Рішення

від 12.05.2020 по справі 921/166/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 травня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/166/20

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА", 46010, м. Тернопіль, вул. Збаразька, 18

до відповідача Приватне підприємство "Золотий лев 777", 48601, Тернопільська область, м. Заліщики, вул. Ст. Бандери, 96/6

про стягнення 217 956,06 грн заборгованості, з який: 59 925,46 грн - борг, 150 679,93 грн - пеня, 4 873,67 грн - інфляційні нарахування, 2 477,00 грн - 3% річних

Представники сторін в судове засідання не прибули.

Згідно ч.3 ст. 222 ГПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА" звернулося в Господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Золотий лев 777" про стягнення 217 956,06 грн заборгованості, з який: 59 925,46 грн - борг, 150 679,93 грн - пеня, 4 873,67 грн - інфляційні нарахування, 2 477,00 грн - 3% річних, яка виникла у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору № 14 від 30.01.2018 купівлі-продажу без відстрочки платежу в частині розрахунку із позивачем за отриманий товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору № 14 від 30.01.2018 купівлі-продажу без відстрочки платежу в частині розрахунку із позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 06 квітня 2020 року о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06 квітня 2020 року відкладено судове засідання до 27 квітня 2020 року та в подальшому ухвалою суду від 27 квітня 2020 року відкладено розгляд справи до 12 травня 2020 року.

В призначене на 12 травня 2020 року судове засідання представники сторін не прибули.

Разом з тим, 03.04.2020 через канцелярію Господарського суду Тернопільської області представником позивача подано клопотання від 03.04.2020 (вх. № 2403), згідно якого останній просить розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги позивач підтримує та просить позов задоволити. Також до клопотання долучено докази часткової оплати заборгованості відповідачем.

Суд відзначає, що з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.03.2019 та про відкладення розгляду справи від 06.04.2020 та від 27.04.2020 були направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу (місцезнаходження) відповідача, зазначену як в позовній заяві, так і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 48601 , Тернопільська область , м . Заліщики, вул. Ст. Бандери, 96 /6 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований на запит судді Охотницької Н.В. від 12.05.2020 за № 1006623038 долучений до матеріалів справи), однак вказані листи повернулися на адресу суду з відміткою пошти "інші причини, що не дало змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

За приписами п.5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд відзначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасників судового процесу на судовий захист.

За таких обставин, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

12 травня 2020 року справу розглянуто по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

30 січня 2018 року між Борщівською філією ТОВ "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА" (надалі "продавець") та приватним підприємством "Золотий лев 777" (надалі "покупець") був укладений договір № 14 купівлі-продажу без відстрочки платежу, за умовами якого продавець приймає на себе зобов`язання передати у власність покупця матеріальні цінності (будівельні, оздоблювальні матеріали та інше), що надалі іменуються - "товар", а покупець - прийняти та оплатити зазначений товар (п. 1.1 Договору).

Товар, який передається у власність покупця за даним Договором супроводжується наступною документацією: а) видаткова накладна, в якій зазначається перелік, кількість та вартість переданого за Договором товару, а також сума, яку продавець повинен за нього сплатити; б) податкова накладна (у випадках, передбачених чинним законодавством України). Продавець гарантує, що товар, який є предметом даного Договору, належить останньому на праві власності і не обтяжений жодними зобов`язаннями. Загальна сума Договору складає п`ятсот тисяч гривень (п.1.2.-1.4. Договору).

Умови та порядок передачі товару, а також проведення розрахунків, визначені у розділі 2 Договору.

Так, зокрема, п. 2.1, 2.3, 2.4, 2.8 передбачено, що перелік товару, який передається за Договором, визначається покупцем, виходячи з асортименту товару, запропонованого останньому продавцем. Кількість та вартість замовленого покупцем товару зазначається у видатковій накладній, яка оформляється продавцем на ім`я покупця і передається представнику останнього з передачею замовленого товару. Прийняття представником покупця від продавця товару та документів, вказаних у п.1.2. даного Договору, є підтвердженням досягнення сторонами згоди щодо переліку та ціни товару, який передається продавцем у власність покупця за договором. Оплата товару здійснюється до моменту передачі товару.

У випадку порушення своїх зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність, визначену даним договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 4.1. Договору).

Пунктом 4.3. договору сторони визначили, що за порушення терміну розрахунку з продавцем, передбаченого п. 2.8. даного Договору, покупець сплачує на користь останнього пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за договором за кожен день прострочення, починаючи з першого дня такого прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту виконання сторонами зобов`язань на суму, передбачену п.1.4. договору, але не більше одного календарного року (п. 7.1. Договору).

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу - однією з підстав виникнення зобов`язань.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (ч. ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч. 4 ст. 538 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем в період з 30.01.2018 по 28.12.2018 передано, а відповідачем отримано згідно видаткових накладних № 13/1 від 14.09.2018 на суму 56 581,51 грн, № 31/1 від 27.09.2018 на суму 1 742,84 грн, № 39/1 від 30.10.2018 на суму 14 172,26 грн, № 29/1 від 28.11.2018 на суму 11 650,03 грн та № 47/1 від 28.12.2018 на суму 725,42 грн, товару на загальну суму 113 916,92 грн (їх копії знаходяться в матеріалах справи), оплата за які здійснена відповідачем частково, зокрема в сумі 53 991,46 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 981 від 04.04.2018 на суму 4 392,55 грн, № 991 від 13.04.2018 на суму 14 632,74 грн, № 1009 від 15.08.2018 на суму 4 966,17 грн, № 1063 від 06.12.2018 на суму 30 000,00 грн, а також підписаним без зауважень обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2018.

Отримана 08.11.2019 наручно відповідачем в особі директора ПП "Золотий лев 777" ОСОБА_1 претензія від 08.11.2019, з пропозицією у термін протягом 7 днів з моменту її отримання перерахувати на рахунок позивача заборгованість в сумі 59 925,46 грн, залишена відповідачем без відповіді та повного задоволення.

Отже, станом на час звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору № 14 від 30.01.2018 становить 59 925, 46 грн.

Таким чином, всупереч умов договору та вимог діючого законодавства, свої зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару відповідач не виконав в повному обсязі, а тому суд визнає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА" щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 59 925, 46 грн правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), у разі чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.3. договору за порушення терміну розрахунку з продавцем, передбаченого п. 2.8. даного Договору, покупець сплачує на користь останнього пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за договором за кожен день прострочення, починаючи з першого дня такого прострочення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що розмір пені законодавством обмежений. Так, згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платник коштів сплачує на користь отримувача таких коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, установленому за угодою сторін (тобто в договорі). При цьому пеня обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в певний період (період прострочення).

Згідно поданого позивачем розрахунку за неналежне виконання умов договору відповідачу нараховано:

- по накладній № 31/1 від 27.09.2018 на суму 1 742,84 грн за період з 28.09.2018 по 27.02.2020 пеню в сумі 4 505,24 грн, 3 % річних в сумі 74,00 грн, а також інфляційні нарахування в сумі 142,19 грн;

- по накладній № 39/1 від 30.10.2018 на суму 14 172,26 грн за період з 31.10.2018 по 27.02.2020 пеню в сумі 34 296,86 грн, 3 % річних в сумі 564,00 грн, а також інфляційні нарахування в сумі 900,57 грн;

- по накладній № 47/1 від 28.12.2018 на суму 725,42 грн за період з 29.12.2018 по 27.02.2020 пеню в сумі 1 541,51 грн, 3 % річних в сумі 25,00 грн, а також інфляційні нарахування в сумі 29,41 грн;

- по накладній № 29/1 від 28.11.2018 на суму 11 650,03 грн за період з 29.11.2018 по 27.02.2020 пеню в сумі 26 503,81 грн, 3 % річних в сумі 436,00 грн, а також інфляційні нарахування в сумі 569,24 грн;

- по накладній № 13/1 від 14.09.2018 на суму 31 634,91 грн за період з 15.09.2018 по 27.02.2020 пеню в сумі 83 832,51 грн, 3 % річних в сумі 1 378,00 грн, а також інфляційні нарахування в сумі 3 232,26 грн.

Згідно із усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Разом з тим, положенням статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України передбачено, що розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Розглянувши та перевіривши з допомогою комп`ютерної програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН розрахунок пені, з врахування ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", судом встановлено, що сума пені за період з 28.09.2018 по 27.02.2020 по накладній № 31/1 від 27.09.2018 на суму 1 742,84 грн становить 823,16 грн; по накладній № 39/1 від 30.10.2018 на суму 14 172,26 грн за період з 31.10.2018 по 27.02.2020 - 6 232,42 грн; по накладній № 47/1 від 28.12.2018 на суму 725,42 грн за період з 29.12.2018 по 27.02.2020 - 276,80 грн, по накладній № 29/1 від 28.11.2018 на суму 11 650,03 грн за період з 29.11.2018 по 27.02.2020 - 4 790,02 грн; по накладній № 13/1 від 14.09.2018 на суму 31 634,91 грн за період з 15.09.2018 по 27.02.2020 - 15 347,11 грн, що в загальній сумі складає 27 469,51 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає пеня в сумі 27 469,51 грн, тоді як в частині позовних вимог про стягнення 123 210,42 грн пені в позові слід відмовити.

Також, судом перевірено представлений розрахунок 3% відсотків річних за вказаний позивачем період та визначено, що сума 3% річних складає 2 481,08 грн. Однак, враховуючи, що суд не уповноважений виходити за межі визначеного позивачем максимального розміру встановленої суми, а тому вважає вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 2 477,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом перевірено і представлений розрахунок інфляційних втрат в розмірі 4873, 67 грн за вказаний позивачем період та визначено, що інфляційні втрати складають 4 808,04 грн, тоді як в частині позовних вимог про стягнення 65,63 грн інфляційних втрат в позові слід відмовити.

Здійснені судом розрахунки долучені до матеріалів справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем у справі, підлягають до задоволення частково в сумі 94 680,01 грн, з яких: 59 925,46 грн - основний борг; 27 469,51 грн - пеня в межах подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується; 2 477,00 грн - 3% річних та 4 808,04 грн - інфляційних нарахувань.

В силу приписів ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Золотий лев 777" (48601, Тернопільська область, м. Заліщики, вул. Ст. Бандери, 96/6, код ЄДРПОУ 35955222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА"( 46010, м. Тернопіль, вул. Збаразька, 18, код ЄДРПОУ 32549732): 59 925 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн 46 коп. - основного боргу; 27 469 (двадцять сім тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн 51 коп. - пені; 2 477 (дві тисячі чотириста сімдесят сім) грн 00 коп. - 3% річних, 4 808 (чотири тисячі вісімсот вісім) грн 04 коп. - інфляційних нарахувань, 1 420 (одну тисячу чотириста двадцять) грн 20 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

- позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-Кераміка" за адресою: 46010, м. Тернопіль, вул. Збаразька, 18;

- відповідачу Приватному підприємству "Золотий лев 777" за адресою: 48601, Тернопільська область, м. Заліщики, вул. Ст. Бандери, 96/6

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 14.05.2020.

Суддя Н.В. Охотницька