Ухвала

від 15.05.2020 по справі 522/1281/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/1281/20

Провадження №1-кп/522/412/20

УХВАЛА

15 травня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження№12019162500001017 від 29 квітня 2019 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Надлиманське, Овідіопольського району, Одеської області, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, який місця реєстрації та постійного місця проживання не має, раніше не судимого, на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності Суворовським районним судом м. Одеси за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.ч. 2, 4 ст. 187 КК України,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження №12019162500001017 від 29 квітня 2019 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд, незалежно від наявності клопотань учасників судового розгляду, зобов`язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до спливу 60 денного строку.

У судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, у якому зазначив, що вважає за потрібне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки ризики, передбачені у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце, а саме що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, оскільки ризики, вказані прокурором, не обґрунтовані.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст. 17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язковомає бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винним, а також наявність обвинувального акту за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.ч. 2, 4 ст. 187 КК України, та того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватися від суду, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , а тому суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 194,197, 205, 331, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити строкзапобіжного заходуобвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у виглядітримання підвартою вДУ «Одеськийслідчий ізолятор»строком 60(шістдесят)діб,а самедо13.07.2020 року включно.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 15.05.2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 15.05.2020 року.

Суддя ОСОБА_1