Постанова

від 13.05.2020 по справі 904/4124/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/4124/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

секретар Манчік О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс"

на додаткове

рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 року (повний текст складено 29.01.2020 року)

у справі № 904/4124/19 (суддя Ярошенко В.І., м. Дніпро)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко", с. Озерна Тернопільської області

до Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 980 517,23 грн. та 1 000 000,00 грн. заподіяної немайнової (моральної) шкоди

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 року відмовлено у повному обсязі у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" про стягнення з позивача судових витрат. При цьому, суд не прийняв зазначену у відзиві на позов від 15.10.2020 року орієнтовну вартість правничої допомоги в якості попереднього (орієнтовного) розрахунку суми відповідних судових витрат, оскільки із вказаної відповідачем суми 65 000,00 грн. неможливо встановити, які саме послуги, в якому обсязі та якої вартості були включені до даної суми витрат. Також, суд послався на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 904/4494/18.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 року, задовольнити клопотання відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 98 000,00 грн.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Відповідач посилається на те, що додаткове рішення суду є таким, що винесене з порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми відповідних судових витрат може складатися безпосередньо з суми судового збору, суми витрат на професійну правничу допомогу; суми витрат, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; суми витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; суми витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Законодавством не передбачено , що у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, необхідно надавати детальний опис обсягу та вартості послуг, які входять в орієнтовну вартість професійної правничої допомоги. У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат сторони не можуть заздалегідь, детально і чітко прораховувати всі суми судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідач ніяк не міг заздалегідь прорахувати, скільки документів він підготує, скільки годин витратить на той чи інший вид послуг, скільки судових засідань буде за весь час розгляду справи та зазначити це у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми витрат. Детальний опис робіт (послуг), обсяг та їх вартість, які входять до професійної правничої допомоги подається за результатами розгляду справи, а не зазначаються у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат. Щодо посилань суду першої інстанції на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 904/4494/18, то її не можна вважати аналогічною, так як в даній справі позивач разом з першою заявою по суті спору взагалі не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, саме тому Велика Палата Верховного Суду відмовила у відшкодуванні таких судових витрат.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач наданими йому процесуальними правами не скористався та не направив суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 року (головуючий суддя -Вечірко І.О., судді - Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 22.04.2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 зі змінами від 16.03.2020 року № 215 "Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року на усій території України.

Враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID - 19" (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215), подальшого продовження карантину та запровадження режиму надзвичайної ситуації на всій території України, Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.03.2020 року відклав розгляд апеляційної скарги у даній справі на період дії особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2020 року розгляд апеляційної скарги призначено на 29.04.2020 року в режимі відеоконференції для позивача з Тернопільським апеляційним судом, для відповідача з Центрально-Міським судом м. Кривого Рогу.

Через неможливість судді Білецької Л.М. продовжувати розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відпусткою, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 27.04.2020 року здійснено проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів у даній справі, за результатами якої згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 року визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2020 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.05.2020 року в режимі відеоконференції для позивача з Тернопільським апеляційним судом, для відповідача з Центрально-Міським судом м. Кривого Рогу.

3.1.2. Явка представників учасників провадження у справі.

У судове засідання 13.05.2020 року в режимі відеоконференції з`явились представники сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.05.2020 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 року, задовольнити клопотання відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 98 000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

3.2. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віконенко" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" про відшкодування збитків у розмірі 1 319 464 грн.

04.11.2019 року позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про зміну предмету позову, згідно з якою він просив суд змінити позовні вимоги та стягнути з відповідача 980 517,23 грн. заподіяної майнової шкоди (збитків) та 1 000 000,00 грн. заподіяної немайнової (моральної) шкоди.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

До ухвалення рішення судом першої інстанції приватне підприємство "Білий Вітер-Плюс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із клопотанням про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив про те, що він очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу, яка за попереднім розрахунком буде складати 65 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачем надано суду договір про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року, укладений між ним (Сторона-1) та Адвокатським об`єднанням "Лекс Гранд" (Сторона-2) в особі адвоката Копійко Артема Андрійовича (т. 8, а. с. 194-195).

Предметом цього договору є взаємовідносини між Сторонами з приводу організації правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та виконання вимог актів законодавства України, інших нормативних документів Стороною-1, у тому числі надання Стороною-2 наступних послуг (пункт 1.1 договору):

- представництво інтересів Сторони-1 по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Віконенко" у тому числі, але не виключно: надання консультацій, роз`яснень та юридичних висновків; ведення переговорів (усних, а також письмового листування); проведення претензійної (досудової) роботи; проведення позовної роботи (підготовка процесуальних документів та інших), представництво інтересів Сторони-1 в господарських судах всіх інстанцій, підготовка та підписання, відзивів на позовні заяви, відповідей на відзиви, заперечень, заяв, клопотань, додаткових пояснень, скарг та інших документів судового характеру (у разі необхідності) у справі № 904/4124/19, але не виключно та всіх інших пов`язаних із цим питань. Адвокат зобов`язується за завданням Клієнта надавати правову допомогу (адвокатські послуги), а Клієнт зобов`язується платити Адвокату за надану правову допомогу з дотриманням порядку строків та умов, визначених цим договором.

Сторона-2 виконує умови цього договору за винагороду, яка сплачується Стороною-1 на умовах та у строки, які встановлені в цьому договорі. Ціна послуг за цим договором є договірною та зазначена у Додатку № 1 цього Договору. Ціна послуг може бути змінена (переглянута) у зв`язку зі зміною обставин та/або складності справи (переліку та виду послуг). Загальна вартість послуг зазначається у рахунку та акті приймання-передачі наданих послуг (пункти 4.1- 4.3 договору).

Сторони підписують Акти приймання - передачі наданих послугу. Підтвердженням наданих послуг і кінцевої вартості таких послуг є підписаний обома Сторонами Акт приймання - передачі наданих послуг. Безпідставна відмова від підписання Акту приймання-передачі наданих послуг не допускається (пункт 4.6 договору).

26.09.2019 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Лекс Гранд" було підписано додаток № 1 "Протокол узгодження договірної ціни" до договору про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року (т. 8, а. с. 197).

20.01.2020 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Лекс Гранд" було підписано додаток № 2 до договору про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року, відповідно якого Сторонами визначено загальну вартість наданих Стороною-2 правничої допомоги в розмірі 98 000 грн. та складається з таких послуг:

- попереднє надання консультацій - 500 грн./1 година; 4 години; всього - 4 000 грн.;

- правовий аналіз документів - 600 грн./1 година; 35 годин; всього 21 000 грн.;

- підготовка відзиву на позов - 15 000 грн.;

- підготовка відзиву на заяву про зміну предмету позову - 15 000 грн.;

- підготовка заперечень на відповідь на відзив - 10 000 грн.;

- підготовка до п`яти судового засідання - 600 грн./1 година; 10 годин; всього 6 000 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи - 4 000 грн.;

- представництво інтересів у судовому засіданні - 5 000 грн./1 судо-день; 5 судових засідань; всього 25 000 грн. (т. 8, а. с. 198).

20.01.2020 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Лекс Гранд" було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року на загальну суму 98 000 грн. (т. 8, а. с. 199).

Також, 20.01.2020 року Адвокатське об`єднання "Лекс Гранд" виставило відповідачу рахунок № 1 від 20.01.2020 року на суму 98 000 грн. для оплати послуг згідно договору про надання правничої допомоги № 20 від 26.09.2019 року (т. 8, а. с. 200).

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

3.3.1. Юридична оцінка доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4). У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За приписами частини 3 статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У даній справі відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу, загальна сума яких за попереднім розрахунком становить 65 000 грн, а також про те, що у разі необхідності проведення експертизи, нотаріального оформлення заяв свідків, відповідач очікує понести судові витрати на оплату експертизи у розмірі 60 000,00 грн. та оплату нотаріального оформлення заяв свідків у розмірі 1 000,00 грн. Загальний розмір судових витрат відповідача становить 126 000,00 грн.

До ухвалення рішення судом першої інстанції 15.01.2020 року відповідач звернувся до суду із заявою, в якій повідомив суд про неможливість відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів, які будуть надані відповідачем після ухвалення рішення по суті позовних вимог у даній справі у передбачені законодавством строки.

Враховуючи те, що рішення судом першої інстанції ухвалено 15.01.2020 року, а з клопотанням про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, до якого додано докази на підтвердження понесення таких витрат, заявник звернувся до суду 22.01.2020 року, то заявником дотримано вимоги, встановлені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що зміст частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначає алгоритм дій учасників процесу, за умови дотримання яких суд приймає до розгляду відповідне клопотання сторони. Так, у сторони спору виникає право на подання відповідних доказів понесення розміру судових витрат за умови попереднього подання заяви, в якій вона має повідомити суд про намір подати відповідні докази понесених судових витрат та термін, в який подаються такі докази.

Щодо посилання суду першої інстанції на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 904/4494/18 колегія суддів враховує, що положення статті 124 Господарського процесуального кодексу України не передбачають прямим процесуальним наслідком, у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відмову у задоволенні такої заяви, про що прямо свідчить частина 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Тобто застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі № 911/2686/18, від 19.02.2020 року у справі № 910/16223/18.

Крім того, матеріали даної справи свідчать, що відповідачем суду першої інстанції у відзиві на позовну заяву було зазначено про попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для відмови відповідачу в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, передбаченого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2019 року між Приватним підприємством "Білий Вітер-Плюс" та Адвокатським об`єднанням "Лекс Гранд" укладено договір про надання правової допомоги № 20.

26.09.2019 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Лекс Гранд" було підписано додаток № 1 "Протокол узгодження договірної ціни" до договору про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року (т. 8, а. с. 197).

20.01.2020 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Лекс Гранд" було підписано додаток № 2 до договору про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року, відповідно якого Сторонами визначено загальну вартість наданих Стороною-2 правничої допомоги в розмірі 98 000 грн. та складається з таких послуг:

- попереднє надання консультацій - 500 грн./1 година; 4 години; всього - 4 000 грн.;

- правовий аналіз документів - 600 грн./1 година; 35 годин; всього 21 000 грн.;

- підготовка відзиву на позов - 15 000 грн.;

- підготовка відзиву на заяву про зміну предмету позову - 15 000 грн.;

- підготовка заперечень на відповідь на відзив - 10 000 грн.;

- підготовка до п`яти судового засідання - 600 грн./1 година; 10 годин; всього 6 000 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи - 4 000 грн.;

- представництво інтересів у судовому засіданні - 5 000 грн./1 судо-день; 5 судових засідань; всього 25 000 грн. (т. 8, а. с. 198).

20.01.2020 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Лекс Гранд" було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року на загальну суму 98 000 грн. (т. 8, а. с. 199).

Також, 20.01.2020 року Адвокатське об`єднання "Лекс Гранд" виставило відповідачу рахунок № 1 від 20.01.2020 року на суму 98 000 грн. для оплати послуг згідно договору про надання правничої допомоги № 20 від 26.09.2019 року (т. 8, а. с. 200).

Верховний Суд в постанові від 13.02.2020 року у справі № 911/2686/18 зазначив, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вивчивши надані відповідачем в обґрунтування адвокатських витрат документи апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність належних доказів щодо витрачання адвокатом 35 годин для правового аналізу документів та судової практики. Також, на думку колегії суддів є завищеними розмір вартості послуг адвоката за: підготовку відзиву на позов (15 000,00 грн.); підготовку відзиву на заяву про зміну предмету позову (15 000,00 грн.); підготовку заперечень на відповідь на відзив (10 000,00 грн.); представництво інтересів у судовому засіданні (25 000,00 грн. за 5 судових засідань) та одночасно витрачання 10 годин для підготовки до п`яти судових засідань в суді першої інстанції (6 000 грн.).

Таким чином, оскільки заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, за відсутності доказів витраченого часу (35 годин для правового аналізу документів та судової практики) адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), стягнення адвокатських витрат у зазначеній відповідачем сумі (98 000,00 грн.) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для позивача, у зв`язку з чим колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції є обгрунтованим в розмірі 40 000,00 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції та стягнення з позивача на користь відповідача 40 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3.3.2. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та клопотання відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, скасування додаткового рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 269-271, 275, 277, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі №904/4124/19 задовольнити частково

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 у справі № 904/4124/19 скасувати і ухвалити нове рішення.

Заяву Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 98000,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" (вул. Б. Хмельницького, 8, с. Озерна, Зборівського району, Трернопільської області, 47264, код ЄДРПОУ 37345655) на користь Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" (вул. Глинки, 40-а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, 50000, код ЄДРПОУ 30260429) 40000,00 (сорок тисяч) грн 00 коп. понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частини заяви про стягнення судових витрат відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.05.2020 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков