Постанова

від 27.11.2020 по справі 460/2596/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року Справа № 460/2596/20 пров. № А/857/10497/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Прокуратури Рівненської області в інтересах Рівненської міської ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року (суддя Комшелюк Т.О., м.Рівне) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛПГ-ПЛЮС до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЛПГ-ПЛЮС (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління, Міська рада відповідно) в якому просило:

визнати протиправною відмову відповідача щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва Офісний центр із житловими приміщеннями за адресою м.Рівне, вул.Корольова (біля будинку №15) (далі - Містобудівні умови, Об`єкт будівництва, Адреса відповідно) оформлену листом від 23.03.2020 №01-м/67 (далі - Лист);

зобов`язати Управління надати ТОВ Містобудівні умови забудови земельної ділянки площею 0,2451 га розташованої за Адресою, кадастровий номер 2610100000:01:001:0101 (далі - Земельна ділянка) для проектування Об`єкта будівництва.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржила Прокуратура Рівненської області в інтересах Міської ради, яка із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги з посиланням на окремі обставини справи вказує, що існує невідповідність намірів забудови в частині будівництва житлових приміщень цільовому призначенню земельної ділянки, на якій відповідно до Класифікації видів цільового призначення передбачено розміщення громадських будівель, що відносяться до нежитлових. Крім того, наміри забудови перевищують гранично допустиму висоту будівлі, яка встановлена рішенням Міської ради від Про проведення земельних торгів щодо права оренди земельної ділянки на вул. Корольова (біля будинку № 15) 25.07.2019 №6314 (далі - Рішення) у 15 метрів.

В підтримання доводів апеляційної скарги Управління та Міська рада подала відповідні письмові пояснення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Управління в судове засідання не надіслало свого представника, розгляд справи просило проводити у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та апелянта, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у наданні позивачу Містобудівних умов на забудову Земельної ділянки є протиправною, оскільки підстави відмови, які зазначені у Листі не передбачені частиною четвертою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VІ), а наміри забудови відповідають цільовому призначенню Земельної ділянки та гранично допустимій висоті будівель згідно містобудівної документації на місцевому рівні.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивач на підставі договору оренди від 25.09.2019 (зареєстрований у реєстрі за №3269) (далі - Договір) є користувачем Земельної ділянки розташованої за Адресою (а.с.9-11).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.12.2019 №НВ-6810476802019, Земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (далі - Витяг; а.с.12-13).

12.03.2020 позивач, через Центр надання адміністративних послуг у місті Рівному, звернувся до відповідача із заявою про видачу Містобудівних умов для проектування Об`єкта будівництва за Адресою.

До заяви були додані документи, передбачені частиною третьою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI), в тому числі копія документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (Договір), викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 (а.с.14-15).

Листом Управління відмовило позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у зв`язку з невідповідністю намірів забудови цільовому призначенню Земельної ділянки в частині будівництва житлових приміщень та перевищенням гранично допустимої висоти будівлі, яка згідно Рішення встановлена 15 метрів (а.с.8).

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки врегульовано Законом №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За змістом пункту 7 частини першої статті 1 Закону №3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

План зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №3038-VI).

Відповідно до статті 6 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Положеннями частин першої, третьої-четвертої статті 26 Закону №3038-VI передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частинами першою, третьою статті 18 Закону №3038-VI визначено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Зонування території здійснюється з дотриманням вимог установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.

Відповідно до частин другої-третьої статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України Про адміністративні послуги . Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

У частині четвертій статті 29 Закону №3038-VI визначено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Як уже вказано вище, позивачем, на виконання вимог статті 29 Закону №3038-VI, до заяви про надання містобудівних умов і обмежень подано всі необхідні документи, перелік яких є вичерпним.

Згідно з Витягом Земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України (далі - ЗК) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Зі змісту Листа Управління вбачається, що підставами відмови позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки в частині будівництва житлових приміщень та перевищення гранично допустимої висоти будівлі, яка згідно Рішення встановлена 15 метрів.

План зонування території м.Рівного (зонінг), затверджений рішенням Міської ради від 22.12.2011 №1421, складається із графічних матеріалів (додаток 1) і текстових матеріалів (додаток 2) (а.с.23-24).

Згідно з графічними матеріалами Плану зонування території м. Рівного (зонінг), розміщеному на сайті відповідача (https://arhrv.gov.ua/map/zone), Земельна ділянка, що надана позивачу знаходиться в зоні Ж-4 зоні 4-9 поверхових багатоквартирних житлових будинків.

Згідно з главою 7 додатку №2 до Плану зонування території м. Рівного (зонінг), одним із переважних видів використання земельних ділянок в зоні Ж-4 є багатоквартирні житлові будинки з кількістю поверхів від 4 до 9.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 24 Закону №3038-VІ забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно із статтею 19 ЗК землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії земель: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною першою статті 20 ЗК передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної частиною першою статті 19 ЗК в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

Водночас, відповідно до частини п`ятої статті 20 ЗК види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Таким чином, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її користувачем самостійно з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі - МЮУ) 19.12.2016 за №1647/29777) передбачає, що за основним цільовим призначенням землі поділяються на такі категорії, зокрема землі житлової та громадської забудови (Секція В).

За функцією використання землі поділяються на: землі житлової забудови (02); землі громадської забудови (03) тощо.

Тобто, поділ земель передбачено за цільовим призначенням і функцією використання, які не є тотожними.

У Витязі про Земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:001:0101 зазначено: категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Отже, земельна ділянка позивача за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до статті 38 ЗК до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Оскільки Земельна ділянка ТОВ, що надана йому в користування на праві оренди, за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, така Земельна ділянка може використовуватись як для розміщення житлової забудови, так і для розміщення громадських будівель.

