Постанова

від 12.05.2020 по справі 922/3442/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. Справа № 922/3442/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Пелипенко Н.М. , суддя Пушай В.І.

за участю секретаря судового засідання Полупан Ю.В.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - Мамедової Н.Т. (наказ №12-к від 14.01.2020, посадова інструкція заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях №93-к від 02.07.2019, довіреність № 7 від 04.02.2020)

третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків (вх. № 702 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2020 по справі № 922/3442/19 (суддя Буракова А.М.; повне рішення складено 07.02.2020 )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвол А , смт. Бабаї, Харківський район, Харківська область

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Харківський державний автотранспортний коледж, м. Харків

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків

про визнання договору укладеним, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інвол А (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям (відповідач) про визнання укладеним з дати набрання рішенням суду законної сили договору оренди частини фасаду будівлі, інв. № будівлі 52669, реєстровий номер 2544, літ. А5 , загальною площею 90,10 кв.м., за адресою: м . Харків , вул. Пушкінська, 9 / 6, що перебуває на балансі Харківського державного автотранспортного коледжу, запропонований Товариством з обмеженою відповідальністю Інвол А , в редакції, викладеній в прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування позову позивач вказав, що відмова відповідача в підписанні запропонованого позивачем проекту договору оренди не відповідає вимогам закону та інтересам держави й не свідчить про належне, раціональне та економічно доцільне використання державного майна.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.01.2020 по справі № 922/3442/19 позов задоволено частково. Судом вирішено визнати укладеним з дати набрання рішенням суду законної сили договору оренди частини фасаду будівлі, інв. № будівлі 52669, реєстровий номер 2544, літ. А5 , загальною площею 90,10 кв.м, за адресою: м . Харків , вул. Пушкінська, 9 / 6, що перебуває на балансі Харківського державного автотранспортного коледжу, запропонований Товариством з обмеженою відповідальністю Інвол А , в наступній редакції:

Договір оренди

м. Харків №

---

12 вересня 2019 року

Ми, що нижче підписалися, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43023403, місцезнаходження якого: 61057, м. Харків, майдан Театральний, 1 (далі - Орендодавець), в особі начальника Пампури Максима Валерійовича, та діє на підставі Положення, затвердженого В.о. Голови Фонду 22.05.2019, зареєстрованого державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради, дата реєстрації 28.05.2019, номер запису 14801340000081053, з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвол А", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42583345, місцезнаходження якого: 62403, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Бабаї, вулиця 1-го Травня, 122 (далі - Орендар) в особі директора Садікової Тамари Терентівни, що мешкає: 62403, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Бабаї, вулиця 1-го Травня, 122 та діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цей Договір про наведене нижче:

1. Предмет договору

1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частину фасаду будівлі, інв. № будівлі 52669, реєстровий номер 2544, літ. "А5" (далі - Майно), загальною площею 90,10 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 9/6 , що перебуває на балансі Харківського державного автотранспортного коледжу (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість/актом оцінки на " 31" травня 2019 р. і становить за незалежною оцінкою/залишковою вартістю 363100,00 грн. (триста шістдесят три тисячі сто гривень), без урахування ПДВ.

1.2. Майно передається в оренду з метою: розміщення рекламного комерційного банеру (зовнішня реклама на будівлі).

1.3. Стан Майна на момент укладання договору визначається в акті приймання-передавання згідно довідки Балансоутримувача.

2. Умови передачі орендованого майна Орендарю.

2.1. Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна (Додаток №1).

2.2. Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

2.3. Передача Майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку/в акті оцінки, складеному за Методикою оцінки.

2.4. Обов`язок по складанню акта приймання-передавання покладається на Орендодавця.

3. Орендна плата

Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розділу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 р. № 786 зі змінами (далі - Методика розрахунку) становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2019 р. - 9077,50 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень місяць 2019 року.

3.2. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

3.3. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

3.4. У разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

3.5. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики її розрахунку зміни орендної ставки, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%;

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 50%.

3.7. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, перерахування орендної плати.

3.8. Надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв`язку з припиненням орендних відносин - поверненню Орендарю.

3.9. Зобов`язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць (останні місяці) оренди. (Додаток №2)

Якщо договір оренди укладено на строк, менший ніж один місяць, вноситься завдаток у розмірі орендної плати за цей строк.

3.10. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

4. Використання амортизаційних відрахувань і відновлення орендованого Майна

4.1. Передбачені законодавством амортизаційні відрахування на орендоване Майно нараховуються його Балансоутримувачем і використовуються на повне відновлення орендованих основних фондів.

4.2. Поліпшення орендованого Майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави.

4.3. Відновлення орендованого Майна здійснюється Орендарем відповідно до пунктів 5.5, 5.8, 6.4 цього Договору.

4.4. Для отримання згоди Орендодавця на здійснення поліпшень Орендар звертається до Орендодавця згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України.

5. Обов`язки Орендаря

Орендар зобов`язується:

5.1. Використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.

5.2. Протягом місяця після підписання Договору внести завдаток, передбачений цим Договором. Завдаток стягується до державного бюджету і Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6 цього Договору. Після закінчення основного строку Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного Орендарем завдатку. У разі виникнення у Орендаря заборгованості з орендної плати за результатами такого перерахування орендар зобов`язаний перерахувати її до державного бюджету і Балансоутримувачу в сумі, на яку вона перевищує розмір завдатку.

5.3. Своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди).

5.4. Забезпечити збереження орендованого Майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати Майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормативного фізичного зносу, здійснювати заходи щодо протипожежної безпеки.

5.5. Забезпечити Орендодавцю і Балансоутримувачу доступ на об`єкт оренди з метою контролю за його використанням та виконанням умов Договору.

5.6. У разі виникнення загрози або настання надзвичайних ситуацій, пов`язаних з природною стихією: ураган, землетрус, великий снігопад, ожеледиця тощо, надавати своїх працівників для їх попередження та ліквідації наслідків.

5.7. Своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого Майна. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого Майна і не тягне за собою зобов`язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

У разі, якщо Орендар подає заяву на погодження Орендодавцем здійснення невід`ємних поліпшень орендованого Майна, він зобов`язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень.

5.8. Протягом 10 робочих днів після укладення цього Договору застрахувати Майно на користь Балансоутримувача на суму, не меншу ніж вартість за висновком про вартість/актом оцінки у порядку, визначеному законодавством, зокрема від пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха. Постійно поновлювати договір страхування так, щоб протягом строку дії цього Договору Майно було застрахованим, і надавати Орендодавцю копії завірених належним чином договору страхування (договорів страхування) і платіжного доручення (платіжних доручень) про сплату страхового платежу (страхових платежів).

5.9. На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

5.10. У разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві/Балансоутримувачу або підприємству/товариству, указаному Орендодавцем, орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві/Балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.

5.11. Здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна у тому числі на компенсацію плати за землю або договори з відповідними комунальними службами на надання комунальних послуг Орендарю, з наданням Орендодавцю копії цих Договорів.

5.12. Нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в орендованих приміщеннях згідно із законодавством.

5.13. У разі реорганізації Орендаря, зміни рахунку, найменування, номера телефону, місцезнаходження письмово повідомляти про це Орендодавця у тижневий строк.

5.14. Враховувати, що реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності та повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.

6. Права Орендаря

Орендар має право:

6.1. Використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.

6.2. Забороняється здавати орендоване майно у суборенду.

6.3. Категорично забороняється приватизація орендованого майна.

6.4. Ініціювати списання орендованого Майна Балансоутримувачем.

7. Обов`язки Орендодавця

Орендодавець зобов`язується:

7.1. За участю з Балансоутримувачем передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором по акту приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим Договором (Додаток №1).

7.2. Не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим Майном на умовах цього Договору.

7.3. У випадку реорганізації Орендаря до припинення чинності цього Договору переукласти цей Договір на таких самих умовах з одним із правонаступників, якщо останній згоден стати Орендарем.

7.4 У разі якщо Орендар не сплачує розмір орендної плати (повністю або частково), яка підлягає перерахуванню до державного бюджету, протягом трьох місяців підряд, вживати заходів відповідно до вимог законодавства щодо розірвання Договору та стягнення заборгованості.

8. Права Орендодавця

Орендодавець має право:

8.1. Контролювати з можливим залученням Балансоутримувача виконання умов Договору та використання Майна, переданого в оренду за Договором, і у разі необхідності спільно з Балансоутримувачем вживати відповідних заходів реагування.

8.2. Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого Майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору.

8.3. Здійснювати контроль за станом Майна шляхом візуального обстеження зі складанням звіту.

9. Відповідальність і вирішення спорів за Договором

9.1. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

9.2. Орендодавець не відповідає за зобов`язаннями Орендаря. Орендар не відповідає за зобов`язаннями Орендодавця, якщо інше не передбачено цим Договором. Орендар відповідає за своїми зобов`язаннями і за зобов`язаннями, за якими він є правонаступником, виключно власним майном. Стягнення за цими зобов`язаннями не може бути звернене на орендоване державне Майно.

9.3. Спори, які виникають за цим Договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

9.4. Стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій, передбачених цим Договором, проводиться на підставі рішення суду та/або в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

10. Строк чинності, умови зміни та припинення Договору

10.1. Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з "12" вересня 2019р. до "12" серпня 2022р. включно.

10.2. Умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

10.3. Зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди Сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою Стороною. Усі зміни та доповнення до цього Договору вносяться в такій самій формі, що й цей Договір, що не змінюється або розривається, якщо інше не встановлено законом.

10.4. У разі якщо уповноважений орган управління Майном не попередив Орендаря про намір використовувати Майно для власних потреб за три місяці до закінчення строку цього Договору, Орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за цим Договором, має право продовжити його на новий строк відповідно до вимог цього Договору.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються договором про внесення змін до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.

10.5. Реорганізація Орендодавця або перехід права власності на орендоване Майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього Договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого Майна Орендарем.

10.6. Чинність цього Договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації орендованого майна Орендарем;

- загибелі орендованого Майна;

- достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду;

- банкрутства Орендаря;

- ліквідації Орендаря-юридичної особи;

- у разі смерті Орендаря (якщо Орендар є фізична особа).

10.7. Сторони погоджуються, що цей Договір буде достроково розірвано на вимогу Орендодавця, якщо Орендар:

- користується Майном не відповідно до умов цього Договору;

- погіршує стан Майна;

- не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд;

- не робить згідно з умовами цього Договору поточний ремонт Майна;

- без письмового дозволу Орендодавця передав Майно, його частину у користування іншій особі;

- перешкоджає співробітникам Орендодавця та/або уповноваженого органу управління здійснювати контроль за використання Майна, виконання умов цього Договору.

10.8. У разі припинення або розірвання Договору поліпшення орендованого Майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого Майна не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря, а невід`ємне поліпшення - власністю держави.

10.9. Поліпшення Майна, зроблені Орендарем як за згодою, так і без згоди Орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для Майна, є власністю держави та їх вартість компенсації не підлягає.

10.10. У разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів Орендар повертає Балансоутримувачу по Акту приймання-передавання, погодженим з Орендодавцем.

У разі, якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

10.11. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендодавця.

10.12. Якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення орендованого Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за час прострочення.

10.13. Взаємовідносини Сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України.

10.14. Цей Договір укладено в двох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, по одному для Орендодавця й Орендаря.

11. Місцезнаходження, платіжні реквізити та підписи Сторін.

Орендодавець: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, 61057, м. Харків, майдан Театральний, 1.

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Інвол А", 62403, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Бабаї, вулиця 1-го Травня, 122.

12. Додатки

Додатки до цього Договору є його невід`ємною і складовою частиною. До цього Договору додаються:

- розрахунок орендної плати;

- звіт про оцінку/акт оцінки Майна, що передається в оренду;

- акт приймання-передавання орендованого Майна.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ:

Регіональне відділення

Фонду державного майна України по

Харківській, Донецькій та Луганській

областях

Начальник РВ

---

М.В. Пампура

МП (за наявності)

ОРЕНДАР:

ТОВ "Інвол А"

Місцезнаходження:

62400 Харківська обл., Харківський р-н,

смт. Бабаї, вул.1 Травня, 122

Код ЄДРПОУ 42583345

ІПН 425833420311

р\р НОМЕР_2

в АО КБ "ПРИВАТБАНК"

МФО 351533

Директор

---

Садікова Т.Т.

МП (за наявності)

Рішення мотивоване зокрема тим, що позивач подав документи щодо передання в оренду частини фасаду адміністративної будівлі, що не є ані приміщеннями, ані майном, яке будь-яким чином може бути використане в освітньому процесі, а отже не є майном освітнього призначення (освітнім майном) у розумінні частини четвертої статті 80 Закону України Про освіту , тобто не стосується освітньої діяльності суб`єкта освітньої діяльності (пункт 17 частини першої статті 1 Закону України Про освіту ), тому відмова відповідача, який відповідно до Закону України Про Фонд державного майна України виступає стороною при укладенні договорів оренди державного майна, в підписанні запропонованого позивачем проекту договору оренди із посиланням на частину четверту статті 80 Закону України Про освіту , вимогам чинного законодавства не відповідає.

Відповідач із даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на грубе порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, помилковість висновків суду щодо суті спірних правовідносин, просить рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2020 по справі № 922/3442/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити; судові витрати покласти на позивача.

Відповідач стверджує зокрема про те, що частина фасаду будівлі (конструктивного елементу адміністративної будівлі), яка перебуває на балансі Харківського державного автотранспортного коледжу, у розумінні приписів статті 80 Закону України Про освіту без виключень та умовностей належить до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти за схемою стіна-фасад-будівля-заклад освіти та, відповідно, не може розглядатися як об`єкт оренди окремо від будівлі закладу освіти, будучи єдиним цілим із нею, без обов`язкового поширення на цю частину фасаду будівлі обмежень, встановлених частиною четвертою статті 80 вказаного Закону. Разом із цим мета, з якою звернувся позивач до відповідача про намір укласти договір оренди державного майна - частину фасаду будівлі, що перебуває на балансі закладу освіти, полягає в розміщені рекламного банеру, а отже мета оренди не є використанням державного майна за освітнім призначенням. Таким чином, відповідач стверджує, що згідно частини четвертої статті 80 Закону України Про освіту відсутні належні правові підстави для укладення договору оренди вказаного майна.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2020 для розгляду справи № 922/3442/19 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Пушай В.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі №922/3442/19 після проведення підготовчих дій, призначено розгляд апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2020 по справі № 922/3442/19 у судовому засіданні на 31.03.2020 об 11:00 год.

18.03.2020 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям (відповідач) звернулося до суду апеляційної інстанції із клопотанням (вх. № 2697) про відкладення розгляду справи на іншу дату із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , згідно з якою на усій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин.

Враховуючи вищезазначене, з метою дотримання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, а також з урахуванням поданого представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, судом 19.03.2020 постановлено ухвалу, якою учасників даної справи повідомлено, що розгляд справи відбудеться 28.04.2020 об 11:00 год. Явку представників учасників справи судом вирішено визнати необов`язковою.

24.03.2020 позивач у встановлені судом строки направив засобами поштового зв`язку відзив на апеляційну скаргу, який надійшов до суду 26.03.2020 за вх. № 2962. Відповідач вважає висновки суду першої інстанції законними у повному обсязі, а обґрунтування, наведені судом у мотивувальній частині рішення, обґрунтованими посиланням на норми чинного законодавства. Відповідач стверджує, що обмеження на передання в оренду не поширюються на об`єкти, які не використовуються та в принципі не можуть за своїми властивостями використовуватися у процесі навчання чи в освітній діяльності в цілому, до яких належить майно, щодо якого позивач просив укласти договір оренди. За вказаних обставин позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

27.04.2020 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на більш пізнішу дату (вх. № 3859), яке мотивовано тим, що в Україні склалася надзвичайна ситуація і Урядом оголошено карантин на усій території країни, проте розгляд даної справи потребує забезпечення відкритого судового розгляду за участю представника ТОВ Інвол А .

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 28.04.2020 не з`явились.

Представник відповідача проти відкладення розгляду справи не заперечував.

Ухвалою суду від 28.04.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Інвол А , смт. Бабаї та відкладено розгляд справи на 12.05.2020 о 12:30 год. Явку представників учасників справи в наступне судове засідання визнано необов`язковою.

08.05.2020 позивачем через канцелярію суду подано клопотання (вх. № 4384) про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тими ж самими причинами, що були заявлені у попередньому клопотанні ТОВ Інвол А від 27.04.2020 за вх. №3859.

Уповноважений представник відповідача проти задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи заперечував, вважаючи за можливе розглядати справу по суті в даному судовому засіданні 12.05.2020, оскільки розгляд справи вже неодноразово відкладався, а в матеріалах справи достатньо документів для її повного та об`єктивного вирішення.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання 12.05.2020 не була визнана обов`язковою, інших документів та пояснень, ніж ті, що вже містяться в матеріалах справи, позивачем не надано, тому відкладення розгляду справи є недоцільним, у зв`язку із чим колегія суддів вважає за можливе вирішити спір у цій справі у даному судовому засіданні та не відкладати його розгляд. Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про відхилення клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки інших обставин, які б вказували на існування об`єктивних перешкод для розгляду справи, позивачем не наведено та судом не встановлено.

Представник третьої особи в судове засідання 12.05.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 6102231968228.

Згідно з ч. ч. 11-12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частини другої цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача та поданих на неї позивачем заперечень (відзиву на апеляційну скаргу), перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши у судовому засіданні 12.05.2020 уповноваженого представника відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, зважаючи на нижченаведене.

Розглядаючи дану справу судом першої інстанції встановлено, що:

-позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Інвол А , 12 вересня 2019 року у двох підписаних Товариством примірниках направив Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях проект договору оренди, предметом якого є строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного майна: частина фасаду будівлі, інв. № будівлі 52669, реєстровий номер 2544, літ. А5 , загальною площею 90,10 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 9/6, що перебуває на балансі Харківського державного автотранспортного коледжу (далі - об`єкт оренди);

-даний проект договору за змістом відповідає Типовому договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2000 р. №1774 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 9 серпня 2007 р. №1329), з викладенням окремих пунктів в редакції, прийнятій у практиці відповідача при укладенні аналогічних за предметом договорів оренди;

-своїм зверненням позивач просив передати йому в оренду в цілях розміщення зовнішньої реклами частину площі фасаду будівлі, який (фасад) в освітніх чи інших цілях балансоутримувачем не використовується та не є приміщенням, його частиною або індивідуально визначеним майном, що може використовуватися в освітніх чи інших цілях самим балансоутримувачем;

-заперечень проти передання в оренду частини фасаду будівлі від Харківського державного автотранспортного коледжу (балансоутримувача) не надходило;

-на виконання процедури укладення договору оренди майна відповідачем одержано Звіт про незалежну оцінку майна від 31.05.2019, видано наказ про затвердження висновку про вартість майна (наказ № 1207 від 18.06.2019), отримано довідку балансоутримувача (№ 384/19 від 26.03.2019), згоду МОН України на передання майна в оренду (№ 1/11-7026 від 31.07.2019);

-відповідач не заперечує факт підготовки вказаних документів та ініціювання позивачем укладення договору оренди;

-листами від 23.07.2019, 30.08.2019 та 03.10.2019 відповідач повідомив про припинення процедури укладення та про відмову в підписанні запропонованого позивачем проекту договору оренди із посиланням на частину четверту статті 80 Закону України Про освіту .

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи зазначений договір оренди частини фасаду будівлі у запропонованій позивачем редакції укладеним, суд першої інстанції вказав, що така відмова відповідача, який відповідно до Закону України Про Фонд державного майна України виступає стороною при укладенні договорів оренди державного майна, з посиланням на частину четверту статті 80 Закону України Про освіту , приписам закону не відповідає, оскільки спірне майно у розумінні вказаної норми не є ані приміщенням, ані майном, яке будь-яким чином може бути використане в освітньому процесі, тобто не є майном освітнього призначення (освітнім майном) і не стосується освітньої діяльності суб`єкта освітньої діяльності (пункт 17 частини першої статті 1 Закону України Про освіту ).

За висновками суду, майно, яке позивач у судовому порядку вимагає передати йому в оренду шляхом визнання укладеним відповідного договору із відповідачем, за своїми властивостями не може використовуватися у процесі навчання чи освітній діяльності у цілому, тому на нього не поширюються встановлені законом обмеження.

Суд першої інстанції також вказав, що підпунктом 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" передбачена можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у закладі освіти.

За висновками суду першої інстанції норми Законів України Про оренду державного та комунального майна , Про освіту , Про вищу освіту та постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності , у їх системному поєднанні не містять заборони передавати в оренду частину площі фасаду будівлі як майна, не пов`язаного із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу та яке не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, й у такому обсязі, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у закладі освіти.

Приймаючи до уваги те, що вартість об`єкту оренди згідно Звіту про оцінку майна від 31.05.2019 становить 363100,00 грн., та враховуючи положення Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, та лист ПФ Агентства Схід № 537 від 15.01.2020 щодо обрахунку розміру орендної плати, місцевий господарський суд дійшов висновку, що орендна плата становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2019 р. - 9077,50 грн.

У зв`язку із цим та з огляду на відсутність прямої заборони для передання в користування конкретного об`єкта оренди, суд першої інстанції дійшов висновку, що отримання в дохід державного бюджету та балансоутримувача об`єктивно обрахованих орендних платежів відповідає інтересам держави та свідчить про ефективне та економічно доцільне використання державного майна.

Проте вказані висновки суду першої інстанції колегія суддів апеляційного господарського суду вважає передчасними.

Відповідно до вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Однак, рішення суду першої інстанції у даній справі цим вимогам не відповідає, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об`єктами оренди за цим Законом, зокрема, є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Відповідно до змісту статті 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є, зокрема Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендодавцями, зокрема, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Згідно із статтею 6 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Частинами першою, четвертою статті 7 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом. Фонд державного майна України щодо державного майна, а органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим, або комунального майна формують щороку на підставі інформації органів, уповноважених управляти відповідним майном, переліки цілісних майнових комплексів підприємств та їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що може бути передано в оренду. Зазначені переліки оприлюднюються в засобах масової інформації та на офіційних веб-сайтах орендодавців.

Відповідно до статті 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець, за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду, у п`ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п`ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди зокрема у разі, якщо: -орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди; - є інші підстави, передбачені законом.

У разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі передачі спору на розгляд суду договір оренди вважається укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду про укладення договору оренди і на умовах, зазначених у ньому.

Водночас, відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 3 Цивільного кодексу України презюмує свободу договорів разом із рівністю учасників цивільних відносин, а також справедливість, добросовісність та розумність як загальні засади цивільного законодавства.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Можливість вимагати укладення договорів у судовому порядку законодавчо закріплюється тільки в зобов`язаннях щодо укладення господарських договорів.

Зокрема, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частина третя статті 179 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Таким чином, договір може бути укладений за рішенням суду, проте, лише у випадку наявності приписів закону, що передбачають обов`язковість укладення такого договору, а право сторін вільно визначати умови договору може бути обмежено тільки тими випадками, коли актом цивільного законодавства передбачено обов`язковість положень цього акту для сторін договору і сторони не вправі відступити від їх положень.

Однак прямого припису про обов`язок укладення відповідачем договору, який позивач в даному випадку просить визнати укладеним в судовому порядку, чинне законодавство не містить.

В межах даної справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами обов`язок відповідача щодо передачі спірного майна в оренду позивачу шляхом укладення відповідного договору, а отже зобов`язати відповідача укласти такий договір у суду немає правових підстав.

До того ж колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що відмова відповідача у підписанні запропонованого позивачем проекту договору оренди частини фасаду будівлі, інв. № будівлі 52669, реєстровий номер 2544, літ. А5 , загальною площею 90,10 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 9/6 , узгоджується із вимогами чинного законодавства, що підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Так, з 19.01.2019 набрала чинності нова редакція частини четвертої статті 80 Закону України Про освіту , відповідно до імперативних вимог якої об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

В силу частини першої статті 80 Закону України Про освіту до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством.

У відповідності до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Своєю чергою, оскільки у відповідності до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України, будівля є нерухомим майном, а площина фасаду очевидно є її невід`ємною складовою, тому частина фасаду будівлі, інв. № будівлі 52669, реєстровий номер 2544, літ. А5 , загальною площею 90,10 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 9 / 6 (далі - частина фасаду будівлі), що перебуває на балансі Харківського державного автотранспортного коледжу, у розумінні приписів частини першої статті 80 Закону України Про освіту безумовно належить до майна закладу освіти та, відповідно, не може розглядатися як об`єкт оренди окремо від будівлі, будучи єдиним цілим із нею, тому на вказане майно також розповсюджуються обмеження, встановлені частиною четвертою статті 80 вказаного Закону.

Разом із тим, мета, з якою звернувся позивач до Регіонального відділення про намір укласти договір оренди на державне майно - частину фасаду будівлі, що перебуває на балансі закладу освіти, полягає в проведенні господарської діяльності - розміщенні рекламного комерційного банеру.

Однак зазначена мета використання спірного об`єкту державного майна орендарем не відповідає за своїм змістом освітньому призначенню, або наданню послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб на громадських формувань підприємство позивача здійснює наступні види діяльності: 58.13 Видання газет; 58.14 Видання журналів і періодичних видань; 58.19 Інші види видавничої діяльності; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації (основний); 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Згідно з національним класифікатором України Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) , затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 457 від 11.10.2010 (із змінами та доповненнями), зазначені види діяльності не відносяться до розділу освіта .

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Однак матеріали даної справи не містять, а позивачем не надано суду першої інстанції жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів, які у своїй сукупності надали б змогу суду апеляційної інстанції дійти висновку про існування обставин справи, які входять до предмету доказування щодо необхідності примусового укладення договору оренди, зокрема відсутні докази на підтвердження того, що: розміщення рекламного комерційного банеру на частині фасаду будівлі закладу освіти, забезпечуватиме розвиток та сприяння освітньому процесу або обслуговуванню учасників освітнього процесу; обов`язковості надання балансоутримувачем, тобто самим закладом освіти, таких послуг для забезпечення освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу, як розміщення рекламного комерційного банеру на частині фасаду будівлі закладу освіти, та неможливості забезпечення такими послугами безпосередньо самим закладом освіти; здійснення позивачем діяльності у сфері освітнього процесу або діяльності, пов`язаної з обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Враховуючи те, що мета використання спірного майна позивачем не відповідає вимогам частини четвертої статті 80 Закону України Про освіту у розумінні забезпечення освітнього процесу, а укладення договору оренди цього майна в силу закону не є обов`язковим для відповідача , який є правомочною особою на укладення договору оренди державного майна, тому правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання договору укладеним у даній справі відсутні.

Також колегія суддів не погоджується із обґрунтуванням судом першої інстанції підстав для задоволення позову посиланням на частину 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010, позаяк ця постанова має підзаконний характер і має застосовуватися лише в контексті відповідності нормам Закону України Про освіту , який має вищу юридичну силу, тобто за умови дотримання імперативних вимог частини 4 статті 80 цього Закону щодо заборони використання об`єктів освіти і науки не за цільовим (освітнім) призначенням.

Наведеним повністю спростовується висновок суду першої інстанції про те, що чинним законодавством в сфері освіти дозволяється надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, оскільки цей висновок суду ґрунтується передусім на застосуванні норми частини 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010, яка не відповідає Закону України Про освіту , як правовому акту вищої юридичної сили.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України Про освіту заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

Згідно статті 79 Закону України Про освіту джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути державний бюджет, місцеві бюджети, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання, інші джерела, не заборонені законодавством, тощо.

При цьому само собі невикористання навчальним закладом частини площі фасаду будівлі не надає права передачі цього майна в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною із освітньою діяльністю самого навчального закладу, а фінансовий стан державного чи комунального навчального закладу, на що звертає увагу суду позивач, також не є підставою для використання об`єктів освіти для цілей, не пов`язаних з освітньою діяльністю.

Згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Позивачем в межах даної справи не обґрунтовано наявність у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу) на укладення відповідного договору оренди, а також порушення цього права відповідачем.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

На підставі викладеного, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення Господарський суд Харківської області не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та неправильно застосував норми матеріального права, тому апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях слід задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2020 по справі № 922/3442/19 - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті позивачем судового збору за подання позову та сплаті скаржником (відповідачем) судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, ч. 1 ст. 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п.п.1, 4 ч. 1 ст. 277, ч. 1 ст. 281, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2020 по справі № 922/3442/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2020 по справі № 922/3442/19 скасувати та ухвалити нове рішення.

У позові відмовити.

Судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Інвол А , смт. Бабаї.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвол А (62403, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Бабаї, вулиця 1-го Травня, 122, код ЄДРПОУ 42583345) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 43023403) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2881,50 грн.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18.05.2020.

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя В.І. Пушай