Номер провадження: 22-ц/813/2050/20
Номер справи місцевого суду: 509/4845/19
Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.
Доповідач Заїкін А. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.04.2020 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 509/4845/19
Номер провадження: 22-ц/813/2050/20
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бикової К.А.,
учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 ,
- відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання правових послуг та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області, постановлену у складі судді Кириченко П.Л. 10 вересня 2019 року, про забезпечення позову,
встановив:
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором про надання правової допомоги в розмірі - 197 928 грн.; 2) стягнути з ОСОБА_2 на свою користь моральну шкоду в розмірі - 300 000 грн..
Вищевказаний позов ОСОБА_1 обґрунтовує наявністю заборгованості відповідача перед позивачем, яка є наслідком невиконання умов передбачених договором про надання правових послуг (а. с. 1 - 5).
Разом з вищенаведеним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно, а саме: 1) квартиру, загальною площею - 45,8 кв. м.; житлова площа - 28,5 кв. м., (розмір частки 1/1), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1670010251101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) домоволодіння, загальною площею - 73,7 кв. м., житлова площа - 58,8 кв. м., (розмір частки 2/15, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 560963651106, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 3) житловий будинок, загальною площею - 1 360,1 кв. м., житлова площа - 527,1 кв. м, опис: літера А- житловий будинок; літера Б - сарай; літера В - гараж, № 1-5-надвірні споруди, (розмір частки 1/99 від 1/33 частки нежитлового приміщення у житловому будинку та 4/141, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 484039051106, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 4) на домоволодіння, опис-А, а-а4- магазин; загальна площа - 142,1 кв. м.; Б магазин; Б1- установа; Е -житловий будинок, загальна площа - 77,9 кв. м., житлова площа - 20,2 кв. м.; е-1- навіс; В- сарай; Г -сарай; Д- склад; Ж-котельня; З- сарай; 3-6 споруди, розташованеза адресою: АДРЕСА_4 , (розмір частки 1/36, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 809340851106, що підтверджується інформаційною довідкою від 28.06.2019 року.
Викладені вище вимоги заяви про забезпечення позову обґрунтовані тим, що невжиття вищезазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення вимог позову (а. с. 7 - 8).
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 вересня 2019 рокувищенаведене клопотання про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на вищевказане нерухоме майно, а саме:
1) квартиру, загальною площею - 45,8 кв. м.; житлова площа 28,5 кв. м., (розмір частки 1/1), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1670010251101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) домоволодіння, загальною площею - 73,7 кв. м., житлова площа - 58,8 кв. м., (розмір частки 2/15, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 560963651106, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
3) житловий будинок, загальною площею - 1 360,1 кв. м., житлова площа - 527,1 кв. м, опис: літера А- житловий будинок; літера Б - сарай; літера В - гараж, № 1-5-надвірні споруди, (розмір частки 1/99 від 1/33 частки нежитлового приміщення у житловому будинку та 4/141, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 484039051106, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
4) домоволодіння, опис-А, а-а4- магазин; загальна площа - 142,1 кв. м.; Б магазин; Б1- установа; Е -житловий будинок, загальна площа - 77,9 кв. м., житлова площа - 20,2 кв. м.; е-1- навіс; В- сарай; Г - сарай; Д- склад; Ж-котельня; З- сарай; 3-6 споруди, розташованеза адресою: АДРЕСА_4 , (розмір частки 1/36, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 809340851106, що підтверджується інформаційною довідкою від 28.06.2019 року (а. с. 20 - 21).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права.
Апелянт вказує на те, що в заяві про забезпечення позову не було: 1) обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням їх розумності та адекватності; 2) зазначено причини імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; 3) дотримано правил співмірності забезпечення позову з вимогами позову; 4) накладення арешту на вищенаведене майно, окрім накладення арешту на квартиру, загальною площею - 45,8 кв. м.; житлова площа - 28,5 кв. м., (розмір частки 1/1), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1670010251101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , має наслідком порушення прав власності третіх осіб .
Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшло.
Від ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про розгляд справи за відсутності останнього.
Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.
Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).
Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року, зі змінами внесеними згідно із розпорядженнями Голови Одеського апеляційного суду за №3 від 02.04.2020 року та за №4 від 08.04.2020 року Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19 передбачено, що тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частин першої, другої статті 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.
Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину.
Між тим, інших заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надійшло.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому вирішенні питання про забезпечення позову, освідомленість її учасників про розгляд справи, наявність клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності, відсутність клопотань учасників справи про відкладення розгляду справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що виходячи з матеріалів цивільної справи існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову. З урахування обсягу позовних вимог, особи відповідача, наявності реального спору, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо застосування заходів забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на вищенаведене нерухоме майно (а. с. 20 - 21).
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5 1670010251101 АДРЕСА_6 , відповідає вищевказаним вимогам законодавства. Між тим, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу в іншій частині, з огляду на наступне.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України , згідно приписів якої забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову, в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_7 частки 1/1 АДРЕСА_8 майна 1670010251101 АДРЕСА_9 АДРЕСА_6 , відповідає вищезазначеним вимогам.
В заяві про забезпечення позову заявник зазначає про те, що він вбачає реальну загрозу унеможливлення чи утруднення виконання можливого рішення суду в майбутньому у разі відсутності вищенаведених заходів забезпечення позову.
Запропонований позивачем вид забезпечення позову, а саме - накладення арешту на вищевказану квартиру АДРЕСА_10 є співмірним із вищевказаними позовними вимогами.
Крім того, як зазначалось вище, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, а отже доводи апеляційної скарги щодо відсутності наміру відповідача відчужити вищенаведене нерухоме майно є такими, які увагу суду не заслуговують.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції саме в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5 1670010251101 АДРЕСА_6 є такими, які не мають наслідком задоволення апеляційної скарги.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Між тим апеляційний суд вважає, що вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: 1) домоволодіння, загальною площею - 73,7 кв. м., житлова площа - 58,8 кв. м., (розмір частки 2/15, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 560963651106, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) житловий будинок, загальною площею - 1 360,1 кв. м., житлова площа - 527,1 кв. м, опис: літера А- житловий будинок; літера Б - сарай; літера В - гараж, № 1-5-надвірні споруди, (розмір частки 1/99 від 1/33 частки нежитлового приміщення у житловому будинку та 4/141, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 484039051106, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) домоволодіння, опис-А, а-а4- магазин; загальна площа - 142,1 кв. м.; Б магазин; Б1- установа; Е -житловий будинок, загальна площа - 77,9 кв. м., житлова площа - 20,2 кв. м.; е-1- навіс; В - сарай; Г - сарай; Д - склад; Ж - котельня; З - сарай; 3 -6 споруди, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , (розмір частки 1/36, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 809340851106, є такими які не відповідають вищенаведеним правиламспівмірності забезпечення позову з вимогами позову. З огляду на ціну позову, накладення арешту на вищенаведену квартиру АДРЕСА_10 , є достатнім заходом запобігання ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання можливого рішення у разі задоволення позову.
Крім того, наведене у попередньому абзаці нерухоме майно є спільною частковою власністю відповідача, тому обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту на вищенаведене майно, окрім накладення арешту на квартиру, загальною площею - 45,8 кв. м.; житлова площа - 28,5 кв. м., (розмір частки 1/1), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1670010251101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , має наслідком порушення прав власності третіх осіб .
З огляду на вищевикладене обґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо необхідності скасування ухвали суду першої інстанції в зазначеній у попередніх двох абзацах цієї постанови частині.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 є частково обґрунтованою, а тому підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане майно, яке є саме спільною частковою власністю відповідача, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: 1) домоволодіння, загальною площею - 73,7 кв. м., житлова площа - 58,8 кв. м., (розмір частки 2/15, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 560963651106, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) житловий будинок, загальною площею - 1 360,1 кв. м., житлова площа - 527,1 кв. м, опис: літера А- житловий будинок; літера Б - сарай; літера В - гараж, № 1-5-надвірні споруди, (розмір частки 1/99 від 1/33 частки нежитлового приміщення у житловому будинку та 4/141, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 484039051106, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) домоволодіння, опис-А, а-а4- магазин; загальна площа - 142,1 кв. м.; Б магазин; Б1- установа; Е -житловий будинок, загальна площа 77,9 кв. м., житлова площа -20,2 кв. м.; е-1- навіс; В- сарай; Г -сарай; Д- склад; Ж-котельня; З- сарай; 3-6 споруди, розташованеза адресою: АДРЕСА_4 , (розмір частки 1/36, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 809340851106.
В решті ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 368, 371, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеський
апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 вересня 2019 року про забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме на: 1) домоволодіння, загальною площею - 73,7 кв. м., житлова площа - 58,8 кв. м., (розмір частки 2/15, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 560963651106, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) житловий будинок, загальною площею - 1 360,1 кв. м., житлова площа - 527,1 кв. м, опис: літера А- житловий будинок; літера Б - сарай; літера В - гараж, № 1-5-надвірні споруди, (розмір частки 1/99 від 1/33 частки нежитлового приміщення у житловому будинку та 4/141, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 484039051106, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) домоволодіння, опис-А, а-а4- магазин; загальна площа - 142,1 кв. м.; Б магазин; Б1- установа; Е -житловий будинок, загальна площа - 77,9 кв. м., житлова площа - 20,2 кв. м.; е-1- навіс; В- сарай; Г -сарай; Д- склад; Ж-котельня; З- сарай; 3-6 споруди, розташованеза адресою: АДРЕСА_4 , (розмір частки 1/36, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 809340851106 - скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на: 1) домоволодіння, загальною площею - 73,7 кв. м., житлова площа - 58,8 кв. м., (розмір частки 2/15, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 560963651106, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) житловий будинок, загальною площею - 1 360,1 кв. м., житлова площа - 527,1 кв. м, опис: літера А- житловий будинок; літера Б - сарай; літера В - гараж, № 1-5-надвірні споруди, (розмір частки 1/99 від 1/33 частки нежитлового приміщення у житловому будинку та 4/141, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 484039051106, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) домоволодіння, опис-А, а-а4- магазин; загальна площа - 142,1 кв. м.; Б магазин; Б1- установа; Е -житловий будинок, загальна площа - 77,9 кв. м., житлова площа - 20,2 кв. м.; е-1- навіс; В- сарай; Г -сарай; Д- склад; Ж-котельня; З- сарай; 3-6 споруди, розташованеза адресою: АДРЕСА_4 , (розмір частки 1/36, спільна часткова власність), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 809340851106- відмовити.
В решті ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 вересня 2019 року про забезпечення позову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 14 травня 2020 року.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2020 |
Оприлюднено | 18.05.2020 |
Номер документу | 89243877 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Заїкін А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні