Постанова

від 10.06.2020 по справі 904/4124/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2020 року м. Дніпро Справа № 904/4124/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач),

судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

секретар Вітко Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" про ухвалення додаткової постанови у справі № 904/4124/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко", с. Озерна Тернопільської області

до Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 980517,23 грн. та 1000000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій та прийняті ними судові рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віконенко" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" про відшкодування збитків у розмірі 1 319 464 грн.

04.11.2019 року позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про зміну предмету позову, згідною з якою він просив суд змінити позовні вимоги та стягнути з відповідача 980 517,23 грн. заподіяної майнової шкоди (збитків) та 1 000 000,00 грн. заподіяної немайнової (моральної) шкоди.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у справі № 904/4124/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 року відмовлено у повному обсязі у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" про стягнення з позивача судових витрат.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 року у справі залишено без змін.

Іншою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" задоволено частково. Скасовано додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 року. Задоволено частково заяву Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 98 000,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко"на користь Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" 40 000,00 грн. понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви про стягнення судових витрат - відмовлено.

2. Короткий зміст заяви про розподіл судових витрат.

21.05.2020 року до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява (направлена поштою) про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачем під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 18 400,00 грн., які відповідач просить стягнути з позивача на його користь.

3. Рух справи за заявою про розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020 року у даній справі була ухвалена у судовому засіданні, на підставі частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2020 року призначено до розгляду в судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 904/4124/19 на 10.06.2020 року на 11:45 год.

09.06.2020 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника відповідача.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд апеляційної інстанції враховуючи, що явку представників сторін в засідання не визнано обов`язковою та те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

4. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат.

23.01.2020 року (до початку розгляду по суті апеляційної скарги ТОВ "Віконенко" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 року у справі № 904/4124/19) відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, зокрема, просив стягнути з ТОВ "Віконенко" на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. У відзиві відповідач вказав, що заявляє попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 20 000,00 грн.

27.04.2020 року, тобто до закінчення судових дебатів до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про надання доказів розміру витрат на правову допомогу після ухвалення рішення суду.

На підтвердження надання послуг на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом апеляційної скарги у справі № 904/4124/19 заявником надано апеляційному господарському суду:

1. Завірену копію додаткової угоди № 1 від 20.03.2020 року до договору про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року;

2. Завірену копію додатку № 3 від 18.05.2020 року до договору про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року;

3. Завірену копію акту приймання-передачі наданих послуг від 18.05.2020 року;

4. Завірену копію рахунку № 2 від 18.05.2020 року про оплату послуг;

5. Платіжне доручення № 3747 від 05.06.2020 року про оплату послуг.

Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від позивача не надходило.

5. Оцінка доводів учасника справи, викладених у заяві про розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За приписами частини 3 статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У даній справі відповідач у відзиві на апеляційну скаргу повідомив про те, що очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу, загальна сума яких за попереднім розрахунком становить 20 000,00 грн.

До ухвалення постанови апеляційного господарського суду 27.04.2020 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду із заявою про надання доказів розміру витрат на правову допомогу після ухвалення рішення суду. Вказаною заявою відповідач повідомив суд про неможливість до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та просив суд вирішити питання про судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів, які будуть надані відповідачем суду після ухвалення рішення щодо розгляду апеляційної скарги у даній справі у передбачені законодавством строки.

Враховуючи те, що постанова апеляційного господарського суду ухвалена 13.05.2020 року, а з клопотанням про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, до якого додано докази на підтвердження понесення таких витрат, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду 27.04.2020 року, то заявником дотримано вимоги, встановлені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що зміст частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначає алгоритм дій учасників процесу, за умови дотримання яких суд приймає до розгляду відповідне клопотання сторони. Так, у сторони спору виникає право на подання відповідних доказів понесення розміру судових витрат за умови попереднього подання заяви, в якій вона має повідомити суд про намір подати відповідні докази понесених судових витрат та термін, в який подаються такі докази.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, передбаченого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2019 року між Приватним підприємством "Білий Вітер-Плюс" та Адвокатським об`єднанням "Лекс Гранд" укладено договір про надання правової допомоги № 20.

20.03.2020 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Лекс Град" було підписано додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року (т. 9, а. с. 186), відповідно до якого Сторонами узгоджено вартість послуг, які можуть бути надані під час розгляду справи № 904/4124/19 в суді апеляційної інстанції:

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 10 000,00 грн.;

- підготовка заперечення на відповідь на відзив - 5 000,00 грн.;

- підготовка до судового засідання - 600,00 грн. за 1 годину адвоката;

- представництво інтересів у судовому засіданні (без врахування вартості проїзду) - 3 000,00 грн. за 1 засідання.

18.05.2020 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Лекс Гранд" було підписано додаток № 3 до договору про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року (т. 9, а. с. 187), відповідно якого Сторонами визначено загальну вартість наданих Стороною-2 правничої допомоги в розмірі 18 400,00 грн. , яка складається з таких послуг:

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 10 000,00 грн.;

- підготовка до двох судових засідань (підготовка клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, підготовка заяви про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення) - 600,00 грн./1 годину; 4 години; всього - 2 400,00 грн.;

- представництво інтересів у судовому засіданні - 3 000,00 грн./1 засідання; 2 засідання; всього - 6 000,00 грн.

18.05.2020 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Лекс Гранд" було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги № 20 від 26.09.2019 року на загальну суму 18 400,00 грн. (т. 9, а. с. 188).

Також, 18.05.2020 року Адвокатське об`єднання "Лекс Гранд" виставило відповідачу рахунок № 2 від 18.05.2020 року на суму 18 400,00 грн. для оплати послуг згідно договору про надання правничої допомоги № 20 від 26.09.2019 року (т. 9, а. с. 189).

Відповідачем надано апеляційному господарському суду платіжне доручення № 3747 від 05.06.2020 року, згідно з яким відповідач перерахував Адвокатському об`єднанню "Лекс Гранд" 18 400,00 грн. в якості оплати за послуги згідно договору про надання правничої допомоги № 20 від 26.09.2019 року, рахунку № 2 від 18.05.2020 року.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2020 року у справі № 911/2686/18 зазначив, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вивчивши надані відповідачем в обґрунтування адвокатських витрат документи апеляційний господарський суд дійшов висновку, що завищеним є розмір вартості послуг адвоката за підготовку відзиву на апеляційну скаргу (10 000,00 грн.). Також колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що адвокат фактично представляв інтереси відповідача лише в одному судовому засіданні - 13.05.2020 року, оскільки в судовому засіданні, призначеному на 29.04.2020 року, розгляд апеляційної скарги по суті не відбувався, а засідання було відкладено.

Таким чином, оскільки заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт стягнення адвокатських витрат у зазначеній відповідачем сумі (18 400,00 грн.) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для позивача. В зв`язку з чим колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за представництво інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції є обґрунтованим в розмірі 9 400,00 грн.

6. Висновки за результатами розгляду заяви про розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та стягнення з позивача на користь відповідача 9 400, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 року у справі № 904/4124/19 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконенко" на користь Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" 9 400,00 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

В іншій частині заяви Приватного підприємства "Білий Вітер-Плюс" про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Оскарження постанови апеляційного господарського суду в касаційній інстанції здійснюється в порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст виготовлено - 15.06.2020 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков