Рішення

від 12.05.2020 по справі 908/378/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/46/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2020 Справа № 908/378/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи №908/378/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю УКР СПЕЦ ПРОМ (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 17, приміщення 2)

до відповідача: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

про стягнення 171101,95 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР СПЕЦ ПРОМ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 13.02.2020 до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", в прохальній частині якої просить стягнути основний борг в сумі 133596,54 грн., три відсотка річних в сумі 10109,98 грн., інфляційні витрати в сумі 27395,43 грн. за договором поставки товару №298(5)17УК/53-121-11-17-04964 від 26.05.2017, що разом складає 171101,95 грн.

При цьому в тексті поданої позовної заяви позивач зазначив, що витрати на правничу допомогу щодо підготовки та подання позовної заяви складають 10500,00 грн. та в пункті 3 прохальної частини позовної заяви просить стягнути з відповідача в тому числі витрати на правничу допомогу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 21.02.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Спец Пром" від 13.02.2020 залишено без руху в порядку приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України.

06.03.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/378/20, присвоєно справі номер провадження 12/46/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

31.03.2020 на адресу суду від відповідача у справі - Державного підприємства НАЕК Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція надійшов відзив на позовну заяву в порядку приписів ст. 165 ГПК України, в якому останній проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- позивач і відповідач уклали договір поставки товару №298(5)17УК від 12.05.2017 (далі - договір №298(5)17УК), за умовами якого позивач зобов`язувався доставити відповідачу товар (дошку, брус, шпали, фанеру, тирсу) на загальну суму 947 653,14 грн.;

- позивач і відповідач погодили, що розрахунок за фактичний обсяг поставленого товару здійснюється відповідачем з відстрочкою платежу строком на 30 (тридцять) днів з моменту поставки товару (п. 3.2 договору №298(5)17УК);

- таким чином, останнім 30-им днем відстрочки розрахунку за фактичний обсяг оставленого товару є дата закінчення 30-денного строку вказана в таблиці, а саме: за накладною №2 від 22.06.2017 дата закінчення 30-денного строку відстрочки - 24.07.2017-понеділок (22.07.2017 - субота вихідний день), за накладною №3 від 03.07.2017 дата закінчення 30-денного строку відстрочки - 02.08.2017, за накладною №4 від 13.07.2017 дата закінчення 30-денного строку відстрочки - 14.08.2017-понеділок (12.08.2017 - субота вихідний день), за накладною№5 від 28.07.2017 дата закінчення 30-денного строку відстрочки - 28.08.2017 (27.08.2017 - неділя вихідний день), за накладною №7 від 01.08.2017 дата закінчення 30-денного строку відстрочки - 31.08.2017, за накладною №8 від 10.08.2017 дата закінчення 30-денного строку відстрочки - 11.09.2017-понеділок (09.09.2017 - субота вихідний день), за накладною №9 від 10.08.2017дата закінчення 30-денного строку відстрочки - 11.09.2017-понеділок (09.09.2017 - субота вихідний день), за накладною №10 від 21.08.2017 дата закінчення 30-денного строку відстрочки - 20.09.2017, за накладною №16 від 30.10.2017 дата закінчення 30-денного строку відстрочки - 29.11.2017, за накладною №17 від 23.11.2017 дата закінчення 30-денного строку відстрочки - 26.12.2017-вівторок (23.12.2017 - субота вихідний день) (25.12.2017- святковий день, згідно із ст. 73 КЗпП України);

- умовами договору №298(5)17УК не встановлений строк/термін виконання відповідачем обов`язку з оплати за фактичний обсяг поставленого товару після закінчення 30-денного строку відстрочки платежу;

- відповідно, після закінчення 30-денного строку відстрочки, передбаченого пунктом 3.2 договору №298(5)17УК, а саме після: 24.07.2017, 02.08.2017, 14.08.2017, 28.08.2017, 31.08.2017, 11.09.2017, 20.09.2017, 29.11.2017, 26.12.2017 у позивача виникло право вимагати виконання боржником (відповідачем) обов`язку з оплати за фактичний обсяг поставленого товару, строк/термін виконання якого цим договором не встановлений;

- позивач не звертався до відповідача з вимогами про виконання останнім обов`язку з оплати за фактичний обсяг поставленого товару після закінчення 30-денного строку відстрочки платежу;

- відповідач, після закінчення 30-денного строку відстрочки платежу, оплатив позивачу товар, поставлений за договором№298(5)17УК, що підтверджується переліченими у відзиві платіжними дорученнями;

- вказує, що не оплачений товар за видатковими накладними №16 від 30.10.2017 та №17 від 23.11.2017, оскільки вимога позивача про виконання зобов`язання відсутня;

- таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №298(5)17УК в сумі 133596,54 грн. не є простроченою, оскільки строк виконання зобов`язання щодо оплати поставленого товару у відповідача не настав;

- договором №298(5)17УК не встановлено, і будь-якими іншими доказами позивач не довів того, що у відповідача виник обов`язок по сплаті саме у певні строки, в розумінні норм статті 251 ЦК України, як в певний проміжок часу після факту поставки товару;

- відповідно, на момент подачі позовної заяви б/н від 13.02.2020 інтереси позивача не були порушені, бо строк виконання зобов`язання щодо оплати товару у відповідача не настав, тож сума заявлена позивачем до стягнення (133596,54 грн.) не є простроченою, а тому не підлягає стягненню ;

- відповідальність у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, настає за прострочення виконання грошового зобов`язання;

- відповідач не прострочив грошового зобов`язання за договором№298(5)17УК, оскільки останній не містить умов щодо строку/терміну розрахунку за фактичний обсяг поставленого товару, після спливу 30-денногостроку відстрочки платежу, відповідно, у позивача відсутнє право вимоги як трьох процентів річних в сумі 10109,98 грн., так і інфляційних втрат в розмірі 27395,43 грн.;

- до того ж, в Розрахунку сум трьох процентів річних та інфляційних втрат , який доданий до позовної заяви б/н від 13.02.2020, і в описовій частині цього позову позивач здійснив нарахування сум трьох процентів річних та інфляційних втрат на суми 199266,00 грн., 63884,23 грн., 33839,68 грн., 152 033,39 грн. за видатковими накладними, відповідно: №3 від 03.07.2017, №5 від 28.07.2017, №7 від 01.01.2017 і №8 від 10.08.2017 за договором №298(5)17УК, за якими позивач не поставляв відповідачу товар на вищевказані суми;

- крім того, за підрахунком сум трьох процентів річних та інфляційних втрат,

зазначених в Розрахунку сум трьох процентів річних та інфляційних втрат , який

доданий до позовної заяви б/н від 13.02.2020, підсумок вказаних вище сум дорівнює,

відповідно: 10156,70 грн. - три проценти річних та 27 348,71 грн. - інфляційних

втрат, при цьому, в описовій і резолютивній частині позовної заяви б/н від 13.02.2020 зазначені наступні суми: 10109,98 грн. - три проценти річних і 27395,43 грн. -інфляційних втрат;

- справа № 908/378/20 розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та їх представників, відповідно, не є складною;

- до позовної заяви від б/н від 13.02.2020 не додані документи, передбачені статтями 126 і 129 ГПК України, а також Законом України Про адвокатуру і адвокатську діяльність як докази, що підтверджують надання позивачу (ТОВ УКР СПЕЦ ПРОМ ) адвокатом Галькою Н.О. професійної правничої допомоги, пов`язаної зі справою №908/378/20, відповідно, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10500,00 грн., пов`язану зі справою №908/378/20, понесені позивачем, нічим не підтверджуються, відтак не підлягають задоволенню. Просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви та відмовити у задоволенні вимог про відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн., в зв`язку з відсутністю документального підтвердження витратна професійну правничу допомогу, а також розрахунку цих витрат.

07.05.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, за змістом якого останній просить залучити до матеріалів справи світлокопії документів, в тому числі доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу.

Розглянувши вказане клопотання позивача в частині вимог про долучення до справи в якості доказів: листа від 18.04.2018 № 18/04-01 та доказу його надсілання, претензії № 0503/19 від 05.03.2019, листа від 04.04.2018 № 07-40/7694, акта звірки взаєморозрахунків суд відмовляє в його задоволенні та не приймає вказані документи як докази у справі, оскільки вони подані позивачем з порушенням строку, встановленого приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України. При цьому позивачем не було зазначено об`єктивних причин неможливості подання цих документів разом із позовною заявою згідно із ч. 4 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 12.05.2020.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що як зазначає позивач в позовній заяві 12.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю УКР СПЕЦ ПРОМ , далі Постачальник, та Відокремленим підрозділом Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства НАЕК Енергоатом , далі Покупець, був укладений договір поставки товару №298(5)17УК/53-121-11-17-04964, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити товар (дошки обрізні, шпали, брус шпальний, плита тверда, фанера вологостійка, тирса) на загальну суму 947 653,14 грн.

Згідно із п. 1.2. - 1.4. Договору строк поставки: червень - листопад 2017. Покупець має право зменшити обсяг закупівлі з урахуванням фактичного обсягу

видатків Покупця. Виробник товару: ПП Фортуна-2 , Житомирська обл., Олевський р-н.

Умовами п. 3.1., 3.2. Договору сторони визначили, що вартість товару за договором складає 789 710,95 грн. (сімсот вісімдесят дев`ять тисяч сімсот десять грн. 95 коп.), крім того ПДВ 20% 157 942,19 грн. (сто п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сорок дві грн. 19 коп.), загальна вартість разом 947653,14 грн. (дев 'ятсот сорок сім тисяч шістсот п`ятдесят три грн. 14 коп.). Розрахунок за фактичний об`єм поставленого товару, здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою 30 днів з моменту постачання товару. Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової закладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених ПК України випадках та порядку.

Згідно із п. 4.1, 4.2., 4.4. Договору поставка товару здійснюється на умовах: ЕХW - склад вантажовідправника відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010. Вантажодержувач: ЗВ ВП Складське господарство: "ДП НАЕК Енергоатом, м. Енергодар, вул. Промислова, 133 (склад). Товар, що поставляється, повинен супроводжуватися наступними,документами:

а) видаткова накладна - 3 екз.;

б) сертифікат якості або паспорт, виданий підприємством-виробником.

Постачальник зобов`язаний надати Покупцю - податкову накладну за формою, визначеною чинною редакцією наказу Мінфіну України № 1307 від 31.12.2015, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу Замовника pdv1@atom.gov.ua та pdvzaes@mgw.npp.zp.ua протягом терміну, визначеного редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною Постачальник надає Покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Пунктом 6.1. Договору сторони визначили, що приймання товару за якістю і кількістю здійснюється Покупцем відповідно до вимог діючих в Україні Інструкції про порядок приймання товару по кількості" - № П-6, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65р. і "Інструкції про порядок приймання товару за якістю" - № П-7, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66р. з подальшими змінами і доповненнями.

Умовами п. 9.2. Договору сторони узгодили, що досудовий порядок урегулювання спору між сторонами являється обов`язковим.

Згідно із п. 11.1. Договору даний договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами,дія даного договору - протягом 12 місяців з дати укладання .

При цьому зі змісту доданого до позовної заяви договору вбачається, що на першій його сторінці зазначена дата укладення 12.05.2017 , а рукописним шляхом зазначена дата від 26.05.2017 , а на останній сторінці після реквізитів сторін зазначені дати 24.05.2017 та 25.05.2017 .

Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, наданого відповідачем, останній зазначив, що з позивачем укладений договір поставки товару № 298(5)17УК віл 12.05.2017 (в ДП НАЕК Енергоатом реєстраційний номер договору: 53-121-11-17-04964 ВІД 25.05.2017).

Таким чином, враховуючи те, що обидві сторони визнають факт укладення договору поставки товару № 298(5)17УК від 12.05.2017 суд дійшов висновку, що позовні вимоги в даній справі заявлені саме за даним договором.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду в даній справі є поставка товару за договором № 298(5)17УК від 12.05.2017 (далі Договір) за наступними видатковими накладними, а саме:

- видатковою накладною № 2 від 22.06.2017 на суму 136736,10 грн. (накладна підписана обома сторонами);

- видатковою накладною № 3 від 03.07.2017 на суму 128611,80 грн. (накладна підписана обома сторонами);

- видатковою накладною № 4 від 13.07.2017 на суму 209952,00 грн. (накладна підписана обома сторонами);

- видатковою накладною № 5 від 28.07.2017 на суму 50490,00 грн. (накладна підписана обома сторонами);

- видатковою накладною № 7 від 01.08.2017 на суму 27996,00 грн. (накладна підписана обома сторонами);

- видатковою накладною № 8 від 10.08.2017 на суму 22790,70 грн. (накладна підписана обома сторонами);

- видатковою накладною № 9 від 10.08.2017 на суму 27540,00 грн. (накладна підписана обома сторонами);

- видатковою накладною № 10 від 21.08.2017 на суму 209940,00 грн. (накладна підписана обома сторонами);

- видатковою накладною № 16 від 30.10.2017 на суму 64260,00 грн. (накладна підписана обома сторонами);

- видатковою накладною № 17 від 23.11.2017 на суму 69336,54 грн. (накладна підписана Постачальником, проте не містить підпису Покупця (відповідача)).

В матеріалах справи містяться довіреності на уповноважених осіб Покупця (відповідача), які отримували товар за підписаними видатковими накладними, а також наявна довіреність № 3/736 від 22.11.2017 на отримання товару експедитором ОСОБА_1 , постачання якого передбачено видатковою накладною № 17 від 23.11.2017.

У видатковій накладній № 17 від 23.11.2017 відсутній підпис уповноваженого представника Покупця про отримання товару.

Проте, як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, наданого відповідачем, останній не заперечує факт постачання йому позивачем за Договором товару за видатковою накладною № 17 від 23.11.2017, а лише заперечує факт настання строку оплати.

Враховуючи те, що як свідчать матеріали справи сторони обопільно визнають факт поставки товару в тому числі за видатковою накладною № 17 від 23.11.2017, суд дійшов висновку, що в силу приписів ч. 1 ст. 75 ГПК України вказані обставини не підлягають доказуванню, оскільки визнаються учасниками справи, а суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Таким чином, позивач на виконання умов укладеного з відповідачем Договору поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 947653,14 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснював оплати за поставлений товар за Договором частково на загальну суму 814056,60 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку позивача та реєстром платіжних доручень (а.с. 37 - 44, 81-82), які містяться у справі, а саме:

- 04.08.2017 здійснив оплату на суму 116081,10 грн.;

- 15.08.2017 здійснив оплату на суму 20655,00 грн.;

- 15.08.2017 здійснив оплату на суму 22950,00 грн.;

- 15.08.2017 здійснив оплату на суму 105661,80 грн.;

- 15.08.2017 здійснив оплату на суму 50000,00 грн.;

- 18.08.2017 здійснив оплату на суму 28316,70 грн.;

- 21.09.2017 здійснив оплату на суму 63884,23 грн.;

- 27.09.2017 здійснив оплату на суму 33839,68 грн.;

- 29.09.2017 здійснив оплату на суму 33911,39 грн.;

- 29.09.2017 здійснив оплату на суму 50490,00 грн.;

- 29.09.2017 здійснив оплату на суму 27996,00 грн.;

- 29.09.2017 здійснив оплату на суму 12096,00 грн.;

- 29.09.2017 здійснив оплату на суму 13770,00 грн.;

- 29.09.2017 здійснив оплату на суму 13770,00 грн.;

- 03.10.2017 здійснив оплату на суму 2097,00 грн.;

- 03.10.2017 здійснив оплату на суму 8597,70 грн.;

- 26.01.2018 здійснив оплату на суму 209940,00 грн.

