Рішення

від 14.05.2020 по справі 460/2596/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2020 року м. Рівне № 460/2596/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛПГ-ПЛЮС до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛПГ-ПЛЮС (далі - позивач), звернулось до суду з позовом до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною відмову відповідача у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та просить зобов'язати відповідача надати позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 0,2451га, розташованої в м. Рівному на вул. Корольова (біля будинку № 15), кадастровий номер 5610100000:01:001:0101, для проектування об'єкта будівництва Офісний центр із житловими приміщеннями . Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у наданні містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки. Позивач вказує, що правових підстав такої відмови у відповідача не має, а посилання відповідача, як підставу для відмови, на невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки в частині будівництва житлових приміщень та перевищенням гранично допустимої висоти будівлі, суперечить фактичним обставинам та положенням законодавства.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що існує невідповідність намірів забудови в частині будівництва житлових приміщень цільовому призначенню земельної ділянки, на якій відповідно до Класифікації видів цільового призначення передбачено розміщення громадських будівель, що відносяться до нежитлових. Крім того, відповідач зазначив, що наміри забудови перевищують гранично допустиму висоту будівлі, яка встановлена рішенням Рівненської міської ради від 25.07.2019 № 6314 "Про проведення земельних торгів щодо права оренди земельної ділянки на вул. Корольова (біля будинку № 15)" у 15 метрів. Відповідач у відзиві також зазначає, що задоволення позовних вимог про зобов'язання надати містобудівні умови та обмеження є формою втручання в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування. За таких обстави відповідач вважає позов необгрунтованим, безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Позивач скористався правом на подання до суду відповіді на відзив, в якій виклав пояснення та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотивів їх відхилення.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

01 квітня 2020 року позовна заява надійшла до суду.

06 квітня 2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22 квітня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

27 квітня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

Позивач на підставі договору оренди від 25.09.2019 є користувачем земельної ділянки площею 0,2451 га, розташованої в м. Рівному на вул. Корольова (біля будинку № 15), кадастровий номер 5610100000:01:001:0101.

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.12.2019 № НВ-6810476802019, земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

12 березня 2020 року позивач, через Центр надання адміністративних послуг у місті Рівному, звернувся до відповідача із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва Офісний центр із житловими приміщеннями по вул. Корольова в м. Рівне.

До заяви були додані документи, передбачені ч. 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , в тому числі копія документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (договір оренди земельної ділянки), викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Листом від 23.03.2020 № 01-м/67, відповідач відмовив позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у зв'язку з невідповідністю намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки в частині будівництва житлових приміщень та перевищенням гранично допустимої висоти будівлі, яка згідно рішення Рівненської міської ради від 25.07.2019 № 6314 Про проведення земельних торгів щодо права оренди земельної ділянки на вул. Корольова (біля будинку № 15) встановлена 15 метрів.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій (рішень), на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки врегульовано Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно із пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

План зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).

Відповідно до статті 6 Закону № 3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

У силу вимог частин 1, 3, 4 статті 26 Закону № 3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частинами 1, 3 статті 18 Закону № 3038-VI визначено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Зонування території здійснюється з дотриманням вимог установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.

Частинами 2, 3 статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України Про адміністративні послуги . Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Частиною 4 статті 29 Закону № 3038-VI визначено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Судом встановлено, що позивачем, на виконання вимог статті 29 Закону № 3038-VI, до заяви про надання містобудівних умов і обмежень подано всі необхідні документи, перелік яких є вичерпним.

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.12.2019 № НВ-6810476802019, земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:001:0101 відноситься до земель житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Згідно з положеннями статті 38 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Зі змісту листа Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 23.03.2020 № 01-м/67 вбачається, що підставами відмови позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки в частині будівництва житлових приміщень та перевищення гранично допустимої висоти будівлі, яка згідно рішення Рівненської міської ради від 25.07.2019 № 6314 Про проведення земельних торгів щодо права оренди земельної ділянки на вул. Корольова (біля будинку № 15) встановлена 15 метрів.

