Ухвала

від 07.05.2020 по справі 160/8199/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 травня 2020 року Справа №160/8199/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України, -

ВСТАНОВИВ :

05 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить:

- постановити ухвалу про накладення арешту на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 1224855600:01:001:0429;

- про дату і час розгляду судом матеріалів виконавчого провадження повідомити заявника зручним для суду засобом для надання додаткових пояснень та інформації;

- зобов`язати Роздорську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області погодити та затвердити відповідним рішенням проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 1224855600:01:001:0429 ОСОБА_1 .

Зі змісту заяви вбачається, що така заява подана в порядку статті 383 КАС України.

Розглянувши вказану заяву, суддя дійшов висновку, що вона має бути повернута заявнику з огляду на наступне.

Так, згідно з ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.383 КАС України, у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Частиною 3 ст.383 КАС України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.4 ст.383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Судом встановлено, що в порушення абз.2 ч.3 ст.383 КАС України, заявником не було додано до заяви доказів її надсилання іншим учасникам справи.

Одним із обов`язкових документів, що додається до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, передбачений статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, є документ про сплату судового збору.

Однак до заяви від 05.05.2020 року не додано квитанцію про сплату судового збору.

Доказів звільнення від сплати судового збору заявником в порушення пункту 9 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надано.

Поряд із тим, із матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи. Отже, від сплати судового збору позивач не звільнений.

Пунктом 9 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Суддя зазначає, що стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена Розділом IV - Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Суддя звертає увагу, що Законом України "Про судовий збір" передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов`язаних із виконанням судових рішень.

Таким чином, заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання заяви в порядку виконання судового рішення.

Крім того, ОСОБА_1 не вказано в заяві найменування відповідача, третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, не зазначено: поштова адреса, номеру засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі.

Також, суддя встановив, що в заяві не зазначені відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження.

Подана заява не містить інформації про день пред`явлення виконавчого документа до виконання; не вказано, коли саме стало відомо про порушення.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статті 8 Конституції України та статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

"Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Враховуючи, що заява у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України подана без додержання вимог частин 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя приходить до висновку про повернення заяви.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 у порядку ст.383 КАС України - повернути заявнику.

Копію ухвали разом з заявою та всіма додатками до неї надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник