Рішення

від 07.05.2020 по справі 379/1633/19

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/1633/19

2/379/141/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07.05.2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Штельмах А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки і піклування Таращанської РДА Київської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом та просить позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній систематично, злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. В його діях вбачається повна байдужість до дитини, до її життя взагалі. Він не бере ніякої участі у її вихованні, утриманні, не піклується про стан її здоров`я, фізичний духовний та моральний її розвиток.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення. Пояснила, що була з відповідачем у шлюбі, разом проживали в с. Лука. Після шлюбу вона проживала в АДРЕСА_3 , разом з дитиною. До року батько цікавився дитиною, а потім перестав. Не дзвонив, не приходив і не приїжджав, нічого за дитину не питав. Ніякої допомоги відповідач не надавав, аліменти не платить. Зараз відповідач проживає в Луці , не працює. Дитина ходить в дитячий садок, відповідач туди не приходив і не цікавився дитиною.

Відповідач в підготовче 31.01.2020 та тричі в судове засідання 10.03.2020, 01.04.2020, 07.05.2020 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належно повідомлений, про причини неявки до суду - не повідомив, відзив та клопотання про відкладення розгляду справи - не подав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, належно повідомлений про час та місце розгляду справи, подав заяву з проханням розглянути справу без участі представника, позовні вимоги вважає обґрунтованими, підтримує їх в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Допитані в судовому засіданні від 10.03.2020 як свідки: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дали аналогічні покази та ствердили що відповідач доньку не відвідує, з нею не спілкується, вихованням, її здоров`ям та особистим життям - не цікавиться.

Враховуючи позицію позивача, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.02.2014 по 09.07.2018 (а.с. 9,13). Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 24.07.2018 року, виданого Таращанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (а.с.10).

Малолітня ОСОБА_3 проживає та зареєстрована з матір`ю, позивачкою по справі - за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6, 13).

Згідно рішення Таращанського районного суду від 17.10.2017 року із відповідача стягуються на користь позивачки на утримання дитини ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, до її повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (а.с.11). Проте, внаслідок несплати аліментів, відповідач, станом на 01.10.2019 має заборгованість із сплати аліментів, яка становить 14511,94 грн. (а.с.15).

В зв`язку з тим, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дочки, 25.09.2019 року позивачка звернулася до комісії з питань захисту прав дитини Таращанської районної державної адміністрації із заявою щодо надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відношенні його малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Питанням навчально-виховного процесу дитини в ДНЗ (ясла-садок) Сонечко , в якому навчається малолітня ОСОБА_3 , цікавиться мама дівчинки, позивачка по справі. Вона виявляє інтерес до консультацій та рекомендацій вихователя, а також регулярно відвідує батьківські збори.

Батько з сім`єю не проживає, вихованням не займається, здоров`ям та життям доньки не цікавиться.

24.10.2019 року, за наслідками розгляду заяви позивачки з наданим пакетом документів, Таращанська РДА Київської області склала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні його малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14-15).

Допитані в судовому засіданні як свідки: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що відповідач доньку не відвідує, з нею не спілкується, вихованням, її здоров`ям та особистим життям - не цікавиться.

За таких обставин суд приходить до висновку, що зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення відповідача від виховання дитини, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення його до своїх батьківських обов`язків.

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Відповідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у п.6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Частиною 1 статті 12 Закону України Про охорону дитинства встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини та протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Як зазначено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року N 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав - ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обставини справи свідчать про те, що відповідач не виявляв щодо своєї малолітньої дитини батьківського піклування, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а саме не піклується про здоров`я своєї дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною. Його небажання виконувати батьківські обов`язки та легковажне ставлення щодо факту позбавлення його батьківських прав у відношенні дитини, що виразилося у відсутності будь-яких заперечень щодо задоволення позову, ігнорування явки до суду, свідчить про небажання змінитися та змінити спосіб свого життя, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками та, відповідно, про необхідність позбавлення його батьківських прав у відношенні його малолітньої дочки.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 133,141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Крім того, статтею 168 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду особам, які позбавлені батьківських прав, може бути дозволено побачення з дитиною. Якщо поведінка такої особи щодо утримання та виховання своєї дитини зміниться, за правилами ст. 169 Сімейного кодексу України остання не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення у батьківських правах.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 77, 78, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165, 166, 168 СК України, ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав щодо малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені статтями 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін