Ухвала

від 12.05.2020 по справі 420/4513/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 травня 2020 року

Київ

справа №420/4513/19

адміністративне провадження №К/9901/11077/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі № 420/4513/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеські дріжджі до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеські дріжджі звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 07.03.2019 №ОД221/1663/АВ/ПТ/ПС/ТД-ФС про накладення штрафу за допуск до роботи працівників без належного оформлення трудових правовідносин на суму 4 006 080 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 20 листопада 2019 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеські дріжджі" відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Одеські дріжджі - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 07.03.2019 №ОД221/1663/АВ/ПТ/ПС/ТД-ФС про накладення штрафу.

Вважаючи судове рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Головне управління Держпраці в Одеській області подало касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 21 квітня 2020 року.

Так, при вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В даному ж випадку, вказані приписи КАС України скаржником не виконано, документ про сплату судового збору до касаційної скарги не долучено, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення Верховним Судом остаточного рішення по справі.

Так, згідно з частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що відстрочення сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Що ж стосується заявника, який, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень і є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, то кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, скаржник не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору з урахуванням обставин і факторів, які впливають на тривалість процедури проведення відповідних платежів.

Також, за приписами частини другої статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеними правовими нормами КАС України та Закону № 3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим, оцінивши доводи, вказані скаржником на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд касаційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які би відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

За змістом підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Одеські дріжджі з позовом пункт 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI передбачав, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору була встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено в 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2019 року в розмірі 1 921,00 грн.

Так, в своєму позові позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 07.03.2019 №ОД221/1663/АВ/ПТ/ПС/ТД-ФС про накладення штрафу за допуск до роботи працівників без належного оформлення трудових правовідносин на суму 4 006 080 грн., а відтак зазначена позовна вимога є вимогою майнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 38 420,00 грн. (19 210 (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 200% = 38 420).

Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, Головному управлінню Держпраці в Одеській області необхідно сплатити судовий збір у розмірі 38 420,00 грн., який підлягає зарахуванню за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN), UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Банківські реквізити для перерахування коштів в іноземній валюті до Державного бюджету України, у тому числі й для сплати судового збору за подання до Верховного Суду заяви про перегляд рішення, розміщено на сайті Державної казначейської служби України. У графі "Призначення платежу" обов`язково необхідно вказати: *;101;22030102 (код класифікації доходів)___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом __(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

З урахуванням викладеного, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки з дня отримання копії цієї ухвали і не пізніше 10 дня з дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпраці в Одеській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі № 420/4513/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеські дріжджі до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху та надати Головному управлінню Держпраці в Одеській області строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору.

Вказані недоліки можуть бути усунуті скаржником з дня отримання копії цієї ухвали і не пізніше 10 дня з дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог статті 328 КАС України, в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду