Постанова

від 14.05.2020 по справі 120/3881/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3881/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

14 травня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її заяви вх.№1 від 13.01.2017 про приватизацію земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033;

- визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким вирішено внести зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016 розписавши загальну площу 0.69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033.

09.12.2019 року до цього ж суду позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень та заборони відповідачу передавати спірну земельну ділянку у користування (власність) іншим особам і погоджувати з ними межі земельних ділянок. Також представник позивача просить заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області та відділу у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області погоджувати межі земельної ділянки, затверджувати технічну документацію, присвоювати земельній ділянці кадастровий номер, вносити у базу даних електронний файл на земельну ділянку.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник позивача вказує, що на даний час відповідачем та третьою особою проводяться дії, направлені на незаконну реалізацію рішень органу місцевого самоврядування, які оскаржуються.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Любивця П.В. про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою, позивач оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

У апеляційній скарзі позивач просить зазначену ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову. Так, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставини, що мають значення для справи та недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

08.05.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Разом з тим, 08.05.2020 на електронну адресу суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку із запровадженням карантину через спалах коронавірусу та відсутністю можливості добратись до м.Вінниця.

Колегія судів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви з огляду на наступне.

У відповідності до абз.1 ст.5 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ст.7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до ст.12 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Отже, обов`язковою умовою для чинності електронного документу являється його підписання електронним-цифровим підписом.

Згідно з довідкою відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2020 заява третьої особи про відкладення розгляду справи не містить електронно-цифровий підпис.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що мотиви заяви про забезпечення позову про те, що відповідачем на третьою особою вчиняються дії на реалізацію рішень, що оскаржуються є необгрунтованими, не підтверджені належними та допустимим доказами, а навпаки спростовуються матеріалами позовної заяви. Із змісту рішень, що є предметом оскарження у даній справі, не вбачається можливості реалізації їх у спосіб, наведений в мотивах заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Слід зазначити, що підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Положеннями ч. 1 ст.151 КАС України визначені види забезпечення позову, а саме: 1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) заборона відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 16 жовтня 2018 року по справі №826/5629/18 співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Так, апелянт обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що на даний час відповідачем та третьою особою проводяться дії, направлені на незаконну реалізацію рішень органу місцевого самоврядування, які оскаржуються.

Також вказує, що 18.11.2019 року невідомі особи за участю відповідача у справі та третьої особи прибули на спірну земельну ділянку та розпочали робити її заміри з метою виготовлення технічної документації для подальшої передачі у власність на підставі рішень Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області. Дії щодо виготовлення технічної документації продовжуються.

Вказані мотиви заяви про забезпечення позову про те, що відповідачем та третьою особою вчиняються дії на реалізацію рішень, що оскаржуються, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки заявником у поданій заяві та у апеляційній скарзі не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги позивача, заявлені в адміністративному позові, зводяться до протиправності оскаржуваних рішень, з огляду на недотримання відповідачем вимогам чинного законодавства, що становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи. Вирішення ж відповідного питання за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову фактично є передчасним вирішенням позовних вимог.

Із змісту рішень, що є предметом оскарження у даній справі, не вбачається можливості реалізації їх у спосіб, наведений в мотивах заяви про забезпечення позову.

Враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що представником позивача не доведено існування обставин, вказаних у ст. 150 КАС України.

Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

У відповіді Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 02 червня 2017 року на запит адвоката Паншина Д.Д. вказано, що спірна земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади.

Тобто, повноваженнями на розпорядження спірною земельною ділянкою наділена саме Кордишівська сільська рада Козятинського району Вінницької області.

Представник позивача в порядку забезпечення позову просить заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області та відділу у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області погоджувати межі земельної ділянки, затверджувати технічну документацію, присвоювати земельній ділянці кадастровий номер та вносити в базу даних електронний файл на земельну ділянку.

Отже, за наведених обставин, у заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтування доцільності забезпечення позову в спосіб заборони Держгеокадастру вчиняти дії, який не визначений учасником справи та не наділений повноваженнями на розпорядження землями сільської ради.

З огляду на вказане вище, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням приписів процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.