Постанова

від 30.04.2020 по справі 522/11271/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1957/20

Номер справи місцевого суду: 522/11271/19

Головуючий у першій інстанції Нікітіна С. Й.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2020 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/11271/19

Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/1957/20

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бикової К.А.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 ,

- відповідачі - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю Дютайв , 2) Товариство з обмеженою відповідальністю П.А.Ф.ЛТД , 3) ОСОБА_2 , 4) Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Лімітед Компані ,

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - 1) Державний реєстратор Комунального підприємства Департамент державної реєстрації Шевченко Максим Олександрович, 2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дютайв , Товариства з обмеженою відповідальністю П.А.Ф.ЛТД , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Лімітед Компані , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державний реєстратор Комунального підприємства Департамент державної реєстрації Шевченко Максим Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсохп Сергій Сергійович, про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстраційних дій, за апеляційною скаргою адвоката Аветяна Артура Георгійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси, постановлену у складі судді Нікітіної С.Й. 31 липня 2019 року, про повернення заяви про забезпечення позову,

встановив:

У липні 2019 року адвокат Аветян А.Г., діючий від імені ОСОБА_1 ,звернувся до суду з вищезазначеним позовом про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстраційних дій.

Вищевказані вимоги позову обґрунтовані порушенням майнових прав позивачки, з огляду на вчинення незаконних, як на думку останньої, реєстраційних дій щодо належного ОСОБА_1 нерухомого майна (Т. 1, а. с. 3 - 19).

Під час розгляду справи судом першої інстанції, а саме 26.07.2019 року від представника позивача - адвоката Аветяна А.Г. до суду першої інстанції надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій останній просив накласти арешт на нерухоме майно, а саме: 1) квартиру, загальною площею - 68 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1763482951101); 2) квартиру, загальною площею - 87,4 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1763496351101). Крім того, в заяві про забезпечення позову представник позивача просив заборонити Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на внесення змін до відомостей про нерухоме майно, а саме: а) квартири, загальною площею - 68 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1763482951101); б) квартири, загальною площею - 87,4 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1763496351101 (Т. 1, а. с. 93 - 98).

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 31 липня 2019 року вищевказану заяву адвоката Аветяна А.Г., діючого від імені ОСОБА_1 , про вжиття заходів забезпечення позову, повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник не виконав вимоги цивільно-процесуального законодавства, зокрема, заявником не внесено пропозицій щодо зустрічного забезпечення відповідно до вимог статті 154 ЦПК України (а. с. 123 - 124).

В апеляційній скарзі адвокат Аветян А.Г., діючий від імені ОСОБА_1 ,просить скасувати ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 31 липня 2019 рокута направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час постановлення оскарженої ухвали судом першої інстанції були порушені норми процесуального права.

Апелянт зазначає про те, що в вищевказаній заяві про забезпечення позову було викладено пропозицію ОСОБА_1 щодо зустрічного забезпечення, а саме в заяві про забезпечення позову заявник зазначав, що у випадку якщо суд дійде висновку про необхідність застосування зустрічного забезпечення, позивач повідомляє суд про наявність у ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею - 0,0640 га. з кадастровим номером - 5110136900:26:011:0202, на яку може бути накладено обтяження у вигляді арешту та заборони у вчиненні будь-яких дій щодо цієї земельної ділянки, з метою відшкодування збитків відповідачам, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, шляхом реалізації вказаної земельної ділянки.

Отже, в апеляційній скарзі апелянт вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність пропозицій ОСОБА_1 щодо зустрічного забезпечення.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Чукітова В.В., діюча від імені ТОВ Інвест Лімітед Компані , заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу суду першої інстанції просить залишити без змін. Посилається на безпідставність вимог апеляційної скарги. Вказує на те, що вищенаведена ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 31 липня 2019 року є такою, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Розсохи С.С.до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Від адвоката Аветяна А.Г., діючого від імені ОСОБА_1 ,до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

30.04.2020 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява адвоката Чукітової В.В., діючої від імені ТОВ Інвест Лімітед Компані , про відкладення, призначеного на 30.04.2020 року, розгляду справи.

Апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Частинами першою - третьою статті 4 Закону України Про електронний цифровий підпис передбачено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

14.02.2019 року Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19, зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного документу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

Матеріалами справи, зокрема відомостями заяви про відкладення розгляду справи, не підтверджується наявність електронного цифрового підпису у вказаній заяві про відкладення розгляду справи. Крім того відміткою на вказаній заяві про відкладення розгляду справи підтверджується відсутність електронного цифрового підпису зазначеного електронного документу.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).

Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року, зі змінами внесеними згідно із розпорядженнями Голови Одеського апеляційного суду за №3 від 02.04.2020 року та за №4 від 08.04.2020 року Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19 передбачено, що тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частинах 1, 2 статті 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому вирішенні питання про забезпечення позову, освідомленість її учасників про розгляд справи, наявність вищевикладених клопотань про розгляд справи за відсутності її учасників, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності повернення заявнику вищевказаної заяви про забезпечення позову, з огляду на наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України , згідно приписів якої забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

За правилами п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (ч. 10 ст. 153 ЦПК України).

Саме порушенням заявником приписів статтей 151, 154 ЦПК України суд першої інстанції мотивував оскаржувану ухвалу.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду першої інстанції про необхідність повернення заяви про забезпечення позову заявнику. Вказані доводизнайшли своє відображення в матеріалах справи, є обґрунтованими

ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову зазначає, що у випадку якщо суд дійде висновку про необхідність застосування зустрічного забезпечення, вона повідомляє суду про наявність у неї на праві власності земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею - 0,0640 га. з кадастровим номером - 5110136900:26:011:0202, на яку може бути накладено обтяження у вигляді арешту та заборони у вчиненні будь-яких дій щодо цієї земельної ділянки, з метою відшкодування збитків відповідачам, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, шляхом реалізації вказаної земельної ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокатом Чукітовою В.В., діючою від імені ТОВ Інвест Лімітед Компані , викладено помилковий та такий що суперечить діючому законодавству, а отже безпідставний висновок про те, що вищенаведена ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 31 липня 2019 року є такою, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Інші доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до незаконності саме вимог заяви про забезпечення позову, а отже на увагу суду апеляційної інстанції у даному випадку не заслуговують.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, у випадку постановлення ухвали при невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі вищевикладеного, колегія судів вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції (Приморського районного суду м. Одеси) для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Аветяна Артура Георгійовича, діючого від імені ОСОБА_1 ,- задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 31 липня 2019 рокупро повернення заяви про забезпечення позову - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 12 травня 2020 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе