Ухвала

від 15.05.2020 по справі 911/2445/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"15" травня 2020 р. Справа№ 911/2445/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Разіної Т.І.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест"

на рішення господарського суду Київської області

від 26.03.2019 (повний текст рішення складено 17.04.2019)

у справі №911/2445/18 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест"

третя особа-1 - Національний природний парк "Голосіївський"

третя особа-2 - Міністерство екології та природних ресурсів України

третя особа-3 - Коцюбинська селищна рада

про витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 26.03.2019 позов задоволено повністю. Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:040:0101, вартістю 45165,00 гривень. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" на користь прокуратури Київської області 1762,00 гривень судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.03.2019 у справі №911/2445/18 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Судові витрати пов`язані із розглядом справи покласти на позивача. Стягнути з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" судовий збір за розгляд апеляційної скарги.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" на рішення господарського суду Київської області від 26.03.2019 у справі №911/2445/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 26.03.2019 у справі №911/2445/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" на рішення господарського суду Київської області від 26.03.2019 у справі №911/2445/18; зупинено дію рішення господарського суду Київської області від 26.03.2019 у справі №911/2445/18 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" на рішення господарського суду Київської області від 26.03.2019 у справі №911/2445/18 на 26.06.2019.

25.06.2019 через канцелярію суду від першого заступника прокурора Київської області надійшов відзив на апеляційну скаргу.

26.06.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

26.06.2019 через канцелярію суду від прокуратури надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що "у даній справі обставини є відмінними, адже у даній справі визначено позивача - Кабінет Міністрів України, правильність цього зазначено у постановах ВС від 29.01.2019".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 зупинено апеляційне провадження у справі №911/2445/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц та надати відповідні докази.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2020 поновлено апеляційне провадження у справі №911/2445/18.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Великою Палати Верховного Суду від 07.11.2019 прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників.

Вказана ухвала мотивована тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: - додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; - обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

На думку колегії суддів касаційного господарського суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду: - чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності; - які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду справи №911/2445/18 підлягають з`ясуванню питання щодо наявності підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором та питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді, тобто ті питання, що передав для вирішення Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у справі №912/2385/18, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За правилами пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень станом на теперішній час розгляд справи № 912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду не завершений.

З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу для зупинення провадження у справі № 911/2445/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" на рішення господарського суду Київської області від 26.03.2019 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №912/2385/18.

До аналогічних висновків щодо необхідності зупинення провадження у справі з цих підстав за позовами прокурора дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду, зокрема, у справах №920/1037/18, №903/315/19, №908/1662/18, №927/640/19, №915/657/18, №922/3272/18 та інші.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №911/2445/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" на рішення господарського суду Київської області від 26.03.2019 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Зобов`язати учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та надати відповідні докази (копію судового рішення).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена в силу п. 3 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ч. 1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

Т.І. Разіна