Статтею 39 ЗК визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (стаття 17 Закону №3038-VІ).

План зонування території м. Рівного (зонінг) є містобудівною документацією на місцевому рівні, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Оскільки переважним видом використання землі в зоні Ж-4 є будівництво багатоквартирних житлових будинків, а земельна ділянка позивача відноситься за цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови, то наміри забудови Об`єкта будівництва відповідають її цільовому призначенню (землі житлової та громадської забудови). При цьому, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства застосовуються при зміні цільового призначення.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 липня 2019 року у справі №806/5308/15.

Відтак, посилання відповідача щодо невідповідності намірів забудови земельної ділянки її цільовому призначенню в частині будівництва житлових приміщень є помилковими.

Невідповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки, як підстава для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, не передбачена частиною четвертою статті 29 Закону №3038-VІ, разом з тим наміри забудови земельної ділянки відповідають містобудівній документації на місцевому рівні - Генеральному плану, Плану зонування території м.Рівного.

Щодо гранично допустимої висоти будівель, як підставу відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Рішенням встановлено обмеження у 15 метрів гранично допустимої висоти будівель при використанні орендованої позивачем земельної ділянки. Однак, зазначене обмеження у 15 метрів гранично допустимої висоти будівель не може застосовуватись при забудові земельної ділянки позивача (а.с.26).

Проте, рішенням Міської ради від 20.08.2015 №5649 (далі - Рішення №5649) затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду на конкурсних засадах (аукціон з продажу права оренди) Земельної ділянки за Адресою (а.с.25).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України Про Державний земельний кадастр (далі - Закон №3613-VI) державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до статті 14 Закону №3613-VI, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про обмеження у використанні земель: вид; опис меж; площа; зміст обмеження; опис режимоутворюючого об`єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об`єкта); інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.

За змістом статті 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають перелік обмежень у використанні земельних ділянок.

Проектом землеустрою щодо відведення Земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:001:0101, який затверджений Рішенням №5649, та Державним земельним кадастром згідно з Витягом, жодних обмежень щодо поверховості при використанні земельної ділянки не передбачено (а.с.16-22).

При цьому, згідно з главою 7 додатку №2 до Плану зонування території м. Рівного (зонінг), обмежувальні параметри забудови земельних ділянок в зоні Ж-4 наступні: кількість поверхів - до 9, висота від поверхні ґрунту до рівня даху - не більше 40,0 м. У намірах забудови земельної ділянки позивачем передбачено будівництво 9-ти поверхової будівлі із висотою 34,3 м, що відповідає містобудівній документації.

Згідно із положеннями статті 39 ЗК використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації. Оскільки Генеральний план та План зонування території м. Рівного (зонінг) є містобудівною документацією, то для забудови орендованої ТОВ Земельної ділянки мають встановлюватись обмеження щодо гранично допустимої висоти будівель, передбачені цією містобудівною документацією, а саме кількість поверхів - до 9, висота від поверхні ґрунту до рівня даху - не більше 40,0 м.

Отже, наміри забудови земельної ділянки відповідають її цільовому призначенню та гранично допустимій висоті будівель.

Таким чином, відмова відповідача у наданні позивачу Містобудівних умов є протиправною, оскільки підстави відмови, які зазначені у Листі не передбачені частиною четвертою статті 29 Закону №3038-VІ, а наміри забудови відповідають цільовому призначенню земельної ділянки та гранично допустимій висоті будівель згідно містобудівної документації на місцевому рівні.

Щодо дискреційних повноважень, то судом першої інстанції вірно встановлено, що для отримання Містобудівних умов позивач надав повний перелік документів, передбачених частиною третьою статті 29 Закону №3038-VІ. Цей перелік документів для надання Містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, які передбачені частиною четвертою статті 29 зазначеного Закону, відсутні. Отже, за законом у органу, який вирішує питання про надання Містобудівних умов немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження відповідача не є дискреційними і належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача надати позивачу Містобудівні умови.

Вказаний висновок, узгоджується із позицією Верховного Суду у подібних відносинах та викладений у постанові від 16 березня 2019 року у справі №1640/2594/1828 .

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо клопотання позивача закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 305 КАС з підстав того, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання про права та обов`язки Прокуратури у розглядуваній справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 53 КАС у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя).

Згідно вимог частини четвертої статті 53 КАС прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до листів Міської ради від 13.08.2020 та 14.08.2020 нею та Управлінням у зв`язку із обмеженим фінансуванням коштів на оплату судових витрат та зважаючи на практику Верховного Суду у даній категорії справ не вчинялися дії щодо оскарження рішення суду в апеляційному порядку.

Прокуратура подаючи відповідну апеляційну скаргу в інтересах Міської ради, виходила з того, що спірні відносини пов`язані із забудовою Земельної ділянки комунальної власності становлять суспільний , публічний інтерес (в частині законності забудови), тому визнання протиправною відмови Управління у наданні Містобудівних умов ТОВ та зобов`язання видати Містобудівні умови порушують права Міської ради, як розпорядника вказаної Земельної ділянки, а відтак і інтереси держави.

Перевірка вказаних доводів апеляційної скарги та правильність висновків рішення суду неможлива без розгляду цієї справи по суті в апеляційному порядку, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 КАС.

Водночас, за результатами судового розгляду справи суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вказаного позову. При вирішенні даного спору судом правильно встановлено фактичні обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, враховуючи вказані вище правові норми, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Прокуратури Рівненської області в інтересах Рівненської міської ради залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 1 грудня 2020 року.