голови Одеського апеляційного суду за №3 від 02.04.2020 року та за №4 від 08.04.2020 року Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19 передбачено, що тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частинах 1, 2 статті 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Матеріали справи містять достатньо доказів для її розгляду. Відповідно до наявного у справі поштового повідомлення про вручення поштової кореспонденції АТ УкрСиббанк отримав копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги, судову повістку - 14.02.2020 року. В апеляційній скарзі апелянтом викладено правову позицію в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, освідомленість учасників справи про її розгляд, тобто створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила відхилити клопотання представника АТ УкрСиббанк - адвоката Захожої Д.А. про відкладення розгляду справи. Справу розглянути за відсутності її учасників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції послався на те, що строк дії виконавчого документа становив один рік, а саме - з 31 травня 2011 року по 31 травня 2012 року. Таким чином, звертаючись до Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області 08.05.2019 року та приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. 15.07.2019 року, стягувач порушив строк пред`явлення зазначеного виконавчого листа до виконання (а. с. 17 - 18).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає, що цих висновків суд дійшов з порушенням норм діючого законодавства.

На підставі наявних у справі, наданих її учасниками та досліджених судом доказів встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Суворовським районним судом м. Одеси 07.10.2011 року у справі №2-941/11 на підставі рішення суду від 17.05.2011 року було видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Строк дії виконавчого документа становив один рік, а саме з 31 травня 2011 року по 31 травня 2012 року.

Відповідно до наданих заявником доказів вбачається, що Банком було пред`явлено виконавчий лист до: Першого Суворовського ВДВС ОМУЮ 30.01.2012 року - виконавче провадження завершено 18.04.2013 року; Першого Приморського ВДВС ОМУЮ 24.05.2013 року - виконавчий лист повернуто стягувачу 13.12.2013 року; Першого Приморського ВДВС ОМУЮ 06.03.2014 року - інформація про завершення виконавчого провадження відсутня; Першого Приморського ВДВС ОМУЮ 06.03.2014 року - виконавчий лист повернуто стягувачу 07.06.2016 року; Першого Суворовського ВДВС м. ГТУЮ в Одеській області 08.05.2019 року - виконавче провадження завершено 27.06.2019 року; Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. 15.07.2019 року - відбувається примусове виконання на сьогоднішній день.

Зазначені у попередньому абзаці обставини підтверджуються відмітками державних виконавців на виконавчому документі.

Між учасниками виконавчого провадження виникли правовідносини щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших підстав.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті першому частини другої статті 22 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

За змістом частини першої та другої статті 23 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц (провадження № 61-20552св18).

За правилами пунктів першого, п`ятого статті 12 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Судом встановлено, учасниками виконавчого провадження не заперечується, що стягувачем було пред`явлено виконавчий лист до: Першого Приморського ВДВС ОМУЮ 06.03.2014 року - виконавчий лист повернуто стягувачу 07.06.2016 року; Першого Суворовського ВДВС м. ГТУЮ в Одеській області 08.05.2019 року - виконавче провадження завершено 27.06.2019 року; Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. 15.07.2019 року - відбувається примусове виконання на сьогоднішній день.

Зі змісту вищевказаної заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню вбачається, що адвокат Гаврилін А.В., діючий від імені ОСОБА_1 , обґрунтовує вимоги цієї заяви тим, що до 07.06.2016 року стягувачем не було порушено строк пред`явлення зазначеного виконавчого листа до виконання. Між тим в подальшому, а саме звертаючись до Першого Суворовського ВДВС м. ГТУЮ в Одеській області 08.05.2019 року - виконавче провадження завершено 27.06.2019 року та Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. 15.07.2019 року - відбувається примусове виконання на сьогоднішній день, стягувачем виконавчий лист до виконання пред`явлено з порушенням строку на таке пред`явлення.

Апеляційний суд не погоджується з викладеним вище твердженням заявника, висновками суду першої інстанції за результатами розгляду вищенаведеної заяви, з огляду на те, що вбачаючи вказані вище норми законодавства, правову позицію Верховного Суду та хронологію виконавчих дій, вищевказаний виконавчий лист, виданий до набрання чинності Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, пред`являється до виконання у строки, встановлені саме Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, адже строк пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Доводи заявника щодо спливу строку пред`явлення зазначеного виконавчого листа до виконання в період з 07.06.2016 року по 08.05.2019 року є неспроможними, адже стягувач звертаючись до Першого Суворовського ВДВС м. ГТУЮ в Одеській області 08.05.2019 року, не пропустив саме трирічний, встановлений статтею 12 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

Отже, суд першої інстанції, під час постановлення оскаржуваної ухвали, дійшов помилкового висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин однорічного, встановленого Законом України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) стоку, і як наслідок помилковим є висновок суду першої інстанції про пропуск строку пред`явлення спірного виконавчого листа до виконання.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції зроблено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні наведеної вище заяви адвоката Гавриліна А.В., діючого від імені ОСОБА_1 , про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, за вищевказаного обґрунтування.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 440 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив :

Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства УкрСиббанк - адвоката Гладиш Ярослави Миколаївни - задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 28 листопада 2019 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви адвоката Гавриліна Антона Володимировича, діючого від імені ОСОБА_1 , про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 12 травня 2020 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. В. Князюк

О. М. Таварткіладзе