Постанова

від 15.05.2020 по справі 816/844/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2020 року

Київ

справа №816/844/17

адміністративне провадження №К/9901/40107/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року (суддя Алєксєєва Н.Ю.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (судді: Бегунц А.О. (головуючий), Старостін В.В., Рєзнікова С.С.) у справі № 816/844/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтерконнект до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтерконнект (далі - позивач, ТОВ БК Інтерконнект ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2016 № 0003481404 та № 0003471404.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2016 № 0003471404.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 16 вересня 2016 № 0003481404.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, а висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо порушень позивачем вимог законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Полтавській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ БК Інтерконнект у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ БК Інтерконнект , ідентифікаційний код 37282538, є юридичною особою, взяте на податковий облік як платник податків Кременчуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області. У період з 08.08.2016 по 12.08.2016 відповідно до наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 26.07.2016 № 897 на виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 12.07.2016 про надання дозволу на проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ БК Інтерконнект в кримінальному провадженні № 32015170090000028 від 18.09.2015 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 212 КК України, посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ БК Інтерконнект з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складений акт від 19.08.2016 № 334/16-31-14-4-14/37282538, в якому зафіксоване порушення позивачем п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 69 155,00 грн, в тому числі в розрізі звітних періодів: за 2013 рік в сумі 23 612,00 грн, за 2014 рік в сумі 23 940,00 грн, за 2015 рік в сумі 21 603,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки від 19.08.2016 № 334/16-31-14-4-14/37282538 ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення від 16.09.2017: № 0003481404, яким ТОВ БК Інтерконнект збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 81 043,00 грн, з них за податковими зобов`язаннями в розмірі 69 155,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 11 888,00 грн; № 0003471404, яким до ТОВ БК Інтерконнект застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем Адмін. штрафи та інші санкції (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріп. за ГУ ДФС) в розмірі 510,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті перевірки від 19.08.2016 № 334/16-31-14-4-14/37282538 порушень та прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував, зокрема, викладений в акті висновок контролюючого органу про не підтвердження первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами понесених позивачем витрат на виплату заробітної плати працівникам ТОВ БК Інтерконнект , нарахування єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 у сумі 62 336,00 грн та витрат на оренду приміщення за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 у загальному розмірі 27 000,00 грн. Відповідачем при перевірці були використані дані журналів-ордерів і відомостей по: рахунку 23 Виробництво ; рахунку 79 Фінансовий результат ; рахунку 66, 661 Розрахунки по заробітній платі ; по рахунку 651 Розрахунки по ЄСВ ; рахунку 331 Поточні рахунки ; рахунку 65 Розрахунки зі страхування ; рахунку 92 Адміністративні витрати , табелі робочого часу, банківські виписки.

Судами встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що витрати, зазначені у деклараціях з податку на прибуток за 2013-2015 роки, позивачем формувались на підставі первинних документів, згрупованих та узагальнених в аналізах рахунків 92 (адміністративні витрати), 23 (виробництво), 661 (рахунки по заробітній платі), 651 (розрахунки по ЄСВ), 79 (фінансовий результат). Усі зазначені регістри бухгалтерського обліку позивача були оглянуті перевіряючими. Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Підтвердженням формування і нарахування заробітної плати та єдиного соціального внеску позивачем є: звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за 2013-2015 року; розрахунково-платіжні відомості за перевіряємий період; відомості про виплату заробітної плати з підписами працівників, які в повній мірі підтверджують зазначені витрати, що не заперечувалось та не спростовано відповідачем.

Судами попередніх інстанцій, з досліджених податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 2013-2015 роки та первинних документів, які складалися під час виплати заробітної плати та звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, підтверджено понесені позивачем витрати на оплату праці та нарахування єдиного соціального внеску, задекларовані у деклараціях з податку на прибуток за 2013-2015 роки. У зв`язку з чим суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що витрати на виплату заробітної плати працівникам та нарахування єдиного соціального внеску є документально підтвердженими і правомірно враховані платником податків під час обчислення податку на прибуток.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за період 2013-2014 роки позивачем отримано послуги з оренди нежитлового приміщення від ТОВ Укрпродторгсервіс на підставі укладеного договору оренди тимчасового користування приміщенням від 01.01.2012. На виконання умов вказаного договору, позивачем було отримано в оренду нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Кременчук, вул. Жовтнева, 1, кім. 126 , загальною площею 16 кв.м, про що свідчить складений акт прийому-передачі об`єкту приміщення. На кожне надання послуг ТОВ Укрпродторгсервіс були складені відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди приміщень. Матеріали справи містять банківські виписки по особовим рахунках підприємства на підтвердження перерахування позивачем щомісяця на користь ТОВ Укрпродторгсервіс орендної плати. Облік та сплата за орендоване приміщення позивача ведеться на рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками , 311 поточні рахунки , 79 фінансовий результат , 92 адміністративні витрати .

Суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідач у акті перевірки не наводить факти відображення позивачем в обліку показників господарських операцій, які не відбулись, а також акт перевірки не містить жодних посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджували б наявність порушень, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Укрпродторгсервіс внаслідок чого позивачем, на припущення відповідача, було завищено об`єкт оподаткування за період 2013 рік на суму 14 040,00 грн та за 2014 рік у розмірі 12 960,00 грн.

Крім того, в розрахунку та в акті перевірки відповідач визначає заниження ТОВ БК Інтерконнект податку на прибуток за 2015 рік в сумі 21 603,00 грн, однак без зазначення правового обґрунтування такого заниження. 8 серпня 2016 року посадовими особами контролюючого органу було сформовано письмовий запит № 1 Про надання документів , яким запропоновано позивачу до 12.08.2016 надати акти виконаних робіт за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 до бухгалтерського рахунку 361 розрахунки з вітчизняними покупцями та договори з покупцями; первинні бухгалтерські документи з придбання товарів, робіт, послуг до рахунку 631 розрахунки з вітчизняними покупцями та договори з постачальниками (ТОВ Укрпродторгсервіс ); акти на списання ТМЦ; касові документи (касова книга, прибуткові та видаткові касові ордери, платіжні відомості); відомості нарахування заробітної плати. 12 серпня 2016 року посадовими особами відповідача був складений акт № 226/16-31-14-04-14 щодо ненадання посадовими особами ТОВ БК Інтерконнект первинних бухгалтерських документів за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 до перевірки. Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 10.12.2015 працівниками СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області спільно з працівниками СУ ФР Кременчуцької ОДПІ було вилучено відповідні бухгалтерські документи ТОВ БК Інтерконнект , що відповідачем не заперечувалось.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України щодо оформлення відповідних первинних документів, а також того, що позивачем на вимогу контролюючого органу не було надано відповідні бухгалтерські документи, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.

витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

10.2. Пункти 44.1, 44.6 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

10.3. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

10.4. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

10.5. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Частина п`ята статті 8.

Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов`язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

11.4. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

12.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

12.3. Пункт 3.1.

Облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

12.4. Пункт 3.6.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробки та використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.09.2017 № 0003481404, яким ТОВ БК Інтерконнект збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 81 043,00 грн (з них за податковими зобов`язаннями в розмірі 69 155,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 11 888,00 грн), діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що з досліджених податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 2013-2015 роки та первинних документів, які складалися під час виплати заробітної плати та звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, підтверджено понесені позивачем витрати на оплату праці та нарахування єдиного соціального внеску, задекларовані у деклараціях з податку на прибуток за 2013-2015 роки. Крім того, контролюючий орган у акті перевірки не наводить факти відображення позивачем в обліку показників господарських операцій, які не відбулись, а також акт перевірки не містить жодних посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджували б наявність порушень, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Укрпродторгсервіс , тоді як у матеріалах справи містяться, зокрема, банківські виписки по особовим рахунках підприємства на підтвердження перерахування позивачем щомісяця на користь ТОВ Укрпродторгсервіс відповідної суми орендної плати за послуги з оренди нежитлового приміщення.

Щодо посилань контролюючого органу на ненадання позивачем окремих первинних бухгалтерських документів, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначили, що на підставі ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 10.12.2015 працівниками СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області спільно з працівниками СУ ФР Кременчуцької ОДПІ було вилучено бухгалтерські документи ТОВ БК Інтерконнект , що не заперечувалось та не спростовано відповідачем. Контролюючим органом не було надано належних та достатніх доказів судам першої та апеляційної інстанції, що первинна документація позивача була повернута досудовим слідством до проведення перевірки та відповідно складання акта перевірки. Крім того, згідно листа контролюючого органу щодо переліка документів, що досліджувались при здійсненні перевірки позивача, відповідачем зазначено, що ним було отримано відповідні банківські документи (виписки), рахунки на оплату, зведені регістри бухгалтерського обліку, оборотно-сальдові баланси, журнали-ордери та оборотно-сальдові відомості по відповідним рахункам, аналізи рахунків, табеля обліку робочого часу, показники декларацій з податку на прибуток, однак, ні у вказаному листі, ні в листі Прокуратури Полтавської області від 31.07.2017, на який посилається відповідач на обґрунтування доводів щодо ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів, не зазначено переліку таких документів, а також переліку документів вилучених у позивача.

16. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі № 816/844/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду