Постанова

від 14.05.2020 по справі 120/3881/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3881/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

14 травня 2020 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її заяви вх.№1 від 13.01.2017 про приватизацію земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033;

- визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким вирішено внести зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016 розписавши загальну площу 0.69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить частково скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким вирішено внести зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016 розписавши загальну площу 0.69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що оскаржуване рішення, а також рішення від 15.11.2016 є ненормативним правовим актом, тобто є актом одноразового застосування. Суть ненормативного акту полягала у наданні дозволу на виготовлення технічної документації окремо взятій фізичній особі по окремо взятій земельній ділянці, а тому воно не може бути скасовано чи змінено органом місцевого самоврядування після його виконання - надання дозволу на виготовлення технічної документації.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. 08.05.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Разом з тим, 08.05.2020 на електронну адресу суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку із запровадженням карантину через спалах коронавірусу та відсутністю можливості добратись до м.Вінниця.

Колегія судів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.

У відповідності до абз.1 ст.5 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ст.7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до ст.12 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Отже, обов`язковою умовою для чинності електронного документу являється його підписання електронним-цифровим підписом.

Згідно з довідкою відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2020 заява третьої особи про відкладення розгляду справи не містить електронно-цифровий підпис.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 13 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про приватизацію земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої по АДРЕСА_1 в с.Прушанка Козятинського району Вінницької області між земельними ділянками з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033.

Рішенням 9 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20 березня 2017 року позивачу відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви (а.с. 17).

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач оскаржила вказане вище рішення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 23 серпня 2018 року у справі №133/1095/17 визнано незаконним та скасовано рішення 9-ї сесії 7-го скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20 березня 2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її заяви від 13.01.2017 про приватизацію земельної ділянки, розташованої по Будьонного в с.Прушанка Козятинського району Вінницької між земельними ділянками з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033.

У вересні 2018 року, позивач повторно звернулась до відповідача із заявою, в якій просила переглянути і задовольнити її заяву від 13 січня 2017 року про приватизацію земельної ділянки, розташованої по Будьонного в с.Прушанка Козятинського району Вінницької між земельними ділянками з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033 та надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га в натурі (на місцевості) для садівництва /а.с. 36/.

Однак, рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви, у зв`язку із тим, що спірна земельна ділянка площею 0,07 га, являється частиною земельної ділянки загальною площею 0,25 га, на яку рішенням 6 сесії 7 скликання від 15 листопада 2016 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації іншій особі /а.с. 40/.

При цьому, тим же рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року внесено зміни в рішення 6 сесії 7 скликання Кордшівської сільської рада Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року, яке стосується третьої особи, у якому зазначено: "розписати загальну площу 0,69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за адресою по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована за адресою по АДРЕСА_1 .Прушанка Козятинського району Вінницької області, між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033".

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про приватизацію земельної ділянки площею 0,07 га є необґрунтованим та прийнятим без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак таким, що підлягає скасуванню, як протиправне.

Такого висновку, суд дійшов з тих підстав, що враховуючи встановлене статтею 79 ЗК України визначення земельної ділянки як частини земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, не можна вважати, що спірна земельна ділянка належить ОСОБА_2 .

Одночасно, дослідивши заяву позивача від 24.09.2018 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, суд дійшов висновку, що позивач має намір отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка є несформованою.

Визначаючись щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018 року, яким внесено зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016 року, то суд першої інстанції дійшов висновку, що останнє не вичерпало своєї дії фактом виконання на момент внесення змін до нього і суб`єкт цих правовідносин (третя особа ОСОБА_2 ) не заперечує проти їх зміни, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, приписами частин 1, 3 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що вказаний перелік є вичерпний та закріплений в частині 7 статті 118 ЗК України.

Натомість, підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою стало те, що дозвіл на виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку надано іншій особі, що не відповідає вичерпному переліку, наведеному у частині 7 статті 118 ЗК України.

Отже, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Як встановлено з матеріалів справи, у вересні 2018 року, позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила переглянути і задовольнити її заяву від 13 січня 2017 року про приватизацію земельної ділянки, розташованої по Будьонного в с.Прушанка Козятинського району Вінницької між земельними ділянками з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033 та надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га в натурі (на місцевості) для садівництва. (а.с. 36).

Однак, рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви, у зв`язку із тим, що спірна земельна ділянка площею 0,07 га, являється частиною земельної ділянки загальною площею 0,25 га, на яку рішенням 6 сесії 7 скликання від 15 листопада 2016 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації іншій особі. (а.с. 40).

Суд першої інстанції своїм рішенням від 31.01.2020 визнав протиправним та скасував рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року про розгляд заяви позивача щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Такого висновку суд першої інстанції дійшов з тих підстав, що постановою Апеляційного суд Вінницької області у постанові від 23.08.2018 року №133/1095/17 встановлено, що ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, площею 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,69 га, а спірна земельна ділянка має площу 0,07 га і розташована по АДРЕСА_2 без номеру, з іншого боку вулиці ніж садиба ОСОБА_2 .

Отже, враховуючи встановлене статтею 79 ЗК України визначення земельної ділянки як частини земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, не можна вважати, що спірна земельна ділянка належить ОСОБА_2 .

Вказаний висновок суду першої інстанції позивачем та відповідачем не оскаржується, а тому є законним та обгрунтованим, що підтверджує можливість позивача на отримання земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га, яка розташована по АДРЕСА_2 без номеру, з іншого боку вулиці ніж садиба ОСОБА_2 .

Проте, позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018 року, яким внесено зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016 року.

Так, в обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що оскаржуване рішення, а також рішення від 15.11.2016 є ненормативним правовим актом, тобто є актом одноразового застосування. Суть ненормативного акту полягала у наданні дозволу на виготовлення технічної документації окремо взятій фізичній особі по окремо взятій земельній ділянці, а тому воно не може бути скасовано чи змінено органом місцевого самоврядування після його виконання - надання дозволу на виготовлення технічної документації.

Даючи правову оцінку вказаним доводам апелянта, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Так, рішенням Кордишівської сільської ради внесла зміни до пункту І рішення 6 сесії 7 скликання від 15 листопада 2016 року, застосувавши термін "розписати загальну площу 0,69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за адресою по АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована за адресою по Будьонного в с.Прушанка Козятинського району Вінницької області, між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033".

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21.05.1997 року вказано, що до компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Конституційним Судом України в рішенні № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пункті 5 цього Рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

З вказаного вбачається, що право ради скасовувати свої рішення існує виключно у випадках, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Подібна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №299/2415/15-а.

У спірному випадку, з огляду на те, що позивач та третя особа реалізували своє право на отримання безоплатно у власність земельних ділянок шляхом подання заяв, відповідно виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів на підставі оспорюваного рішення ради, а тому Кордишівська сільська рада Козятинського району Вінницької області не могла вносити зміни у попереднє своє рішення.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення порушує особисті права та законні інтереси позивача, так як вона є суб`єктом правовідносин, щодо яких застосовується даний оскаржуваний акт.

Таким чином, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності заперечень стосовно внесення змін до рішення у суб`єкта, на реалізацію прав та інтересів якого спрямовувалось вказане рішення.

В свою чергу, враховуючи викладене, колегія суддів також вважає, що за своєю правовою природою спірне рішення не має ознак нормативно-правового акта, так як воно видано тільки задля розв`язання певної ситуації стосовно конкретного об`єкта (земельної ділянки), а тому воно є ненормативним актом.

Зважаючи на те, що рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, а також рішення від 15.11.2016 є ненормативним правовим актом, тобто є актом одноразового застосування. Суть ненормативного акту полягала у наданні дозволу на виготовлення технічної документації окремо взятій фізичній особі по окремо взятій земельній ділянці, а тому воно не може бути скасовано чи змінено органом місцевого самоврядування після його виконання - надання дозволу на виготовлення технічної документації.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач своїм рішення від 10.10.2018 вніс зміни до рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016, чим змінив суть самого рішення, оскільки фактично надав третій особі земельну ділянку площею 0,25 га за іншою адресою по АДРЕСА_3 , щодо частини якої ОСОБА_1 раніше подано заяву про її приватизацію.

Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким вирішено внести зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016 розписавши загальну площу 0.69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, з урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, через що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову підлягає скасуванню з прийняттям нового про повне задоволення позовних вимог.

Частиною 6 ст.139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатила судовий збір в сумі 1536,80 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1531510998.1 від 21.11.2019 (а.с.3). Відповідно до квитанції №25256735 від 10 лютого 2020 (а.с.138) за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції позивач сплатила судовий збір у розмірі 1152,60 грн.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що рішенням суду першої інстанції частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 768,40 грн., колегія суддів дійшла висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1921 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) судового збору.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким вирішено внести зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016 розписавши загальну площу 0.69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033.

В решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області судовий збір в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.