План зонування території м. Рівного (зонінг), затверджений рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 № 1421, складається із графічних матеріалів (додаток 1) і текстових матеріалів (додаток 2).

Судом встановлено, що згідно з графічними матеріалами Плану зонування території м. Рівного (зонінг), розміщеному на сайті відповідача за посиланням https://arhrv.gov.ua/map/zone, земельна ділянка позивача знаходиться в зоні Ж-4 Ї зоні 4-9 поверхових багатоквартирних житлових будинків.

Згідно з главою 7 додатку № 2 до Плану зонування території м. Рівного (зонінг), одним із переважних видів використання земельних ділянок в зоні Ж-4 є багатоквартирні житлові будинки з кількістю поверхів від 4 до 9.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону № 3038-VІ, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно із ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії земель: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною 1 ст. 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної ч. 1 ст. 19 ЗК України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Таким чином, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її користувачем самостійно з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 передбачає, що за основним цільовим призначенням землі поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення (Секція А); землі житлової та громадської забудови (Секція В); землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (Секція С); землі оздоровчого призначення (Секція D); землі рекреаційного призначення (Секція Е); землі історико-культурного призначення (Секція G); землі лісогосподарського призначення (Секція Н); землі водного фонду (Секція І); землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (Секція J); землі запасу, резервного фонду та загального користування (Секція К).

За функцією використання землі поділяються на: землі сільськогосподарського призначення (01); землі житлової забудови (02); землі громадської забудови (03); землі природно-заповідного фонду (04); землі іншого природоохоронного призначення (05); землі оздоровчого призначення (06); землі рекреаційного призначення (07); землі історико-культурного призначення (08); землі лісогосподарського призначення (09); землі водного фонду (10); землі промисловості (11); землі транспорту (12); землі зв`язку (13); землі енергетики (14); землі оборони (15); землі запасу (16); землі резервного фонду (17); землі загального користування (18); для цілей підрозділів 16.00-18.00 та для збереження і використання земель природно-заповідного фонду (19).

Тобто, поділ земель передбачено за цільовим призначенням і функцією використання, які не є тотожними.

У Витязі від 21.12.2019 № НВ-6810476802019 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:001:0101 зазначено: категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Отже, земельна ділянка позивача за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Оскільки земельна ділянка позивача за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, така земельна ділянка може використовуватись як для розміщення житлової забудови, так і для розміщення громадських будівель.

Статтею 39 ЗК України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

План зонування території м. Рівного (зонінг) є містобудівною документацією на місцевому рівні, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Оскільки переважним видом використання землі в зоні Ж-4 є будівництво багатоквартирних житлових будинків, а земельна ділянка позивача відноситься за цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови, то наміри забудови офісного центру з житловими приміщеннями відповідають її цільовому призначенню (землі житлової та громадської забудови). При цьому, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства застосовуються при зміні цільового призначення.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 по справі № 806/5308/15.

Відтак, висновки відповідача щодо невідповідності намірів забудови земельної ділянки її цільовому призначенню в частині будівництва житлових приміщень є помилковими.

Відповідач відмовив позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у зв'язку з невідповідністю намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки в частині будівництва житлових приміщень - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, та перевищенням гранично допустимої висоти будівлі.

Однак, зазначені підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень не передбачені ч. 4 ст. 29 Закону №3038-VІ.

Так, ч. 4 ст. 29 зазначеного Закону передбачає, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином суд враховує, що підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. При цьому, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17 та від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15.

Невідповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки, як підстава для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, не передбачена ч. 4 ст. 29 Закону №3038-VІ, а як встановлено судом, наміри забудови земельної ділянки відповідають містобудівній документації на місцевому рівні - Плану зонування території м. Рівного, який складається із графічних матеріалів (додаток 1) і текстових матеріалів (додаток 2).

Щодо гранично допустимої висоти будівель, як підставу відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Рішенням Рівненської міської ради від 25.07.2019 № 6314 Про проведення земельних торгів щодо права оренди земельної ділянки на вул. Корольова (біля будинку № 15) встановлено обмеження у 15 метрів гранично допустимої висоти будівель при використанні орендованої позивачем земельної ділянки. Однак, зазначене обмеження у 15 метрів гранично допустимої висоти будівель не може застосовуватись при забудові земельної ділянки позивача.

Так, рішенням Рівненської міської ради від 20.08.2015 № 5649 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду на конкурсних засадах (аукціон з продажу права оренди) земельної ділянки на вул. Корольова (біля будинку № 15) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр , державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ст. 14 зазначеного Закону, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про обмеження у використанні земель: вид; опис меж; площа; зміст обмеження; опис режимоутворюючого об'єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об'єкта); інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.

Згідно із ст. 50 Закону України Про землеустрій , проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають перелік обмежень у використанні земельних ділянок.

Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:001:0101, який затверджений рішенням Рівненської міської ради від 20.08.2015 № 5649, та Державним земельним кадастром згідно з Витягом від 21.12.2019 № НВ-6810476802019, жодних обмежень щодо поверховості при використанні земельної ділянки не передбачено.

При цьому, згідно з главою 7 додатку № 2 до Плану зонування території м. Рівного (зонінг), обмежувальні параметри забудови земельних ділянок в зоні Ж-4 наступні: кількість поверхів - до 9, висота від поверхні ґрунту до рівня даху - не більше 40,0 м. У намірах забудови земельної ділянки позивачем передбачено будівництво 9-ти поверхової будівлі із висотою 34,3 м, що відповідає містобудівній документації.

Згідно із положеннями ст. 39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації. Оскільки План зонування території м. Рівного (зонінг) є містобудівною документацією, то для забудови орендованої позивачем земельної ділянки мають встановлюватись обмеження щодо гранично допустимої висоти будівель, передбачені цією містобудівною документацією, а саме кількість поверхів - до 9, висота від поверхні ґрунту до рівня даху - не більше 40,0 м.

Отже, наміри забудови земельної ділянки відповідають її цільовому призначенню та гранично допустимій висоті будівель.

Таким чином, відмова відповідача у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є протиправною, оскільки підстави відмови, які зазначені у листі відповідача від 23.03.2020 № 01-м/67 не передбачені ч. 4 ст. 29 Закону № 3038-VІ, а наміри забудови відповідають цільовому призначенню земельної ділянки та гранично допустимій висоті будівель згідно містобудівної документації на місцевому рівні.

Щодо дискреційних повноважень суд зазначає наступне.

У даній справі повноваження щодо надання чи відмови у наданні містобудівних умов та обмежень регламентовані ст. 29 Закону №3038-VІ.

Як встановлено судом, для отримання містобудівних умов та обмежень позивач надав повний перелік документів, передбачених ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VІ. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, які передбачені ч. 4 ст. 29 зазначеного Закону, відсутні. Отже, за законом у органу, який вирішує питання про надання містобудівних умов та обмежень, немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження відповідача не є дискреційними і належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача надати позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 березня 2019 року у справі № 1640/2594/1828 .

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вказаних норм, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних та допустимих доказів, які підтверджують правомірність та обґрунтованість відповідного рішення, суду не надав.

В силу вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що відмова відповідача у наданні позивачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, порушує права та законні інтереси особи.

З урахуванням наведеного вище, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, суд присуджує на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00грн, сплаченого останнім за подання позову згідно квитанції № 0.0.1663410908.1 від 30.03.2020, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва Офісний центр із житловими приміщеннями за адресою м. Рівне, вул. Корольова (біля будинку № 15), оформлену листом від 23.03.2020 № 01-м/67.

Зобов'язати Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради надати Товариству з обмеженою відповідальністю ЛПГ-ПЛЮС містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 0,2451га, розташованої в м. Рівному на вул. Корольова (біля будинку № 15), кадастровий номер 5610100000:01:001:0101, для проектування об'єкта будівництва Офісний центр із житловими приміщеннями .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛПГ-ПЛЮС суму судового збору у розмірі 2102грн (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЛПГ-ПЛЮС (31100, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Франка, 35; ЄДРПОУ 40820247);

2) відповідач - Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Лермонтова, 6; ЄДРПОУ 02499015).

Суддя Комшелюк Т.О.