Позивач в позові вказує, що заборгованість склалась за видатковою накладною № 16 від 30.10.2017 (сума 64260,00 грн.) та видатковою накладною № 17 від 23.11.2017 (сума 69336,54 грн.) та складає 133596,54 грн. При цьому вказує, що у строк, визначений п. 3.2. розділу 3 Договору відповідач не виконав грошові зобов`язання з оплати вартості поставленого товару та порушив термін розрахунку за отриманий товар, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 133596,54 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 13.07.2017 по 01.02.2020, розмір яких відповідно до прохальної частини позову складає 10109,98 грн. та інфляційні витрати за загальний період з липня 2017 по грудень 2019, розмір яких відповідно до прохальної частини позову складає 27395,43 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови передачі товару, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в розділі 3 Договору, а саме в п. 3.2., яким передбачено, що розрахунок за фактичний об`єм поставленого товару, здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою 30 днів з моменту постачання товару.

Згідно із ч. 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, умовами п. 3.2. Договору встановлений строк оплати товару з відстрочкою платежу.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання умов укладеного з відповідачем Договору поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 947653,14 грн.

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснював оплати за поставлений товар за Договором частково на загальну суму 814056,60 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку позивача та реєстром платіжних доручень (а.с. 37 - 44, 81-82). При цьому відповідно до призначення платежів вбачається, що не оплаченими залишилися видаткові накладні № 16 від 30.10.2017 та № 17 від 23.11.2017.

З урахуванням вказаних часткових оплат, здійснених відповідачем, заборгованість з оплати вартості поставленого товару за Договором складає 133596,54 грн.

Отже, в силу умов п. 3.2. Договору відповідач повинен був здійснити оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою 30 днів з моменту постачання товару, тобто через 30 днів від дати підписання видаткових накладних.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений Договором строк за поставлений згідно його умов товар на суму 133596,54 грн.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо не здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Договору, а наявність заборгованості в розмірі 133596,54 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними з урахуванням здійснених часткових оплат боргу. Відповідач докази сплати боргу в повному обсязі суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю УКР СПЕЦ ПРОМ до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція про стягнення основного боргу в сумі 133596,54 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати поставленої продукції з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 13.07.2017 по 01.02.2020, розмір яких відповідно до прохальної частини позову складає 10109,98 грн. та інфляційні витрати за загальний період з липня 2017 по грудень 2019, розмір яких відповідно до прохальної частини позову складає 27395,43 грн.

Суд приймає зауваження відповідача, викладені у відзиві, про те, що в розрахунку суми трьох процентів річних та інфляційних втрат підсумок трьох процентів річних складає 10156,70 грн., а підсумок інфляційних втрат складає 27348,71 грн., втім в прохальній частині позову позивач просить стягнути три проценти річних в сумі 10109,98 грн. та інфляційні втрати в сумі 27395,43 грн.

Під час розгляду даної справи по суті суд виходить саме з розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат, зазначених позивачем в прохальній частині позовної заяви, однак з урахуванням періодів їх нарахування, які вказані в розрахунку позивача.

Дослідивши розрахунок трьох процентів річних, виконаний позивачем, суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки у визначенні початку періоду прострочення, а саме: не враховано, що строки оплати товару за видатковими накладними № 2 від 22.06.2017, № 4 від 13.07.2017, № 5 від 28.07.2017, № 8 від 10.08.2017, № 17 від 23.11.2017 припадають на вихідні дні - 22.07.2017, 12.08.2017, 27.08.2017, 09.09.2017, 23.12.2017. Крім того, позивачем невірно зазначені в розрахунку суми боргу за накладними. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми "Законодавство".

Три проценти річних розраховані наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № 2 від 22.06.2017, строк оплати якої настав 22.07.2017, проте це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 24.07.2017, прострочка виникла з 25.07.2017, враховуючи оплати боргу 04.08.2017 в сумі 116081,10 грн. та 15.08.2017 в сумі 20655,00 грн.

- за період з 25.07.2017 по 03.08.2017 (10 днів прострочення) від боргу 116081,00 грн. три проценти річних складають 95,41 грн.;

2) на заборгованість за видатковою накладною № 3 від 03.07.2017, строк оплати якої настав 02.08.2017, прострочка виникла з 03.08.2017, враховуючи оплати боргу 15.08.2017 в сумі 22950,00 грн. та 10561,80 грн.

- за 03.08.2017 (1 день прострочення) від суми боргу 128611,80 грн. три проценти річних складають 10,57 грн.;

3) на заборгованість за видатковою накладною № 4 від 13.07.2017, строк оплати якої настав 12.08.2017, проте це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 14.08.2017, прострочка виникла з 15.08.2017, враховуючи оплати боргу 15.08.2017 в сумі 50000,00 грн., 18.08.2017 в сумі 28316,70 грн., 21.09.2017 в сумі 63884,23 грн., 27.09.2017 в сумі 33839,68 грн., 29.09.2017 в сумі 33911,39 грн.

- за період з 15.08.2017 по 17.08.2017 (3 дня прострочення) від суми боргу 28316,70 грн. три проценти річних складають 6,98 грн.;

4) на заборгованість за видатковою накладною № 5 від 28.07.2017, строк оплати якої настав 27.08.2017, проте це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 28.08.2017, прострочка виникла з 29.08.2017, враховуючи оплату боргу 29.09.2017 в сумі 50490,00 грн.

- за період з 29.08.2017 по 18.09.2017 (21 день прострочення) від суми боргу 50490,00 грн. три проценти річних складають 87,15 грн.;

5) на заборгованість за видатковою накладною № 7 від 01.08.2017, строк оплати якої настав 31.08.2017, прострочка виникла з 01.09.2017, враховуючи оплату боргу 29.09.2017 в сумі 27996,00 грн.

- за період з 01.09.2017 по 22.09.2017 (22 дні прострочення) від суми боргу 27996,00 грн. три проценти річних складають 50,62 грн.;

6) на заборгованість за видатковою накладною № 8 від 10.08.2017, строк оплати якої настав 09.09.2017, проте це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 11.09.2017, прострочка виникла з 12.09.2017, враховуючи оплати боргу 29.09.2017 в сумі 12096,00 грн., 03.10.2017 в сумі 2097,00 грн. та 8597,70 грн.

- за період з 12.09.2017 по 27.09.2017 (16 днів прострочення) від суми боргу 22790,70 грн. три проценти річних складають 29,97 грн.;

7) на заборгованість за видатковою накладною № 9 від 10.08.2017, строк оплати якої настав 11.09.2017, прострочка виникла з 12.09.2017, враховуючи оплати боргу 29.09.2017 в сумі 13770,00 грн. та 13770,00 грн.

- за період з 20.09.2017 по 28.09.2017 (9 днів прострочення) від суми боргу 10694,00 грн. три проценти річних складають 7,91 грн.;

8) на заборгованість за видатковою накладною № 10 від 21.08.2017, строк оплати якої настав 20.09.2017, прострочка виникла з 21.09.2017, враховуючи оплату боргу 26.01.2018 в сумі 209940,00 грн.

- за період з 29.11.2017 по 18.01.2018 (51 день прострочення) від суми боргу 209940,00 грн. три проценти річних складають 880,02 грн.;

9) на заборгованість за видатковою накладною № 16 від 30.10.2017, строк оплати якої настав 29.11.2017, прострочка виникла з 30.11.2017,

- за період з 30.11.2017 по 01.02.2020 (794 дня прострочення) від суми боргу 64260,00 грн. три проценти річних складають 4193,16 грн.;

10) на заборгованість за видатковою накладною № 17 від 23.11.2017, строк оплати за якої настав 23.12.2017, проте це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 26.12.2017 (враховуючи, що 24.12.2017 вихідний день, а 25.12.2017 святковий день згідно із ст. 73 Кодексу законів про працю України), прострочка виникла з 27.12.2017

- за період з 27.12.2017 по 01.02.2020 (767 днів прострочення) від суми боргу 69336,00 грн. три проценти річних складають 4370,52 грн.

Так, за розрахунком суду загальний розмір трьох відсотків річних складає 9732,31 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю УКР СПЕЦ ПРОМ про стягнення з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 9732,31 грн.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки у визначенні періоду прострочення. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок інфляційних втрат за допомогою програми "Законодавство".

Інфляційні втрати розраховані наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № 2 від 22.06.2017, строк оплати якої настав 22.07.2017, проте це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 24.07.2017, прострочка виникла з 25.07.2017, враховуючи оплати боргу 04.08.2017 в сумі 116081,10 грн. та 15.08.2017 в сумі 20655,00 грн.

- інфляційні втрати за липень 2017 не підлягають нарахуванню;

2) на заборгованість за видатковою накладною № 5 від 28.07.2017, строк оплати якої настав 27.08.2017, проте це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 28.08.2017, прострочка виникла з 29.08.2017, враховуючи оплату боргу 29.09.2017 в сумі 50490,00 грн.

- за вересень 2017 від суми боргу 50490,00 грн. інфляційні втрати складають 1009,80 грн.;

3) на заборгованість за видатковою накладною № 7 від 01.08.2017, строк оплати якої настав 31.08.2017, прострочка виникла з 01.09.2017, враховуючи оплату боргу 29.09.2017 в сумі 27996,00 грн.

- інфляційні втрати за вересень 2017 не підлягають нарахуванню, оскільки період прострочення складає менше місяця;

4) на заборгованість за видатковою накладною № 9 від 10.08.2017, строк оплати якої настав 11.09.2017, прострочка виникла з 12.09.2017, враховуючи оплати боргу 29.09.2017 в сумі 13770,00 грн. та 13770,00 грн.

- інфляційні втрати за жовтень 2017 не підлягають нарахуванню, оскільки борг погашено повністю в вересні 2017;

5) на заборгованість за видатковою накладною № 10 від 21.08.2017, строк оплати якої настав 20.09.2017, прострочка виникла з 21.09.2017, враховуючи оплату боргу 26.01.2018 в сумі 209940,00 грн.

- за грудень 2017 від суми боргу 209940,00 грн. інфляційні втрати складають 2099,40 грн.;

- інфляційні втрати за січень 2018 не підлягають нарахуванню, оскільки період прострочення складає менше місяця;

6) на заборгованість за видатковою накладною № 16 від 30.10.2017, строк оплати якої настав 29.11.2017, прострочка виникла з 30.11.2017,

- за період з грудня 2017 по грудень 2019 від суми боргу 64260,00 грн. інфляційні втрати складають 9876,40 грн.;

7) на заборгованість за видатковою накладною № 17 від 23.11.2017, строк оплати за якої настав 23.12.2017, проте це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 26.12.2017 (враховуючи, що 24.12.2017 вихідний день, а 25.12.2017 святковий день згідно із ст. 73 Кодексу законів про працю України), прострочка виникла з 27.12.2017

- за період з січня 2018 по грудень 2019 від суми боргу 69336,00 грн. інфляційні втрати складають 9864,55 грн.

Так, за розрахунком суду загальний розмір інфляційних втрат складає 22850,15 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю УКР СПЕЦ ПРОМ про стягнення з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 22850,15 грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Стосовно заперечень, викладених відповідачем у відзиві.

Твердження відповідача про те, що умовами договору №298(5)17УК не встановлений строк/термін виконання відповідачем обов`язку з оплати за фактичний обсяг поставленого товару після закінчення 30-денного строку відстрочки платежу є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в п. 3.2. Договору чітко визначений строк оплати товару, а саме з відстрочкою платежу 30 днів з моменту постачання товару (тобто з відстрочкою 30 днів від дати підписання видаткової накладної).

Разом з тим, укладений між сторонами Договір не містить умови про необхідність позивачу звертатися з вимогою про виконання відповідачем обов`язку з оплати за фактичний обсяг поставленого товару після закінчення 30-денного строку відстрочки платежу.

Твердження відповідача про те, що заборгованість в сумі в сумі 133596,54 грн. не є простроченою та строк її оплати не настав не ґрунтуються на матеріалах справи та доказах, оскільки строк оплати товару за видатковими накладними №16 від 30.10.2017 та №17 від 23.11.2017 настає в силу умов п. 3.2. договору зі спливом 30 днів з моменту постачання товару.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав разом із клопотанням 07.05.2020 копію договору про надання правової допомоги від 01.11.2019, укладеного між адвокатом Галькою Назаром Олександровичем (надалі Адвокат ) та ТОВ УКР СПЕЦ ПРОМ , далі Клієнт.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта, представляти права та законні інтереси Клієнта в суді та здійснювати діяльність згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України у зв`язку із зверненням Клієнта до Господарського суду Запорізької області, Центрального апеляційного господарського суду у справі про стягнення коштів.

Згідно із п. 4.2., 4.3. договору про надання правової допомоги від 01.11.2019 гонорар Адвоката складається згідно з Додатком № 1, який є невід`ємною частиною цього договору. Виконані роботи приймаються Клієнтом (Замовником) на підставі акту виконаних робіт.

В пункті 3.1. договору про надання правової допомоги від 01.11.2019 зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання, термін дії цього договору до 01.11.2022 р.

До вказаного договору позивач надав Додаток № 1, відповідно до якого гонорар Адвоката складає 12000,00 грн.

Разом з тим, позивач надав суду підписаний ним з Адвокатом акт виконаних робіт № 10/04-2020 від 10.04.2020, за яким вартість наданих юридичних послуг в рамках господарської справи № 908/378/20 складає 12000,00 грн.

В якості підтвердження оплати адвокату 12000,00 грн. позивач надав копію квитанції № 10/04 від 10.04.2020.

З урахуванням введення карантину та обмежень у зв`язку із поширенням коронавірусної інфекції COVID-19, в тому числі враховуючи дату оформлення документів, суд дійшов висновку, що додані до клопотання позивача від 07.05.2020 документи на підтвердження надання правової допомоги, а саме: договір від 01.11.2019, акт виконаних робіт від 10.04.2020 та квитанція приймаються в якості доказів до справи.

При цьому, судом враховано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в сумі 133596,54 грн., три відсотка річних в сумі 10109,98 грн. та інфляційні витрати в сумі 27395,43 грн.

З огляду на обставини справи (стягнення боргу за договором поставки, предмет позову складається з суми боргу за двома видатковими накладними в розмірі 133596,54 грн., трьох відсотків річних та інфляційних витрат, нарахованих за порушення строку оплати товару за 10 накладними) справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. При цьому, розгляд справи проводився без судового засідання. Тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно з ціною позову та складністю справи є не співрозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 7000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю УКР СПЕЦ ПРОМ до з Державного підприємства НАЕК Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруча компанія Енергоатом , 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661, в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція , 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю УКР СПЕЦ ПРОМ , 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 17, приміщення 2, ідентифікаційний код 38664538, основний борг в сумі 133596 (сто тридцять три тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн. 54 коп., три відсотка річних в сумі 9732 (дев`ять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 31 коп., інфляційні втрати в сумі 22850 (двадцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 15 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2492 (дві тисячі чотириста дев`яносто дві) грн. 69 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю УКР СПЕЦ ПРОМ до з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 18.05.2020 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.